Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4466)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4143)
Українці мої... (1670)
Резонанс (2147)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1087)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (343)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (215)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БЛ╤НКЕН ДАВ "ЗЕЛЕНЕ СВ╤ТЛО" НА УДАРИ ЗСУ ПО КРИМУ
Держсекретар США наголосив, що Укра╖на продовжу╓ боротися з РФ у Криму та Чорному мор╕.


САМ╤Т МИРУ У ШВЕЙЦАР╤╥: ОЧЕВИДНЕ ТА НЕСПОД╤ВАНЕ
П╕сля сам╕ту все ч╕тк╕ше проглядаються зм╕ни геопол╕тично╖ конф╕гурац╕╖ у св╕т╕. Наближа╓мося до...


В╤ЙНА В ОБ’╢КТИВ╤
Св╕тлини знят╕ в р╕зний час в╕д початку повномасштабного вторгнення ╕ по сьогодн╕…


НАРОДНИЙ ЩОДЕННИК ╤З ПЕКЕЛЬНОГО 22-го
Книга «Укра╖на: пекельний 22-й» - це ун╕кальний щоденник ╕ водночас моза╖чна картина...


АПОКАЛ╤ПСИС В╤ЙНИ
На його св╕тлинах – апокал╕псис в╕йни крупним планом через призму камери звичайного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 13.10.2006 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 13.10.2006
«СК╤ЛЬКИ ПРО НАС БРЕХАЛИ ╤ БРЕШУТЬ Б╤ЛЬШОВИЦЬК╤ ПИСАКИ...»

 Лист в номер
 
  Шановний пане редакторе, щиро дякую за над╕слан╕ газети. Прочитав ╕з задоволенням. Дуже похвально, що друку╓те тв╕р ╤вана Д╕яка «П’ята колона в Укра╖н╕...». Це потр╕бно прочитати ус╕м, особливо параф╕янам церкви Московського патр╕архату. Дуже гарний додаток для д╕тей «Джерельце». Загалом газета ц╕кава ╕ для молодих, ╕ для старих. Щоб чимось в╕ддячити, надсилаю для вашо╖ б╕бл╕отечки свою автоб╕ограф╕чну пов╕сть. Я, старий д╕д, написав спомини про сво╓ нелегке життя. Десять довгих рок╕в воював в УПА. Завдяки Господу Богу ╕ р╕дному братов╕ ╤вану, полковнику сов╓цько╖ арм╕╖, який зробив мен╕ ф╕ктивн╕ документи, я уникнув пазур╕в МГБ ╕ на в╕дм╕ну в╕д ╕нших учасник╕в нер╕вно╖ боротьби дожив до 80-р╕чного в╕ку, та ще над╕юсь дотягнути до сотн╕. Жартую, бо я по натур╕ гуморист, маю п’ять зб╕рок гумору ╕ сатири, ╕ це мене п╕дтриму╓ в старост╕. Доживаю в╕ку одиноким. Важко, але не здаюсь, не сп╕шу в будинок для ╕нвал╕д╕в. Мешкаю серед розк╕шно╖ волинсько╖ природи, навколо мо╓╖ халабуди л╕с з ягодами та грибами, малий струмочок жебонить серед л╕су...
 У пропонован╕й книжечц╕ не згадав ус╕х перипет╕й боротьби, багато чого замовчав, щоб не ятрити серця людей, як╕ мимовол╕ допомагали окупантам. Перша книжка спогад╕в охоплю╓ мо╓ дитинство, веселе, безжурне, щасливе, назива╓ться «Ямп╕льський шлях», друга п╕д назвою «В Шумських л╕сах» - про пер╕од н╕мецько╖ окупац╕╖, боротьбу в сотн╕ Федора Мельничука (псевдо «Гук») з 1943 по 1944 р., а «Зацькован╕ собаками» - з 1944 по 1952-й.
 Не описав я в книжц╕ страшних зв╕рств червоних людо╖д╕в, як╕ в сво╖й сатанинськ╕й жорстокост╕ перевершили г╕тлер╕вц╕в. Н╕мц╕ вбивали повстанц╕в, але не знущалися над вбитими, не роздягали, не роззували, не виколювали очей мертвим, не кидали на розтерзання псам. Б╕льшовицьк╕ недолюдки це робили. Пам’ятаю один б╕й, коли н╕мц╕ дуже пошарпали сотню «батька» Котляревського (цього старшого чолов╕ка, колишнього оф╕цера Червоно╖ арм╕╖ називали «батьком» через те, що разом з ним воювали його син та донька). Коли н╕мц╕ вбили цього командира, то не зняли з голови кашкета з тризубом, не взяли гарних чоб╕т, портупе╖, а лише розстебнули кобуру ╕ забрали п╕столет. Заб╕гши на хут╕р до бабус╕ Барановсько╖, яка, до реч╕, виховала ╓врейську д╕вчину Соню, попросили я╓ць ╕ сказали: «П╕ди, бабка, похорони бандит╕в ╕ в╕зьми з ╖хнього командира гарн╕ чоботи, а то ходиш босою». Б╕льшовицьк╕ кати були не т╕льки
людо╖дами, але й мародерами. Роздягали убитих повстанц╕в догола ╕ пот╕м через сво╖х знайомих перекупок продавали на товкучц╕ той одяг та взуття. Наведу лише один випадок з тисяч ╕ тисяч под╕бних. Коли вбили згадувану мною в книжц╕ пропагандистку «Ласт╕вку», красуню Звениславу Степову, колишню ки╖вську студентку, то начальник Дедеркальського МГБ майор Сорок╕н, кап╕тан МГБ Полонський ╕ рядовий Онищук поглумились над мертвою. Це дикунство бачив сержант Жаров, ╕ коли в╕н зауважив: «Что вы делаете? Она же мертвая!», Сорок╕н в╕дпов╕в: «Дурак, посмотри, какая красивая...» З╜валтували мертву, то що робили з живими арештованими? Що робили з родинами повстанц╕в? А ми одного разу зупинили автомашину з солдатами ╕ двома оф╕церами МГБ, звичайно чек╕ст╕в покарали, а солдат╕в в╕дпустили. В каб╕н╕ була дружина начальника МГБ з десятир╕чним хлопчиком, якого забирала з кременецько╖ л╕карн╕, бо десь там побився трохи, падаючи з велосипеда. Б╕дна ж╕нка плакала: «Вы нас убьете? Пожалейте ребенка...» «Н╕хто вас не збира╓ться вбивати, ви не винуват╕, ми не так╕, як ваш чолов╕к». Гада╓те, ╖╖ чолов╕к став людян╕шим п╕сля цього? Не став. «Для меня честь советского чекиста выше семьи», - заявляв. Ск╕льки про нас брехали ╕ брешуть б╕льшовицьк╕ писаки, але н╕де не згадують, що ми знущались над вбитими. Признаюсь, забирали зброю, чоботи, шинел╕, якщо вони були нов╕, а б╕льше н╕чого. В багатьох випадках полонених солдат╕в в╕дпускали на волю. Отак╕ ми були «бандити».
В колишньому райцентр╕ Велик╕ Дедеркали до недавнього часу проживав оф╕цер НКВД Шеплацький, якого ми захопили в бою ╕ в╕дпустили. Сл╕д сказати, що в╕н дотримав слова, покинув службу в сов╕т╕в, оженився на дедеркальськ╕й д╕вчин╕ ╕ перейшов на цив╕льну роботу. Його син сьогодн╕ працю╓ д╕льничним ╕нспектором м╕л╕ц╕╖.
 Ось так╕ справи. Багато чого можна розпов╕сти, але хто надруку╓? В державне видавництво не поткнешся. А в приватне - нема грошей. Цю книжечку видрукував за св╕й кошт видавець «Джури» Лев Ванчура. В╕н зробив добре д╕ло, хоч зазнав матер╕альних збитк╕в, бо книжка не розкуплена, я особисто купив п’ятдесят прим╕рник╕в ╕ роздав знайомим ╕ незнайомим.
 Год╕ скаржитись. Я ж гуморист. ╤ншим разом над╕шлю щось веселеньке. Ще раз дякую за газети.
 З повагою ╕ добрими побажаннями - Андр╕й БОБ'ЮК.
 ст. Карнач╕вка Лановецького району Терноп╕льсько╖ област╕.
 * * *
P. S. Книжечка спогад╕в Андр╕я Боб'юка - у «Св╕тличн╕й» б╕бл╕отец╕. А ще - книга колишнього в`язня стал╕нських табор╕в терноп╕льчанки Мар╕╖ Штепи «Терновий в╕нок Ромаш╕вки» - про те, яку «свободу» принесли у 39-му роц╕ «браття»-комун╕сти в ╖╖ р╕дне село. А ще н╕як не дочека╓ться друку (нам би не 8, а наш╕ колишн╕ 24 стор╕нки!) чудова стаття кримчанина В. Тихенка з ╕нтригуючим заголовком «Хто врятував укра╖нц╕в в╕д стал╕нсько╖ депортац╕╖ у 1944 роц╕?». ╤ багато-багато ╕нших спогад╕в-св╕дчень читач╕в - наших «найголовн╕ших кореспондент╕в» - чекають можливост╕ побачити св╕т ╕ заповнити «б╕л╕ плями» нашо╖ ╕стор╕╖. Не комуняцькою брехнею, а живою, вистражданою правдою...

ПРЕЗИДЕНТА ЗАКЛИКАЮТЬ ВИЗНАТИ НА ДЕРЖАВНОМУ Р╤ВН╤ БОРОТЬБУ ОУН-УПА
 Громадськ╕ ╕ пол╕тичн╕ орган╕зац╕╖ нац╕онал╕стичного спрямування закликають Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка п╕дготувати ╕ видати указ про державне визнання нац╕онально-визвольно╖ боротьби Орган╕зац╕╖ укра╖нських нац╕онал╕ст╕в та Укра╖нсько╖ Повстансько╖ арм╕╖ за незалежн╕сть Укра╖ни.
 Про це на прес-конференц╕╖ в УН╤АН заявив голова Всеукра╖нського об’╓днання “Свобода” Олег Тягнибок. За його словами, громадськ╕ ╕ пол╕тичн╕ орган╕зац╕╖ планують передати в╕дпов╕дний лист-звернення та проект Указу Президента Укра╖ни “Про визнання нац╕онально-визвольно╖ боротьби ОУН та УПА за державну незалежн╕сть Укра╖ни” в Секретар╕ат глави держави. О. Тягнибок п╕дкреслив, що видача таких нормативно-правових акт╕в, зг╕дно з╕ статтею 106 Конституц╕╖ Укра╖ни, ╓ в компетенц╕╖ Президента.
 О. Тягнибок зазначив, що в указ╕ пропону╓ться: визнати д╕яльн╕сть, яку з березня 1939 року до к╕нця 50-х рок╕в XX стол╕ття вели ОУН-УПА, нац╕ональною-визвольною боротьбою за державну незалежн╕сть Укра╖ни; надати ветеранам ОУН-УПА статус борц╕в за волю Укра╖ни; встановити День Укра╖нського в╕йська, який пропону╓ться в╕дзначати щороку 14 жовтня на свято Покрови Пресвято╖ Богородиц╕. Кр╕м того, пропону╓ться скасувати Указ Президента Укра╖ни № 202/99 в╕д 23 лютого 1999 року “Про день захисника В╕тчизни”.
 За словами голови ВО “Свобода”, в╕дпов╕дний лист-звернення п╕дписали: Ки╖вське крайове братство, Орган╕зац╕я укра╖нських нац╕онал╕ст╕в (революц╕йна), Орган╕зац╕я укра╖нських нац╕онал╕ст╕в, Всеукра╖нське об’╓днання “Свобода”, Укра╖нська нац╕ональна асамблея (УНА-УНСО), Молод╕жний нац╕онал╕стичний конгрес, Всеукра╖нська громадська орган╕зац╕я “Пора”, М╕жнародна громадська орган╕зац╕я “Реформац╕я”, Громадська орган╕зац╕я “Патр╕от Укра╖ни”, М╕жнародна л╕га “Матер╕ ╕ сестри - молод╕ Укра╖ни”, Всеукра╖нське ж╕ноче товариство ╕мен╕ Олени Тел╕ги.
 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 13.10.2006 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4193

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков