Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 22.09.2006 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 22.09.2006
П'ЯТА КОЛОНА В УКРА╥Н╤: ЗАГРОЗА ДЕРЖАВНОСТ╤
╤ван Д╤ЯК

(Продовження. Поч. у № 28 - 38).

Знайдете чек╕ст╕в ╕ парт╕йних функц╕онер╕в, що витратили безл╕ч сил у пересл╕дуваннях "ворог╕в народу".
Вони найб╕льше за все бояться викриття ╖хнього минулого. ╥х справжня сутн╕сть - боротьба проти власного народу. Сотн╕ тисяч розстр╕л╕в, штучний голод ╕ депортац╕╖ в╕дбувалися не сам╕ по соб╕. Злочинн╕ накази виконували безмежно в╕рн╕ та дог╕длив╕ тисяч╕ виконавц╕в. ╤ отримували за це нагороди, прив╕ле╖ та пошану. М╕льйони людей у табори також не при╖хали сам╕. Наприклад, при управл╕ннях НКВС зах╕дних областей були утворен╕ з ╕н╕ц╕ативи Микити Хрущова, яку схвалив Стал╕н, спец╕альн╕ тр╕йки у склад╕ секретаря обкому ВКП(б), начальника управл╕ння НКВС ╕ обласного прокурора. Цим тр╕йкам було надано право застосовувати до винних вищу м╕ру покарання розстр╕л з виконанням вироку негайно. Ц╕ кати, на в╕дм╕ну в╕д ╖хн╕х жертв, щасливо дожили до сьогодення, бо добре засво╖ли слова Стал╕на: "Роб╕ть, що хочете, однак не залишайте документ╕в, не залишайте сл╕д╕в" (з╕брання твор╕в, том 13, стор. 18). ╤ вони бажають померти несудженими за сво╖ злочини.
Комун╕стична складова п'ято╖ колони. Власне кажучи, роль бойового загону ╓дино╖ парт╕йно╖ орган╕зац╕╖ з центром у Москв╕ для Комун╕стично╖ парт╕╖ Укра╖ни не нова, а справжн╕й сенс ╖╖ життя.
Це т╕льки на перший погляд зда╓ться, н╕би КПУ переважно спекулю╓ на пам'ят╕ про радянську стаб╕льн╕сть в св╕домост╕ широких мас населення. Вс╕м уже зрозум╕ло, що в╕дновлення СРСР неможливе. Хоча б тому, що Рос╕я хоче пос╕сти його м╕сце. Тому КПУ швидко переор╕╓нтувалася на ╕дею православного братерства ╕ слов'янську тематику (на кшталт ╕де╖ Союзу братн╕х народ╕в). У червн╕ 2003 р. перший секретар ЦК КПУ П. Симоненко нав╕ть отримав в╕д УПЦ Московського патр╕архату орден р╕вноапостольного князя Володимира. До реч╕, це був його перший орден у житт╕.
Компарт╕я, яка всю свою ╕стор╕ю вела боротьбу проти "оп╕уму для народу", знищуючи тисяч╕ священик╕в, висаджуючи у пов╕тря або перетворюючи на склади ╕ гараж╕ тисяч╕ церков та монастир╕в, сьогодн╕ раптом перетворилася на ревнителя православ'я. Це тим б╕льше диву╓, якщо згадати, що т╕льки протягом 1949 - 1969 pp. в Укра╖н╕ комун╕стичною владою було знято з ре╓страц╕╖ та закрито 4847 церков ╕ молитовних будинк╕в РПЦ ╕ зовс╕м позбавлено культових споруд греко-католицьку церкву. Однак нове явище "православних комун╕ст╕в" ма╓ м╕сце т╕льки щодо Московського патр╕архату ╕ т╕льки в Укра╖н╕. Що зайвий раз наштовху╓ на думку: справа зовс╕м не у раптов╕й рел╕г╕йност╕ комун╕ст╕в, а у ╖х п╕дтримц╕ рос╕йсько╖ пол╕тики щодо Укра╖ни.
"У Украины нет будущего без тесных контактов с Россией... Или мы вместе будем возрождать Родину, или нам суждено будет прозябать на задворках истории", - не стомлю╓ться пророкувати л╕дер рос╕йських комун╕ст╕в Г. Зюганов. Йому п╕дсп╕ву╓ П. Симоненко, виступаючи експертом одночасно в питаннях ╓дност╕ православно╖ в╕ри, слов'янства та сп╕льного зовн╕шнього ворога... У якост╕ останнього традиц╕йно використову╓ться опудало НАТО. На науково-практичн╕й конференц╕╖ "Украина, Беларусь, Россия - Союз не-избежен" Симоненко добалакався до того, що проголосив головним завданням НАТО "уничтожение славянской цивилизации".
На в╕дзначенн╕ комун╕стами 88-╖ р╕чниц╕ Великого Жовтня, котрий, висловлюючись словами П. Симоненка, "сколихнув св╕т, зм╕нюючи сам вектор сусп╕льного розвитку", з'ясувалося, що "в╕н був великим, подекуди суперечливим, а то й траг╕чним! Але першопрох╕дц╕, на долю яких випало торувати дорогу ╕ншим, ╕шли ним - шляхом вселюдського щастя".
Дорога вселюдського щастя? Ми вже говорили вище, якими трагед╕ями для укра╖нського народу обернулася ця революц╕я. Нагада╓мо першому секретарев╕ ЦК КПУ П. Симоненку святкування 20-╖ р╕чниц╕ революц╕╖, щоб в╕н сам краще знав про першопрох╕дц╕в та ╖хн╕й шлях. 2 липня 1937 року Пол╕тбюро ЦК ВКП(б) схвалило постанову П51/94 "Про антирадянськ╕ елементи", за якою секретарям обласних, крайових, республ╕канських орган╕зац╕й та представникам НКВС пропонувалося в п'ятиденний терм╕н створити "особлив╕ тр╕йки" ╕ визначити к╕льк╕сть ос╕б, що п╕длягають розстр╕лу або висиланню. Операц╕я розпочиналася 5 серпня 1937 року за наказом НКВС СРСР № 00447 ╕ мала тривати 4 м╕сяц╕. Насправд╕ ж вона була припинена за р╕шенням Пол╕тбюро ЦК ВКП(б) аж 15 листопада 1938 року. То була горезв╕сна "╓жовська чистка" сусп╕льства в╕д категор╕й населення, як╕, на думку парт╕йного кер╕вництва, не годилися для буд╕вництва комун╕зму. "Куркул╕", "церковники", "шк╕дники", "контрреволюц╕онери", "буржуазн╕ нац╕онал╕сти"...
Смерть тисяч ╕ тисяч безневинних укра╖нц╕в сховалася за цими ярликами. На кожну республ╕ку, область, район спускалися л╕м╕ти на репресування за ╤ (розстр╕л) та II (ув'язнення) категор╕ями. За сп╕вв╕дношенням три до одного - на кожного ув'язненого тро╓ розстр╕ляних! "Знизу" посилалися зв╕ти про перевиконання л╕м╕т╕в, розгорнулося "соц╕ал╕стичне змагання" за ╖х перевиконання, п╕шли прохання й вимоги зб╕льшити ╖х, особливо за першою категор╕╓ю, висувалися "зустр╕чн╕ плани". Так, нарком внутр╕шн╕х справ УРСР ╤зра╖ль Леплевський трич╕ звертався за таким зб╕льшенням, новопризначений у с╕чн╕ 1938 року Олександр Успенський - дв╕ч╕.
╤ Москва ╖х задовольняла.
Тод╕ на честь двадцято╖ р╕чниц╕ революц╕╖ на Соловках був розстр╕ляний цв╕т укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ - понад 1100 митц╕в, письменник╕в, поет╕в. Саме з цими трагед╕ями у нас пов'язан╕ згадки про р╕чниц╕ революц╕й, а не з балачками Симоненка про першопрох╕дц╕в на шляху до вселюдського щастя. "Комун╕сти взагал╕ не спов╕дують жодно╖ морал╕", - казав К. Маркс (том 3, стор. 236). "Диктатура зробила задля знищення все, що могла", - казав Лен╕н (том 39, стор. 279). Ось до них додався ╕ Симоненко з╕ сво╖ми заявами про "першопрох╕дц╕в" до вселюдського щастя.
В╕ддален╕сть КПУ в╕д реальност╕ призвела до того, що ╖╖ популярн╕сть почала швидко падати. За роки симоненк╕вського кер╕вництва в ЦК комун╕сти пост╕йно знижують св╕й рейтинг - з 25% в╕н упав до 13 - 15%. Симоненко програв президентськ╕ вибори 1999 року, отримавши у другому тур╕ 37,8% голос╕в. А в жовтн╕ 2004 р. в╕н отримав уже т╕льки 5,03%, не вийшовши нав╕ть у другий тур. КПУ переста╓ бути впливовою силою.
Однак комун╕сти в╕дпрацьовують замовлення Кремля чесно ╕ повно. Досить згадати, як у червн╕ 2005 року фракц╕я КПУ у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни ламала м╕крофони й зривала зас╕дання, щоб не допустити прийняття закон╕в, необх╕дних для вступу Укра╖ни до Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕. При цьому йшли у х╕д балачки про захист нац╕онального товаровиробника, про бажання св╕тового кап╕талу пограбувати Укра╖ну... Якось за кадром залишився той факт, що Китай - ╓дина у св╕т╕ могутня комун╕стична держава - ╓ членом СОТ. ╤ до того ж активно домага╓ться для себе статусу держави з ринковою економ╕кою, щоб використати членство в СОТ з максимальним зиском для себе. То чому ж укра╖нськ╕ комун╕сти так ополчилися проти членства Укра╖ни в СОТ?
А справа в тому, що це вкрай невиг╕дно Рос╕╖, котра намага╓ться вступити до СОТ ран╕ше за Укра╖ну. В ╕ншому раз╕ Рос╕я виявиться у слабк╕й позиц╕╖ на переговорах з Укра╖ною. Адже даючи свою згоду на вступ Рос╕╖ до СОТ, Укра╖на
(як член СОТ) може висунути Рос╕╖ ряд вимог щодо скасування дискрим╕нац╕йних обмежень на укра╖нський експорт до Рос╕╖.
╤ Москв╕ не буде куди под╕тися, т╕льки як скасувати ц╕ обмеження. Ось комун╕сти ╕ "захищали" укра╖нського товаровиробника, вс╕ляко допомагаючи Рос╕╖ з╕рвати вступ Укра╖ни до СОТ в грудн╕ 2005 року! ╤накше як п╕дривною роботою п'ято╖ колони проти Укра╖нсько╖ держави та ╖╖ нац╕ональних ╕нтерес╕в це не назвати.
Комун╕сти виявилися першими в боротьб╕ проти визнання голодомору-33 актом геноциду проти укра╖нського народу. По-перше, з цим активно боролася Москва, а, по-друге, самим комун╕стам не дуже хот╕лося перетворитися на парт╕ю, за спиною котро╖ такий страшний злочин. Згада╓мо ╕ сумнозв╕сну "групу 239" в ст╕нах Верховно╖ Ради УРСР, котра блокувала будь-як╕ д╕╖ на зм╕цнення укра╖нського суверен╕тету. Останн╕й кер╕вник КПУ УРСР С. Гуренко вказував, що комун╕сти розглядають Укра╖ну як соц╕ал╕стичну кра╖ну ╕ обов'язково у склад╕ СРСР незалежно в╕д того, як би цей союз не називався. Не випадково склалася думка про Укра╖ну як про усталений компарт╕йний запов╕дник.
Зовс╕м недавно в 2003 роц╕ розгорнулася епопея навколо острова Коса Тузла. Рос╕йська влада опинилася в скрутному становищ╕.
З одного боку перебувала рос╕йська громадськ╕сть, котру в черговий раз переконали, н╕би "хохлы снова нас обокрали". А з ╕ншого боку перебувало м╕жнародне право ╕ Укра╖на. Адже л╕кв╕дувати укра╖нський суверен╕тет над Тузлою було не так просто. Майже все населення Укра╖ни незалежно в╕д пол╕тичних погляд╕в тод╕ ч╕тко визначилося, що Рос╕я висува╓ до нас територ╕альн╕ претенз╕╖, а це неприпустимо. Депутати р╕зних парт╕й та фракц╕й в ст╕нах Верховно╖ Ради тод╕ виступали з приблизно однаковими оц╕нками: поступатися нахабному диктату не можна. Нав╕ть вих╕дц╕ з традиц╕йно рос╕йськомовного Донбасу проявили патр╕отизм. М╕н╕стр ф╕нанс╕в М. Азаров - рос╕янин, що н╕коли не знав та й не дуже бажав учити укра╖нську мову - тод╕ спец╕ально при╖хав допов╕сти депутатам про комплекс заход╕в з оборони Тузли. Там негайно розгорталася прикордонна застава й укр╕плювався берег. А кер╕вник кримського уряду рос╕янин Куницин розпорядився п╕д╕гнати драгу, щоб заглиблювати дно протоки на шляху буд╕вельник╕в рос╕йсько╖ дамби до Тузли. ╤ т╕льки одн╕ комун╕сти не виступили бодай ╕з простою заявою, де б засуджували територ╕альн╕ претенз╕╖ Рос╕╖ до Укра╖ни.

(Дал╕ буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 22.09.2006 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4156

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков