"Кримська Свiтлиця" > #40 за 29.09.2006 > Тема "Українці мої..."
#40 за 29.09.2006
«Я ВЕРНУСЬ ДО СВО╢╥ В╤ТЧИЗНИ...»
Л. М╤ЧКОВСЬКИЙ.
ПОСТАТ╤
Цього року виповню╓ться сто рок╕в в╕д народження видатного поета, письменника, публ╕циста ╕ громадсько-пол╕тичного д╕яча ╤вана Багряного. ╤ван Багряний (це псевдон╕м, справжн╓ пр╕звище - Лозов’яга) народився 2 жовтня 1906 року в Охтирц╕ на Полтавщин╕, тепер Сумщина, в родин╕ муляра. Постать ╤. Багряного - одна з найяскрав╕ших ╕ найб╕льш драматичних в укра╖нському письменств╕ ╕ громадянств╕ першо╖ половини ╕ середини XX ст. Л╕тературну творч╕сть почав ще в школ╕, а в 1925 р. його в╕рш╕ були пом╕щуван╕ в р╕зних л╕тературних журналах. Вплив на його писання мала творч╕сть Миколи Хвильового ╕ це, правдопод╕бно, вплинуло на те, що в╕н прибрав псевдон╕м Багряний. Вчився у Ки╖вському художньому ╕нститут╕, належав до л╕тературного об’╓днання МАРС (Майстерня революц╕йного слова), членами якого були талановит╕ поети й письменники ╢вген Плужник, Дмитро Фальк╕вський, Борис Антоненко-Давидович, Григор╕й Ко-синка та багато ╕нших, котр╕, як ╕ ╤. Багряний, були репресован╕ на початку 1930-х рок╕в. Перша книга його поез╕й «До меж заказаних» вийшла в 1927 р. ╕ в╕дразу привернула увагу читача ╕ л╕тературних критик╕в см╕лив╕стю ╕ майстерн╕стю, з якою автор критикував поет╕в, котр╕ вихваляли ворожу владу ╕ за ордени продавали нац╕ональну честь. В╕н каже ╖м: «Родившись з крилами, не вчились ви л╕тати, родившись гордими, навчились плазувати». Вида╓ теж поему «Аве Мар╕я», п╕д заголовком яко╖ ╓ присвята: «В╕чним бунтарям ╕ протестантам, хто родився рабом ╕ хоче бути ним, вс╕м скривдженим ╕ мо╖й матер╕ крик свого серця присвячую». Через зм╕ст поеми ╕ в╕дважн╕ слова протесту цензура не допустила поеми до друку. Згодом виходить його в╕ршований роман «Скелька», що його теж цензура не-щадно скритикувала. В 1932 р. поета заарештовано ╕ засуджено на заслання у Сиб╕ру, зв╕дки йому вдалося втекти. Два роки в╕н блукав серед земляк╕в на Далекому Сход╕. Проте в час╕ в╕дв╕дин матер╕ в Укра╖н╕ НКВД його знову арештувало. Був зв╕льнений перед вибухом н╕мецько-сов╓тсько╖ в╕йни. В час╕ н╕мецько╖ окупац╕╖ поет працював у м╕сцевих часописах, а також декоратором-малярем в Охтирц╕ та Харков╕. У 1943 р. ви╖хав на Зах╕д ╕ зупинився в Галичин╕, де, ховаючись в╕д гестапо, яке за ним сл╕дкувало, пише тв╕р «Тигролови», котрий прин╕с йому нагороду на л╕тературному конкурс╕ у Львов╕. Тут нав’язу╓ контакти з укра╖нським п╕дп╕ллям в Карпатах ╕ на Волин╕, пише для УПА бойов╕ п╕сн╕, бере участь у перших зборах Укра╖нсько╖ Головно╖ Визвольно╖ Ради в Чехословаччин╕. З наближенням фронту пере╖здить до Австр╕╖, в╕дтак до Н╕меччини ╕ замешку╓ в табор╕ перем╕щених ос╕б в Новому Ульм╕. Незважаючи на несприятлив╕ таборов╕ умови, письменник розгорнув активну видавничу д╕яльн╕сть: виходить зб╕рка його поез╕й «Золотий бумеранг», сатирична поема «Антон Б╕да - герой труда», пов╕сть «Огненне коло», готу╓ ╕ншу - «Людина б╕жить над пр╕рвою», яка була видана посмертно. Критики у в╕льному св╕т╕ вс╕ твори прийняли дуже прихильно. Використовуючи багатий особистий досв╕д ╕ враження з час╕в арешту ╕ заслань, ╤ван Багряний см╕ливо викривав жорсток╕ ╕ п╕дступн╕ методи б╕льшовицьких каральних орган╕в. У найб╕льш в╕домому роман╕ «Сад Гетсиманський» чи не вперше розкрив правду про жах кат╕вень ╕ знущань над людиною в часах, коли брехлива б╕льшовицька пропаганда горлала на весь св╕т, що людина в СССР - це найб╕льша ц╕нн╕сть. Письменник в╕дважно кинув у в╕ч╕ ворогов╕ так╕ слова: «Ви за п╕дл╕сть ув’╓те в╕нками - за любов ведете умирать». Надзвичайно почитним став його в╕домий памфлет «Чому я не хочу вертатись до СРСР?», який був перекладений на ╓вропейськ╕ мови. В ньому ╓ так╕ знаменн╕ слова: «Я вернусь до сво╓╖ В╕тчизни з м╕льйонами сво╖х брат╕в ╕ сестер, що перебувають тут, в ╢вроп╕, ╕ там, по сиб╕рських концтаборах, тод╕, коли тотал╕тарна кривава б╕льшовицька система буде знесена так, як ╕ г╕тлер╕вська. Коли НКВС п╕де всл╕д за гестапо, коли чер-воний рос╕йський фашизм щезне так, як щез фашизм н╕мецький... Коли нам, укра╖нському народов╕, буде повернене право на свободу ╕ незалежн╕сть в ╕м’я християнсько╖ правди ╕ справедливости». ╤ван Багряний ╓ автором сотень публ╕цистичних статей, допов╕дей, памфлет╕в, лист╕в з р╕зними л╕тературними й культурними д╕ячами, пом╕щених в прес╕ та журналах д╕яспори. Поет протягом 15 рок╕в хвор╕в на туберкульозу, яко╖ набрався в тюрм╕ чи засланн╕, на д╕ябет ╕ серце. Незважаючи на важк╕ недуги ╕ складн╕ житт╓в╕ обставини, в╕н створив ц╕лу низку талановитих твор╕в, як╕ поставили його в ряд визначних письменник╕в часу, зокрема у в╕льному св╕т╕. Помер 25 серпня 1963 року, маючи неповних 58 л╕т, похований в Новому Ульм╕, в Н╕меччин╕. Напис на могил╕ був одночасно його дев╕зом: «Ми ╓. Були. ╤ будем ми. Й В╕тчизна наша з нами». В т╕ далек╕ часи, в р╕знохарактерному ╕ траг╕чному ем╕грац╕йному середовищ╕, йому довелося зазнавати р╕зних напад╕в. Особливий гн╕в викликала його принципова пол╕тична теза про те, що в буд╕вництв╕ Укра╖ни свою ролю в╕д╕грають т╕ профес╕йн╕ кадри, як╕ формуються в УССР у кадрах парт╕╖ ╕ комсомолу - та частина з них, яка не байдужа до дол╕ Укра╖ни, не позбавлена нац╕онального кореня. Л. М╤ЧКОВСЬКИЙ. (Г-та «Свобода», США). На фото: ╤. Багряний з дружиною ╕ д╕тьми.
2 ЖОВТНЯ - 100-Р╤ЧЧЯ В╤Д ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ╤ВАНА БАГРЯНОГО Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко видав указ про в╕дзначення 100-р╕ччя в╕д дня народження видатного громадсько-пол╕тичного д╕яча, письменника ╤вана Багряного, пов╕домля╓ Укр╕нформ ╕з посиланням на оф╕ц╕йне ╕нтернет-представництво глави держави. Каб╕нету М╕н╕стр╕в доручено утворити за участю Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни у тижневий строк Орган╕зац╕йний ком╕тет з п╕дготовки та проведення заход╕в з в╕дзначення 100-р╕ччя в╕д дня народження ╤вана Багряного ╕ затвердити його персональний склад. Оргком╕тет ма╓ затвердити план заход╕в на 2006 - 2007 роки, передбачивши, зокрема, проведення у жовтн╕ ц. р. у Ки-╓в╕ урочистостей, присвячених громадськ╕й д╕яльност╕ та л╕тературн╕й творчост╕ ╤вана Багряного, а також просв╕тницьких ╕ культурно-мистецьких заход╕в у Сумськ╕й та Харк╕вськ╕й областях, де народився ╕ жив ╤ван Багряний, тематичних конференц╕й, «круглих стол╕в», л╕тературних читань в ╕нших рег╕онах Укра╖ни. Окр╕м того, заплановано карбування та введення в об╕г юв╕лейно╖ монети на в╕дзнаку 100-р╕ччя в╕д дня народження ╤. Багряного, випуск поштово╖ марки ╕ конверта. Плану╓ться також створення в Охтирському м╕ському кра╓знавчому музе╖ тематично╖ експозиц╕╖, присвячено╖ життю ╕ творчост╕ ╤вана Багряного, зд╕йснення заход╕в з п╕дготовки та видання твор╕в письменника в сер╕╖ «Б╕бл╕отека Шевченк╕вського Ком╕тету». Уряд та органи виконавчо╖ влади на м╕сцях мають вивчити питання про присво╓ння окремим навчальним та науковим закладам ╕ установам ╕мен╕ ╤вана Багряного, а також в╕дпов╕дне найменування чи перейменування вулиць та площ у населених пунктах Укра╖ни. М╕н╕стерству закордонних справ Укра╖ни доручено за участю Укра╖нсько╖ всесв╕тньо╖ координац╕йно╖ ради вивчити можлив╕сть ув╕чнення пам’ят╕ ╤вана Багряного в кра╖нах, де в╕н проживав, та внести в установленому порядку на розгляд Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕дпов╕дн╕ пропозиц╕╖. ТИМ ЧАСОМ... ВЕРХОВНА РАДА НАЗВАЛА ╤ВАНА БАГРЯНОГО... «ВОРОГОМ НАРОДУ» На початку серпня ц. р. народн╕ депутати Укра╖ни Володимир Явор╕вський, Левко Лук’яненко та Лесь Танюк внесли пропозиц╕ю в╕дпов╕дно до статт╕ 93 Конституц╕╖ Укра╖ни на розгляд Верховно╖ Ради про в╕дзначення сото╖ р╕чниц╕ ╤вана Багряного, якому посмертно, в його 95-ту р╕чницю з дня народження, було присуджено нагороду ╕м. Тараса Шевченка. Пропозиц╕ю зачитав Володимир Явор╕вський, голова Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, який ╓ також головою Ком╕тету з питань культури та духовности Укра╖ни. В╕н наголосив вагом╕сть у в╕дзначенн╕ р╕чниц╕ Багряного на р╕вн╕ ЮНЕСКО. Верховн╕й Рад╕ пропонувалось затвердити в╕дзначення р╕чниц╕ ╤. Багряного на державному р╕вн╕. Орган╕зац╕йний ком╕тет мав би розробити плян проведення в Ки╓в╕ юв╕лейного вечора та концерту в Нац╕ональн╕й Опер╕, л╕тературно-мистецьких вечор╕в на Сумщин╕ та Харков╕, де народився 2 жовтня 1906 року та жив ╤ван Багряний. Пропонувалось назвати його ╕менем вулиц╕ в Ки╓в╕, Охтирц╕ та Сумах. Прохалось, щоб уряд сприяв виданню художн╕х його твор╕в у сер╕╖ «Шевченк╕вськ╕ лавреати», упорядкуванню родинно╖ садиби ╤в. Багряного в Охтирц╕ з метою облаштування в н╕й музею письменника. Рекомендовано Державному ком╕тетов╕ телебачення ╕ рад╕омовлення Укра╖ни забезпечити висв╕тлення у засобах масово╖ ╕нформац╕╖ заход╕в, що провадитимуться у зв’язку з в╕дзначенням р╕чниц╕. Видавництво «Марка Укра╖ни» мало б видати юв╕лейну поштову марку в сер╕╖ «Видатн╕ д╕яч╕ Укра╖ни». Проти цих пропозиц╕й гостро виступив насамперед депутат в╕д Комун╕стично╖ парт╕╖ Укра╖ни В. Матв╓╓в, який назвав ╤вана Багряного «ворогом народу», бо в╕н, мовляв, заплямував себе сп╕вроб╕тництвом з окупац╕йною владою, дезертирством, участю в п╕дривн╕й д╕яльност╕ щодо комун╕стично╖ системи. У висл╕д╕ вс╕ комун╕сти, ре╜╕онали та соц╕ял╕сти, за винятком к╕лькох, проголосували проти того, щоб дозволити в╕дзначати р╕чницю. Найперше в╕дреа╜увала ╕нтел╕генц╕я Львова. Колишн╕ пол╕тичн╕ в’язн╕, л╕тератори ╤рина й ╤гор Калинц╕ та ряд ╕нших склали в╕дкритого листа до громадськости та Президента Укра╖ни, в якому висловили занепоко╓ння тим, що Укра╖на опинилася перед небезпекою нових репрес╕й ╕ винищення ╕нтелектуально╖ ел╕ти, а в╕дтак нових голодомор╕в та бик╕вень. «Якщо Багряний - ворог народу, то й ми вс╕ тепер знову ними ╓», - об╜рунтову╓ заяву ╤рина Калинець. (Г-та «Свобода», США).
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 29.09.2006 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4164
|