Поняття «меценатство» знайоме нам здеб╕льшого з╕ шк╕льно╖ програми з л╕тератури. Завдяки заможн╕м людям, меценатам, розкв╕тнув, зокрема, талант Тараса Григоровича Шевченка, в╕дкривалися престижн╕ навчальн╕ заклади тощо. Сьогодн╕ - не те. Певне, нема╓ тако╖ газети, яка б не зловт╕шалася з приводу передвиборного пункту програми нин╕шнього Президента: «Багатий под╕литься з б╕дним». ╤ д╕йсно, якби цукровий магнат Петро Порошенко зам╕сть того, щоб сваритися з Юлею Тимошенко, побудував на сво╖ кошти притулок для бездомних чи хосп╕с, а Юл╕я Володимир╕вна не плакала в прес╕ з приводу того, що на вес╕лл╕ ╖╖ дочки гост╕ в╕д голоду падали непритомними, а взялася за вт╕лення яко╖сь ╕з соц╕альних програм, не втратили б ми свою помаранчеву владу, а народ - останню над╕ю. Бо в ц╕й команд╕, як тепер дов╕ду╓мося, ╓ ╕ насправд╕ ун╕кальн╕ люди. Ц╕ слова - на адресу п╕дпри╓мця Володимира Юхимовича Кунцова, який близько року перебував на посад╕ голови держадм╕н╕страц╕╖ С╕мферопольського району, а тепер став добрим другом ╕ п╕клувальником «Кримсько╖ св╕тлиц╕». ╤ не т╕льки. Схоже, його приваблю╓ все св╕тле. На наш╕й зустр╕ч╕ з читачами в Будинку культури с. Новоандр╕╖вки в╕н пооб╕цяв вир╕шити деяк╕ проблеми цього закладу. Зустр╕ч в╕дбулася в суботу, а вже в понед╕лок Володимир Юхимович разом з директором Будинку культури ╤риною ╤ван╕вною Б╕лоусенко зробили недешеву покупку: придбали для цього закладу прилад, що створюватиме дивовижн╕ св╕тлов╕ ефекти в супроводженн╕ музики. За отаку диво-«цяцьку» п╕дпри╓мець виклав 1600 грн. Але ж це ╕ краплина радост╕ та вт╕хи для с╕льського труд╕вника, що варта тих грошей, це ╕ яскрава стор╕нка в ╕стор╕╖ Будинку культури, який невдовз╕ в╕дзначатиме сво╓ двадцятир╕ччя. Бо, може, й д╕йсно тво╓ - те, що в╕ддав на рад╕сть людям, а не те, що миш╕ гризуть у клунях? ╤рина ╤ван╕вна безмежно вдячна Володимиру Юхимовичу. Так само, як ╕ автор ц╕╓╖ зам╕тки. Минуло╖ зими в мо╖й осел╕ взагал╕ практично не опалювалося. В найб╕льш╕ морози завалилася п╕ч. Температура в хат╕ не п╕дн╕малася вище +4. Я дв╕ч╕ обморожувала руки. Н╕ на в╕дпов╕дний ремонт, н╕ на вуг╕лля кошт╕в не було, все, що переводилося на грош╕, п╕шло на л╕кування старенько╖ матер╕, яка п╕вроку провела в протитуберкульозному диспансер╕ в тяжкому стан╕. Нин╕шньо╖ зими я вже почала боятися з перших травневих дн╕в. Купити вуг╕лля (а це три мо╖х зарплати, яко╖ не одержу╓мо вже п’ятий м╕сяць) ╕ не мр╕яла. А вдома хвора на сухоти мати... Тому, коли Володимир Юхимович пооб╕цяв безкоштовно забезпечити нас вуг╕ллям, захот╕лося ущипнути себе за руку. Бо такого не бува╓... Але наш рят╕вник виконав свою об╕цянку - ми одержали дв╕ тонни антрациту. А коли я зателефонувала Володимиру Юхимовичу, аби висловити те, що було на серц╕, почула ╕ зовс╕м не звичне: «Спасиб╕ за те, що ви мен╕ дяку╓те...» Ось ╕ вир╕шили ми подякувати «св╕тличному» благод╕йнику на увесь читацький загал через газету. Хто Ви, Володимире Юхимовичу, людина з минулого чи з майбутнього? Але явно не з нашо╖ злочинно╖ аморально╖ сучасност╕, яка в╕дштовху╓ все ╕нородне... Це Ваш загадковий образ було виплекано помаранчевим Майданом, про Вас говорив Президент, якому ми в╕рили ╕ не в╕рили. Бо в╕н не уточнив: не просто багат╕ под╕ляться з б╕дними, а т╕, у кого багата душа. На фото: В. Ю. Кунцов п╕д час зустр╕ч╕ з╕ «св╕тличанами» в Новоандр╕╖вц╕.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
