Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4466)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4143)
Українці мої... (1670)
Резонанс (2147)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1087)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (343)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (215)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 06.10.2006 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 06.10.2006
П’ЯТА КОЛОНА В УКРА╥Н╤: ЗАГРОЗА ДЕРЖАВНОСТ╤
╤ван Д╤ЯК

(Продовження. Поч. у № 28 - 40).
 Автори ц╕╓╖ заяви нав╕ть не розум╕ють, що вони говорять! Розв╕дка - це специф╕чний державний орган, котрий сво╓ю д╕яльн╕стю порушу╓ суверен╕тет ╕нших кра╖н. Тому для церкви недопустимо в╕дкрито говорити про сп╕льн╕сть з такою службою. Кр╕м того, вони зайвий раз розкривають т╕сний зв’язок РПЦ з рос╕йською владою.
 Ще одн╕╓ю ╕люстрац╕╓ю до ц╕╓╖ теми ╓ оф╕ц╕йна зустр╕ч президента Рос╕╖ В. Пут╕на з Арх╕╓рейським собором РПЦ у Кремл╕ на початку жовтня 2004 р. Проциту╓мо рос╕йського журнал╕ста, який був на зустр╕ч╕ (мовою ориг╕налу):
 «Кажется, о чем могли говорить с президентом страны служители культа? О пастырском слове, о нормах христианской нравственности и о святости церковных законоположений? Если бы все было так просто. Митрополит Киевский и всея Украины Владимир, выступивший в прениях после президента России Владимира Путина и патриарха Московского и всея Руси Алексия II, сказал, что, как и его коллеги, работает на Украине в непростых условиях и нуждается в особом отношении (про коллег на этот раз ни слова). Президент России, в свою очередь, заявил, что его «очень порадовал кадровый состав Русской православной церкви на Украине».
 Щоб зак╕нчити питання про втручання рос╕йсько╖ церкви у внутр╕шню укра╖нську пол╕тику, зауважимо, що п╕д час зустр╕ч╕ з прем’╓р-м╕н╕стром В. Януковичем 9 жовтня 2004 р. Патр╕арх Московський Алекс╕й II сказав прямо: «Я думаю, що народ п╕дтрима╓ вас на виборах».
 Чи мав право рос╕йський патр╕арх, оф╕ц╕йна особа, громадянин ╕ншо╖ держави робити так╕ публ╕чн╕ заяви? Чи взагал╕ ма╓ право предстоятель церкви робити пол╕тичн╕ заяви? Адже в╕н автоматично в╕дштовху╓ в╕д церкви тих багатьох, хто не под╕ля╓ пол╕тичних вподобань патр╕арха. Наголошу╓мо, що патр╕арх може мати свою думку з цього приводу, однак не може робити так╕ заяви, котр╕ можна розц╕нювати як втручання в укра╖нськ╕ справи (тим б╕льше, не в церковн╕, а в пол╕тичн╕ справи). Натом╕сть кл╕рики УПЦ Московського патр╕архату ╓ п╕дпорядкованими патр╕арху, повинн╕ виконувати р╕шення арх╕╓рейських собор╕в РПЦ ╕ особист╕ р╕шення патр╕арха. Але якщо патр╕арх - патр╕от ╕ оф╕ц╕йна особа ╕ншо╖ держави, то кл╕рики об’╓ктивно працюють в ╕нтересах ц╕╓╖ ╕ншо╖ держави. Але все одно працюють в╕ддано, за що й нагороджуються орденами в╕д рос╕йсько╖ державно╖ влади. Тобто за пол╕тику, а не за церкву ╕ рел╕г╕ю.
 Насл╕дки цього ми спостер╕гали вс╕ разом. В момент, коли Укра╖на перебувала на меж╕ громадянського конфл╕кту, церква мала бути стаб╕л╕зуючим фактором. Однак насправд╕ вона перетворилася на одного з гравц╕в протилежних пол╕тичних табор╕в. Коли у 1993 роц╕ в Москв╕ точилися бо╖ за владу ╕ в╕йська обстр╕лювали Б╕лий д╕м, по Рос╕╖ крокував розкол: одн╕ п╕дтримували президента ╢льцина, ╕нш╕ - його противник╕в. Рос╕я опинилася на меж╕ громадянсько╖ в╕йни. Патр╕арх з ус╕м вищим духовенством з Володимирською ╕коною Божо╖ Матер╕ ходив хресною ходою довкола Тро╖це-Серг╕╓вого монастиря з молитвою про в╕дворот можливо╖ трагед╕╖ в╕д Рос╕╖. ╤ в╕йни тод╕, на щастя, не сталося. Пор╕вняймо цей благородний та угодний Богу крок з тим, що РПЦ витворила в Укра╖н╕!
 Насправд╕ церковна людина повинна бути громадянином, що лояльний до правди, до свободи, до чест╕ й добра. ╤ рятувати кра╖ну, в як╕й живе. Оск╕льки якщо ця кра╖на в╕дродиться, зв╕льниться в╕д спадщини комун╕зму, матер╕ал╕зму, цин╕зму, то буде процв╕тання ╕ в церкв╕. ╤ тому церква повинна п╕клуватися про мир у сусп╕льств╕, про додержання прав ╕ закон╕в. Вона повинна п╕дн╕мати св╕й голос проти ображеного нав╕ть якщо в╕н не з сво╓╖ церкви, а обража╓ своя р╕дна улюблена влада. Однак у нас з РПЦ та УПЦ (МП) виходить щось протилежне. Церква обслугову╓ ╕нтереси влади, котра буду╓ «Великую Россию», в обм╕н на допомогу в забезпеченн╕ непорушност╕ сво╓╖ «канон╕чно╖ територ╕╖». Тобто п╕клу╓ться насамперед про себе та сво╖х патрон╕в ╕з влади.
 Небезпека для Укра╖ни в╕д тако╖ пол╕тично╖ д╕яльност╕ УПЦ (МП) поляга╓ в наступному. В православних кра╖нах нац╕ональна ╕дентичн╕сть часто форму╓ться у р╕вному ступен╕ державою та церквою, надаючи священнослужителям сильний голос у сусп╕льств╕. Як користу╓ться цим УПЦ (МП)? Говорить арх╕╓пископ Терноп╕льський Серг╕й:
 «В немногих все же открывшихся новых приходах УПЦ священникам приходится проявлять осторожность и служить поначалу на местном украинском диалекте.
И хотя сами они говорят о необходимости бережно обращаться с национальными традициями, очевидно, что за этим явлением стоит и политический аспект. Богослужение лишь со временем переводят на русский. Вначале не поминают российского патриарха как московского, а говорят просто «всея Руси». Затем переходят уже к поминанию полным титулом.
 - Действуем потихоньку, постепенно, чтобы люди поняли сначала все, прочувствовали. В тех приходах, что со времен Польши остались, по-прежнему служим на украинском, - рассказывает архиепископ Тернопольский...».
 Насл╕дки тако╖ пол╕тики ц╕лком практичн╕. Прочани УПЦ (МП) на тому ж Терноп╕лл╕ проголосували на президентських виборах за Януковича - протеже рос╕йського президента Пут╕на.
 Сьогодення показу╓, що РПЦ не зм╕нилася. Вона продовжу╓ активно контактувати з пророс╕йськими пол╕тичними орган╕зац╕ями в Укра╖н╕ й нав╕ть створю╓ сво╖ власн╕ спец╕ально п╕д укра╖нськ╕ вибори. Йдеться про так званий «Союз православних громадян Укра╖ни», створений за сприяння К. Затул╕на, ╕ нове Загальноукра╖нське об’╓днання «Православний виб╕р», створене шляхом об’╓днання «Союзу православних братств Укра╖ни» та «Православного братства Олександра Невського». В пов╕домленн╕ про створення «Православного вибору», розповсюдженому на прес-конференц╕╖ 26 вересня 2005 року, про ц╕л╕ орган╕зац╕╖ говориться так: «Необходимо добиться, чтобы на предстоящих выборах 2006 года в Верховную Раду и в местные органы украинской законодательной власти каждый прихожанин канонической православной церкви сумел сделать правильный выбор и поддержать именно те партии и политические объединения, которые являются искренними, а не конъюнктурными сторонниками канонического православия в Украине и его единства с Русской православной церковью».
 Отже, церква знову з╕бралася на укра╖нськ╕ вибори. При цьому л╕дер «Православного братства Олександра Невського» Ю. ╢горов прямо назива╓ сво╖х союзник╕в: парт╕я «Держава», «Парт╕я рег╕он╕в», «Русский блок», парт╕я «Союз», ПСПУ ╕ КПУ. На зас╕данн╕ круглого столу «Православна сп╕льнота в момент цив╕л╕зац╕йного вибору Укра╖ни» 27 жовтня 2005 р. у Ки╓в╕ священик Ки╖всько╖ духовно╖ академ╕╖ УПЦ (МП) Д╕он╕с╕й (Мартишин) прямо заявив, що «сьогодн╕ церква поза пол╕тикою - це кап╕туляц╕я», ╕ заговорив про необх╕дн╕сть влаштування силами церкви «свого антимайдану». Л╕дерка ПСПУ Н. В╕тренко одразу запропонувала майданчик сво╓╖ парт╕╖ та м╕сця в парт╕йному списку ПСПУ для духовенства, створити «православно-патр╕отичний блок». До них
ми ще повернемося нижче, оск╕льки створю╓ться дуже дивний союз. Нав╕ть традиц╕йн╕ ╕дейн╕ вороги комун╕сти ╕ церква примирилися на антиукра╖нському ╜рунт╕. А це вже саме по соб╕ говорить багато про що.
 Згада╓мо кавалера державно╖ рос╕йсько╖ нагороди за розвиток укра╖нсько-рос╕йсько╖ дружби, митрополита Одеського та ╤зма╖льського УПЦ (МП) Агафангела. Ось про що говорив цей звичайно ж «укра╖нський» митрополит на «Всемирном русском народном соборе» у Москв╕ на початку лютого 2004 року (цитати мовою ориг╕налу):
 «С каждым годом Россия несет геополитические потери, позволяя США и НАТО как орудию «тайны беззакония» создавать новые плацдармы на исторической территории Третьего Рима. Третьим Римом мы называем Россию как потенциальную хранительницу православной государственности. <...> Давно назрела необходимость консолидации православных государств. Прежде всего, необходимо единение с Россией Украины, Белоруссии, среднеазиатских и кавказских народов, которые ранее пребывали в составе Русского Царства. Затем в этот блок государств могут войти балканские государства и Греция. <...> Необходимо укрепить и повысить обороноспособность доблестной русской армии. В ней нужно восстановить традиции русского христолюбивого воинства, отличающегося от всех остальных армий мира. В каждом государстве армия призвана защищать ее интересы, но только русская армия, в отличие от других, была призвана также защищать православную государственность, которая удерживала распространение мирового зла и являлась опорой Православной Церкви. <...> Украинская Православная Церковь - неотъемлемая часть Русской Православной Церкви, - является серьезной силой, связывающей Украину с Россией, препятствующей превращению Украины в антироссийское государство».
 Доки церква буде оп╕куватися св╕тськими питаннями, арм╕╓ю, державною стратег╕╓ю та геопол╕тичними протистояннями, доти в н╕й не буде Бога, а будуть т╕льки «пол╕тики в рясах». Напевно, дуже правильно вчинила папська кур╕я, що Ватикан формально ╓ незалежною державою. Адже м╕льярд католик╕в нашого св╕ту живе у р╕зних кра╖нах, ╕ жодна з ╓парх╕й не повинна думати, н╕би папську кур╕ю використову╓ ╤тал╕я у сво╖х державних ╕нтересах. ╤накше б авторитет церкви ╕ самого Папи Римського розв╕явся б наче ранковий туман. Але РПЦ не бажа╓ п╕днятися вище св╕тських справ, навпаки зосереджу╓ться саме на них в ╕нтересах рос╕йсько╖ влади.
Пол╕тична д╕яльн╕сть РПЦ межу╓ з ╖╖ активними намаганнями зберегти свою духовну монопол╕ю на укра╖нських теренах. В х╕д йдуть звинувачення в розкольництв╕, ╓рес╕, експанс╕╖, «хрестових походах» католицтва ╕ новостворена теор╕я «канон╕чно╖ територ╕╖» РПЦ.

(Дал╕ буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 06.10.2006 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4184

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков