Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4464)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4142)
Українці мої... (1669)
Резонанс (2145)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1083)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (341)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (214)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХУДОЖН╢ ЗОБРАЖЕННЯ «МОВНОГО РЕЙДЕРСТВА» У ПОЕТИЦ╤ ╤ВАНА НИЗОВОГО
╤ван Низовий – один ╕з найяскрав╕ших творц╕в художнього слова друго╖ половини ХХ –...


ЛИШ ЧЕКАЛИ Б НА МЕНЕ ДИТЯЧ╤ ДОПИТЛИВ╤ ОЧ╤, ╤ ДЗВ╤НКИМ «ДОБРИЙ ДЕНЬ!» ПОЧИНАВСЯ ЩОРАЗУ УРОК…
Дякую тоб╕, вчителько, що розв╕яла м╕й смуток, що допомогла мен╕ перебороти особист╕ негаразди...


ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ ВОЛОДИМИР СОСЮРА
...використовуючи образи Шевченка, Сосюра не вдавався до ╖хн╕х простих рем╕н╕сценц╕й, а творчо...


«ВЧИТЕЛЬКО МОЯ, ЗОРЕ СВ╤ТОВА!»
Про талановитого молодого педагога — вчителя укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


«…МЕН╤ ╤ ВДЕНЬ, ╤ ВНОЧ╤ СНИТЬСЯ ОТА БЛАГОДАТЬ НАД ДН╤ПРОМ…»
ОБРАЗ УКРА╥НИ В ТВОРЧОСТ╤ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 27.10.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 27.10.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК


 (Продовження. Поч. у № 8 - 43).
 В ╕нш╕й поез╕╖ «С╕йте...» закоханий у чорнозем поет назива╓ його «рахманним»:

 С╕йте в рахманний чорнозем
 з п╕снею, грою...
 Або ж О. Довгого:
 А все од тих чорнющих нив,
 Де з поту усм╕шка ╕ слово.

 Лише той, хто бачив ╕ в╕дчував духмяний чорнозем у л╕тню днину, може по-справжньому розкошувати рядками М. Коцюбинського: «З-п╕д г╕ллястих кущ╕в диха╓ на не╖ тепле пов╕тря, насичене пахощами чорнозему».
 Семантично повноправним синон╕мом (хоча й р╕дше вживаним) до слова «чорнозем» ╓ слово «чорноземля»: «В долин╕ лежала масна чорноземля, з яко╖ буйно й весело виростали густ╕ трави й кущ╕» (П. Загребельний).
 Прикметник «чорноземний» - поруч з╕ сво╖м основним значенням - багатий на чорнозем - набув ╕ переносного, метафоричного: щирий, м╕цний. «Рад╕сть чорноземна» - ось як назвав зб╕рку сво╖х поез╕й укра╖нський поет ╕ перекладач (зокрема, Шексп╕рового «Гамлета») Леон╕д Греб╕нка.
 ╢ в укра╖нськ╕й мов╕ пов’язаний ╕з чорноземом висл╕в «чорний пар» - р╕лля, залишена на одне л╕то без пос╕ву, для покращення якост╕ земл╕, оброб╕ток яко╖ почина╓ться восени. Його не знайдете в мовленн╕ гуцул╕в чи бойк╕в, бо нема╓ чорнозему в ╖хньому краю. Його не знайдете в творах В. Стефаника, ╤. Франка чи Леся Мартовича, але про нього не раз прочита╓те у М. Коцюбинського, М. Стельмаха, Григора Тютюнника. Хл╕бороб неозорих чорнобрильних ╜рунт╕в Укра╖ни асоц╕ю╓ вид св╕жозораного поля з певною ознакою - чорним кольором земл╕ - й назива╓ його «чорний пар», вид╕ляючи ту ознаку, що впада╓ у в╕ч╕ та характеризу╓ предмет загалом. У соц╕-ально-психолог╕чн╕й новел╕-монолоз╕ «Intermezzo» M. Коцюбинський створив словесний образ надзвичайно╖ експрес╕╖ «пустити душу п╕д чорний пар» у значенн╕ «оновлюватися, в╕дроджуватися морально, в╕дпочивати, набиратися сил»: «Л╕ниво вс╕ встали, л╕ниво ступа╓м з ноги на ногу й несемо обе-режно додому спок╕й. Йдемо повз чорний пар. Тепло дихнула в лице пухка чорна р╕лля, повна спокою ╕ над╕╖. В╕таю. Спочивай тихо п╕д сонцем, ти така ж втомлена, земле, як я. Я теж пустив свою душу п╕д чорний пар...» Цей образ глибоко пов’язаний ╕з самим заголовком новели, бо ж музичний терм╕н intermezzo означа╓ «перепочинок м╕ж двома д╕ями».
 Наш видатний поет ╕ перекладач Михайло Орест ╕накше - очима поета - подивився на чорнозем та використав в╕дпов╕дну лексему метафорично ось у яких рядках в╕рша «Укра╖нська мова»:

Вам, о поети, була вона довго
 чорнозем м’якенький,
Глибше погляньте:
п╕д ним кам╕нь лежить ╕ руда.
Оранку киньте, навч╕ться тесати,
 р╕зьбити, кувати:
Т╕шить у камен╕ грань,
раду╓ дзвоном метал!

 Люб╕мо ж укра╖нськ╕ чорноземи, вслухаймося в музику слова чорнозем!

 Про слово хл╕б у наш╕й мов╕

 Чорноземом славиться Укра╖на, чорноземом завглибшки в с╕м метр╕в. Саме тому хл╕бодайною звуть Укра╖ну, згадаймо хоча б поетичн╕ рядки В. Колом╕йця:
Ось жорна
в Переяслав╕-Хмельницькому -
в музе╖ хл╕ба, ╖м десять тисяч рок╕в.
Св╕ту любота
тут засв╕тала!
 ╤з хаосу виник Р╕д.
 В╕дтод╕,
 в╕д Трип╕льсько╖ культури,
 тут почалася Батьк╕вщина -
 з хл╕ба.
 А ╕нший поет Укра╖ни Д. Б╕лоус писав:
 У ст╕нах храм╕в ╕ колиб
 с╕я╓ нам святково,
 як сонце, випечений хл╕б
 ╕ виплекане слово.
 ╤ люблять люди з давнини,
 як сонце незагасне,
 ╕ св╕й духмяний хл╕б ясний,
 ╕ р╕дне слово красне.

 Лише поет хл╕бородного краю, хл╕бного краю м╕г так опоетизувати колосся, як це зробив Д. Павличко:

 О, я хот╕в тоб╕ сказати,
 Що те колоссячко вусате -
 То невсипущий труд моз╕льний,
 То молодим калач вес╕льний,
 То для д╕тей пахуча булка,
 То хл╕б, що мат╕нка-гуцулка
 З дол╕вки вчила п╕дн╕мати,
 Як батька в руку, ц╕лувати....

 Саме тому в наш╕й мов╕ ст╕льки пох╕дних в╕д слова хл╕б, у тому числ╕ зменшувальних, ст╕льки еп╕тет╕в та означень ужива╓ться з цим словом, ст╕льки сталих вислов╕в, присл╕в’╖в та приказок виникло на його основ╕.
 Ось деяк╕ з пох╕дних сл╕в: хл╕беня, хл╕бець, хл╕бина, хл╕бинка, хл╕бниця, хл╕бороб, хл╕боробити, хл╕бодар, хл╕бник (той, що вип╕ка╓ або прода╓ хл╕б), хл╕босол (людина, що любить приймати ╕ щедро частувати гостей).
 А ось ц╕кав╕ стал╕ вислови: водити хл╕б ╕ с╕ль з ким (бувати в гостях один в одного); жити на сухому хл╕б╕ (голодувати, жити в злиднях); жити не хл╕бом ╓диним (мати духовн╕ ╕нтереси); зустр╕чати хл╕бом ╕ с╕ллю (за старовинним укра╖нським звича╓м, п╕дносити коровай чи паляницю ╕ с╕ль на знак велико╖ поваги до того, кого зустр╕чають, п╕д час урочистих церемон╕й або на вес╕лл╕ при зустр╕ч╕ молодят); перебиватися з хл╕ба на воду; перебиватися з хл╕ба на квас; бути вже на сво╓му хл╕б╕ (самому на себе заробляти); дали хл╕ба, коли вже зуб╕в не стало (прийшов чолов╕к до достатку тод╕, коли вже не зм╕г ╕з нього користати); ма╓ хл╕б ╕ до хл╕ба (живе досить заможно); не буде в╕н з того хл╕ба ╖сти (ця робота не дасть йому н╕якого доходу); тяжкий хл╕б (зароб╕ток, здобутий важкою працею, великими зусиллями); легкий хл╕б (засоби для ╕снування, здобут╕ без важко╖ прац╕); в╕дривати соб╕ шматок хл╕ба в╕д рота (в╕дмовляти соб╕ в найнеобх╕дн╕шому заради кого-, чого-небудь).
 Жмут еп╕тет╕в ╕ означень з╕ словом «хл╕б»: святий, св╕жий, смачний, черствий, б╕лий, житн╕й, чорний, м’який, пшеничний, теплий, запашний, насущний, пахучий, духмяний, круглий, пухкий, укра╖нський, ситний, селянський, хрумкий, чудовий,
 Ось деяк╕ приказки й присл╕в’я: хл╕б - усьому голова; аби хл╕б - зуби будуть; батьк╕в хл╕б не навчить; буде хл╕ба й сол╕ при добр╕й вол╕; для нового хл╕ба не кидай старого; з хл╕бом усе добре; ╕ хл╕ба шкода, ╕ за гостями банно (жарту╓-примовля╓ господар, прощаючись ╕з г╕стьми); ма╓ хл╕б роги, а нужда ноги (достаток робить людину гордою, а нужда примушу╓ мандрувати).
 Пишаймося нашим хл╕бом, смакуймо не лише укра╖нський хл╕б, а й кожен висл╕в р╕дно╖ мови, пов’язаний ╕з концептом хл╕б, бо ж наша Укра╖на - хл╕бодайний край.
 (Дал╕ буде).
 * * *
 Шановн╕ доброд╕╖!
 Зверта╓ться до вас передплатник та дописувач «КС» ще з 1999 року. Прошу над╕слати для мене ╕ для м╕сько╖ орган╕зац╕╖ «Просв╕та» прим╕рник книги Роксолани Зор╕вчак «Бол╕ти болем слова нашого...»
 Павло ╤ванович МАЗУР.
 87525, Донецька область, м. Мар╕уполь, просп. Буд╕вельник╕в, 95, кв. 6.
В╤Д РЕДАКЦ╤╥. З люб`язно╖ згоди Р. П. Зор╕вчак ми над╕слали ╖╖ книгу просв╕тянам на Донеччину. Хто там на черз╕ - Харк╕в, Луганськ?

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 27.10.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4226

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков