Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3165)
З потоку життя (6380)
Душі криниця (3499)
Українці мої... (1463)
Резонанс (1498)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1670)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХУДОЖН╢ ЗОБРАЖЕННЯ «МОВНОГО РЕЙДЕРСТВА» У ПОЕТИЦ╤ ╤ВАНА НИЗОВОГО
╤ван Низовий – один ╕з найяскрав╕ших творц╕в художнього слова друго╖ половини ХХ –...


ЛИШ ЧЕКАЛИ Б НА МЕНЕ ДИТЯЧ╤ ДОПИТЛИВ╤ ОЧ╤, ╤ ДЗВ╤НКИМ «ДОБРИЙ ДЕНЬ!» ПОЧИНАВСЯ ЩОРАЗУ УРОК…
Дякую тоб╕, вчителько, що розв╕яла м╕й смуток, що допомогла мен╕ перебороти особист╕ негаразди...


ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ ВОЛОДИМИР СОСЮРА
...використовуючи образи Шевченка, Сосюра не вдавався до ╖хн╕х простих рем╕н╕сценц╕й, а творчо...


«ВЧИТЕЛЬКО МОЯ, ЗОРЕ СВ╤ТОВА!»
Про талановитого молодого педагога — вчителя укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


«…МЕН╤ ╤ ВДЕНЬ, ╤ ВНОЧ╤ СНИТЬСЯ ОТА БЛАГОДАТЬ НАД ДН╤ПРОМ…»
ОБРАЗ УКРА╥НИ В ТВОРЧОСТ╤ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 01.09.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 01.09.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК

 (Продовження. Поч. у № 8 - 35).
 ╤нколи еп╕тетним конструкц╕ям властив╕ повтори того самого кореня. Ось дек╕лька приклад╕в ╕з Франкового циклу «Коли ще зв╕р╕ говорили»: «Аж раз дивиться, йде Лев, страшний-престрашний», «Се що за якийсь непотр╕б непотр╕бний!».
 В укра╖нському художньому мовленн╕ ╓ чимало пост╕йних еп╕тет╕в, що беруть початок ╕з фольклору, зокрема з дум: «У святу нед╕лю не сиз╕ орли заклекотали, Як то б╕дн╕ невольники у тяжк╕й невол╕ заплакали» («Дума про плач невольника»); «На тих╕ води, На ясн╕ зор╕, У край веселий, У мир хрещений, В города християнськ╕» (Там само); «Подай нам, Господи, з неба др╕бен дощик, А з низу буйний в╕тер» (Там само).
 Одна з найхарактерн╕ших особливостей укра╖нсько╖ мови - еп╕тетн╕ конструкц╕╖ з╕ складними прикметниками, пор.:

 Я ╕з над╕й збудую човен,
 ╤ вже немовби наяву
 З тобою, н╕жний, ср╕бномовен,
 По мор╕ радост╕ пливу
 (В. Симоненко).

 Св╕те м╕й гучний, м╕льйонноокий,
 Пристрасний, збурунений, н╕мий
 (В. Симоненко).

 В мовчанн╕ вод пригн╕ченовеселих
 Застигли зор╕ на холодн╕м дн╕...
 (В. Симоненко).

 Столезогостре в нас життя.
 Хоч б╕й - без бою...
 Стогн╕тний гн╕т...
 (В. Колом╕╓ць).

 Еп╕тетна конструкц╕я часто включа╓ присл╕вник, що окреслю╓ прикмету д╕╖ чи стану: «Та ось у колодяз╕ якось одразу споноч╕ло, вода ув╕йшла глибше, злов╕сно заблищала зеленими бульбашками» (Григ╕р Тютюнник); «До Кобзаря несли... урочисто й сумно, А жовто-син╕й палахкот╕в огонь» (В. Колом╕╓ць)».
 «Ланцюжков╕» еп╕тети несуть у соб╕ великий заряд енерг╕╖: «Голодне, латане та перелатане сир╕тство» (В. Колом╕╓ць).

 О мила, б╕ла, сн╕жнокрила,
 Ти прилет╕ла, прибула
 ╤ руки навст╕ж розкрилила,
 ╤ шовк одкинула з чола
 (М. Рильський).

 «╤ди ж, синку, кудрявчику,
 Кудрявчику-ласкавчику,
 Тройз╕ллячком умиваний,
 Спод╕ваний, угр╕ваний
 (М. Рильський).

 Дуже експресивн╕ еп╕тети-прикладки:
 Та ╕нод╕ старий козак
 Верзеться, гр╕шному, вусатий,
 З сво╓ю волею мен╕
 На чорн╕м ворон╕-кон╕!
 (Т. Шевченко).

 Не прошумить ╕ птах
 в оц╕м пов╕тр╕ мляв╕м,
 Де сонце-велетень
 пливе в височин╕
 (Леконт де Л╕ль,
 пер. М. Драй-Хмара).

 1998 p. ки╖вське видавництво «Дов╕ра» опубл╕кувало «Словник еп╕тет╕в укра╖нсько╖ мови» за редакц╕╓ю доктора ф╕лол. наук С. Я. ╢рмоленко. Основний масив загальномовних ╕ традиц╕йних поетичних еп╕тет╕в супроводжу╓ться ╕люстративним матер╕алом ╕з твор╕в художньо╖ л╕тератури в╕д ╤. Котляревського до наших дн╕в, а також ╕з сучасних газет ╕ журнал╕в.

 Про кольореми в укра╖нськ╕й мов╕

 У творах майстр╕в укра╖нського художнього слова чимало сл╕в ╕з кол╕рним компонентом (висловленим або ╕мпл╕кованим) створюють блискуч╕ зоров╕ картини.
У поез╕╖ Т. Шевченка, прим╕ром, вражають кол╕рн╕ словесн╕ образи «змайстрован╕» за допомогою характерних деталей, пластично, з╕ знанням контраст╕в та св╕тлот╕ней, кол╕рно╖ перспективи:

 Защебетав соловейко -
 П╕шла луна га╓м;
 Червон╕╓ за горою;
 Плугатар сп╕ва╓.
 Чорн╕╓ гай над водою,
 Де ляхи ходили;
 Засин╕ли понад Дн╕пром
 Висок╕ могили...
 (Т. Шевченко).

 Чимало кольорем у творах ╕нших письменник╕в: «А там син╕вся н╕мо густий л╕с п╕дг╕рський...» (╤. Франко); «Незчу╓шся, як ╕ змайне така н╕ч, в╕дпливе зорями, в╕дбагрян╕╓ загравами за Дн╕пром...» (О. Гончар); «Оч╕ сив╕, злинял╕, як два замерзл╕ озерця...» (М. Коцюбинський).

 Вже сумно веч╕р кол╕р св╕й м╕няв
 з багряного на сизо-ф╕алковий.
 Я син╕й сн╕г в╕д хати в╕дкидав
 ╤ зупинився... Син╕й, оркестровий
 Долинув плач до мене.
 Плакав в╕н,
 аж захлинався на сух╕м мороз╕:
 то припадав зеленим до ялин,
 що зверху червон╕ли при дороз╕;
 то глухо десь одлунював в саду...
 (П. Тичина).

 У баби Онис╕ було три сини.
 У баби Онис╕ син╕в нема.
 На кожн╕й ╖╖ волосин╕
 морозом тр╕щить зима...
 (В. Симоненко).

 Кольореми як окрема лексико-семантична група словника мови - в╕дкрита система: к╕льк╕сть кольоропозначень у мов╕ необмежена, продовжу╓ зростати в процес╕ ╕сторичного розвитку мови та мовного колективу.
 Переважна б╕льш╕сть кольоропозначень в укра╖нськ╕й мов╕ - прикметники або д╕╓слова:

 На восьме л╕то у нед╕лю,
 Неначе ляля в льол╕ б╕л╕й,
 Святе╓ сонечко з╕йшло.
 Пустиня циганом чорн╕ла
 (Т. Шевченко).

 «Сонце с╕да╓ за повит╕ млою пагорби, дн╕прова глиб╕нь бузков╕╓, рожевим береться... Поступово густ╕шають, малинов╕ють оксамити Дн╕пра» (О. Гончар); «М╕ж уламками зелен╕ла трава, син╕ли син╕ дзвоники, показуючи сво╖ ясн╕ осередочки» (╤. Нечуй-Левицький). Зр╕дка трапляються також ╕менники та присл╕вники: «Отак розписаний, та ще п╕дправлений небесною блакиттю та б╕рюзою криги, стояв ╕ мерехт╕в дивний водоспад» (╤. Багряний); «Сонце закотилося за гору червоно» (Панас Мирний).
 Досить часто кольоропозначення входить до складу пор╕внянь. Як правило, так╕ пор╕вняння побудован╕ на з╕ставленн╕ з поширеними в побут╕ об’╓ктами, для яких характерна яскрава кол╕рна ознака, пор.: «Хл╕б був чорний, як свята земля» (╤. Нечуй-Левицький).
 Для укра╖нсько╖ мови характерн╕ складн╕ кольоропозначення, перший компонент яких - ╕менникова основа, як ось: «Може, Зач╕плянка для того тебе й народила, щоб в╕дкрив ти свою, Багла╓ву, музику барв, що ╖╖, може, таять у соб╕ оц╕ спалахи в╕чно живого заводського неба, оц╕ соборно-б╕л╕ зач╕плянськ╕ ноч╕» (О. Гончар).
 Ц╕кавим, хоча й досить р╕дким способом позначення кольору в укра╖нськ╕й мов╕ ╓ прикладка: «Над м╕стом хмарою стояв порох. Вис╕ло сонце-м╕дь, ╕ неба не було видно» (М. Хвильовий). Очевидно, у цьому випадку спостер╕га╓мо не лише з╕ставлення кольор╕в («сонце кольору м╕д╕»), а й пор╕вняння ╕нших характеристик: сонце - розпечене, важке, воно не ся╓, а под╕бно до м╕д╕ виблиску╓ через зав╕су диму, пилу та хмар.
При кольоропозначеннях часто вживаються модиф╕катори для в╕дтворення додатково╖ властивост╕ кольор╕в. Поруч ╕з нейтральними, закр╕пленими в узус╕ модиф╕каторами, в художньому мовленн╕ застосовуються й ориг╕нальн╕ авторськ╕ сполучення, що слугують засобом ╕нтенсиф╕кац╕╖, зокрема, п╕дсилення глибини, яскравост╕, насиченост╕ кольору: «Буйно-червон╕ шаровари лицар╕в Запор╕жжя» (О. Гончар); «Може, збоку воно ╕ см╕шно, але я мав сво╖ рад╕сно-с╕р╕ оч╕, а чого б чолов╕к не зробив задля таких очей!» (П. Загребельний).

(Дал╕ буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 01.09.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4106

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков