БЕРЕЖ╤ТЬ КОМУН╤СТ╤В, БО ╥Х СКОРО ЗОВС╤М НЕ ЗАЛИШИТЬСЯ!
Цьогор╕чний м╕тинг комун╕ст╕в у С╕мферопол╕ 7 листопада виявився найнечисельн╕шим за останн╕ роки. В╕н з╕брав, за р╕зними даними, в╕д трьохсот до п’ятисот ос╕б, як╕ вимагали в╕д влади провести референдум проти вступу Криму до НАТО. Традиц╕йно на м╕тингу кримських комун╕ст╕в багато революц╕йно╖ музики, червоних прапор╕в та ╕сторичних декорац╕й. Орган╕затори урочистостей нав╕ть виставили б╕ля пам’ятника Лен╕ну символ╕чну охорону - комсомольц╕в, одягнутих в ун╕форму матрос╕в ╕ солдат╕в час╕в громадянсько╖ в╕йни. Тема протид╕╖ П╕вн╕чноатлантичному альянсу стала головною на м╕тингу: «Якщо ми дозволимо НАТО, а це значить - новому американському фашизму, прийти на нашу землю, то ми не господар╕, не слов’яни ╕ забули, хто ми насправд╕», - заявив л╕дер кримських комун╕ст╕в Леон╕д Грач. Комун╕сти також закликали кримську владу провести референдум проти вступу Криму до Альянсу ╕ пооб╕цяли у випадку ╖╖ в╕дмови, орган╕зувати ╕ провести референдум власними силами. М╕сцев╕ спостер╕гач╕ звернули увагу, що кримськ╕ комун╕сти також не змогли орган╕зувати об╕цяний антинатовський ланцюг ╕ в╕дмовилися в╕д традиц╕йно╖ демонстрац╕╖ центральними вулицями м╕ста. Скасували сво╖ публ╕чн╕ акц╕╖ ╕ прав╕ орган╕зац╕╖ Криму. Л╕дер кримського в╕дд╕лення Конгресу укра╖нських нац╕онал╕ст╕в Василь Овчарук сказав журнал╕стам, що зробили це, щоб зайвий раз не рекламувати л╕вих. Того ж дня у кафедральному собор╕ святих р╕вноапостольних князя Володимира ╕ княгин╕ Ольги УПЦ Ки╖вського патр╕архату пройшла панахида за жертвами комун╕стичного режиму. * * * 7 листопада у Львов╕ близько 150 м╕л╕ц╕онер╕в охороняли п╕всотн╕ прихильник╕в комун╕ст╕в ╕ об`╓днання «Свобода», як╕ з╕брались б╕ля монумента слави з нагоди чергово╖ р╕чниц╕ Жовтнево╖ революц╕╖: комун╕сти - з метою вшанувати р╕чницю, а свобод╕вц╕ - аби ╖м у цьому завадити. Ще 150 правоохоронц╕в сид╕ли в автобусах, щоб у раз╕ б╕йки чи провокац╕╖ прийти на допомогу колегам. Б╕ля монумента слави з╕брались переважно пенс╕онери ╕ в╕д об’╓днання «Свобода», ╕ в╕д комун╕ст╕в. До початку акц╕╖ правоохоронц╕ заявили прихильникам «Свободи»: - Щоб не було провокац╕йних ╕нцидент╕в. Крич╕ть, але н╕яко╖ ф╕зично╖ сили. - Але ми не раби! Як ми ма╓мо стримати в душ╕ сво╖ емоц╕╖ до людей, парт╕я яких завдала ст╕льки шкоди? Льв╕в`янам важко було не реагувати на приб╕чник╕в комун╕стично╖ парт╕╖. Батьки члена об`╓днання «Свобода» Зенов╕я Шептицького були вивезен╕ у Сиб╕р, по сут╕, родину знищили комун╕сти. - Важко на так╕ акц╕╖ спок╕йно реагувати, бо бачимо, до чого спок╕й приводить у держав╕: при влад╕ знову Янукович. Прихильниця комун╕ст╕в повторювала, що вона укра╖нка. - Я в 1945 роц╕ сюди при╖хала п╕сля зак╕нчення в╕йни, нас сюди демоб╕л╕зували. - А додому, в Рос╕ю, ╖хати до батьк╕в не хот╕ли? - Я про це не думала, тут гарно. Я тут прожила все життя У мене тут внуки ╕ правнуки народились. У мене тут батьк╕вщина... Прихильники комун╕ст╕в п╕д звуки сирени ╕ мелод╕ю кришок в╕д каструль зачитали звернення з нагоди 89-╖ р╕чниц╕ Жовтнево╖ революц╕╖. Зокрема, у ньому засуджу╓ться вступ Укра╖ни до СОТ ╕ НАТО, зростання тариф╕в на комунальн╕ послуги. На таку заяву свобод╕вц╕ скандували: - Геть комун╕ст╕в! Збережемо пам`ять жертв комун╕стичних репрес╕й. Останн╓ гасло л╕дер льв╕вських комун╕ст╕в Олександр Калинюк прокоментував Рад╕о Свобода так: - Ми за те, щоб перепоховали ╕ згадали вс╕х жертв - як в╕д НКВС, так ╕ рук УПА. П╕сля 20-хвилинного галасу м╕л╕ц╕онери п╕д щ╕льною охороною провели групку прихильник╕в комун╕стично╖ ╕де╖ до автобуса, який заблокували свобод╕вц╕. В╕дзначення чергово╖ Жовтнево╖ революц╕╖ завершилось у Львов╕ невеликою шарпаниною м╕ж м╕л╕ц╕онерами ╕ свобод╕вцями. Телев╕з╕йники були задоволен╕ картинкою. (RadioSvoboda.Ua).