Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3239)
З потоку життя (6464)
Душі криниця (3517)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1508)
Урок української (990)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОВОДИ Л╤ТА У СВЯТО МАКОВ╤Я
У народ╕ цей день отримав назви Першого Спаса, Медового Спаса ╕ Спаса на вод╕. З нього...


ОЛЕКСАНДР МУРАТОВ: «М╤Й КРИМ»
У мереж╕ з’явився в╕деоф╕льм про виставку «М╕й Крим» О. Муратова. Переглянути...


КОЛИМСЬК╤ Д╤ВЧАТКА
Поема-рекв╕╓м Дмитра Шупти «Колимськ╕ д╕вчатка» уже ма╓ к╕лька видань. Перше з них...


ЩОБ Н╤КОЛИ НЕ ГОЛОСИЛА ТИША
Кримська письменниця, член НСПУ Галина Литовченко нещодавно у в╕нницькому видавництв╕...


ПРАЦЬОВИТИЙ ДУМ: ПОВЕРНУТИ ╤РИНУ МАЦЕНКО ЧИТАЧАМ
Ск╕льки мусить зробити людина, аби чогось важити, аби про не╖ пам’ятали?




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2003 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 17.01.2003
АДВЕНТИСТИ СЬОМОГО ДНЯ - ХТО ВОНИ?
Василь МЕЛЬНИК, християнин, член церкви адвентистів сьомого дня.

Адвентисти (від латинського "аdventus" - пришестя) - прихильники християнської протестантської віри, які надають особливого значення моральному оновленню як необхідній умові підготовки до другого пришестя Господа Ісуса Христа на землю. "Сьомого дня" - вказує на те, що сьомий день тижня - субота - установлений благословенний і освячений Богом день від створення світу. "І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомому від усієї праці Своєї, яку був чинив. І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив" (кн. Буття 2.2,3).
Таким чином, в назві церкви  об'єднані два найвизначніших акти: одвічний - створення світу, пам'ятником чому є субота, і кінцевий - другий прихід Ісуса Христа в цей світ, щоб покласти кінець владі гріха і спасти усіх людей, які увірували в нього як у свого Господа.
Адвентисти сповідують загальнохристиянські істини (про єдність Бога-Отця, Сина (Ісуса Христа) і Духа Святого; про божественну і людську природу Христа; про необхідність покаяння і хрещення; про Божий суд та інші).
Священним і боговдохновенним мірилом і джерелом християнської віри є виключно Біблія. Усі інші церковні твори визнаються як коментарі до віровчення - і тільки тією мірою, наскільки вони відповідають Святому Письму. Адвентисти вірять в непорушність, незмінність і вічність Закону Божого (десять заповідей), написаного Самим Богом на камінних скрижалях, і не визнають змін, внесених в цей Закон людиною; адвентисти вірять, що спасіння - це дар Божий віруючим у Христа, а не результат наших діянь. Але "віра без діянь мертва", тому свою любов до Бога адвентисти виражають прискіпливим дотриманням Його Закону. "Якщо ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте" (Єв. від св. Ів. 14.15).
Як організація церква сформувалася внаслідок реформації - суспільно-політичного та ідеологічного руху у більшості країн Західної і Центральної Європи в ХVI столітті, метою якого було повернення чистоти вчення Першоапостольської Церкви. Рух набрав форми боротьби проти католицької церкви. Перші адвентисти сьомого дня з'явилися в 30-х роках ХІХ століття в США. Сьогодні це християнська, всесвітня за своїм поширенням організація, що проповідує спільність у Христі людей усіх національностей, рас і різного соціального рівня.
Адвентисти проповідують принципи охорони природи і збереження здоров'я, закладені Богом на сторінках Біблії. Турбота про здоров'я - святий обов'язок віруючих людей, бо написано святим апостолом Павлом в першому посланні до коринфян: "Хіба ви не знаєте, що ваше тіло - то храм Духа Святого, що живе, і ви не свої? Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!" (6.19,20). Церква напрацювала і проводить цілий ряд програм і семінарів з питань здорового способу життя, а також приготування здорової їжі; в її школах успішно проводяться навчання по звільненню від шкідливих звичок, таких, як паління, вживання алкоголю та наркотиків. В цій діяльності церква керується настановами Святого Письма і багатим досвідом, накопиченим в усьому світі. Суботні школи надають можливість кожному бажаючому підвищувати свою духовну освіту, в них досвідчені вчителі-богослови навчають, як застосовувати біблійну істину в повсякденному житті, як читати і досліджувати Святе Письмо. Членом суботньої школи може бути кожний бажаючий, і не обов'язково член церкви. Під час навчання в суботній школі відбувається обмін думками, зароджується дружба, виникає відчуття приналежності до християнської братської сім'ї.
В Криму перші общини адвентистів з'явилися в 1886 році. В Сімферополі перша адвентистська община зареєструвалась дещо пізніше - в 1910 році. У 1914 році, з початком Першої світової війни, становище адвентистів різко погіршилось через те, що на той час більшість проповідників були німецького походження і адвентистів причисляли до "германських агентів". Керівники російської православної церкви скористалися зміною настроїв у влади та в народних масах і охрестили адвентистів презирливим словом "сектанти", підбурюючи царських чиновників та простих людей до їх переслідування. Найбільш активних членів общин охранка брала під арешт, цілими сім'ями їх випроваджували до Сибіру. В середовище общин засилалися агенти спецслужби. Але траплялось і так, що відряджені до общини жандарми з часом ставали істинно віруючими і приймали хрещення. Так сталось з відомим жандармом Каретниковим, котрий разом із своєю дружиною прийняв адвентистську вість і навіть надав свій дім в розпорядження общини для проведення богослужінь.
Революція 1917 року, як не дивно, адвентистському руху принесла деяке полегшення. Із тюрем і висилки повернулось багато служителів і членів церкви, віруючі почали вільно збиратись на свої збори, пожвавилась видавнича діяльність. В період 1917 - 1920 років в Сімферополі активно і плідно працював колишній моряк Чорноморського флоту Петухов, котрий закінчив адвентистську семінарію в Фрідесау. На його проповіді збирались сотні людей.
Та не довгим виявився період ренесансу для адвентистів в Союзі Радянських Соціалістичних Республік. Уже в 1929 році більшовики-ленінці-сталінці розігнали усі релігійні общини. Сімферопольські адвентисти змушені були піти у глухе підпілля і, мужньо відстоюючи свою віру, збирались невеличкими групами в домах сімей Каретникових, Бойко, Криничних та інших. Знову, як і при царському режимі, відновились масові висилання з Криму до Сибіру як окремих членів общин, так і цілих сімей. Прикладом може бути доля Б. Тепфера, діти і онуки котрого сьогодні є активними членами першої сімферопольської общини.
В 1944 році, скориставшись слушною нагодою, член церкви Степан Іванович Касьяр, зібрав "двадцятку" і офіційно зареєстрував общину в органах радянської влади. Церква вважає, що сміливий вчинок Касьяра - це є Божий дар, бо уже після 1946 року радянська влада перестала реєструвати релігійні общини.
В 1954 році община купила будинок на ім'я П. І. Кулакова по вул. Сільській, 9 (нині вул. Лєвкіна, 9) і освятила його в молільний дім. Але не довго раділи сімферопольські адвентисти своєму молільному будинку, бо вже в 1961 році рішенням Сімферопольської міської Ради будинок був переданий під дитячий садок, а через деякий час в ньому розмістили бібліотеку. Заборонялось приводити на службу дітей, здійснювати хрещення людей, молодших 30 років, проводити уроки в суботній школі та залучати до навчання молодь; категорично вимагалось усі служби проводити по заздалегідь затверджених в спецорганах проповідях. Від служителя церкви вимагали повної підконтрольності, змушували ставати "стукачем" на членів общини. Община не погоджувалась з такими драконівськими вимогами і з усіх сил протидіяла свавіллю радянських чиновників. Сьогодні дивуєшся мужності і витримці таких служителів, як П. Д. Костомський, Б. В. Тепфер, П. І. Кулаков, Марія Брова, В. Ф. Макаров, С. І. Касьяр, І. М. Гандебура, І. А. Вишнєвський, В. Н. Чипчар та інших.
Незалежна Україна повернула общині молільний дім по вул. Лєвкіна, 9. Община своїми силами, а краще сказати, руками своїх нескорених членів, реконструювала будинок і освятила для богослужіння. Тепер кожної п'ятниці ввечері і кожної суботи з десятої години ранку приходять сюди люди, серця котрих відкриті для нашого Господа, люди, котрі знають істину і бажають поділитись нею з іншими. Община почала активно поповнюватись новими членами і вже через два роки після здобуття Україною незалежності церква християн-адвентистів сьомого дня по вул. Лєвкіна, 9 не вміщала бажаючих почути Боже Слово. Постало питання реєстрації общини № 2 по вул. Воровського, 5.
Інколи нашій церкві дорікають тим, що в неї немає ікон, відсутній розпис на стінах, вишуканість та позолота, як то є в інших церквах і соборах. І це вірно. Адвентисти не моляться до ікон, не кадять кадилом і не хрестяться. Коли наш Господь Ісус Христос, перебуваючи серед людей, молився до Отця Небесного, то не шукав для цього ні вишуканого храму, ні ікон, а йшов в Гефсиманський сад, ставав на коліна і молився, - і ніяких дій чи маніпуляцій руками не робив. То чому ж ми, люди - створіння Господа нашого, повинні намагатись бути більш мудрішими. Якби при молитві потрібно б було робити якісь рухи, то Господь неодмінно навчив би цьому перш за все своїх учнів. Бог, за вченням Сина Його Ісуса Христа, чекає від людей не служіння Йому в чисто формальному плані (жертви, ритуали, кадіння та ін.), а служіння людей один одному. Він чекає від людей, що вони голодного нагодують, стражденного напоять, хворому допоможуть, пришельцю дадуть місце під дахом і т. п. В цих добрих ділах і полягає служіння Богу. І воно визначається не пишністю і позолотою храму та кількістю в них ікон, а мірою готовності кожного із нас простягнути руку допомоги ближньому. "Хто вас приймає - приймає й Мене, хто ж приймає Мене, - приймає Того, хто послав Мене... І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, по правді кажу вам, - той не згубить нагороди своєї" (Єв. від Матв. 10. 40, 42).
Тож в цьому і полягає, з погляду адвентистів сьомого дня, головне завдання церкви і її служителів - крок за кроком готувати кожного із нас індивідуально до настання на землі "тисячолітнього царства Божого". Церковна служба не повинна бути тільки захоплюючим дійством. Вона повинна доходити до серця кожної людини, до її душі, бути максимально зрозумілою кожній людині і робити її хоч  би на крихту кращою, добрішою, милосерднішою.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2003 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=429

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков