"Кримська Свiтлиця" > #31 за 28.07.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
#31 за 28.07.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК
(Продовження. Поч. у № 8 - 30).
Прийменник "по" - обережно!
Рад╕о пов╕домило, що орган╕зують в Укра╖н╕ новий "департамент - по боротьб╕ з корупц╕╓ю". Було б краще, якби в систем╕ нашо╖ влади були просто в╕дд╕ли... Чим це слово г╕рше в╕д чужого департамент? Серед пол╕тик╕в, на жаль, мало знавц╕в мови. ╤нша очевидна помилка - це прийменник "по". Грамотно назва ново╖ орган╕зац╕╖ звучала б "в╕дд╕л (для) боротьби з корупц╕╓ю". У побутовому мовленн╕, у засобах масово╖ ╕нформац╕╖ Укра╖ни в╕дчува╓ться нездорова тенденц╕я надм╕рного ужитку прийменника "по", що призводить до утворення неоковирних, ненормативних конструкц╕й. Поясню╓ться це явище впливом рос╕йсько╖ мови, де прийменник "по" ма╓ значно б╕льше значень, н╕ж в укра╖нськ╕й мов╕. С. Крижан╕вський якось вдало зауважив, що з прийменником "по" ма╓мо стих╕йне лихо. У наш╕й мов╕ прийменник "по" ужива╓ться найчаст╕ше для позначення: а) мети (╕з знах╕дним в╕дм╕нком, звичайно п╕сля д╕╓сл╕в руху): "П╕шли з товаришем ми по гриби" (В. Лучук); б) меж╕ (╕з знах╕дним в╕дм╕нком) "А пов╕нь заливала верболози по саме небо ╕ по сам╕ котики" (Л╕на Костенко); в) м╕сця д╕╖ (з м╕сцевим в╕дм╕нком): "Щось л╕зе вверх по стовбуру" (Т. Шевченко); г) часу (╕з м╕сцевим в╕дм╕нком у значенн╕ "п╕сля"): "В╕рсав╕я п╕шла Спочити трохи по вечер╕" (Т. Шевченко); д) к╕лькост╕ (╕з знах╕дним в╕дм╕нком): "В╕льшанськ╕ схизмати По три с╕м'╖, по чотири Живуть в одн╕й хат╕" (Т. Шевченко). Ось деяк╕ випадки, коли прийменник "по" вжива╓ться недоречно: "план по загот╕вл╕" зам. "план загот╕вл╕"; "по техн╕чним причинам" зам. "через техн╕чн╕ причини"; "по заявках" зам. "в╕дпов╕дно до заявок"; "по прац╕ - честь" зам. "за працею - шана"; "по вс╕х правилах" зам. "за вс╕ма правилами"; "по наших п╕драхунках" зам. "за нашими п╕драхунками"; "заходи по дальшому пол╕пшенню роботи" зам. "заходи (щодо, до) дальшого пол╕пшення роботи"; "конференц╕я по проблем╕" зам. "конференц╕я з проблеми"; "по понед╕лкам" зам. "щопонед╕лка", "кожного понед╕лка"; "я живу по вулиц╕ ╤вана Франка" зам. "я живу на вулиц╕ ╤вана Франка". "На Галичин╕":
проблема з прийменниками
Зг╕дно з чинними правилами укра╖нсько╖ граматики та мовного вжитку, прийменник "в/у" вжива╓ться з ╕менниками в м╕сцевому в╕дм╕нку для позначення м╕сця, де в╕дбува╓ться д╕я. Тому вираз "у/в Галичин╕" в╕дпов╕да╓ нормам укра╖нсько╖ мови. А стосовно узусу, то наведу лише заголовки окремих праць ╤. Франка: "Азбучна в╕йна в Галичин╕ 1859 р." (оцю статтю варто б уважно перечитати деяким сучасним гope-поборникам "╕де╖" переходу укра╖нц╕в на латиницю - ╓ й так╕!), "Двори ╕ хати в Галичин╕", "Ем╕грац╕йн╕ агенти в Галичин╕", "Йосиф Шумлянський, льв╕вський ╓пископ 1668 - 1708 pp., ╕ заведення ун╕╖ в Галичин╕", "Лихварство в Галичин╕", "Пол╕тичн╕ сторонництва в Галичин╕", "Роб╕тнич╕ в╕дносини в Галичин╕" та чимало ╕нших. А пишу про це тому, що в засобах масово╖ ╕нформац╕╖ Укра╖ни все част╕ше бентежить покруч "на Галичин╕". До реч╕, набува╓ поширення ╕ фраза "на табор╕", хоча сполука "в табор╕ "(йдеться про пластунськ╕ табори) в╕дпов╕да╓ ╕ лог╕ц╕, ╕ нормам укра╖нсько╖ мови. Т. зв. "вседозволен╕сть" у мовних питаннях, розхитування доречних мовних норм н╕ до чого доброго не доведуть.
Складня - жива душа мови
У ц╕кав╕й укра╖нознавч╕й статт╕ чита╓мо: "То був московський цар Пьотр ╤, який дав ц╕ штучн╕ назви... То був московський цар Пьотр ╤, який приписав рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ ╕стор╕ю..." ╤ жаль ста╓, що сво╖ слушн╕ думки автор не висловлю╓ правильною укра╖нською мовою. Адже можна нанизати чимало доб╕рних укра╖нських сл╕в, але це ще не означа╓, що матимемо д╕йсно укра╖нський текст, бо душа мови - у складн╕, а саме в наведених вище реченнях порушено синтаксичну будову укра╖нсько╖ мови через калькування (з деякими видозм╕нами) англ╕йсько╖ емфатично╖ конструкц╕╖ it was... that. У сучасн╕й укра╖нськ╕й мов╕ для вид╕лення, б╕льшо╖ конкретизац╕╖ особи чи предмета, для п╕дсилення ознаки (р╕вно ж, як ╕ обставин часу, м╕сця чи способу д╕╖) вживаються частки "саме", "якраз" та р╕дше зв'язане словосполучення "не хто ╕нший, як", пор.: "Як не згадати, що саме М. Драгоман╕в був учителем Лес╕ Укра╖нки" (М. Рильський); "Саме гречка розцв╕лась" (╕з запис╕в ╤. Рудченка); "...вранц╕-рано, в пилип╕вку, Якраз у нед╕лю, Поб╕гла я за водою..." (Т. Шевченко); "Не хто ╕нший, як В. Винниченко зачитував в╕дозву Укра╖нсько╖ Центрально╖ Ради 22 березня 1917 р." (В. Чапленко). Аналог╕чно, цитован╕ вище речення повинн╕ б звучати так: "Саме (якраз; не хто ╕нший як) московський цар Пьотр ╤...".
Про називн╕ речення
Чи задумувались Ви, шановн╕ читач╕, над тим, яким потужним виразовим засобом у мовленн╕ ╓ називн╕ (ном╕нативн╕) речення -односкладн╕ речення, головний член яких виражений ╕менником або субстантивованим словом у форм╕ називного в╕дм╕нка? Головний член може виражатися також ╕ словосполученням. ╤нколи ном╕нативн╕ речення складаються з дек╕лькох однор╕дних п╕дмет╕в або ж включають означення, що стосу╓ться головного члена речення. Ось уривки з двох поез╕й В. Симоненка: Обколоте, в намерз╕ стогне в╕кно, ╕ св╕чка у склянц╕, у пляшц╕ вино, у горл╕ застуда, у серц╕ - п╕тьма, бо ви╓ зав'югою гр╕м-Колима. Провалля ╕ круч╕. Горби ╕ горби. Сн╕ги ╕ стужа. В╕три й морози. Гудки ╕ крики. Чорн╕ прокльони. Собачий гавк╕т. Крик паровоза... (Дал╕ буде).
ХОЧУ висловити подяку кер╕вництву Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕, звичайно ж, авторов╕ книги "Бол╕ти болем слова нашого..." Р. П. Зор╕вчак за ╖хн╕й дарунок! Ця книга потр╕бна не лише ф╕лологам, вона ╓ п╕знавальним джерелом для вс╕х, хто справд╕ хоче досконало знати ╕ волод╕ти р╕дною мовою, бо, до усього, побудована не на скупому теоретичному матер╕ал╕, а про╕люстрована р╕зноман╕тними прикладами з живо╖ мови укра╖нц╕в. Поб╕льше б таких книг - ╕ не лише у наш╕ школи та ╕нститути, але й для держслужбовц╕в! Мар╕я КОЗАЧОК, студентка 5-го курсу ф╕лолог╕чного факультету ТНУ ╕м. В. ╤. Вернадського.
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 28.07.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4016
|