Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4466)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4143)
Українці мої... (1670)
Резонанс (2147)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1087)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (343)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (215)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХУДОЖН╢ ЗОБРАЖЕННЯ «МОВНОГО РЕЙДЕРСТВА» У ПОЕТИЦ╤ ╤ВАНА НИЗОВОГО
╤ван Низовий – один ╕з найяскрав╕ших творц╕в художнього слова друго╖ половини ХХ –...


ЛИШ ЧЕКАЛИ Б НА МЕНЕ ДИТЯЧ╤ ДОПИТЛИВ╤ ОЧ╤, ╤ ДЗВ╤НКИМ «ДОБРИЙ ДЕНЬ!» ПОЧИНАВСЯ ЩОРАЗУ УРОК…
Дякую тоб╕, вчителько, що розв╕яла м╕й смуток, що допомогла мен╕ перебороти особист╕ негаразди...


ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ ВОЛОДИМИР СОСЮРА
...використовуючи образи Шевченка, Сосюра не вдавався до ╖хн╕х простих рем╕н╕сценц╕й, а творчо...


«ВЧИТЕЛЬКО МОЯ, ЗОРЕ СВ╤ТОВА!»
Про талановитого молодого педагога — вчителя укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


«…МЕН╤ ╤ ВДЕНЬ, ╤ ВНОЧ╤ СНИТЬСЯ ОТА БЛАГОДАТЬ НАД ДН╤ПРОМ…»
ОБРАЗ УКРА╥НИ В ТВОРЧОСТ╤ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 13.10.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 13.10.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК

 (Продовження. Поч. у № 8 - 41).
 ╤. Франко називав присл╕в’я ╕ приказки «багатим ╕ важним скарбом у скарб╕вн╕ нашо╖ мови, ╖╖ коштовними перлинами», а М. Рильський пор╕внював народне слово з дорогоц╕нним алмазом, який сл╕д доглядати й шл╕фувати, «щоб дедал╕ б╕льше граней у ньому переливалось ╕ виблискувало».
 Ось жмут укра╖нських присл╕в’╖в, що стосуються листопада-падолиста (бо ма╓ цей м╕сяць дв╕ назви в укра╖нц╕в).
 День у листопад╕ - що заячий хв╕ст.
 У листопад╕ зранку дощить, а увечер╕ сн╕г лежить.
 Листопад - не зима, а т╕льки зазимок.
 Листопад - не лютий, але спита╓, чи одягнений, чи взутий.
 Листопад без сокири мости буду╓.
 Листопад - вередливий, то плаче, то см╕╓ться.
 Листопад зим╕ ворота в╕дчиня╓.
 Листопадовими приморозками грудневий мороз сильний.
 Маленька у листопада кузня, а на вс╕ р╕ки й озера кайдани ку╓.
 Небо у листопад╕ - шатро ╕з хмар.
 У листопад╕ зима з ос╕нню стр╕чаються й прощаються.
 У листопад╕ ╕ зима на заград╕.
 У листопад╕ смутно ╕ в заград╕.
 У листопад╕ сонця - що в старо╖ баби чепур╕ння.
 У листопад╕ гримить - селянин добре спить.
 Холодний батько жовтень, а листопад ╕ його перехолодив.
 Як листопад дерев не обтрусить, довго зима бути мусить.
 У листопад╕ голо в сад╕.
 З листопада бабам рада: ховатися на п╕ч.
 Листопад - вересню онук, жовтню син, зим╕ р╕дний брат.
 Хто в листопад╕ не мерзне, тому й коло Йордану н╕чого б╕да не зробить.

 Фразеолог╕я Шевченкового мовлення

 Серед св╕точ╕в вселюдського духу вс╕х час╕в ╕ народ╕в золотом вкарбовано ╕м’я Тараса Шевченка - великого нашого поета, художника, мислителя, борця за духовно-нац╕ональне й державно-пол╕тичне в╕дродження Укра╖ни.
 У творчост╕ Т. Шевченка, н╕би перебиваючи одна одну, заговорили вс╕, доти безмовн╕ складов╕ народно╖ стих╕╖, нац╕ональн╕ (скаж╕мо, в поем╕ «Гайдамаки») ╕ загальнолюдськ╕ (п╕зньопетербурзька л╕рика), етн╕чно та ╕сторично виокремлен╕ ╕ р╕шуче ун╕версальн╕. Починаючи в╕д поеми «Катерина», де доля зганьблено╖ сам╕тно╖ матер╕ проглядалась кр╕зь призму нац╕онально╖ й соц╕ально╖ трагед╕╖ вс╕╓╖ Укра╖ни, до найвищого злету його поетичного натхнення останн╕х л╕т - поеми «Мар╕я», Т. Шевченко кожну тему, кожен шмат жи-вого життя силою свого таланту вперше в укра╖нськ╕й л╕тератур╕ п╕дносить до р╕вня загальнолюдських протир╕ч XIX ст. «Кобзар» знаменував радикальну демократизац╕ю св╕тово╖ л╕тератури, саме з поез╕╖ Т. Шевченка розпочина╓ться повсюдне оновлення ╖╖ етносу, очевидне ╖╖ бажання в╕дтворити весь недосяжний д╕апазон людського болю, в╕днайти абсолютну сол╕дарн╕сть ╕з покривдженими.
 Поетична фразеолог╕я Т. Шевченка надзвичайно багата ╕ за обсягом, ╕ за характером. Поет сам створив чимало словесних образ╕в - сво╖ думки в╕н часто подавав у лап╕дарних висловах величезно╖ сили та експрес╕╖, що з часом, ув╕йшовши в св╕дом╕сть нац╕╖, стали крилатими.
 Б╕льш╕сть Шевченкових образних фразеолог╕зм╕в побудовано на метафор╕, що ╓ дуже р╕зноман╕тною за обсягом ╕ характером застосування, ╖й часто властиве по╓днання семантично далеких, стил╕стично, здавалося б, несум╕сних сл╕в. Вона сяга╓ в╕д слова до ц╕ло╖ поез╕╖, в╕д згущення метафорично╖ атмосфери до м╕н╕мальних натяк╕в на не╖. Так, у поем╕ «Сл╕пий», висм╕юючи козацько-гетьманську верх╕вку, ласу до царсько╖ милостин╕, Т. Шевченко вжива╓ фразеолог╕зм ╕з
значним зарядом сатирично-емоц╕йно╖ пейоративно╖ експрес╕╖ «лизати патинки»:
 Як Кирило з старшинами
 Пудром осипались
 ╤ в цариц╕, мов собаки,
 Патинки лизали.
 Основою, «нервовим вузлом» низки фразеолог╕зм╕в ╓ г╕пербола. Так, у рядках:
 Той неситим оком -
 За край св╕та зазира╓,
 Чи нема кра╖ни,
 Щоб загарбать...
сарказм м╕крообразу поет п╕дсилю╓ фразеолог╕зованою г╕перболою «за край св╕та», що ╓ видозм╕ною усталеного г╕пербол╕зму «на край св╕ту».
 У Шевченков╕й поез╕╖, як ╕ в укра╖нському художньому мовленн╕ загалом, багато фразеолог╕зованих метон╕м╕зм╕в. Ориг╕нальним ╓ метон╕м╕зм «мишам на сн╕дання»:
 Та все б гекзаметри плели,
 Та на горище б однесли
 Мишам на сн╕дання,
- де ц╕ле «╖жа» позначене через часткове «сн╕дання», «╖сти - загально, «гризти» - в╕домо, що миш╕ гризуть; а от перенести на них людськ╕ звича╖, сказати, що миш╕ не просто ╖дять чи гризуть, коли ╓ що, а, як люди, сн╕дають (отже, й об╕дають, ╕ вечеряють) - це значно яскрав╕ше.
 Багато фразеолог╕зм╕в побудовано на персон╕ф╕кац╕╖. У творах Т. Шевченка часто оживають т╕ чи ╕нш╕ предмети або ж абстрактн╕ поняття, наприклад, «лихо» та «лихий». Шевченкове лихо см╕╓ться, породжу╓ думи поетов╕, поет не бажа╓, щоб воно верталося.
 У «Кобзар╕» рясно розсипан╕ образн╕ фразеолог╕зован╕ пор╕вняння, як ось:
 ...обок його
 Цариця небога,
 Мов опеньок засушений,
 Тонка, довгонога,
 Та ще на лихо, сердешне,
 Хита головою.
 У Шевченковому мовленн╕ - чимало приказково-присл╕вних одиниць:
 Скачи, враже, як пан каже:
 На те в╕н багатий;
 
 Як хоч,
 А лихо, кажуть, перескоч,
 А то задавить.
 Читаймо, вивчаймо «Кобзар» - збагачуймо власне мовлення!
 В╕д березня до березня...
 Прошу Вас, дорог╕ краяни, зверн╕ть увагу на мальовнич╕, вина-х╕длив╕ назви м╕сяц╕в в укра╖нськ╕й мов╕. У багатьох мовах св╕ту, в тому числ╕, в англ╕йськ╕й та рос╕йськ╕й, поширен╕ греко-латинськ╕ назви м╕сяц╕в; в укра╖нц╕в, поляк╕в, б╕лорус╕в та ╕н. вони - само-бутн╕, пов’язан╕ або з назвами явищ природи, або з виробничою д╕яльн╕стю людей.
 Щодо тлумачення назв окремих м╕сяц╕в, думки досл╕дник╕в не завжди зб╕гаються. Укра╖нськ╕ назви найпосл╕довн╕ше досл╕джувала
╢. Чак, раджу познайомитися з ╖╖ книжками «З б╕ограф╕╖ слова» (Ки╖в, 1976; 1979), «Барви нашого слова» (1989), «Та╓мниц╕ слова» (1991).
(Дал╕ буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 13.10.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4196

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков