У шестикласниці Каті Калинки із селища Гресівського (під Сімферополем) є ще два молодших братики. Подібні сім'ї сьогодні вважаються вже багатодітними і є предметом постійної уваги не лише тих, кого безпосередньо спонукають до цього службові обов'язки, але й просто людей широкої душі. Спонсорами їх зазвичай не назвеш, бо й самі задля шляхетної справи якщо і не ходять з простягнутою рукою (гордість не дозволяє!), то змушені інколи вдаватися до нетрадиційних маневрів, дратуючи тим самим тих, хто звик все тлумачити в міру власної вихованості. Бо ж дитячі святкові дарунки (а для малюків із малозабезпечених родин, дитячих притулків, шкіл-інтернатів - і це не дрібниця) на деревах не ростуть. І веселі концерти, ігри та конкурси з призами під ялинкою, що нібито природним чином мають входити до особливого розкладу новорічних та різдвяних див, стають можливими не завдяки злету чарівної палички якоїсь доброї феї, а є результатом невтомної турботи, клопотів і знову-таки - грошових інвестицій. Але геть буденність! Катю (як і багатьох-багатьох інших дітей) запросила до себе на казкове свято справжня фея - директор українського базового кінотеатру в Криму "Сімферополь" Олена Георгіївна Котолупова, вона ж депутат міськради, голова постійної комісії з науки, культури, освіти, спорту, сім'ї та молоді, у справах депортованих громадян, а ще - член президії міськвиконкому, член комісії з приватизації та комітету з перейменування вулиць. Але сталося це не тільки завдяки гучним титулам, бо зі своїми "портфелями" Олена Георгіївна ледь встигла оговтатися, - благодійницькі заходи, що відбуваються в кінотеатрі, мають вже довготривалу історію. Як не пригадати роботу одного з численних кіноклубів "Кадр", президентом якого впродовж 10 років є Олена Котолупова. Тут на свята діти можуть не лише переглянути цікаву кінострічку, а ще й поласувати чимось смачненьким. У кіноклубі найбажаніші гості - дітлахи з дитячих будинків, інтернатів, просто малі "бомжики". Але правда і те, що цього року охоче підставив Олені Георгіївні плече допомоги чи не весь депутатський корпус міськради на чолі з Валерієм Єрмаком. Серед благодійників - Олександр Бочкарьов, Йосип Файнгольд, Борис Фротман. На щастя, наші заможні люди вже починають розуміти, що закони світової гармонії (яку не відмінити жодною депутатською постановою) - на боці щедрих. Ось чому святкові кіноранки (до програми яких, окрім вже згаданого, вводили і перегляди популярних кінострічок) цього року тривали з 1 аж по 10 січня. А 10-го - дітлахи віддали естафету найстаршому поколінню. В залі кінотеатру провело свій захід Міністерство соціального захисту АРК, що тісно співпрацює сьогодні зі всеукраїнською неприбутковою благодійницькою волонтерською організацією "Турбота про людей похилого віку в Україні". На "Кримські різдвяні зустрічі" прибуло чимало самодіяльних мистецьких колективів з Сімферополя та Сімферопольського району. В урочистій обстановці не забули і про господиню приміщення Олену Котолупову та її вірну помічницю Надію Тишкевич - вони теж офіційно стали волонтерами, одержавши квитки членів цієї шляхетної організації, яка працює в семи містах України, а в Сімферополі нараховує близько 800 осіб. І це - не лише красивий жест вдячності за безкоштовно надану святково прикрашену залу. В культурній програмі взяли участь представники кількох виплеканих Оленою Георгіївною клубів, до яких входять ветерани війни та праці. - Двічі на місяць ця зала - ваша! - повідомила у своєму коротенькому слові Олена Георгіївна. Потім у приватній розмові Олена Котолупова та Надія Тишкевич розповіли про підсумкові заходи, що відбулися у численних кіно- та лекторських клубах (окрім "Кадра", це "Старшокласник", "Людина і закон", "Екологія", "Ветеран", "Надія", "Оптиміст" та інші). Особливо запам'яталося свято, що зібрало чимало сімферопольців побіля кінотеатру 28 грудня - у День кіно. У відповідь на запитання щодо власних фінансових справ (у кінотеатрі вже багато років триває ремонт) Олена Георгіївна лише зітхнула: - На державну підтримку розраховувати марно, робимо, що можемо, за рахунок ярмарків, які двічі на місяць проводяться в холі кінотеатру, що не забороняється нашою уставною діяльністю. Але цього замало, щоб наблизити зарплату собі чи своїм працівникам хоча б до середньої. І це у той час, коли так хотілось би допомогти кожному, прихистити увесь світ! Тож ніхто із працівників не дивується тимчасовим "квартирантам", які тут часто трапляються - будь-то знедолена людина чи зраджена господарями домашня тварина. (Із числа останніх зараз в приміщенні кінотеатру мешкають три песики і один кіт). Олена Георгіївна краще б забрала їх додому - там усе-таки тепліше, але в квартирі вже й так оселилося... півтора десятка собак і одинадцять кицьок, тож і самій господарці та її матусі скульптору Нелі Петрівні, яка свого часу подарувала місту кілька відомих робіт, хоч з дому тікай. Проте не втечуть, бо люблять кожного із своїх годуванців, тим більше, що половину з них доводилося самим рятувати, лікувати і, звичайно ж, не для того, щоб потім зрадити. Бо Олена Георгіївна тримає не елітних тварин задля бізнесу чи втіхи, а безпритульних, від яких відмовилися господарі. - Мальту збила машина на площі Леніна. Увечері ми з матір'ю на покривалі принесли її до себе додому. Виходили. Вижила. Зараз така гарна... Джері, маленьке кошеня, лежало в кущах далеченько від дороги. Воно зовсім висохло і потім ніяк не могло напитися. Перехворіло, але видужало. Шість собак після смерті хазяйки опинилися серед зими на вулиці. Коли я дізналась про це, забрала їх до себе. Вони були породистими, і майже всі згодом знайшли нових господарів. А рудого кота позбавили домівки за те, що мав на лобі лишая. Ми вивели той лишай за два дні... На запитання, чи має намір Олена Георгіївна, використовуючи свій вплив, подбати про безпритульних тварин всього міста, вона відповіла, що вже порушувала питання про створення міського притулку для тварин. Можливо, ця проблема не здасться для когось актуальною ні сьогодні, ні через десять чи двадцять років, але колись же треба починати ставати людьми... Те, що свою довіру виборці виявили саме Олені Котолуповій, свідчить про високу оцінку професійних підходів і людських якостей депутата, про солідарність з її поглядами. Тож не за горами - нові благочинні заходи, нові добрі справи. Знову завітає в гості Катя Калинка, та, на жаль, як і раніше, не залишиться іншого виходу, як зігрівати неопалюване приміщення лише власним душевним теплом...
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
