Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 06.10.2006 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 06.10.2006
«УКРА╥НА МОЖЕ БУТИ ЕНЕРГЕТИЧНО НЕЗАЛЕЖНОЮ, ЯКЩО ЦЬОГО ЗАБАЖА╢ УКРА╥НСЬКА ВЛАДА...»

 Нещодавно гостем авторсько╖ телепрограми Олександра Польченка «Млин» на ДТРК «Крим» був давн╕й шанувальник «Кримсько╖ св╕тлиц╕» (до всього - ще й член Громадсько╖ ради нашо╖ газети) професор Роман Ярем╕йчук. Передача так вразила деяких наших читач╕в-телеглядач╕в, що вони попросили, якщо це можливо, роздрукувати текст цього теле╕нтерв`ю у «Св╕тлиц╕». У нас, на жаль, не знайшлося еф╕рного запису ц╕╓╖ передач╕, але, на щастя, нещодавно в газет╕ «Молодь Укра╖ни» була опубл╕кована розмова з Романом Ярем╕йчуком ╖╖ кримського кореспондента Георг╕я Вервеса. Спод╕ва╓мося, колеги не будуть проти того, що ми скористалися цим матер╕алом для п╕дготовки сьогодн╕шньо╖ публ╕кац╕╖.
 Наш╕й незалежн╕й держав╕ виповнилось 15 рок╕в.
╤ вс╕ ц╕ роки, як т╕льки сонце показу╓ на зиму, ми чу╓мо в╕д високопосадовц╕в про нашу енергетичну залежн╕сть. Ось так ╕ живемо - вл╕тку незалежн╕, а взимку дуже залежн╕. Та ╓ в Укра╖н╕ люди, котр╕ увесь цей час, незалежно в╕д пори року та пол╕тично╖ погоди, стверджують: «Укра╖на може бути енергетично незалежною, якщо цього забажа╓ укра╖нська влада». Роман Семенович Ярем╕йчук - доктор техн╕чних наук, професор, зав╕дувач кафедри «Морськ╕ нафтогазов╕ споруди», декан сп╕льного факультету нафтогазових технолог╕й ╤вано-Франк╕вського нац╕онального техн╕чного ун╕верситету нафти ╕ газу та Нац╕онально╖ академ╕╖ природоохоронного ╕ курортного буд╕вництва (м. С╕мферополь), заслужений д╕яч науки Укра╖ни, ╕ноземний член Рос╕йсько╖ академ╕╖ природничих наук ╕мен╕ В. ╤. Вернадського, д╕йсний член Наукового товариства ╕м. Т. Шевченка, академ╕к ╕ в╕це-президент Нафтогазово╖ академ╕╖ Укра╖ни, д╕йсний член Б╕лорусько╖ г╕рничо╖ академ╕╖.

- Пане Романе, невже у нашо╖ держави нема╓ ╕ншого шляху, ан╕ж кожно╖ зими з╕гр╕ватись в об╕ймах сус╕д╕в?
 - Вир╕шення питань енергетично╖ незалежност╕ Укра╖ни лежить у к╕лькох площинах. Перша. Подальший ╕ прискорений розвиток власно╖ нафтогазовидобувно╖ галуз╕. Друга. Пошуки шлях╕в диверсиф╕кац╕╖ джерел постачання нафти ╕ газу. Третя. На сьогодн╕ - як нам вида╓ться, найголовн╕ша - сутт╓ве скорочення енерговитрат у народному господарств╕, приведення ╖х до р╕вня енерговитрат на одиницю валово╖ продукц╕╖ в ╓вропейських кра╖нах. Четверта. Пошук та розвиток нетрадиц╕йних джерел енерг╕╖. Цей перел╕к можна було б продовжувати й дал╕. Проте зупинимось на детальн╕шому виклад╕ хоча б деяких з них.
 Потенц╕йн╕ ресурси нафти ╕ газу в Укра╖н╕ ╓. Дв╕ нац╕ональн╕ програми, п╕дготовлен╕ для уряду Укра╖ни у 90-х роках минулого стол╕ття п╕д кер╕вництвом нин╕ пок╕йного члена-кореспондента Нац╕онально╖ академ╕╖ наук професора П. Ф. Шпака, дають дещо в╕дм╕нн╕ цифри: досягти видобутку до 2010 року газу 34 ╕ 28 млрд. куб. метр╕в та нафти 7,6 ╕ 6 м╕льйон╕в тонн на р╕к.
 Цими програмами передбачалося зб╕льшення обсяг╕в геологорозв╕дувальних роб╕т в ус╕х нафтогазовидобувних рег╕онах Укра╖ни: Прикарпатт╕, Дн╕про-Донецьк╕й западин╕, Волино-Под╕лл╕. Окрема програма була розроблена вченими та спец╕ал╕стами ╕ подана Уряду для Азово-Чорноморського рег╕ону, оск╕льки близько 60% потенц╕йних запас╕в вуглеводн╕в сконцентровано саме тут, а осво╓но з них лише дек╕лька в╕дсотк╕в.
 Але жодна з програм не викону╓ться, бо вони не були п╕дкр╕плен╕ ф╕нансово.
 Очевидно, кр╕м того, що до кер╕вництва галуззю прийшли неспе-ц╕ал╕сти, вони ще й були зац╕кавлен╕ в куп╕вл╕ нафти та газу в Рос╕╖ у великих обсягах, а це вело до надзбагачення, створення м╕льйонних чи м╕льярдних статк╕в для певного клану. Цей розвиток нагадував в╕домий висл╕в: п╕сля нас - хоч потоп.
 У власну нафтогазовидобувну галузь недовкладалися найнеобх╕дн╕ш╕ кошти, що призвело до про╖дання ран╕ше в╕дкритих запас╕в. Заф╕ксоване техн╕чне та технолог╕чне в╕дставання у так╕й важлив╕й п╕дгалуз╕, як бур╕ння свердловин. Сучасного бурового обладнання у нас не виготовляють, хоча машинобуд╕вна галузь Укра╖ни добре розвинута. В╕с╕м або й б╕льше рок╕в тому севастопольське ЦКБ «Ко-ралл» запропонувало розробити на основ╕ найкращих св╕тових вз╕рц╕в два типи бурових верстат╕в та розосередити ╖х випуск у Дн╕пропетровську, Стрию, Ки╓в╕, Харков╕ й Новокраматорську. Але ц╕ пропозиц╕╖ не були прийнят╕ нав╕ть до розгляду кер╕вництвом галуз╕. Зате, за ╕снуючими ще з радянських час╕в стереотипами, було в╕ддано перевагу створенню монопольного заводу, який н╕ тод╕, н╕ сьогодн╕ не волод╕╓ необх╕дною ╕нженерною базою. Тому дос╕ Укра╖на користу╓ться застар╕лими буровими верстатами завод╕в «Уралмаш» та «Барикади» (Рос╕я) або закупову╓ в╕дпрацьован╕ верстати у зах╕дних кра╖нах.
 Якщо у св╕тов╕й практиц╕ б╕льше 60 в╕дсотк╕в експлуатац╕йних свердловин розбурюються горизонтальними стволами, то в Укра╖н╕ - лише поодинок╕ свердловини, та й то для ╖хнього бур╕ння використову╓ться, в основному, рос╕йська техн╕ка. А тим часом одн╕ з перших горизонтальних свердловин бурилися в Борислав╕ ще в 50-х роках минулого стол╕ття, а в 70-х роках було пробурено електробурами 11 горизонтально-розгалужених свердловин у Долин╕ та Борислав╕.
Використовувалося лише в╕тчизняне обладнання - електробури, телесистеми, механ╕зми викривлення. Проте за останн╕ тридцять рок╕в цей арсенал техн╕ки в Укра╖н╕ практично втрачено.

 - Для того, щоб енергетичного воза зрушити з м╕сця, потр╕бн╕ кошти. Чи дослухаються до тих науковц╕в, як╕ працюють над розробками у видобуванн╕ газу та нафти?
 - У Рос╕╖ та США приступили до проектування та виготовлення нового класу електробур╕в на пост╕йному струм╕. У Долин╕ (╤вано-Франк╕вська область) група ╕нженер╕в-ентуз╕аст╕в почала проектування такого електробура, але впродовж к╕лькох рок╕в не змогла отримати в╕д ВАТ «Укрнафта» нав╕ть м╕зерних кошт╕в (приблизно 100 тисяч гривень) для завершення роб╕т.
 Ф╕нансування наукових досл╕джень у ц╕й надважлив╕й п╕дгалуз╕ звелося до другорядних питань. Жодно╖ програми, яка б вивела бур╕ння з в╕дставання (на 40 - 50 рок╕в), не було внесено до план╕в наукових роб╕т за останн╕ роки.
 А тим часом важлив╕ напрямки, що могли б сприяти подоланню нашого в╕дставання од зах╕дних компан╕й, - використання кав╕тац╕йно-пульсац╕йних пристро╖в у бурових долотах, активних компоновок низу бурильно╖ колони (ексцентричних центратор╕в, г╕дронавантажувач╕в, амортизатор╕в коливання бурового ╕нструмента) застосовуються в незначних обсягах.
 Кр╕м того, наш бурильник користу╓ться лише двома ╕нформац╕ями - показаннями тиску бурових насос╕в та вагою бурильного ╕нструмента, тод╕ як бурильник у зах╕дних компан╕ях отриму╓ майже 30 показань бур╕ння безпосередньо в╕д долота, ╕ його робота нагаду╓ радше д╕╖ оператора атомно╖ станц╕╖.
 Не виправдане н╕чим ╕ в╕дставання у технолог╕ях осво╓ння свердловин. Якщо в США у 60% нафтових та в 70% газових свердловин зд╕йснюють г╕дророзрив пласта в╕дразу ж п╕сля зак╕нчення бур╕ння, то в нас цей процес викону╓ться тод╕, коли свердловини тривалий час експлуатуються.
 Розроблен╕ в колишньому СРСР методи ╕нтенсиф╕кац╕╖ приплив╕в застосовуються теж безсистемно, посилаючись на в╕дсутн╕сть кошт╕в та обладнання для кап╕тального ремонту свердловин. В Укра╖н╕ так ╕ не осво╓но обладнання для колтюб╕нгових технолог╕й, тод╕ як у наших найближчих сус╕д╕в (Польща, Б╕лорусь) вони використовуються у значних обсягах.
 Я не пам’ятаю жодно╖ конференц╕╖, орган╕зовано╖ Укра╖нською
нафтогазовою академ╕╓ю, у як╕й би взяв участь перший кер╕вник НАК «Нафтогаз Укра╖ни». Нав╕ть доступ учених до перших кер╕вник╕в галуз╕ ста╓ майже нереальним. Колись я часто ╕ в╕льно зустр╕чався з м╕н╕страми нафтово╖ та газово╖ промисловост╕ СРСР. В Укра╖н╕ кер╕вники галуз╕ в╕дгороджен╕ од науковц╕в охороною, особистими секретарями тощо.
 Без належного ф╕нансування, не моб╕л╕зувавши вчених, вир╕шити проблему енергонезалежност╕ буде дуже важко.

 - Чому ми, енергозалежна держава, не розробля╓мо шельф Чорного та Азовського мор╕в, багатих на вуглеводн╕?
 - Що стосу╓ться осво╓ння ресурс╕в шельфу та схил╕в Чорного й акватор╕╖ Азовського мор╕в, то тут так╕ ж проблеми, але ще в складн╕ш╕й форм╕. Якщо Бразил╕я за 15 рок╕в зробила нечуване - практично з нуля досягла щор╕чного видобутку нафти понад 115 м╕льйон╕в тонн з шельфу Атлантичного океану, то Укра╖на, маючи велик╕ потенц╕йн╕ ресурси, просува╓ться вельми пов╕льно. А тут, як ╕ на суш╕, потр╕бн╕ радикальн╕ заходи - створення умов для залучення ╕ноземного або в╕тчизняного кап╕талу, утвердження законодавчо╖ бази для д╕яльност╕ сп╕льних п╕дпри╓мств, розпод╕лу продукц╕╖, залучення найсучасн╕ших засоб╕в для бур╕ння та експлуатац╕╖ свердловин при великих глибинах моря. Бразил╕я виготовля╓ практично все це обладнання на машино- та кораблебуд╕вних заводах Сан-Паулу. У нас ╓ така можлив╕сть, бо херсонськ╕ та микола╖вськ╕ корабели здатн╕ осво╖ти всю цю складну техн╕ку, зб╕льшити зайнят╕сть населення. Без р╕шучих скоординованих заход╕в, без належного ф╕нансування вир╕шити цю проблему теж неможливо.
 Не кажу про необх╕дн╕сть виконання великомасштабно╖ геоф╕зично╖ тривим╕рно╖ сейсм╕ки в Чорному мор╕. На все це потр╕бн╕ велик╕ кап╕таловкладення, яких в Укра╖н╕ нема╓. Тому сл╕д залучати ╕ноземн╕ кошти та технолог╕╖ на нових умовах, як це зробила Бразил╕я.
 Наша вища школа, яка готу╓ фах╕вц╕в для нафтогазово╖ галуз╕, теж в╕дста╓, не маючи належно╖ лабораторно╖ бази. Я можу пор╕внювати лабораторно-досл╕дну базу нашого ун╕верситету з базою в бразильських ун╕верситетах, що готують таких же фах╕вц╕в. Це не п╕дда╓ться пор╕внянню! Чи не тому диплом бразильського ╕нженера чинний в усьому св╕т╕, а наш не визна╓ться?!

 - Склада╓ться враження, що кер╕вники НАК «Нафтогаз Укра╖ни» живуть в одн╕й держав╕, а науковц╕ намагаються побудувати ╕ншу, яка чомусь високопосадовцям не п╕дходить. Чи ведеться в Укра╖н╕ наукова робота, щоб вир╕шити проблему диверсиф╕кац╕╖ постачання газу?
 - Що стосу╓ться диверсиф╕кац╕╖ джерел постачання газу, то одним з них м╕г стати морський шлях перевезення зр╕дженого метану, як це в повному обсяз╕ (понад 90 млрд. куб. м) зд╕йсню╓ Япон╕я. С╕м рок╕в тому вчений ╕з Микола╖вського техн╕чного ун╕верситету ╕м. Макарова В. В. Зайцев захищав докторську дисертац╕ю на цю тему. Проте п╕д надуманим, на м╕й погляд, приводом експертна рада ВАК Укра╖ни зняла працю з огляду, а презид╕я ВАКу розпустила спец╕ал╕зовану раду з питань захисту дисертац╕╖ у Севастопольському техн╕чному ун╕верситет╕, заборонивши впродовж двох рок╕в оф╕ц╕йним опонентам атестувати науков╕ кадри. П╕д це несправедливе р╕шення потрапив ╕ я, як оф╕ц╕йний опонент. Визнаючи виняткове значення ц╕╓╖ роботи, я направив листи Президентов╕ Укра╖ни, голов╕ презид╕╖ ВАК, заступников╕ голови уряду, опубл╕кував сво╖ статт╕ з викладом сут╕ проблеми в газетах «Укра╖на молода», «Роб╕тнич╕й газет╕», «Президентському в╕снику», у «В╕снику НТШ». За р╕к ВАК дозволила Зайцеву захистити цю ж роботу в ╕нш╕й рад╕, ╕ цим була в╕дновлена справедлив╕сть. Але на цю важливу працю кер╕вництво НАК «Нафтогаз Укра╖ни» не зреагувало. Я неодноразово просив запросити до себе Зайцева на розмову-роз’яснення, але дос╕ не дочекався. Мен╕ в╕дпов╕дали - ми все це зна╓мо, а наш Донецький ╕нститут газу не п╕дтверджу╓ докази Зайцева.
 С╕м рок╕в змарновано. А можна було б сутт╓во зм╕нити сьогодн╕шню ситуац╕ю з постачанням газу. Адже газовози могли б виготовлятися у Микола╓в╕, а на сх╕дному узбережж╕ Чорного моря, в Груз╕╖ та ╤ран╕ - збудувати заводи для зр╕дження газу. А на Кримському узбережж╕ могли б розвантажувати ╓мност╕ у природне Гл╕б╕вське газосховище з м╕стк╕стю 3 млрд. куб. м. Лише три невелик╕ газовози (по 50 тисяч тонн зр╕дженого метану) могли б перевозити щор╕чно близько 15 млрд. куб. м газу.

 - Романе Семеновичу, адже вир╕шили проблеми енергобезпеки сво╖х держав кра╖ни Зах╕дно╖ ╢вропи. Можливо, Укра╖на повинна теж п╕ти цим шляхом?
 - Так, я згоден з вами. Р╕к тому я направив Прем’╓р-м╕н╕стров╕ Укра╖ни листа з пропозиц╕ями щодо програми зменшення енерговитрат. Наводив приклади вир╕шення ц╕╓╖ проблеми кра╖нами Зах╕дно╖ ╢вропи у в╕дпов╕дь на п’ятиразове зб╕льшення вартост╕ нафти кра╖нами ОПЕК 1971 року. Лише впродовж п’яти рок╕в енерговитрати на одиницю валово╖ продукц╕╖ у цих кра╖нах були зменшен╕ в п’ять раз╕в. Ц╕ кра╖ни «прив’язали» зменшення енерговитрат з адекватним зниженням р╕вня податк╕в. Це було досягнуто за рахунок використання наукових досл╕джень, тобто одночасно була проф╕нансована наука.
 Комунальн╕ господарства цих кра╖н значно менше споживають газу (чи ╕нших вид╕в енерг╕╖), н╕ж Укра╖на. Польща цю проблему вир╕шила за п’ять рок╕в, майже повн╕стю л╕кв╕дувавши централ╕зоване постачання тепла, за рахунок зам╕ни старих в╕кон на метало- або пластико-вакуумн╕, встановлення в обов’язковому порядку л╕чильник╕в витрат води, газу, тепла, встановлення будинкових або внутр╕шньоквартирних генератор╕в. Ц╕ та ╕нш╕ заходи потребували великих перв╕сних кошт╕в, яких на той час у Польщ╕ не було. Але грош╕ знайшли, отримавши велик╕ позики в╕д зах╕дних банк╕в на 15 рок╕в. Тепер перес╕чний поляк платить за комунальн╕ послуги лиш третину в╕д попередньо╖ суми, зате доплачу╓ щом╕сяця приблизно 5 долар╕в, ╕ за 15 рок╕в в╕н виплатить всю позичену суму.
 Ц╕кавий ╕ дуже повчальний експеримент у 90-х роках зд╕йснила Аргентина, яка в обов’язковому порядку перевела весь вантажний та автобусний парк на роботу стиснутим (до 35 мегапаскал╕в) метаном. Цим досягнуто не лише економ╕чного, а й еколог╕чного ефекту.
 Усно мен╕ в╕дпов╕дали мо╖ колеги з НАК «Нафтогаз Укра╖ни», що при низьких ц╕нах на газ н╕хто не зменшуватиме енерговитрат. А тепер переконан╕, що зб╕льшення ц╕ни на газ не да╓ змоги модерн╕зувати промислов╕сть, зокрема металург╕йну. Лукавлять сьогодн╕ одн╕, а вчора були безпечними ╕нш╕.
 На жаль, ц╕ та ╕нш╕ пропозиц╕╖ не отримали сво╓часного розгляду урядом. ╤ лише тод╕, коли «припекло», на весь голос заговорили про необх╕дн╕сть зменшення енерговитрат.
 На м╕й погляд, Укра╖н╕ достатньо використовувати щор╕чно лише 40, а не 76 млрд. куб. м газу (як сьогодн╕), щоб забезпечити вс╕ народногосподарськ╕ потреби (металург╕ю, х╕м╕чну промислов╕сть, комунальне господарство). ╤ тод╕ власний видобуток газу плюс отриманий газ в╕д Рос╕╖ за транзит ╖╖ енергонос╕╖в у ╢вропу повн╕стю покриють весь обсяг газово╖ потреби ╕ нав╕ть створить умови для експорту укра╖нського газу.

 - Пане Романе, ви ╓ автором (сп╕вавтором) 50 книг (монограф╕й, п╕дручник╕в, дов╕дник╕в, словник╕в, енциклопед╕й), виданих в Укра╖н╕, Рос╕╖, США та Польщ╕, понад 200 статей, 140 авторських св╕доцтв та патент╕в на винаходи. 15 рок╕в незалежност╕ - а Укра╖на майже н╕чого не зробила, щоб люди з жахом не чекали холод╕в. Ви продовжу╓те в╕рити, що науков╕ доробки ваших колег-науковц╕в будуть використан╕ для блага укра╖нського народу?
 - Так. Укра╖на може стати енергетично незалежною, якщо цього забажа╓ вище кер╕вництво нашо╖ держави. Треба вкласти кошти, як╕ через 5 рок╕в повернуться для Укра╖ни д╕йсною незалежн╕стю. Адже якщо сьогодн╕ розпочати розробку Суботинського родовища б╕ля Керч╕ та ще розв╕дували 16 таких, як╕ знаходяться на в╕дстан╕ в╕д Алушти до Керч╕, надавши «Чорноморнафтогазу» б╕льших повноважень, за три роки в Укра╖н╕ було б ст╕льки нафти, що покрило б вкладен╕ в розробку родовищ кошти. ╤ коал╕ц╕я вже ╓, а я не чую н╕ на р╕вн╕ президента, н╕ на р╕вн╕ ╕нших м╕н╕стерств, щоб хтось заявив - це наш шлях до енергетично╖ незалежност╕, давайте тут сконцентру╓мо все! Можливо, нам ще пощастить ╕ ми побачимо ╕ншу Укра╖ну!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 06.10.2006 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4183

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков