Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3239)
З потоку життя (6464)
Душі криниця (3517)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1508)
Урок української (990)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХУДОЖН╢ ЗОБРАЖЕННЯ «МОВНОГО РЕЙДЕРСТВА» У ПОЕТИЦ╤ ╤ВАНА НИЗОВОГО
╤ван Низовий – один ╕з найяскрав╕ших творц╕в художнього слова друго╖ половини ХХ –...


ЛИШ ЧЕКАЛИ Б НА МЕНЕ ДИТЯЧ╤ ДОПИТЛИВ╤ ОЧ╤, ╤ ДЗВ╤НКИМ «ДОБРИЙ ДЕНЬ!» ПОЧИНАВСЯ ЩОРАЗУ УРОК…
Дякую тоб╕, вчителько, що розв╕яла м╕й смуток, що допомогла мен╕ перебороти особист╕ негаразди...


ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ ВОЛОДИМИР СОСЮРА
...використовуючи образи Шевченка, Сосюра не вдавався до ╖хн╕х простих рем╕н╕сценц╕й, а творчо...


«ВЧИТЕЛЬКО МОЯ, ЗОРЕ СВ╤ТОВА!»
Про талановитого молодого педагога — вчителя укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


«…МЕН╤ ╤ ВДЕНЬ, ╤ ВНОЧ╤ СНИТЬСЯ ОТА БЛАГОДАТЬ НАД ДН╤ПРОМ…»
ОБРАЗ УКРА╥НИ В ТВОРЧОСТ╤ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 15.09.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 15.09.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК

 (Продовження. Поч. у № 8 - 37).

 Б╕бле╖зми в нашому мовленн╕

 Б╕бле╖зми - це окрем╕ слова та фразеолог╕зми (в широкому розум╕нн╕ цього терм╕на, включно з присл╕в’ями та приказками), як╕, в╕д╕рвавшись в╕д б╕бл╕йного тексту, широко вживаються в мовленн╕, побутовому та л╕тературному. Б╕бле╖зми характерн╕ для мов ус╕х християнських народ╕в. Чимало ╖х ╕ в укра╖нськ╕й мов╕.
 До наших предк╕в Б╕бл╕я прийшла церковнослов’янською мовою: уперше переклали ╖╖ з давньогрецько╖ мови церковнослов’янською (староболгарською - в основ╕ сво╖й) у середин╕ IX ст. просв╕тники слов’янських народ╕в, брати Кирило й Мефод╕й. Через умови життя нашого народу, Б╕бл╕ю опубл╕кували укра╖нською мовою пор╕вняно п╕зно. 1842 p. M. Шашкевич переклав уривки ╢вангел╕я в╕д св. Матв╕я й повн╕стю ╢вангел╕╓ в╕д св. ╤оанна.
 Першим переклав р╕дною мовою ╢вангел╕╓ (перш╕ чотири частини Нового Зав╕ту) наприк╕нц╕ 50-х рок╕в XIX ст. укра╖нський поет ╕ перекладач Пилип Семенович Морачевський, учасник Кирило-Мефод╕╖вського братства. Хоча Рос╕йська Академ╕я Наук визнала цей переклад найкращим серед ус╕х переклад╕в «╢вангел╕я» слов’янськими мовами, Синод (найвищий орган Рос╕йсько╖ православно╖ церкви, орган дуже ворожий до Укра╖ни) ухвалив 14 жовтня 1860 р. заборону на його друк. «Це була неканон╕чна заборона укра╖нському народов╕ читати ╢вангел╕╓ сво╓ю р╕дною мовою ╕, водночас, тяжкий удар по укра╖нськ╕й культур╕», - напише згодом ╤. Ог╕╓нко. Переклад П. Морачевського опубл╕ковано лише 1906 р.
 У 60-х роках XIX ст. перекладати Б╕бл╕ю укра╖нською мовою розпочав П. Кул╕ш, що завжди керувався прагненням перетворити укра╖нц╕в з етносу в пол╕тичну нац╕ю. До нього при╓днався ╤. Нечуй-Левицький. 1869 р. вони залучили до перекладу ╤. Пулюя, в╕домого вченого-ф╕зика, що мав глибок╕ знання богослов’я. 1881 р. Новий Запов╕т у ╖хньому переклад╕ Наукове товариство ╕мен╕ Шевченка опубл╕кувало у Львов╕. Праця над Старим Запов╕том тривала. Загадкова листопадова пожежа 1885 р. в Кул╕шевому хутор╕ Мотрон╕вка стала траг╕чною стор╕нкою в ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ Б╕бл╕╖ (детальн╕ше про це див. статтю В. Козирського ╕ В. Шендеровського «Сто рок╕в укра╖нсько╖ Б╕бл╕╖», опубл╕ковану в «Л╕тературн╕й Укра╖н╕» 9 грудня 2004 p.). Перекладач╕ починають працювати над перекладом Старого Запов╕ту знову в╕д самого початку. Уже п╕сля смерт╕ П. Кул╕ша завершив переклад ╤. Пулюй. Лише 1903 р. Британське та закордонне б╕бл╕йне товариство вида╓ першу повну укра╖нську Б╕бл╕ю («Святе письмо Старого ╕ Нового Зав╕ту») в переклад╕ П. Кул╕ша, ╤. Нечуя-Левицького та ╤. Пулюя. Наступн╕ найдосконал╕ш╕ видання укра╖нсько╖ Б╕бл╕╖ опубл╕ковано в переклад╕ ╤. Ог╕╓нка (1962) та ╤. Хоменка (1957, 1991). Укра╖нське б╕бл╕йне товариство в Ки╓в╕ 2003 р. перевида╓ укра╖нську Б╕бл╕ю, опубл╕ковану 1903 р. Укра╖нське б╕бл╕йне товариство вида╓ також «Новий Зав╕т» у переклад╕ о. Р. Турконяка. 2003 р. б╕бле╖сти М. Жукалюк ╕ Д. Степовик опубл╕кували в Ки╓в╕ «Коротку ╕стор╕ю переклад╕в Б╕бл╕╖ укра╖нською мовою».
 В Укра╖н╕, як ╕ в ╕нших християнських кра╖нах ╕з конституц╕йним ладом, Б╕бл╕ю — поряд ╕з Конституц╕╓ю - використовують на найурочист╕ших под╕ях при складанн╕ присяги. У нас використовують для цього рукописне Пересопницьке ╢вангел╕╓ (1556 - 1561). Воно написане старослов’янською мовою ╕з численними вкрапленнями укра╖нського тексту та ╓ мистецьким зразком художност╕ з погляду граф╕ки.
 Б╕бле╖зми живуть у наш╕й мов╕ ╕ в укра╖нськ╕й, ╕ часом в церковнослов’янськ╕й, а то й у давньогрецьк╕й оболонц╕, прим.: «кость в╕д кост╕, плоть в╕д плот╕» (кровна або духовна близьк╕сть); «альфа ╕ омега» (сутн╕сть явища, початок ╕ к╕нець чого-небудь); «берегти, як з╕ницю ока (як з╕ницю в оц╕)» (особливо, дуже пильно берегти); «блудний (марнотратний) син» (той, хто поверта╓ться п╕сля довго╖ в╕дсутност╕ з каяттям, визнанням сво╖х провин); «с╕ль земл╕» (активна, творча сила, суть чогось): «Содом ╕ Гоморра» (велике безладдя, метушня, шум, символи розпусти, нещастя, гр╕ху); «вавилонська вежа (стовпотвор╕ння)» (справа, яка н╕коли не буде завершена, повне безладдя); «манна небесна» (неспод╕вано легко одержан╕ житт╓в╕ блага); «зарити (закопати) талант (скарб) у землю» (не використати наявних можливостей); «лепта вдовиц╕» (пор╕вняно невеликий, але посильний за сво╓ю моральною силою внесок у що-небудь сп╕льне); «сельний крин» (дика польова л╕л╕я, символ краси, молодост╕); «неопалима купина» (палаючий кущ, символ ст╕йкост╕, незнищенност╕); «возстав од гроба» (переможне утвердження того, що вважалося неможливим) та чимало ╕нших.
 Окрем╕ б╕бле╖зми так глибоко ув╕йшли в наш мовний побут, що ╖хня, так би мовити, «б╕бл╕йн╕сть» аж н╕як не в╕дчува╓ться, прим╕ром, присл╕в’я «Хто копа╓ яму (╕ншому), сам упаде до не╖» вида╓ться нам зовс╕м-таки сво╖м. Насправд╕ ж його знаходимо у Пропов╕дницьк╕й книз╕ (у Книз╕ Екклез╕аста) Старого Запов╕ту.
 Б╕бле╖зми (╕нод╕ у видозм╕неному вигляд╕) пост╕йно трапляються в найкращих зразках нашого письменства. Ось жмут приклад╕в:

Ус╕ на с╕м св╕т╕ -
╤ царята, ╕ старчата -
Адамов╕ д╕ти
(Т. Шевченко).

А ти
Возстав од гроба, слово встало,
╤ слово правди понесли
По вс╕й невольнич╕й земл╕
Тво╖ апостоли свят╕╖
(Т. Шевченко).

Ти не та,
Не та тепер, Мар╕╓, стала!
Цв╕т зельний, наша красота!
(Т. Шевченко).

«Тепер Господь повернув мен╕ тебе, визволив з ями, тебе, голубе м╕й, хоронитиму, як з╕ницю в оц╕; адже ти не кинеш?» (М. Старицький).
Зам╕сть статися с╕ллю земл╕,
Станеш попелом п╕длим
(╤. Франко).

Ми ╓сть свого народу в╕рн╕ д╕ти,
Од кров╕ кров, од плот╕ р╕дна плоть
(П. Тичина).

Той тракт -
це сл╕д колимського содому,
Та ск╕льки жертв загинуло на ньому,
Вов╕к н╕хто не знатиме того
(╤. Гнатюк).

 «╤ сто╖ть Укра╖на перед нашим духовним зором у вогн╕, як неопалима купина» (О. Довженко).

 «Голови туман╕ли в╕д невщухного лементу цього вавилонського стовпотвор╕ння. З ранку до ноч╕ горлають водоноси, вищать шарманки, ╕ржуть кон╕» (О. Гончар).

 А що, якби знайшлася
 хоч одна [книга], -
 В монастир╕ десь або на горищ╕?
 Якби вц╕л╕ла в тому пожарищ╕, -
 Неопалима - наче купина?
 (Л╕на Костенко).
 Суремна м╕дь сп╕ва╓ з-над Дн╕пра,
 ╤ князь рече до во╖н╕в: «Пора...»
 (М. Бажан).

(Дал╕ буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 15.09.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4142

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков