Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3165)
З потоку життя (6380)
Душі криниця (3499)
Українці мої... (1463)
Резонанс (1498)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1670)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
В╤Н ДЛЯ УС╤Х СТОЛ╤ТЬ
На свят╕ вкотре наголошувалося, яку славу та велич прин╕с для Укра╖ни наш Кобзар, а його творча...


ВБОГ╤ ТЕКСТИ: П╤СНЯ БЕЗ МОВИ, МОВА – БЕЗ П╤СН╤
Вбог╕ тексти сучасних п╕сень нав╕ть страшно публ╕кувати, бо зразу впада╓ в оч╕ нав╕ть не...


Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 01.09.2006 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 01.09.2006
ДЕЩО ПРО НАШУ ЦЕРКВУ, МОВУ, ╤СТОР╤Ю ╤ ХЛ╤Б...
Аскольд ЛОЗИНСЬКИЙ

ВИСТУП АСКОЛЬДА ЛОЗИНСЬКОГО, ПРЕЗИДЕНТА СВ╤ТОВОГО КОНГРЕСУ УКРА╥НЦ╤В, НА IV ВСЕСВ╤ТНЬОМУ ФОРУМ╤ УКРА╥НЦ╤В

 В╕таю укра╖нський народ тут, на батьк╕вщин╕, ╕ в д╕аспор╕ з нагоди п`ятнадцято╖ р╕чниц╕ нашо╖ виборено╖ стол╕ттями власною кров`ю незалежност╕! Нехай Господь Бог благословить наш╕ почини, а його Пресвятая Богородиця трима╓ нас у сво╖й оп╕ц╕!
 На ╤╤╤ Форум╕ на доручення Президента Укра╖ни я мав нагоду прозв╕тувати, що д╕аспора зробила для Укра╖ни. Хот╕в би почути на ╤V Форум╕ в╕д Президента та представник╕в влади Укра╖ни про заслуги держави по в╕дношенню до д╕аспори. Я не оч╕кую допомоги для добре влаштованих громад на Заход╕. Зрозум╕ло, що йдеться про пол╕тичну та матер╕альну допомогу б╕дн╕шим громадам, зокрема, колишнього СРСР та його сател╕т╕в, а також новим громадам в кра╖нах, де дос╕ д╕аспора взагал╕ не д╕яла орган╕зовано або була незначною.
 Дозвольте зупинитися коротко на нових громадах новоприбулих «зароб╕тчан» з Укра╖ни. Це велике число людей, деяк╕ кажуть - майже п'ять м╕льйон╕в. Сьогодн╕ вони не т╕льки посли укра╖нсько╖ нац╕╖ ╕ держави, але також волод╕ють значним ф╕нансовим кап╕талом, котрий переда╓ться в Укра╖ну. Я передбачаю, що ╖хн╕й вклад в економ╕ку Укра╖ни лишень передачею грошей р╕дним становить понад п'ять в╕дсотк╕в загального валового продукту Укра╖ни.
 ╥м потр╕бн╕ договори про працевлаштування та забезпечення прав роб╕тника, захист в╕д нев╕льничо╖ торг╕вл╕, домовлен╕сть про визнання диплом╕в зг╕дно з Болонською угодою, а також т╕сн╕ш╕ зв'язки з Укра╖ною для сп╕лкування, повернення, а то ╕ перевезення ╕ поховання. Найважлив╕ше вони заслуговують на пошану в╕д влади сво╓╖ батьк╕вщини, под╕бно як ╖х поважають кра╖ни нових поселень. Вони потребують розум╕ння, що покинули р╕дний край не тому, що хот╕ли, а тому, що не було ╕ншого виходу. Не в╕дкрию та╓мниц╕, коли скажу, що в╕д перших рок╕в незалежност╕ в╕дносно мала к╕льк╕сть людей збагачу╓ться в Укра╖н╕ ╕ що, за малими винятками, т╕, хто при влад╕, стають багатими, а б╕дн╕ залишаються б╕дними. Давайте робити так, щоб менше ви╖жджали з Укра╖ни та б╕льше поверталися. Мабуть, для цього треба буде влад╕ д╕литися з народом.
 Наш╕ земляки, укра╖нц╕ Рос╕╖, Б╕лорус╕ чи Польщ╕ потребують допомоги з╕ сторони Укра╖нсько╖ держави, матер╕ально╖, а особливо пол╕тично╖. Мал╕ кроки в цьому напрям╕ зроблен╕ з б╕льш цив╕л╕зованою Польщею недавно у Павлоком╕. Замирення наших народ╕в розпочалось надм╕рно жертовною укра╖нською стороною щодо Волин╕ та цвинтаря орлят у Львов╕. Нехай вважають нас надзвичайно вв╕чливими, бо вибача╓мось, хоч в ╕стор╕╖ не окуповували чуж╕ земл╕ ╕ не поневолювали ╕нших. Одначе акц╕я «В╕сла», в╕д яко╖ мине 60 наступного року, залиша╓ться основною справою до полагодження.
 Дос╕ Сейм Польщ╕ не засудив та не розпочав серйозного процесу в╕дшкодування за цей злочин. Але дос╕ Укра╖на не зайняла позиц╕╖ у ц╕й справ╕. В╕дносини з Рос╕╓ю та Б╕лоруссю, правда, складн╕ш╕. Це, по сут╕, тотал╕тарн╕ режими.
До того ж так довго, як Укра╖на залежна в╕д Рос╕╖ у задоволенн╕ енергетичних потреб, розмови не будуть м╕ж р╕вними партнерами. Рос╕я це використову╓ майже на кожному кроц╕. А тим, котр╕ убол╕вають за рос╕янами в Укра╖н╕, я поручаю шукати в Рос╕╖ бодай одну ц╕лоденну укра╖нську школу або традиц╕йну споруду укра╖нсько╖
церкви.
 Брак зац╕кавлення владою Укра╖ни, зокрема б╕дн╕шою г╕лкою нашо╖ д╕аспори, походить в╕д основного питання, на яке нав╕ть б╕льш симпатизуючий до д╕аспори елемент влади не може дати в╕дпов╕д╕, - чи Укра╖на - це батьк╕вщина укра╖нсько╖ нац╕╖, чи т╕льки народу, який прожива╓ в Укра╖н╕.
Хот╕лось би почути з цього питанн╕ Прем'╓р-м╕н╕стра Укра╖ни, який для узгодження коал╕ц╕╖ п╕сля березневих вибор╕в проанал╕зував, що Укра╖на - це держава, що постала щойно 1991 року внасл╕док референдуму р╕зних етн╕чних груп на р╕зних географ╕чних територ╕ях. А де ж наша тисячол╕тня ╕стор╕я? Де ж укра╖нська нац╕я? Чому п╕сля п'ятнадцяти рок╕в незалежност╕ у засадничих питаннях у нас та у Вас так╕ р╕зн╕ погляди? Дозвольте сказати дещо про церкву, про мову, про нашу ╕стор╕ю, а також про хл╕б.
 В Укра╖н╕ ╕снують р╕зн╕ церкви та доми молитви. Одна церква Московського патр╕архату верховодить одначе сво╖ми достатками, в╕дзначеннями та п╕льгами. Вона фактично була фактурою стал╕нського режиму для впровадження ате╖зму, л╕кв╕дац╕╖ Укра╖нсько╖ автокефально╖ православно╖ та Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церков. Вона прийняла верховенство стал╕нського синоду та в╕дкрито покорилася пол╕трукам. На чол╕ ╖╖ стали в╕дпоручники спецслужб. В уже незалежн╕й Укра╖н╕ ця структура втруча╓ться у виборч╕ пол╕тичн╕ процеси, заклика╓ до в╕дновлення союзу, в╕дкрито поборю╓ друг╕ церкви. Укра╖нська влада залишила ╖╖ у спадщин╕ або в╕ддала ╖й наш╕ найб╕льш╕ дорогоц╕нност╕, наприклад, - Ки╓во-Печерську ╕ Поча╖вську лаври, допомогла у ╖╖ розбудов╕ та нав╕ть в╕дзначу╓ ╖╖ ╕╓рарх╕в. Я не виступаю проти Рос╕йсько╖ православно╖ церкви чи Укра╖нсько╖ православно╖ церкви МП, яка укра╖нська т╕льки за назвою.
Я виступаю проти д╕яльност╕ представника Москви на територ╕╖ Укра╖ни. В╕д цього страждають УПЦ Ки╖вського патр╕архату, УАПЦ ╕ УГКЦ. Недавно Митрополит УПЦ МП зорган╕зував ╕ других ╕╓рарх╕в та звернувся до Президента та народних депутат╕в Укра╖ни проти КП: «Заклика╓мо Вас не потворствувати д╕ям розкольник╕в. Нехай Вас не зваблю╓ н╕хто словами порожн╕ми, тому що за це приходить гн╕в Божий на син╕в противл╕ння, - тож не будьте ╖м сп╕льниками». Невпинн╕ под╕бн╕ звернення. А щодо УГКЦ, так хот╕лось бачити Президента Укра╖ни на м╕сц╕ Собору УГКЦ в Ки╓в╕ минулого л╕та, коли переносили резиденц╕ю голови ц╕╓╖ многостраждально╖
церкви. Президента не було, щоб не конфл╕ктувати з Московською патр╕арх╕╓ю, яка в╕дкрито ╕ активно поборювала це торжество.
 На початку чвертьф╕налу Укра╖на - ╤тал╕я за св╕товий кубок футболу кап╕тан укра╖нсько╖ зб╕рно╖ Андр╕й Шевченко прочитав заяву проти расизму укра╖нською мовою. Не знав, навчився, хоч довго не прожива╓ в Укра╖н╕. В ейфор╕╖ того виступу та усп╕х╕в укра╖нсько╖ команди я прибув до Ки╓ва, де доза рос╕йськомовного реал╕зму об╕лляла мене зимною водою. Рос╕йська у Верховн╕й Рад╕, рос╕йськ╕ часописи, журнали, книжки, написи, комп'ютерн╕ ╕гри, рос╕йська на вулиц╕, рос╕йська по крамницях ╕ к╕осках, б╕знес виключно рос╕йськомовний ╕ знову рос╕йська з Каб╕нету М╕н╕стр╕в. Рос╕йська мова в Укра╖н╕ п'ятнадцять рок╕в в╕д дня незалежност╕ - це не користування правом нац╕онально╖ меншини чи пряма неспроможн╕сть вивчити укра╖нську, це зухвала заява, - «я не буду говорити по-укра╖нськи», та нав╕ть пол╕тичний виклик - незалежн╕сть ╕ Укра╖нська держава - це явища тимчасов╕. Як зрозум╕ти тод╕ сьогодн╕шнього Прем'╓р-м╕н╕стра, який у президентськ╕й виборч╕й кампан╕╖ 2004 року користувався майже виключно рос╕йською мовою, ╕ нав╕ть сьогодн╕ вже на посад╕ голови уряду ╕нколи виступа╓ недержавною мовою, а два в╕це- прем'╓р-м╕н╕стри виступають виключно рос╕йською? Невже ж народ у Криму, на Донбас╕ чи в Харков╕ не спроможний зрозум╕ти укра╖нську за п'ятнадцять рок╕в? Рос╕йська мова в Укра╖н╕ - це не спос╕б сп╕лкування, це поборювання укра╖нсько╖ мови ╕ культури. Якщо хочете, користуйтеся нею вдома.
 ╤стор╕я - це не стисла наука. ╥╖, на жаль, пишуть односторонньо переможц╕. Ми ними не були до 1991 року. Недавно ВРУ в╕дкинула в╕дзначення р╕чниц╕ письменника ╤вана Багряного. Деяк╕ у ВР нав╕ть назвали Багряного зрадником народу. Д╕аспора вшанову╓ цю постать як визначного л╕тератора ╕ нац╕онального д╕яча. Найважлив╕ше - це розум╕ння под╕й в наш╕й ╕стор╕╖.
 Достойний Пане Президенте, Велика В╕тчизняна в╕йна не була в╕тчизняною зовс╕м. Укра╖нц╕, котр╕ служили на сов╓тському фронт╕ у Червон╕й Арм╕╖, не боролись за свою в╕тчизну, а служили гарматним м'ясом для Стал╕на. Вони були жертвами. Геро╖ Укра╖ни служили в Укра╖нськ╕й Повстанськ╕й Арм╕╖. Вони дос╕ не визнан╕ нашою державою. Так хот╕лось бачити Президента Укра╖ни на чол╕ ╖хнього походу по Хрещатику минулого жовтня в день Свято╖ Покрови...
П╕сля завершення в╕йни та «поб╓ди» укра╖нський народ зазнав ще сорок п'ять рок╕в московського поневолення, тюрем ╕ табор╕в. Руками тих «поб╓дител╕в» укра╖нський народ зазнав Голодомору в 1932 - 1933 рр. Ви садите калину на п╕дн╕жжях ки╖вських г╕р б╕ля дн╕провських круч, стара╓тесь, щоби св╕т визнав цей геноцид нашого народу резолюц╕ями парламент╕в других держав. Але сама Верховна Рада Укра╖ни дос╕ не ухвалила тако╖ резолюц╕╖.
 Чи резолюц╕я про геноцид Голодомором або визнання ОУН-УПА буде прийнята за сьогодн╕шнього Голови ВР, мабуть, залежить в╕д того, котре забарвлення сп╕кера переможе: «червоне» чи «помаранчеве». Калина чи Знак на Михайл╕вськ╕й площ╕ - це не пам'ятник
╕ не мемор╕ал-музей. Вони не навчають нове покол╕ння ╕ прихожих, що найб╕льшою жертвою знущання ХХ стол╕ття був укра╖нський народ. Рос╕я не т╕льки писала нашу ╕стор╕ю триста п`ятдесят л╕т, вона ╖╖ влаштовувала. Влаштувала нам Голодомор та закрила перед св╕том та власним народом. Д╕аспорний письменник Василь Барка представив його страшний образ:
 «Всюди на сел╕ - пустош ╕ розвалля... Чорно, чорно, як п╕сля переходу пекла. Тишина смерт╕.
 Т╕льки в╕д дитячого будинку чути стишен╕ голоси. ╤дучи мимо, Андр╕й побачив з десяток д╕тей, як вони п╕сля мисочки об╕дньо╖ юшки ступають до л╕жок, н╕би зовс╕м стародревн╕, хоч ╕ др╕бн╕ скелетики. ╤ така д╕д╕вська поважн╕сть в обличчях, запалих ц╕лком ╕ вкритих зморшками, кр╕зь як╕ жодна усм╕шечка не засв╕титься. Лобики важко нависають над погаслими очима ╕ стемн╕лими лицями. Мов на могильних черепах, виступають зуби, обтягнут╕ довкола самою шк╕рою.
 Животики болять ╕ тому зб╕р дитячий припада╓ на л╕жках - рачками, п╕дбиваючи кол╕на п╕д груди, до л╕кт╕в, з опущеними вниз животиками, як м╕шечками: тод╕ легша╓ мука. Андр╕й зна╓, бо ╕нод╕ сам так робить».
 Пане Президенте, пане Прем'╓р-м╕н╕стр, коли перебуватимете в Москв╕, - згадайте Андр╕я, згадайте д╕тей в будинку дитини. Москва забрала в них церкву, мову, ╕стор╕ю та нав╕ть хл╕б. Давайте захищати д╕тей укра╖нських в Укра╖н╕ та розкинених по ц╕лому св╕ту, давайте уможливимо, щоби в Укра╖н╕ церква д╕йсно займалась спас╕нням душ на славу Бога ╕ користь нашо╖ держави, давайте робити конкретн╕ заходи, щоб вс╕ укра╖нц╕ розмовляли нашою мовою, давайте, щоб наш народ зап╕знав власну минувшину та щоб ╕стор╕ю нашу влаштовували ╕ писали ми, ╕ залож╕ть так╕ основи, щоб нашим хл╕бом годували ми не т╕льки увесь наш народ, але також допомагали ╕ншим. Таке мо╓ бачення. Вибачте, але тут не можу поступитися.
 Аскольд ЛОЗИНСЬКИЙ,
Президент Св╕тового Конгресу Укра╖нц╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 01.09.2006 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4090

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков