"Кримська Свiтлиця" > #41 за 06.10.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
#41 за 06.10.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК
(Продовження. Поч. у № 8 - 40).
Парем╕чне багатство мови
«У присл╕в’ях виявля╓ться правдиве життя, моральне здоров’я народу, тут зараз дов╕да╓теся, що його болить ╕ йому доляга╓, д╕йдете ╕ причини болю. Присл╕в’я показують точний образ народу», - писав в╕домий фольклорист Г. ╤лькевич ще 1841 р. ╤нший збирач народних скарб╕в - П. ╤ващенко зазначив: «Присл╕в’я - дзеркало душ╕ народно╖, якою вона ╓ не в хвилини веселого чи сумного настрою, не в одяз╕ багат╕я чи злидаря - це дзеркало народно╖ душ╕, якою вона ╓ в будь-яку хвилину при найр╕зноман╕тн╕ших обставинах». Присл╕в’я, приказки та примовки в╕др╕зняються в╕д ╕нших фразеолог╕зм╕в низкою дуже важливих рис: 1. Присл╕в’я та приказки - це розкладен╕ сполучення сл╕в, у яких значення кожного слова не зм╕ню╓ться в╕д вживання його поза цим сполученням, але саме сполучення ст╕йке внасл╕док частого вживання та ритм╕чно╖ форми. 2. За сво╓ю синтаксичною структурою присл╕в’я ╓ ч╕тко оформленим реченням. 3. Одиниц╕ присл╕вного типу виражають судження, узагальнену думку, мораль, на в╕дм╕ну в╕д ╕нших фразеолог╕зм╕в, що позначають звичайно якесь поняття або якийсь предмет. 4. Присл╕вно-приказковим одиницям властива контрастна будова. Найчаст╕ше контрастують зм╕ст ╕ художн╕й образ, а сам висл╕в залиша╓ться ритм╕чно гармон╕йним. 5. Прикметною рисою присл╕вно-приказкового фонду ╓ широке використання фольклорних традиц╕й, символ╕ки, г╕пербол╕зац╕╖. 6. Уживан╕ протягом в╕к╕в, присл╕в’я та приказки ╕нод╕ втрачають частину свого словесного виразу й у результат╕ стають матер╕алом для утворення фразеолог╕зм╕в ╕ншого типу. Правила передач╕ звучання укра╖нського ономастикону графемами англ╕йсько╖ мови
При випрацюванн╕ цих правил група досл╕дник╕в керувалася як результатами з╕ставного анал╕зу фонетичних ╕ граф╕чних систем укра╖нсько╖ та англ╕йсько╖ мов, так ╕ необх╕дн╕стю л╕нгв╕стично ствердити нашу державн╕сть. Укр. Англ. Прим╕тки Приклади буква буква А, а А, а Б, б B, b В, в V, v Г, г H, h Грабовецька - Hrabovets’ka Д, д D, d Е, е E, e ╢, ╓ Ye, ye на початку складу та п╕сля ╢впатор╕я - апострофа
Yevpatoriya ╢мець - Yemets’ Жаб’╓ - Zhabye Ie, ie усередин╕ складу Син╓видне - Synievydne Ж, ж Zh, zh Журба - Zhoorba Зг, зг Z.h, z.h у власних назвах ╕з сполученням «зг» при передач╕ англ╕йською мовою треба позначати крапкою, що йдеться про дв╕ букви
Згага - Z.haha Зазгага - Zaz.haha але: Жага - Zhaha З, з Z, z И, и Y, y Пилип - Pylyp ╤, ╕ I, ╕ у закритому склад╕, кр╕м випадк╕в, коли склад Л╕сний - Lisnyi зак╕нчу╓ться на «р» Ee, ee у в╕дкритому склад╕ та Л╕совий - Leesovyi в закритому склад╕, що зак╕нчу╓ться на «р» Л╕рник - Leernyk ╥, ╖ Yi, yi ╥жак - Yizhak назву столиц╕ Укра╖ни треба б передавати англ. Kyyiv, але тут допуска╓мо певне спрощення та переда╓мо Kyiv Й, й Y, y на початку складу Йоржик - Yorzhyk I, i усередин╕ складу та в дифтонгах Цай - Tsai -ий -yi зак╕нчення Чорний - Chornyi -╕й -iy зак╕нчення Чорн╕й - Chorniy К, к K, k Л, л L, l М, м M, m Н, н N, n О, о O, o П, п P, p Р, р R, r С, с S, s Т, т T, t У, у U, u Укра╖нка - Ukrayinka оo у випадку, коли п╕сля «у» ╓ «р» Курка - Koorka Ф, ф F, f Х, х Kh, kh Харк╕в - Kharkiv Ц, ц Ts, ts Б╕ла Церква - Beela Tserkva Тс t.s буквосполучення «тс» переда╓мо вул. Ун╕верситетська - з допомогою в╕дпов╕дних букв Universytet.s’ka Str. та крапки Тсай - T.sai Ч, ч Ch, ch Чабан - Chaban Ш, ш Sh, sh Шабан - Shaban Щ, щ Shch, shch Щабан - Shchaban Ь ’ Льв╕в - L’viv Ю, ю Yu, yu на початку складу, п╕сля Юр╕й - Yuriy апострофа та голосного Мар╕ю - Mariyu Пилип’юк - Pylypyuk Iu, iu усередин╕ складу, кр╕м випадк╕в Людмила - Liudmyla з апострофом та голосним Я, я ya, ya на початку складу, п╕сля В’яз- Vyaz апострофа та голосного Яв╕р - Yavir Мар╕я - Mariya Ia, ia усередин╕ складу, кр╕м випадк╕в Хвиля - Khvylia з апострофом та голосним
(Дал╕ буде).
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 06.10.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4185
|