Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4075)
З потоку життя (7212)
Душі криниця (3864)
Українці мої... (1531)
Резонанс (1697)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1792)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХУДОЖН╢ ЗОБРАЖЕННЯ «МОВНОГО РЕЙДЕРСТВА» У ПОЕТИЦ╤ ╤ВАНА НИЗОВОГО
╤ван Низовий – один ╕з найяскрав╕ших творц╕в художнього слова друго╖ половини ХХ –...


ЛИШ ЧЕКАЛИ Б НА МЕНЕ ДИТЯЧ╤ ДОПИТЛИВ╤ ОЧ╤, ╤ ДЗВ╤НКИМ «ДОБРИЙ ДЕНЬ!» ПОЧИНАВСЯ ЩОРАЗУ УРОК…
Дякую тоб╕, вчителько, що розв╕яла м╕й смуток, що допомогла мен╕ перебороти особист╕ негаразди...


ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ ВОЛОДИМИР СОСЮРА
...використовуючи образи Шевченка, Сосюра не вдавався до ╖хн╕х простих рем╕н╕сценц╕й, а творчо...


«ВЧИТЕЛЬКО МОЯ, ЗОРЕ СВ╤ТОВА!»
Про талановитого молодого педагога — вчителя укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


«…МЕН╤ ╤ ВДЕНЬ, ╤ ВНОЧ╤ СНИТЬСЯ ОТА БЛАГОДАТЬ НАД ДН╤ПРОМ…»
ОБРАЗ УКРА╥НИ В ТВОРЧОСТ╤ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 04.08.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 04.08.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК

(Продовження. Поч. у № 8 - 31).

Якби - якщо

У п╕дрядних реченнях з ╕рреальною, можливою або припустимою умовою вживаються в сучасн╕й укра╖нськ╕й розмовн╕й мов╕ ╕ сполучник "якби", й конструкц╕я сполучника "якщо" з часткою "б" ("би") - "якщо б" ("якщо би"), пор.: "Ще довго сид╕в та баз╕кав би з тобою, якби мав час"; "Якщо б ти вчився в ун╕верситет╕, то, напевно, знав би цих людей" (обидва приклади - з живого мовлення).
Одначе, сполучник "якби" й милозвучн╕ший, ╕ компактн╕ший. Сама природа умовних речень зумовлю╓ наявн╕сть частки "б" ("би") в головному реченн╕, отже, кон-струкц╕я "якщо б" ("якщо би") створю╓ певн╕ труднощ╕ нав╕ть для вимови. До того ж, "якби" - питомо укра╖нський сполучник, а "якщо б" ("якщо би") - зайва калька рос╕йсько╖ конструкц╕╖ "если бы", як╕й не м╕сце в укра╖нськ╕й мов╕. Саме тому справжн╕ знавц╕ укра╖нсько╖ мови вживають виключно сполучник "якби". Ось жменька приклад╕в:

Якби мен╕ черевики,
То п╕шла б я на музики
(Т. Шевченко).

Якби ви з нами подружили,
Багато дечому б навчились
(Т. Шевченко)

Ох, якби я знала,
Що побачу його ще раз,
Що побачу знову -
Вдво╓, втро╓ б витерп╕ла
За ╓дине слово!
(Т. Шевченко).

"Якби Калинович у звичайн╕м час╕ зустр╕в таку постать на вулиц╕, не звернув би н╕яко╖ уваги на не╖" (╤. Франко); "Якби я мав карбованц╕в п'ятсот, так я б уже подивився, як люди живуть" (Г. Тютюнник).

Будьмо уважн╕ до наголошування сл╕в р╕дно╖ мови!

Часто хвалимося, що наша мова - пресп╕вуча, але мало дба╓мо про те, щоб вона була саме такою. Зокрема, неуважн╕ ми часто до наголошування сл╕в, до ╖хнього наголосу. Дотримання норм наголошення й вимови - один ╕з головних показник╕в культури усного мовлення.
Наголос - це вид╕лення в слов╕ складу за допомогою артикуляц╕йних засоб╕в, властивих мов╕.
В укра╖нськ╕й мов╕ наголос силовий, або динам╕чний, тобто в╕н виража╓ться посиленням голосу у вимов╕ наголошеного складу. У деяких мовах (напр., литовськ╕й, китайськ╕й) наголошений склад вид╕ля╓ться не посиленням наголосу, а п╕двищенням тону. Такий наголос назива╓ться тон╕чним, або музикальним. ╢ мови, що мають пост╕йний наголос, напр., чеська та угорська, в яких звичайно наголошу╓ться перший склад; у французьк╕й мов╕ наголос пада╓ найчаст╕ше на останн╕й склад, а в польськ╕й - на передостанн╕й.
Привабливою особлив╕стю укра╖нсько╖ мови ╓ те, що наголос у н╕й в╕льний, не закр╕плений за якимось пост╕йним м╕сцем для вс╕х сл╕в. На цю особлив╕сть укра╖нсько╖ мови звернув увагу ╤. Франко у статт╕ "Каменяр╕. Укра╖нський текст ╕ польський переклад. Дещо про штуку перекладання": "Укра╖нська мова, аналог╕чно до грецько╖, ма╓ р╕знор╕дн╕ наголоси, нав╕ть р╕знор╕дн╕ш╕, н╕ж грецька (назва села Нагу╓вич╕ ма╓ наголос на четверт╕м склад╕, а Тустанович╕ на п'ят╕м в╕д к╕нця, що в грецьк╕й мов╕ не трапля╓ться н╕коли), а польська, аналог╕чно до латинсько╖, ма╓ вс╕ наголоси на передостанн╕м склад╕". Додаймо до Франкових сл╕в, що наголос в укра╖нськ╕й мов╕ може бути також на
шостому склад╕ в╕д к╕нця, напр., "жалуватиметься", а нав╕ть на сьомому - "налагоджуватимуться". Наголос в укра╖нськ╕й мов╕ не т╕льки в╕льний, а й рухомий, тобто в╕н дуже часто зм╕ню╓ сво╓ м╕сце в р╕зних формах того самого слова: учитель - учител╕; дорогий - дорожче; бути - було та ╕н.
У наш╕й мов╕ наголос може зм╕нювати лексичне значення слова, тобто може бути семантизованим. Серед перекладач╕в в Укра╖н╕ поширений жарт про те, що укра╖нське речення "Старенька взяла конячку та по╖хала до м╕ста" нерозторопний перекладач передав по-англ╕йському як "The old woman bought a bottle of cognac and left for the town", не врахувавши, що "кон[ь]ячку" - це алкогольний нап╕й, а "конячку" - йдеться про тварину. Ось дек╕лька приклад╕в:
мука ("борошно") - мука ("страждання");
дорога (1. "люба", "мила"; 2. що кошту╓ велик╕ грош╕) - дорога ("шлях");
недоносок ("старе взуття чи одяг") - недоносок ("передчасно народжена дитина");
лупа ("маленьк╕ часточки рогових кл╕тин, що утворюються б╕ля корен╕в волосся на голов╕") - лупа ("оптичний прилад");
паша ("трава на пасовищ╕, що служить кормом для худоби") - паша ("почесний титул найвищих в╕йськових ╕ цив╕льних урядовц╕в в Османськ╕й ╕мпер╕╖, султанськ╕й Туреччин╕");
колос ("колосок": хилиться достиглий колосок) - колос ("велетень");
типовий ("характерний": типов╕ риси людини) - типовий ("зразковий" - типовий проект);
шкода (як ╕менник означа╓: 1. "втрата", 2. "дитина, що пусту╓"; як присл╕вник означа╓ "жаль") - шкода (присл╕вник ╕з значенням "даремно"), пор.:

Не сумуй, що врода
Опада╓ з личка;
Не сумуй, то шкода
Дуже невеличка
(П. Грабовський).

╤ сто╖ть таке д╕вчатко,
посм╕ха╓ться до татка,
довгий пензель у руц╕,
р╕зн╕ фарби на лиц╕.
- Ах ти, шкодо наша, шкодо!
Що ж ти наробила?
(Н. Заб╕ла).

Теплий кожух, т╕лько шкода -
Не на мене шитий,
А розумне ваше слово
Брехнею п╕дбите
(Т. Шевченко).

Шкода, каже, ╕ не проси,
П'ятсот, каже, коли даси,
Бери хоч зараз...
(Т. Шевченко).

У деяких укра╖нських д╕╓словах за допомогою наголосу розр╕зняють доконаний ╕ недоконаний вид:
Виводити - виводити;
Закликати - закликати.
(Дал╕ буде).

ШАНОВН╤ читач╕ - насамперед, учител╕-укра╖н╕сти! Запрошу╓мо вас на зустр╕ч з автором книги "Бол╕ти болем слова нашого...", професором Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. ╤. Франка Р. П. Зор╕вчак, яка в╕дбудеться у п`ятницю, 25 серпня, в наш╕й редакц╕йн╕й "Св╕тлиц╕" (поч. о 15.00). Роксолана Петр╕вна прочита╓ для кримчан лекц╕ю про ╤. Я. Франка (символ╕чно, що саме напередодн╕ 150-л╕ття письменника!) ╕ в╕дпов╕сть на ваш╕ запитання. Кр╕м того, ви матимете щасливу нагоду отримати у дарунок книгу з ╖╖ автографом!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 04.08.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4028

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков