Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХУДОЖН╢ ЗОБРАЖЕННЯ «МОВНОГО РЕЙДЕРСТВА» У ПОЕТИЦ╤ ╤ВАНА НИЗОВОГО
╤ван Низовий – один ╕з найяскрав╕ших творц╕в художнього слова друго╖ половини ХХ –...


ЛИШ ЧЕКАЛИ Б НА МЕНЕ ДИТЯЧ╤ ДОПИТЛИВ╤ ОЧ╤, ╤ ДЗВ╤НКИМ «ДОБРИЙ ДЕНЬ!» ПОЧИНАВСЯ ЩОРАЗУ УРОК…
Дякую тоб╕, вчителько, що розв╕яла м╕й смуток, що допомогла мен╕ перебороти особист╕ негаразди...


ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ ВОЛОДИМИР СОСЮРА
...використовуючи образи Шевченка, Сосюра не вдавався до ╖хн╕х простих рем╕н╕сценц╕й, а творчо...


«ВЧИТЕЛЬКО МОЯ, ЗОРЕ СВ╤ТОВА!»
Про талановитого молодого педагога — вчителя укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


«…МЕН╤ ╤ ВДЕНЬ, ╤ ВНОЧ╤ СНИТЬСЯ ОТА БЛАГОДАТЬ НАД ДН╤ПРОМ…»
ОБРАЗ УКРА╥НИ В ТВОРЧОСТ╤ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 29.09.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 29.09.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК

 (Продовження. Поч. у № 8 - 39).

 Про казкове мовлення

 Чи Ви задумувались, друз╕, над красою, чар╕влив╕стю укра╖нсько╖ народно╖ казки - одн╕╓╖ ╕з найц╕кав╕ших, найсво╓р╕дн╕ших казок у св╕т╕? Вчитайтесь в укра╖нськ╕ казки - ╕ незм╕рно збагатите сво╓ мовлення чудовими, дотепними висловами, словесними образами, см╕ховинками, зрозум╕╓те глибше ментальн╕сть р╕дного народу. Полиньмо ж у цей чар╕вний св╕т!
 Дуже ц╕кав╕ зачини народних казок, прим.: «Десь-не-десь у тридесятому царств╕...»; «Колись-то давно, не за нашо╖ пам’ят╕, - мабуть, ще й батьк╕в ╕ д╕д╕в наших не було на св╕т╕, жив соб╕...»; «Це було давно-предавно, кури несли телят, а в╕вц╕ - писанки, файн╕ш╕, н╕ж у Косов╕». Або ж к╕нц╕вки: «╤ я там був, мед-вино пив; хоч у рот╕ не було, а по бород╕ текло - тим вона в мене й поб╕л╕ла»; «П╕д час танц╕в великий мудрець розбив мальований горнець, тому прийшов казочц╕ к╕нець».
 Символ╕чн╕ ╕мена казкових персонаж╕в в╕дображають конкретн╕ потреби в житт╕ людини, ╖╖ одв╕чн╕ прагнення володарювати над природою, природними стих╕ями, як ось: «Скороход», «Ломикам╕нь», «Вернидуб», «Вернигора», «Розсуньгора», «Донька-скорогонка», «Василь-Невмирака», «чоботи-скороходи», «шапка-невидимка» та ╕н. Велика група казкових ╕мен - це пох╕дн╕ в╕д назв флори та фауни, пор.: «кабан-╕клан», «зм╕й Горинич», «п╕вник Голосисте Горлечко», «сестричка-яг╕дка» тощо.
 Надзвичайно ц╕кав╕ т╕ казков╕ персонаж╕, ╕менам яких властиве римування метафорично╖ назви тварини з людським ╕менем, як ось: «Данило-Бурмило». Один ╕з найколоритн╕ших негативних персонаж╕в казково╖ галере╖ - це Баба-Яга, що приверта╓ увагу слухач╕в та читач╕в сво╖ми злобними чаклунськими д╕ями. В укра╖нськ╕й казц╕ вона живе здеб╕льшого звичайним людським життям, ╖╖ оточують буденн╕ побутов╕ реч╕, м╕сцевий колорит, традиц╕йна укра╖нська п╕ч, маког╕н, мак╕тра, т╕к для молотьби, зелений гай, вишневий садок, але мешка╓ вона в казков╕й хатц╕ на куряч╕й н╕жц╕, ╖╖ часто називають «Баба-Яга, К╕стяна Нога», бо вона не ходить: або лежить, або л╕та╓ (головно на м╕тл╕). ╢ й ╕рон╕чн╕ назви персонаж╕в: «Обпивайло», «Об’╖дайло».
 В укра╖нських народних казках чимало образ╕в, заснованих на пор╕внянн╕, зокрема г╕пербол╕зованому, як ось: «Сестрички-яг╕дки стали так╕ файн╕, що н╕ словом не розказати, н╕ пером не описати, н╕ пензлем не змалювати...»; «Найменша так голосить, що пташки замовкають, листя не шелесне»; «Всюди чулися так╕ крики, зойки й верески, що волосся на голов╕ щ╕ткою вставало». У цих пор╕вняннях - чимало гумору, прим.: «Лютий вихор розгулявся, як дурень на хрестинах»; «Гост╕ ╖ли, пили, сп╕вали й скакали, як недор╕зан╕ цапи»; «...т╕кали, мов зайц╕ в╕д бубна»; «Д╕дько так т╕кав, що св╕тив п’ятами» та ╕н.
 Ориг╕нальн╕ в казках позначення просторових вим╕р╕в: «...земл╕ на один заячий ск╕к» - або ж часових: «коли сонце буде на одну п’ядь од заходу...».
 Укра╖нська народна казка прийшла в англомовний св╕т у 70-х роках XIX ст. Першим перекладачем укра╖нсько╖ казки англ╕йською мовою був англ╕йський фольклорист В. Ролстон. Окр╕м нього, укра╖нський казковий епос вивчали, популяризували та перекладали в XIX ст. А. Г. Врат╕слав та Р. Н. Бейн, а в XX - ╤. Жел╓знова, М. Скрипник, А. Б╕ленко.

Про скарби укра╖нсько╖ фразеолог╕╖

 Кожна мова ма╓ в сво╓му склад╕ значну к╕льк╕сть ст╕йких словосполучень (деяк╕ з них оформлен╕ як речення) - фразеолог╕зм╕в, що вживаються завжди у звичному, усталеному оформленн╕. Укра╖нська мова багата, зокрема, на так╕ вирази - найчаст╕ше образн╕, часто дотепн╕, м╕стк╕ та ч╕тк╕ ╕нформац╕╓ю. Саме вони найвиразн╕ше, найповн╕ше передають дух та нев’янучу красу мови, яку витворив народ упродовж в╕к╕в для потреб сп╕лкування в усн╕й та писемн╕й формах. Оск╕льки мова безперервно розвива╓ться, разом ╕з нею в пост╕йному рус╕ перебува╓ ╕ ╖╖ фразеолог╕чний фонд. Фразеолог╕я нац╕онально╖ мови збагачу╓ться та вдосконалю╓ться, в╕дшл╕фову╓ться, убираючи в себе скарби з при-казково-присл╕вного фонду, афоризм╕в, профес╕онал╕зм╕в, анекдот╕в, дотеп╕в та каламбур╕в, ╕ндив╕дуально-авторських утворень, одне словом, - з усього того, що впродовж в╕к╕в плека╓ ╕ збер╕га╓ у сво╖й пам’ят╕ нос╕й мови - народ. Ось деяк╕ зразки фразеолог╕зм╕в: «Язик до Ки╓ва доведе, а ╕нколи до кия»; «частувати (почастувати) березовою кашею (кого)» (бити кого-небудь); «дешевший в╕д д╕рки з бублика» (дуже дешевий); «не бачити смаленого вовка» (не бути досв╕дченим, не зазнавати труднощ╕в, випробовувань у житт╕); «битися за маслян╕ вишкварки» (сперечатися, змагатися за щось незначне, не варте уваги); «закохавсь, як чорт у суху вербу», «передати кут╕ меду», «на мене давно вже собаки часник товчуть» (я ось-ось помру) та ╕н.
 Значна частина фразеолог╕зм╕в укра╖нсько╖ мови ╜рунту╓ться на асоц╕ац╕ях, пов’язаних ╕з щоденним побутом, на спостереженн╕ за св╕том рослин ╕ тварин, прим.: «диба, мов муха в сметан╕» (хтось неповороткий, незграбний - ╕рон╕чно); «утяти (утнути) до гаплик╕в» (зробити, виконати, сказати щось погано, не до ладу, недоречно - ╕рон╕чно; «гаплик» - це металева зач╕пка, що пришива╓ться проти петл╕ до одягу ╕ служить заст╕бкою); «прийти на потрушен╕ груш╕» (прийти, з’явитися дуже п╕зно, зап╕зно); «як комашки заб╕гали (пол╕зли, поповзли) по спин╕ (у кого)» (хто-небудь в╕дчув страх, переляк ╕ т. ╕н.); «швидкий як черепаха» (дуже пов╕льний, неповороткий, незграбний у рухах) та ╕н.
 На деяких фразеолог╕змах - в╕дбиток нашо╖ ╕стор╕╖, пор.: «наб╕гала, як татарська орда»; «де байрак, там козак»; «до булави треба голови»; «козацькому роду нема переводу»; «козацький мороз» (дош-кульний холод); «хто любить п╕ч, тому ворог С╕ч» та ╕н.
 Фразеолог╕зми вимагають глибокого в╕дчуття мови: ужит╕ нев╕дпов╕дно, не у властивому ╖м стил╕стичному ключ╕, вони звучать украй фальшиво. Так, у загалом ц╕кав╕й ╕нформативн╕й статт╕ «Св╕тло Григор╕я Порфировича» («╤ртиський в╕сник», 4 грудня 2004 р.) автор - кра╓знавець А. Зборовський ужив фразеолог╕зм-сленг╕зм «буйда на ресорах» («Оця буйда на ресорах сучасному читачев╕ вида╓ться чимось неймов╕рним») ╕ позбавив текст стил╕стично╖ досконалост╕.
(Дал╕ буде).

АНОНС! У нед╕лю, 1 жовтня, див╕ться в авторськ╕й телепрограм╕ О. Польченка «Млин» репортаж про зустр╕ч у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» з професором Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. ╤. Франка, автором книги «Бол╕ти болем слова нашого...» Роксоланою Петр╕вною Зор╕вчак. (ДТРК «Крим», поч. о 10.35).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 29.09.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4170

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков