Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4466)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4143)
Українці мої... (1670)
Резонанс (2147)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1087)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (343)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (215)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 13.10.2006 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 13.10.2006
П’ЯТА КОЛОНА В УКРА╥Н╤: ЗАГРОЗА ДЕРЖАВНОСТ╤
╤ван Д╤ЯК

(Продовження. Поч. у № 28 - 41).
 Свого часу рос╕йська влада на догоду патр╕арх╕╖ прийняла жорсткий закон, де фактично закр╕пила монопол╕ю РПЦ на територ╕╖ Рос╕╖, дозволивши оф╕ц╕йне ╕снування т╕льки традиц╕йним конфес╕ям народ╕в Рос╕╖: ╕удейству ╓вре╖в, ╕сламу татар ╕ кавказьких народ╕в, буддизму бурят╕в й католицтву ╕ протестантству в ╕нтересах дипломатичного корпусу в Москв╕. Таким чином, РПЦ штучно усунула конкурент╕в, ╕ не ма╓ потреби у зм╕нах, щоб краще в╕дпов╕дати духовним потребам сусп╕льства. Яка взагал╕ р╕зниця, якщо у сусп╕льства нема╓ вибору? Як ми пам’ята╓мо, свого часу значна к╕льк╕сть в╕руючих, розчарованих у церкв╕, подалася до вс╕ляких ╕ноземних м╕с╕онер╕в та церков - конкурент╕в РПЦ. Тепер цих конкурент╕в св╕тська влада силою прибрала з Рос╕╖, допомагаючи «сво╖й» церкв╕. Якби т╕льки ця «допомога» не перетворилася на «ведмежу послугу».
 Приблизно того ж самого вимага╓ РПЦ ╕ в╕д укра╖нсько╖ влади. Адже збереження Укра╖ни в межах ╖╖ «канон╕чно╖ територ╕╖» - це не т╕льки збереження духовно╖ монопол╕╖, знищення можливого конкурента в особ╕ Укра╖нсько╖ пом╕-сно╖ православно╖ церкви п╕д омофором Константинопольського патр╕архату, але й збереження значних прибутк╕в в╕д торг╕вл╕ р╕зним церковним начинням в╕д св╕чок до л╕тератури. Адже Укра╖на - це майже третина приход╕в РПЦ. А за радянських час╕в вона складала ╕ половину приход╕в.
 Об’╓днання вс╕х г╕лок укра╖нського православ’я призведе до того, що Московський патр╕архат втратить статус найб╕льшого в православному св╕т╕. Тому в╕н чинить такий оп╕р об’╓днанню укра╖нських церков в самост╕йну пом╕сну церкву п╕д омофором Вселенського патр╕арха, залучаючи до цього допомогу рос╕йсько╖ св╕тсько╖ влади та ╖╖ п’ято╖ колони в Укра╖н╕.
 Взагал╕ св╕тська влада добре допомогла РПЦ у розширенн╕ ╖╖ «канон╕чних територ╕й». Завдяки цьому до не╖ перейшли церковн╕ приходи, що перебували п╕д рукою Вселенсько╖ патр╕арх╕╖ в Константинопол╕, Сербського патр╕архату, Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви. Будь-як╕ спроби сперечатися з цим придушувалися силами НКВС-МДБ. Сьогодн╕ РПЦ намага╓ться утримати ц╕ волод╕ння, запустивши в об╕г тезу про «канон╕чн╕ територ╕╖». Хоча ╕снування паралельних юрисдикц╕й на одн╕й територ╕╖ вже давно стало нормою, ╕ сама РПЦ це п╕дтверджу╓ у зв’язку з наявн╕стю сво╖х ╓парх╕й у Зах╕дн╕й ╢вроп╕, П╕вн╕чн╕й та П╕вденн╕й Америц╕. З╕ свого боку арх╕╓пископ Скопельський Вселенського патр╕архату Всеволод (Майданський) у березн╕ 2005 року передав послання Патр╕арха Президенту Укра╖ни, де спец╕ально зазначалося щодо канон╕чност╕ територ╕й, на як╕й так часто спекулювали пол╕тики з Московсько╖ патр╕арх╕╖:
 «Церква-мати, Константинопольський Патр╕архат, вважа╓, що ╖╖ дочка - Московський Патр╕архат - ма╓ ту канон╕чну територ╕ю, котра ╕снувала у ц╕й Церкв╕ до 1686 року... П╕дпорядкування Ки╖всько╖ Митропол╕╖ Московськ╕й Церкв╕ було зд╕йснено Патр╕архом Д╕он╕с╕╓м без згоди ╕ затвердження Святого ╕ Священного Синоду Велико╖ церкви Христово╖».
 М╕ж ╕ншим, негативне ставлення до пол╕тизованост╕ РПЦ ╕сну╓ ╕ за кордоном. Наприклад, вельми показовим ╓ Китай. Православна церква в Кита╖ отримала статус автоном╕╖ в 1957 роц╕. Однак у ╖╖ храмах продовжували п╕д час молитов п╕дносити ╕м’я московського патр╕арха, ╕ китайськ╕ комун╕сти в пер╕од охолодження в╕дносин з СРСР фактично заборонили цю церкву в КНР. Надто добре вони знали про специф╕чн╕ в╕дносини м╕ж радянською владою, чек╕стами ╕ патр╕арх╕╓ю у Москв╕. Т╕льки у 1980-х роках заборона була скасована. Священний Синод РПЦ в 1997 роц╕ вир╕шив зд╕йснювати канон╕чну оп╕ку за православними приходами на територ╕╖ КНР (ось в д╕╖ московська концепц╕я про «канон╕чну територ╕ю»), ╕ китайська влада тут же забила на сполох. Вона дозволила повернути православним храми ╕ нав╕ть реставрувала деяк╕ з них, однак категорично в╕дмовилася допустити на свою територ╕ю священик╕в РПЦ. Надто добре китайц╕ об╕знан╕, чим це може зак╕нчитися. Тому ╓диною церквою в КНР, де в╕дправляють службу представники РПЦ, ╓ храм на територ╕╖ дипломатично╖ м╕с╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ в Пек╕н╕.
А для православних громадян Китаю дозволено вести службу т╕льки священикам Константинопольського патр╕архату. Тобто церкви, до яко╖ китайська влада не ма╓ претенз╕й за участь у пол╕тичн╕й або розв╕дувальн╕й д╕яльност╕.
 Негативний б╕к в╕д втягування церкви до пол╕тичних ╕гор та надм╕рного по╓днання з╕ св╕тською владою Рос╕╖ склада╓ться в тому, що це веде до поступово╖ втрати авторитету церкви. Один раз в 1917 роц╕ це вже в╕дбулося. Щоб не допустити цього та припинити участь церкви у пол╕тиц╕, ╓ т╕льки один вих╕д. «Здобуття конкретною державою пол╕тично╖ незалежност╕ веде православну церкву на ╖╖ територ╕╖ до одержання незалежност╕ церковно╖. Створення ╓дино╖ пом╕сно╖ православно╖ церкви ╓ одним з найважлив╕ших фактор╕в самовизначення нашо╖ нац╕╖, утвердження ╖╖ ╕дентичност╕ та ╓дност╕», - заявив на зас╕данн╕ Всеукра╖нсько╖ ради церков та рел╕г╕йних орган╕зац╕й Президент В╕ктор Ющенко. Т╕льки п╕сля цього суперечки м╕ж церквами вийдуть з пол╕тично╖ площини, з м╕ждержавно╖ сфери, ╕ перетворяться на суто церковну справу. ╤ не будуть ставити Укра╖ну на межу внутр╕шнього конфл╕кту. Одна кра╖на - одна пом╕сна церква! Ця формула виведена ╕сторичним досв╕дом багатьох кра╖н.
 Сьогодн╕ у православному св╕т╕ ╓ 16 пом╕сних православних церков: Константинопольська, Александр╕йська, Антиох╕йська, ╢русалимська, Грузинська, Сербська, Румунська, Болгарська, К╕прська, Елладська, Албанська, Польська, Чехо-Словацька, Американська, Японська, Китайська. ╤ т╕льки Укра╖на - найб╕льша за к╕льк╕стю православних в╕руючих кра╖на св╕ту - не ма╓ сво╓╖ церкви. В╕римо, що колись у цьому перел╕ку посяде ч╕льне м╕сце ╕ Укра╖нська пом╕сна православна церква. Адже для народу з тисячол╕тньою православною традиц╕╓ю, який здобув свою державн╕сть, стан, при якому його православна церква розд╕лена на три частини, причому найб╕льша ╕ найвпливов╕ша з них перебува╓ у юрисдикц╕╖ закордонного патр╕архату, ╓ абсолютно ненормальною.
 Звичайно, ця церква не зможе залишитися осторонь пол╕тики. Однак вона повинна не втручатися в чуж╕ справи, а ╖╖ участь в укра╖нськ╕й пол╕тиц╕ ма╓ в╕дбуватись в допустимих для церкви межах, щоб не перетворитися на суто св╕тську орган╕зац╕ю в рел╕г╕йних справах. Тобто голосування християн як св╕домих громадян сво╓╖ кра╖ни на виборах, просв╕тницька д╕яльн╕сть, захист сво╓╖ держави в╕д агрес╕╖ й виховання молод╕. Тод╕ в н╕й буде Святий Дух, ╕ наша церква буде викликати повагу громадян Укра╖ни з ╕нших конфес╕й. А це вже дуже м╕цний фундамент для нашого народу та Укра╖нсько╖ держави.
 ╤ноземна в╕йськова присутн╕сть в Укра╖н╕ як складова п’ято╖ колони. ╤ноземн╕ в╕йськов╕ бази на територ╕╖ Укра╖ни служать потужним стимулом для п’ято╖ колони в наш╕й держав╕. Саме тому стаття 17 Конституц╕╖ Укра╖ни ╕ проголошу╓, що «на територ╕╖ Укра╖ни не допуска╓ться розташування ╕ноземних в╕йськових баз». Але в Криму продовжу╓ знаходитися Чорноморський флот Рос╕╖, який уже загрожу╓ нац╕ональн╕й безпец╕ Укра╖ни.
 Взагал╕ необх╕дно внести повну ясн╕сть картин╕ укра╖нсько-рос╕йських в╕дносин, що стосуються перебування ЧФ Рос╕╖ на територ╕╖ Укра╖ни. Нагада╓мо, що в 1992 - 1997 роках Рос╕я вимагала в╕д Укра╖ни передач╕ ЧФ, Криму ╕ Севастополя за 5,449 м╕льярда долар╕в США в рахунок погашення газових борг╕в. Ця сума в 3 рази менше т╕╓╖, котру вони заборгували нам за 6 рок╕в (з 1991 по 1997 р╕к) перебування рос╕йсько╖ половини Чорноморського флоту на наш╕й територ╕╖.
 Сума нашого старого боргу за газ була в 3,5 раза менше боргу Рос╕╖
за 8 рок╕в «безплатного базування» (з 1997 по 2005 р╕к) в Укра╖н╕. При розробц╕ «вза╓морозрахунку по бартеру» Рос╕я ухилилася в╕д оплати вартост╕ оренди нашо╖ територ╕╖ за минулий пер╕од з 1991 по 1997 р╕к, в той час, як площ╕ та фонди, зайнят╕ РФ в Криму, були у два рази б╕льше за т╕, котр╕ вони утримують сьогодн╕. З урахуванням 50%-но╖ компенсац╕╖ (оск╕льки ЧФ начебто належав двом державам) борг Рос╕╖ склав близько 18 м╕льярд╕в долар╕в США.
 Якщо т╕льки п╕драхувати орендну плату за 19,5 тисяч╕ гектар╕в, як╕ незаконно (оренда так ╕ не була оформлена) «утриму╓» Рос╕я, ми, за найменшими розц╕нками, щор╕чно втрача╓мо 2,5 м╕льярда долар╕в США. Таким чином, Укра╖на, Крим ╕ Севастополь за 8 рок╕в перебування ЧФ Рос╕╖ на укра╖нськ╕й територ╕╖ вже недорахувались м╕н╕мум 20 м╕льярд╕в долар╕в. 4591 об’╓кт флотсько╖ ╕нфраструктури, на яких сьогодн╕ базу╓ться ЧФ Рос╕╖, - це майже третина вс╕╓╖ ╕нфраструктури Криму, ╕ за них Рос╕я не сплачу╓ взагал╕. При цьому частина об’╓кт╕в командування флоту передало в суборенду рос╕йським ╕ кримським комерсантам.
 Вже 14 рок╕в рос╕йськ╕ в╕йська силою збро╖ утримують 170 об’╓кт╕в та понад 70 земельних д╕лянок Державно╖ г╕дрограф╕чно╖ служби Укра╖ни. Вони стали джерелом збагачення для посадових ос╕б рос╕йського флоту, адже нав╕гац╕йн╕ об’╓кти розташован╕ на берез╕ моря. На ╖хн╕й територ╕╖ в курортний сезон влаштовуються кемп╕нги для рос╕йських турист╕в. Тому адм╕рали готов╕ в╕дстояти ц╕ земл╕ аж до застосування збро╖.
 Прокуратура ВМС Укра╖ни з початку 2005 року порушила проти структур ЧФ Рос╕╖ с╕м крим╕-нальних справ за фактами незаконного продажу нерухомост╕ ╕
самозахоплення земель в Криму. Однак, будь-як╕ протести укра╖нсько╖ сторони викликають роздратування Рос╕╖. Сьогодн╕, як ╕ в 90-х роках, Укра╖на продовжу╓ одержувати погрози п╕дняти ц╕ни на енергонос╕╖ до р╕вня св╕тових. Чому б ╕ Укра╖н╕ не встановити адекватн╕ св╕товим ц╕ни на оренду кримського майна?!
Але якби т╕льки цим обмежувалися втрати Укра╖ни. Рос╕йський флот час в╕д часу топить укра╖нськ╕ судна, висаджу╓ десанти без узгодження з укра╖нським урядом, робить марш-кидки морсько╖ п╕хоти по територ╕╖ Укра╖ни ╕ таке ╕нше. Згада╓мо 23 березня 2005 p., коли 142 рос╕йських морських п╕хотинц╕ з П╕вн╕чного Кавказу з бойовою техн╕кою висадилися б╕ля Феодос╕╖.
(Дал╕ буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 13.10.2006 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4195

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков