Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4466)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4143)
Українці мої... (1670)
Резонанс (2147)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1087)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (343)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (215)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ГРОМАДСЬКА АКТИВ╤СТКА ╤З КРИМУ
Марина ран╕ше жила в Криму, а п╕сля загарбання рос╕янами п╕вострова перебралася в Ки╖в…


ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ – НЕЗЛАМНИЙ ПОЕТ ╤ ПАТР╤ОТ
П╕сля арешту O. Кандиба потрапля╓ у таб╕р смерт╕ Заксенгаузен ╕ опиня╓ться у спец╕альному блоц╕...


ВАЖКА Ц╤НА ЗА ПОВЕРНЕННЯ В УКРА╥НУ
П╕дполковник д╕╓во╖ Арм╕╖ УНР Митрофан Очеретько…


ПРЕЗИДЕНТ ╤З ДРУЖИНОЮ ПРИВ╤ТАЛИ УКРА╥НЦ╤В З ДНЕМ ВИШИВАНКИ
За роки спротиву агрес╕╖ вишиванка стала неформальним одностро╓м ус╕х, хто в╕дстою╓ людян╕сть,...


В УКРА╥Н╤ В╤ДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ
У трет╕й четвер травня в Укра╖н╕ традиц╕йно в╕дзначають День вишиванки…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 20.10.2006 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 20.10.2006
ПОСЛ╤ДОВНИК ГЕРОДОТА ТА НЕСТОРА Л╤ТОПИСЦЯ
Петро ВОЛЬВАЧ

ДО 70-Р╤ЧЧЯ В╤Д ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПРОФЕСОРА Д. УРСУ
 З професором Дмитром Павловичем Урсу мен╕ випало щастя познайомитися двадцять рок╕в тому. У профсп╕лковому ком╕тет╕ С╕мферопольського державного ун╕верситету ╕м. М. В. Фрунзе (нин╕ Тавр╕йський нац╕ональний ун╕верситет ╕м. В. ╤. Вернадського) розглядалося питання про надання квартир к╕льком професорам, запрошеним на роботу з р╕зних рег╕он╕в кра╖ни. Тод╕шн╕й ректор ун╕верситету професор Ше╖н, який щойно прибув до С╕мферополя з Харкова, надумав створити нову кафедру рад╕оф╕зики. За неписаними тогочасними канонами за кожним новим ректором ВНЗ завжди тягнувся шлейф його сп╕вроб╕тник╕в та добрих знайомих. Серед претендент╕в на помешкання у С╕мферопол╕ виявилася добра дюжина молодих самовпевнених харк╕в’ян. Мен╕ як голов╕ профкому природничого факультету та члену загальноун╕верситетського профкому кинулося в оч╕, що серед загалу квартирних пошукач╕в якось самотньо ╕ не досить впевнено почував себе лише один науковець. Ним виявився професор-╕сторик Дмитро Урсу з Одеси. Пригадую, що саме при розгляд╕ його кандидатури серед профком╕вц╕в розгор╕лася досить жвава полем╕ка. Мен╕ ╕мпонувала надм╕рна скромн╕сть, вр╕вноважен╕сть характеру та справжня ╕нтел╕гентн╕сть одесита. Не довго роздумуючи, я в╕дразу п╕дтримав його, добре розум╕ючи важлив╕сть квартирного питання для вже немолодого науковця. Вважаю, що м╕й виступ та голос певною м╕рою вплинули на переб╕г обговорення ╕ професор Д. П. Урсу невдовз╕ отримав помешкання у С╕мферопол╕. З ним часто зустр╕чалися у головному ун╕верситетському корпус╕, перекидалися к╕лькома фразами, але близького сп╕лкування у нас не було.
 Через к╕лька рок╕в наш╕ шляхи з професором Д. П. Урсу роз╕йшлися. Я за конкурсом отримав роботу директора П╕вденного наукового центру агроеколог╕╖, розташованого у м. Саки, Дмитро Павлович залишився в ун╕верситет╕.
 Вже п╕сля здобуття Укра╖ною незалежност╕, займаючись громадськими справами, я вдруге ╕ значно ближче познайомився з професором Д. П. Урсу. В╕н був одним з небагатьох професор╕в Тавр╕йського ун╕верситету, як╕ сп╕впрацювали з щойно створеним Всеукра╖нським товариством вчених, Всекримським товариством «Просв╕та» ╕м. Т. Шевченка. Науков╕ статт╕ Д. П. Урсу стали з’являтися на шпальтах тижневика «Кримська св╕тлиця» та у газет╕ «Голос Крыма». Визначний науковець разом з╕ сво╖м колегою професором П. ╤. Гарчевим стали засновниками Кримського осередку Наукового товариства ╕м. Т. Шевченка. Досить часто з Дмитром Павловичем доводилося зустр╕чатися на наукових конференц╕ях та «круглих столах», присвячених кримськотатарським проблемам. Участь у сп╕льних заходах дозволила дещо ближче познайомитися з житт╓писом, поглядами та науковими уподобаннями вченого.
 З’ясувалося, що на долю раф╕нованого ╕нтел╕гента, м’яко╖ ╕ чуйно╖ людини, яким ╓ професор Дмитро Урсу, випало тяжке й суворе сир╕тське дитинство. В╕н д╕йсно походить ╕з древньо╖ ╕нтел╕гентсько╖ молдавсько╖ родини. ╤ коли б у св╕т╕ не було глобальних потряс╕нь, то Дмитро Урсу продовжив би традиц╕╖ свого роду, можливо, став би визначним церковнослужителем. Проте Друга св╕това в╕йна докор╕нно зм╕нила долю п’ятир╕чного хлопця. У горнил╕ в╕йни в╕н втрача╓ батьк╕в ╕ ста╓ безпри-тульним. На к╕лька рок╕в його дом╕вкою стають дитяч╕ притулки та трудов╕ колон╕╖ для малол╕тн╕х.
У них майбутн╕й вчений проходить сво╖ перш╕ житт╓в╕ ун╕верситети. Генетичн╕ зд╕бност╕ та родинн╕ нахили до наук проявляються у хлопця нав╕ть у вельми жорстоких ╕ далеко не педагог╕чних умовах дитячо╖ трудово╖ колон╕╖ поблизу Майкопа. Вихованець цього режимного закладу не лише опанував нероб╕тничу профес╕ю, а й вир╕знявся в╕д ╕нших величезним потягом до наук. Лише небагатьом «колон╕стам» кер╕вництво вручило пут╕вки до подальшого навчання у звичайних середн╕х школах. Перебуваючи у трудов╕й колон╕╖, Дмитро Урсу зак╕нчу╓ Майкопську середню школу. Сирот╕ поталанило на шк╕льних вчител╕в. Директор школи ╕ одночасно вчитель ╕стор╕╖ поставив ранн╕й ╕ досить усп╕шний д╕агноз наукових уподобань свого вихованця. В╕н рекомендував майбутньому ученому поступити на ╕сторичний факультет. Виб╕р Одеського ун╕верситету не був для Дмитра Урсу випадковим. Юнак добре знав свою ╕сторичну батьк╕вщину ╕ завжди мр╕яв бути ближчим до не╖.
 Одеський (ран╕ше Новорос╕йський) ун╕верситет славився сво╓ю багатющою ╕стор╕╓ю ╕ сво╖ми традиц╕ями. В╕н завжди приваблював до себе видатних вчених та педагог╕в. У ньому завжди вирувало бурхливе наукове життя. Дмитро Павлович навчався в ун╕верситет╕ вже п╕сля смерт╕ Стал╕на, у перш╕ роки хрущовсько╖ в╕длиги, коли розпочалося переосмислення не лише стал╕нсько╖ доби, але й ╕стор╕╖ Рос╕╖ взагал╕. Для майбутнього ╕сторика б╕льш привабливою, менш запол╕тизованою ╕ б╕льш прох╕дною виявилася проблематика ново╖ заруб╕жно╖ ╕стор╕╖. Тому в епоху розв╕нчання культу особи дисертац╕йна робота молодого науковця, присвячена вивченню роб╕тничого руху в Англ╕╖ на початку ХХ стол╕ття та соц╕ально╖ пол╕тики буржуаз╕╖, безперечно, була не лише ц╕кав╕шою, але й б╕льш безпечн╕шою в╕д досл╕джень з ╕стор╕╖ б╕льшовицько╖ парт╕╖. Зазначена тематика ╕ усп╕шно захищена дисертац╕я надала молодому науковцев╕ статус фах╕вця ╕з заруб╕жно╖ ╕стор╕╖ ╕ дозволила М╕носв╕ти рекомендувати його для навчання у Московському ╕нститут╕ ╕ноземних мов. А знання ╖х в╕дкривало дорогу для викладацько╖ роботи за кордоном. У Москв╕ Дмитро Павлович досконало вивча╓ французьку мову ╕ за м╕н╕стерським направленням ╖де на роботу до Республ╕ки Мал╕ у Бамако, де у Вищому педагог╕чному ╕нститут╕ чита╓ аборигенам курси всесв╕тньо╖ ╕стор╕╖. П╕сля повернення з Африки досв╕дчений науковець очолю╓ кафедру ново╖ ╕ нов╕тньо╖ ╕стор╕╖ у р╕дному Одеському ун╕верситет╕. П╕дготовка докторсько╖ дисертац╕╖ з ╕стор╕ограф╕╖ Троп╕чно╖ Африки вимагала напружено╖ роботи в ун╕верситетах та нац╕ональному арх╕в╕ Франц╕╖. Дисертант дола╓ ╕ цей к╕лькар╕чний руб╕ж. Закордонн╕ в╕дрядження ╕ науков╕ пошуки завершуються п╕дготовкою докторсько╖ дисертац╕╖, яку Дмитро Павлович усп╕шно захища╓ у славетному ╕нститут╕ сходознавства Академ╕╖ наук СРСР. Як одного з пров╕дних фах╕вц╕в досл╕дника запрошують для п╕дготовки двотомного енциклопедичного словника «Африка», де в╕н пода╓ понад 30 статей.
 З 1986 року життя та наукова д╕яльн╕сть професора Д. П. Урсу т╕сно пов’язана з Кримом. Зокрема з Тавр╕йським нац╕ональним ун╕верситетом, де в╕н тривалий час зав╕дував кафедрою ново╖ ╕ нов╕тньо╖ ╕стор╕╖. Кримський пер╕од один з найб╕льш пл╕дних у науков╕й д╕яльност╕ визначного вченого. В╕н заглиблю╓ться у вивчення ╕стор╕╖ Тавр╕йського ун╕верситету, в╕дкрива╓ нов╕ ╕мена видатних учених, як╕ у р╕зн╕ роки працювали в ун╕верситет╕. Зокрема величезну ц╕нн╕сть для укра╖нсько╖ ╕сторично╖ науки мають досл╕дження кримського ╕сторика про життя та наукову д╕яльн╕сть учня видатного вченого В. Б. Антоновича, соратника М. С. Грушевського - Антона Степановича Синявського. Знаний укра╖нський вчений, патр╕от, держав-ний д╕яч час╕в Центрально╖ Ради, змушений був к╕лька десятил╕ть приховувати свою славетну б╕ограф╕ю ╕ ховатися в╕д чек╕ст╕в у перифер╕йних вищих навчальних закладах. К╕лька рок╕в людина, яка зробила величезний внесок в ╕стор╕ограф╕ю, економ╕чну географ╕ю, методолог╕ю та мемуаристику, к╕лька рок╕в працювала у Кримсько-му пед╕нститут╕. Мало хто нав╕ть ╕з середовища кримських вчених-╕сторик╕в зна╓, що саме професор Антон Синявський ╓ новатором геопол╕тичних досл╕джень укра╖нсько╖ економ╕ки, зокрема ╖╖ сп╕вв╕дношення з економ╕кою Близького Сходу. В╕н ╓ також фундатором укра╖нсько╖ ╓вген╕ки.
 Повернення кримських татар на свою ╕сторичну батьк╕вщину наприк╕нц╕ 80-х рок╕в спонукало професора Д. П. Урсу взятися за вивчення ново╖ для нього науково╖ проблематики. Сумл╕нний ╕ чесний досл╕дник порушив величезний, ран╕ше заборонений пласт траг╕чно╖ ╕стор╕╖ кримськотатарського народу у добу кривавого б╕льшовицького режиму. Величезним здобутком укра╖нського ╕сторика ╓ досл╕дження, присвячен╕ розстр╕ляному покол╕нню д╕яч╕в культури та науки кримськотатарського народу. Професор Д. П. Урсу став справжн╕м л╕тописцем трагед╕╖ кримськотатарського народу, який за роки радянсько╖ влади втратив не лише вс╕х видатних д╕яч╕в, але ╕ свою батьк╕вщину. Визначною под╕╓ю у в╕дродженн╕ ╕стор╕╖ кримськотатарського народу став б╕бл╕ограф╕чний словник «Д╕яч╕ кримськотатарсько╖ культури (1921 - 1944 рр.), п╕дготовлений професором. Вельми ц╕нною ╓ наукова праця Д. П. Урсу про життя та д╕яльн╕сть видатного кримського поета ╕ громадського д╕яча Бек╕ра Чобан-заде. Фактично завдяки укра╖нському вченому Д. П. Урсу в ╕стор╕ю ╕ культуру кримськотатарського народу через багато рок╕в забуття повернулася ця велетенська постать, яка ма╓ загальнолюдський вим╕р.
 До повернення в Одесу професор Д. П. Урсу брав активну участь в житт╕ укра╖нсько╖ громади Криму. В╕н був активним автором газети «Кримська св╕тлиця», т╕сно сп╕впрацював з Всекримським товариством вчених, Кримською ф╕л╕╓ю НТШ, Всекримським товариством «Просв╕та». В╕н ╓ в╕це-президентом Укра╖нського б╕бл╕ограф╕чного товариства та д╕йсним членом Укра╖нсько╖ академ╕╖ ╕сторичних наук.
 Професор Д. П. Урсу ╓ визначним укра╖нським патр╕отом. У найтяжч╕ ╕ найтраг╕чн╕ш╕ за всю ╕стор╕ю незалежност╕ Укра╖ни 2004 ╕ 2005 роки, п╕д час президентських виборчих перегон╕в в╕н разом з групою кримських науковц╕в р╕шуче виступив на захист демократ╕╖ та п╕дтримав народного президента В╕ктора Ющенка.
 Укра╖нськ╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖ Криму, передус╕м Всекримське товариство вчених та Кримська ф╕л╕я НТШ щиро здоровлять свого побратима, земляка й визначного ученого-╕сторика з╕ славетним юв╕ле╓м ╕ щедрим науковим ужинком.
 М╕цного Вам, дорогий Дмитре Павловичу, здоров’я ╕ нових наукових здобутк╕в на славу укра╖нсько╖ науки.
 Петро ВОЛЬВАЧ,
голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ НТШ, академ╕к УЕАН, д╕йсний член НТШ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 20.10.2006 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4211

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков