Версiя для друку Обговорити в форумi

ОТКРЫТОЕ ПИСЬМО ЖУРНАЛИСТАМ «КОМСОМОЛЬСКОЙ ПРАВДЫ» ЛИДЕРА ОБЪЕДИНЕННОГО ГРАЖДАНСКОГО ФРОНТА РОССИИ ГАРРИ КАСПАРОВА
 Когда журналистский коллектив одной из крупнейших газет страны направляет открытое письмо руководителю правительства, призывая «кого-нибудь отдать под суд за молчание», может показаться, что эта акция – наглядный пример здоровых отношений между свободной прессой и ответственной властью. Ну, как же – вот пресса обращает внимание премьера на некоторые негативные моменты деятельности его кабинета, а вот премьер оперативно отчитывается в работе над ошибками. Посадить пока никого не посадил, но приказал своим министрам быть более открытыми и предоставлять «всю информацию». Это ли не демонстрация силы и значимости отечественной печати? Другими словами – прямая отповедь клеветникам, утверждающим, что в России сегодня нет свободной прессы.
 На самом деле я почти убежден, что данная акция, если и не спланирована самой пресс-службой правительства (а может, и кремлевскими политтехнологами), то наверняка была с ней согласована заранее. Горько только, что для подобного пиара выбрана столь трагичная тема – гибель в авиакатастрофах сотен российских граждан.
 Нет никаких сомнений в том, что тема гласности при расследовании причин авиакатастроф исключительно важна. Правду о состоянии дел в этой отрасли должны знать не только родственники погибших, не только узкий круг ведомственных чиновников, но и всё наше общество. Другое дело, что право российского общества на правдивую информацию вовсе не ограничивается достоверными фактами о крушениях наших самолетов. И кому, как не журналистам отдавать себе в этом отчет. Особенно это актуально в дни, когда мы с особой болью вспоминаем о трагедии в Беслане.
 В связи с этим у меня возник вопрос к бесстрашному коллективу «Комсомольской правды», не убоявшемуся обратиться к премьер-министру России:
«А что, господа журналисты, правду о причинах массовой гибели детей в Беслане два года назад вы не считаете достойной ваших читателей?» Вы, надо думать, полагаете, что про самолеты им интересно и важно, а про Беслан – не очень. Наверное, поэтому ваше издание ни словом не упомянуло о докладе члена парламентской комиссии, депутата Юрия Савельева?
 Но, как ни кощунственно это говорить, в данном случае даже тема Беслана – всего лишь частность.
 На протяжении всех последних лет «Комсомольская правда» сознательно замалчивала (либо освещала предвзято и однобоко) такие важные для нашей страны вопросы, как война в Чечне, развал федерализма, последовательное разрушение политической системы, марионеточность Госдумы, использование суда как послушного инструмента в руках исполнительной власти, милицейский произвол, содержание экономических реформ, которые ведут к развитию лишь одной отрасли – нефтегазового комплекса, абсолютное всевластие чиновно-бюрократического сословия, невиданный разгул коррупции.
 Неужто, господа журналисты, вы не чувствуете своей личной ответственности за то, что все эти проблемы не стали широко обсуждаемы и не получили должной оценки со стороны российского общества?
 29 августа 2006 г.
 Джерело: http://www.ej.ru
 
 ТИМ ЧАСОМ...
У МОСКВІ РОЗІГНАЛИ МІТИНГ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ БЕСЛАНА
 Рівно за два роки після трагедії в Беслані правозахисники та просто небайдужі росіяни, загалом кількасот людей, зібралися на Луб’янській площі для того, щоб покласти квіти жертвам теракту і водночас злочинно невдалого штурму бесланської школи спецслужбами. Проте тихий мітинг пам’яті провести не вдалося — міліція назвала мітинг несанкціонованим, а незгодних iз таким рішенням ОМОН скрутив і відвіз «до з’ясування». Телекартинка закордонних ТБ з розгону цієї акції нагадувала розправу з інакодумцями часів радянського тоталітаризму.
 У Росії досі не встановлено конкретних винуватців бесланської трагедії. Чеченських бойовиків, які захопили дітей у заручники просто 1 вересня, на святі першого дзвоника, вже давно засуджено і покарано. Проте не знайшло відповіді питання: хто ж із керівників силових відомств зініціював украй невдалий, незграбний штурм школи, що призвело до колосальної кількості жертв. Правозахисники переконані: якби не той штурм, більшість із 335 загиблих залишилися б живими. Встановлення істини в цьому питанні не хоче насамперед влада.
 Так, депутат Держдуми від партії «Родіна» Юрій Савельєв, колишній ректор Балтійського технічного університету, який є фахівцем у галузі фізики горіння та вибухів, провів альтернативне розслідування штурму бесланської школи, використовуючи дані офіційних експертиз, відео- та фотозйомку. Висновки цього правдошукача дуже відрізняються від гладкої офіційної версії, яку оприлюднила Генпрокуратура за результатами свого розслідування, пише «Лєнта.ру». Так, пан Савельєв переконаний, що перші вибухи у приміщенні школи, які, власне, і стали приводом для початку штурму, були спричинені зовнішніми впливами, тобто детонація вибухів відбулася не всередині школи, а зовні. Юрій Савельєв переконаний, що перший вибух пролунав, коли в дах спортзалу (там були сконцентровані практично всі заручники) влучила термобарична граната. Відтак дах рухнув, поховавши під собою частину заручників, а спецслужби використали це як привiд для початку штурму. Вчений вважає, що постріл було зроблено з гранатомета, встановленого на покрівлі п’ятиповерхівки, що поруч зі школою.
 Савельєв подав запит до силових структур з метою встановити тип зброї, з якої було зроблено той фатальний постріл, але всюди йому відмовляли у відповіді. Адже, за офіційною версією, гранатомети, вогнемети та іншу важку зброю застосовували вже після того, як уцілілі заручники залишили будівлю школи. Більше того: дослідник намагався ознайомити зі своїми висновками і парламентську комісію з вивчення подробиць трагедії в Беслані, членом якої він є, проте колеги не захотіли дослухатися. Як повідомляє «Лєнта.ру», колеги Савельєва віддали результати його розслiдувань на експертизу, яку провели спеціалісти Міноборони та ФСБ, котрі й назвали висновки Савельєва «суто теоретичними викладками». Але навіщо ж тоді було «суто практично» дубасити молодь, яка зібралася на мітинг на Луб’янській площі. Щось у цій кривавій справі не сходиться.  («Україна молода»).

 P. S. Нема назви - нема проблем?
 Як повідомило Радіо Свобода, Президент Чечні пропонує змінити назву цієї російської республіки. За словами Алу Алханова, теперішня назва має негативний зміст. Він доручив міністру інформації та преси разом з експертами та представниками неурядових організацій вибрати нову назву для республіки...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 08.09.2006 > Тема "З потоку життя"