Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4233)
З потоку життя (7276)
Душі криниця (3915)
Українці мої... (1558)
Резонанс (1793)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (537)
"Будьмо!" (262)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (106)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (109)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЕРЕМОГА: РАЗОМ З KALUSH ORCHESTRA У ТУРИН╤ ПЕРЕМОГЛА ВСЯ УКРА╥НА
╢вробачення - це не лише музика…


ЧВЕРТЬВ╤КОВИЙ ЮВ╤ЛЕЙ «ХОЛОДНОГО ЯРУ»
Конференц╕я внесла зм╕ни до статуту ╕ знову обрала президентом «Холодного Яру» Романа...


ХТО МИ ╢, УКРА╥НЦ╤?
Нещодавно в Ки╓в╕ вийшла друком книга Георг╕я Чорного «Хто ми ╓, укра╖нц╕?»


НАЦРАДА З ТЕЛЕБАЧЕННЯ ╤ РАД╤О МА╢ КАРАТИ ПОРУШНИК╤В ЗАКОНУ!
великим викликом часу стало зухвале ╕╜норування б╕льш╕стю ол╕гарх╕чних телеканал╕в Укра╖ни вимог...


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: МОВНЕ НЕВ╤ГЛАСТВО ЧИ ЗЛИЙ НАМ╤Р?
Для нас, укра╖нц╕в, останн╕ дев’ятнадцять рок╕в виявилися нелегкими роками випробовувань...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 15.09.2006 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 15.09.2006
КРИМУ - УКРА╥НСЬКУ КНИГУ!

Музи не мовчать!

 З╕ звернення п╕д такою назвою на адресу кер╕вництва Верховно╖ Ради та Ради м╕н╕стр╕в АРК почав роботу Шостий Всеукра╖нський фестиваль укра╖нсько╖ книги «Феодос╕я-2006». Його орган╕заторами стали Всеукра╖нське товариство «Просв╕та» ╕м. Т. Г. Шевченка та Феодос╕йська м╕ська державна адм╕н╕страц╕я. Письменники ╕ видавц╕, л╕тературознавц╕ та осв╕тяни, музейн╕ та б╕бл╕отечн╕ прац╕вники з Ки╓ва та Ки╖всько╖ област╕, м╕ст Р╕вне та Острог, Уман╕, С╕мферополя, Севастополя ╕, звичайно, Феодос╕╖, стали учасниками численних фестивальних заход╕в.
 Нов╕ книжков╕ видання побачили учасники та гост╕ фестивалю на пересувних виставках Видавничого центру «Просв╕та», видавничого в╕дд╕лу Р╕вненського обласного кра╓знавчого музею, Уманського державного педагог╕чного ун╕верситету ╕мен╕ Павла Тичини. Електронн╕ книжки презентувала ки╖вська рекордингова компан╕я «Атлант╕к».
 Проблеми сучасно╖ книги було порушено на круглому стол╕ «Укра╖нська книга сьогодн╕ ╕ завтра». Про м╕сце укра╖нсько╖ мови ╕ книги в становленн╕ державност╕ Укра╖ни говорив перший заступник голови координац╕йно╖ Ради з питань виконання мовного законодавства Павло Б╕лоножко.
 Допов╕дь «П’ять ознак сучасно╖ дитячо╖ книги» зробила л╕тературознавець, кандидат ф╕лолог╕чних наук Марина Павленко з м. Уман╕ Черкасько╖ област╕.
 Багато говорили учасники «круглого столу» про складну атмосферу, в як╕й живе укра╖нська книга в Криму.
╤ ця ситуац╕я аж н╕як не ╓ секретом для кожного з нас. ╤, знаючи цю ситуац╕ю, ми чомусь мовчимо. Мовчать ╕ укра╖нськ╕ видавництва, як╕ не везуть книжки на п╕востр╕в.
 Чому? А тому що комерц╕йно це не виг╕дно, нема попиту. А може, тому ╕ нема, що оч╕ затуля╓ продукц╕я рос╕ян, а укра╖нськ╕ видавц╕ традиц╕йно працюють на центральному та зах╕дному ринках?
 ╤сторично укра╖нське населення в Криму не було в б╕льшост╕. Зрос╕йщенню рег╕ону в п╕сляво╓нн╕ часи сприяло масове переселення населення з центральних областей Рос╕╖. Тому будь-як╕ ╕н╕ц╕ативи державницького напрямку, спрямован╕ на утвердження укра╖нсько╖ нац╕онально╖ ╕де╖, потребують конкретно╖ державно╖ та сусп╕льно╖ п╕дтримки.
 Не оминули увагою учасники фестивалю р╕зноман╕тн╕ мовн╕ проекти укра╖нських нардеп╕в щодо захисту рос╕йсько╖ мови. Думка вс╕х була одностайною - ц╕ законопроекти антиконституц╕йн╕ за суттю, а пол╕тичн╕ спекуляц╕╖, як╕ сьогодн╕ мають м╕сце в нашому сусп╕льств╕, ╕ в парламент╕ також, мають за мету розколоти державу за мовним принципом, а не вир╕шити питання повноц╕нного функц╕онування мов нац╕ональних меншин у незалежн╕й Укра╖н╕.
 Згадую Помаранчевий Майдан. Майже м╕сяць, починаючи з 23 листопада, я був св╕дком под╕й. Згадую, як ходили ми з Павлом Мовчаном в╕д намету до намету. ╤ рад╕ли в╕д того, що Майдан говорив укра╖нською. ╤ не бачили ми тод╕ жодного напису про державний статус рос╕йсько╖ мови. Не було ╕ не могло бути тод╕ такого безглуздя. Що ж в╕дбува╓ться тепер?
 Письменниця з Ки╓ва Ольга Довгоп’ят говорила про факт в╕дсутност╕ сьогодн╕ в Укра╖н╕ масово╖ укра╖нсько╖ л╕тератури. Виходить так, що ╓ автори достойно╖ прози високого художнього р╕вня так╕, як Андр╕й Курков та Юр╕й Андрухович, Василь Шкляр та ╤рен Роздобудько, Андр╕й Кокотюха, Юрко Покальчук та ╕нш╕.
 Я особисто ╖хн╕ книжки пост╕йно купую на Петр╕вц╕, про ╕снування яких в Криму перес╕чний читач не здогаду╓ться. ╢ видавництва, як╕ ц╕ книжки друкують. Проблема в тому, що в Укра╖н╕ дос╕ нема власно╖ ╕ндустр╕╖ укра╖нсько╖ масово╖ книги, яка б годувалася за рахунок ц╕╓╖ ж таки укра╖нсько╖ книги. М╕зерн╕ наклади в 3-5 тисяч прим╕рник╕в для багатом╕льйонно╖ кра╖ни, велика соб╕варт╕сть, в╕дсутн╕сть системи конве╓рност╕, книгопродажу, реклами ╕ т. ╕н. - проблеми, як╕ потребують вир╕шення.
 Тож сьогодн╕ году╓мо рос╕йських видавц╕в. Чи зм╕ниться ситуац╕я? Чи скоро з’явиться в Укра╖н╕ власна масова л╕тература?
 Ки╖вська письменниця Тетяна Петровська сказала:
 - Для Криму «масовою» можна вважати книжку, видану накладом 3 - 4 тисяч╕ прим╕рник╕в. Дуже важливо, щоб кримськ╕ видавц╕ знали сво╖х потенц╕йних укра╖нських автор╕в. Письменникам треба активн╕ше «просувати» сво╖ твори. Вс╕м в╕домо, що добр╕ книжки формують позитивне ставлення до життя. Напевне, серед письменник╕в Криму ╓ автори достойних та ц╕кавих текст╕в. Чому б якому-небудь видавництву не розробити власну програму випуску укра╖нських книжок?
 Про м╕зерне ф╕нансування б╕бл╕отек теж говорилося на «круглому стол╕». Проблеми тут ╕ в зароб╕тн╕й плат╕ прац╕вник╕в, ╕ в тому, що б╕бл╕отечн╕ фонди практично не поповнюються. Вважаю, що настав час ╕н╕ц╕ювати створення та прийняття ч╕ткого закону, який би гарантував не декларативно, а цифрами чи у в╕дсотках до республ╕канського та м╕сцевого бюджет╕в вид╕лення кошт╕в на утримання б╕бл╕отек.
 ╤ взагал╕, мен╕ незрозум╕ло, чому радянська влада знаходила кошти на збереження та поповнення б╕бл╕отечних фонд╕в, а у роки незалежност╕ укра╖нц╕, як╕ прийшли до влади, недбало ставляться до книги, тим самим до сво╓╖ ╕стор╕╖, якою треба пишатись?
 З цього питання виплива╓ ╕нше. Держава, вид╕ляючи кошти на ф╕нансування б╕бл╕отек, тим самим п╕дтриму╓ в╕тчизняних видавц╕в. Б╕бл╕отекар╕, знаючи потреби сучасного читача, повинн╕ формувати б╕бл╕отечний фонд зг╕дно з сучасними вимогами. В╕дновиться той, забутий вже контакт: б╕бл╕отекар-видавець-читач. Вважаю, що вже сьогодн╕ прац╕вникам б╕бл╕отек треба виходити з╕ сво╖х затишних сховищ ╕ пост╕йно турбувати сво╖ми проблемами сво╖х же таки обранц╕в - депутат╕в, чиновник╕в р╕зного р╕вня. Взагал╕ я вважаю, що тисячам укра╖нських ╕нтел╕гент╕в, як╕ так чи ╕накше займаються книгою, треба займатись активн╕ше промоц╕╓ю укра╖нсько╖ книжки, як тако╖, та власним профес╕йним ╕м╕джем, оск╕льки ╕ перше, ╕ друге працю╓ на перспективу укра╖нсько╖ книжки.
 Вперше в рамках фестивалю було проведено конкурс на кращу книгу. В ном╕нац╕╖ «Проза» кращою стала к╕нопов╕сть киянки Ольги Довгоп’ят «Перетвори лимон у лимонад». Теплом ╕ любов’ю до р╕дного краю при╓мно здивувала зб╕рка опов╕дань феодос╕йсько╖ письменниц╕ Валер╕╖ Норченко «Ранок Казантипу». В ном╕нац╕╖ «Дитяча л╕тература» вона стала переможцем. Книжка Тетяни Веремчук з Р╕вного «Нескорений дух повстансько╖ п╕сн╕» стала кращою в ном╕нац╕╖ «Минуле Укра╖ни». Рекордингова компан╕я «Атлант╕к» одержала нагороду переможця за електронну книжку «Казки та легенди Криму».
 Чимало ц╕кавих заход╕в побачив фестиваль. Фотовиставку «Нац╕ональний герой кримськотатарського народу Амет-Хан Султан ╕ Укра╖на» п╕дготував Республ╕канський кримськотатарський музей мистецтв.
 Того ж дня книжки п╕днялися в небо. К╕лька годин на гор╕ Узун-Сирт тривала акц╕я «Укра╖нська книга завжди на висот╕!» Письменники ╕ видавц╕ з╕ сво╖ми творами л╕тали на дельтапланах.
 ╤ вс╕ фестивальн╕ дн╕ л╕тератори м╕ркували про сво╓ непросте будення. А взагал╕, що може письменник сьогодн╕? Хтось скаже: а що може окрема людина, коли в держав╕ криза? Я ж вважаю, що письменник, маючи ч╕тку державницьку позиц╕ю, може багато. Н╕ в якому раз╕ не можна опускати руки. За будь яких обставин треба працювати.
 Якщо про свою творч╕сть, то щороку видавництва Укра╖ни випускають 2-3 мо╖х книжки. В середньому в день виписую 3-5 стор╕нок текст╕в. ╤ пост╕йно ставлю перед собою три питання:
 - Хто це буде читати?
 - Яка з цього буде дитин╕ користь?
 - Наск╕льки це потр╕бно держав╕?
 Ми вибороли свою незалежн╕сть ╕ сьогодн╕ наша мета - захистити власну ╕дентичн╕сть, духовн╕ надбання, серед яких культура ╕ мова пос╕дають найважлив╕ше м╕сце. ╢ у нас Конституц╕я.
╢ в н╕й десята стаття. Та сама, що гаранту╓ ╕снування та розвиток державно╖ мови. Але безк╕нечно точиться порожня розмова про другу дер-жавну мову. Доки воно так триватиме? Доки св╕дом╕ укра╖нц╕ будуть терп╕ти це приниження? Впевнений, що в╕д голосу кожного з нас - письменника ╕ видавця,
осв╕тянина ╕ студента, пенс╕онера ╕ журнал╕ста - теж залежить, чи буде Укра╖на укра╖нською, чи буде укра╖нська книжка справжньою господаркою в Укра╖н╕.
 Гуртуймося, однодумц╕!
 ╢вген Б╤ЛОУСОВ,
 дитячий письменник,
 кер╕вник оргком╕тету фестивалю.

 Голов╕ Верховно╖ Ради АРК
 Анатол╕ю ГРИЦЕНКУ
 Голов╕ Ради м╕н╕стр╕в АРК
 В╕ктору ПЛАКИД╤
 В Дн╕ святкування 15-╖ р╕чниц╕ Незалежност╕ Укра╖ни з 21 по 27 серпня у Криму пройшов Шостий Всеукра╖нський фестиваль укра╖нсько╖ книги «Феодос╕я-2006», який в черговий раз дов╕в, що потужний потенц╕ал укра╖нських письменник╕в, матер╕ал╕зований в укра╖нськ╕й книз╕, може творити велику справу. Учасниками фестивалю були письменники, л╕тературознавц╕, видавц╕, прац╕вники б╕бл╕отек та музе╖в з Ки╓ва, Ки╖всько╖ област╕, м╕ст Р╕вне, Острог, Умань, С╕мферополь, Севастополь, Феодос╕я. Орган╕заторами фестивалю стали Всеукра╖нське товариство «Просв╕та» ╕м. Т. Г. Шевченка та Феодос╕йська м╕ська державна адм╕н╕страц╕я.
 Багато л╕тератор╕в Укра╖ни в непрост╕й економ╕чн╕й ситуац╕╖ знаходять можлив╕сть ╕ кошти на видання укра╖нських книжок. Та водночас виклика╓ занепоко╓ння ситуац╕я в Криму в╕дносно забезпечення громадян ц╕кавою укра╖нською книжкою. Л╕тературний вакуум у кримчан досить усп╕шно заповню╓ться рос╕йськомовними книжками, що негативно впливають на р╕вень нац╕онально╖ культури, св╕домост╕ населення Криму. 
 Ми зверта╓мо увагу на необх╕дн╕сть профес╕йного п╕дходу до пропагування демократичних ц╕нностей укра╖нсько╖ державност╕, культури укра╖нського слова.
 У зв’язку з цим просимо системно╖ п╕дтримки кримських видавництв щодо видань як╕сно╖ ╕ гарно╖ укра╖нсько╖ книги ╕ заклика╓мо, щоб держава стала ефективним координатором в даному питанн╕. Адже т╕льки тод╕ можна буде спод╕ватися на наближення культури до соц╕ально-правово╖ св╕домост╕ громадян Криму.
 Просимо, щоби були розроблен╕ заходи з поповнення б╕бл╕отек та шк╕л Криму укра╖нською книгою за рахунок державних ц╕льових замовлень.
 Феодос╕я, 26 серпня 2006 р.
Учасники Шостого Всеукра╖нського фестивалю укра╖нсько╖ книги «Феодос╕я-2006»: Павло Б╕лоножко (Ки╖в), В╕тал╕й Мороз (Ки╖в), ╢вген Б╕лоусов (Феодос╕я), Ростислав Семеня (С╕мферополь), Марина Павленко (Умань), Валер╕я Норченко (Феодос╕я), Ольга Довгоп’ят (Ки╖в), Мустафа Мустафа╓в (С╕мферополь), Св╕тлана Поз╕ховська (Острог), Олександр Булига (Р╕вне), ╤рина Кос╕лова (Севастополь), Тетяна Петровська (Ки╖в).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 15.09.2006 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4138

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков