Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 28.07.2006 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 28.07.2006
П'ЯТА КОЛОНА В УКРА╥Н╤: ЗАГРОЗА ДЕРЖАВНОСТ╤
╤ван Д╤ЯК

(Продовження. Поч. у № 28 - 30).

Так, якщо 257805 н╕мц╕в польсько╖ Верхньо╖ С╕лез╕╖ мали в 1930 - 1931 навчальному роц╕ 82 народн╕ школи, в яких навчався 21881 учень, то ╕з 528243 поляк╕в, як╕ проживали в н╕мецьк╕й Верхн╕й С╕лез╕╖, т╕льки 384 учн╕ навчалися польською мовою. Ситуац╕я у сучасному Криму для укра╖нц╕в ще г╕рша. Достатньо згадати хоча б нещодавню ╕стер╕ю з приводу спроби в╕дкрити у селищ╕ Комсомольське п╕д С╕мферополем укра╖номовну школу. Попри те, що десятки тисяч укра╖нських д╕тей не мають змоги навчатися сво╓ю мовою, борц╕ з укра╖н╕зац╕╓ю вчинили справжню "битву" п╕д гаслом "Не дамо взяти за горлянку рос╕йську мову!". Все поставлено з н╕г на голову. А в Рос╕╖ укра╖нц╕ взагал╕ не мають змоги навчатися р╕дною мовою.
Так само в засобах масово╖ ╕нформац╕╖. Вище ми в╕дзначали про тотальне панування рос╕йського ╕нформац╕йного простору в Укра╖н╕. Придивимося до ╕стор╕╖: к╕льк╕сть газет н╕мецькою мовою у Чехословаччин╕ перевалювала за 170 найменувань, в Польщ╕, окр╕м загальнопольсько╖ "Рундшау ╕н Полем", лише в польськ╕й частин╕ Верхньо╖ С╕лез╕╖ виходило 35 газет. Вам це нашу сучасн╕сть не нагаду╓?
За допомогою рос╕йського б╕знесу в Укра╖н╕ форму╓ться потужна база, завдання яко╖ - захищати ╓враз╕йську модель подальшого розвитку. Це "завдання" вже виконують мало не 90% наших засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖. Подивимося, хто волод╕╓ укра╖нським телебаченням:
- власники рос╕йсько╖ компан╕╖ "НТВ" волод╕ють акц╕ями укра╖нського каналу "1+1";
- телеканал "╤нтер" створений за участю рос╕йського "ОРТ";
- "Новий канал" п╕дконтрольний "Альфа-групп";
- компан╕я "ЛУКойл" бере посильну участь в укра╖нському пол╕тичному житт╕ за допомогою дециметрового телеканалу СТБ...
Власне укра╖нське телебачення переповнене рос╕йською продукц╕╓ю. ╤ на додаток до цього в ряд╕ рег╕он╕в Укра╖ни йде пряма трансляц╕я рос╕йських телеканал╕в.
Не краще на ринку друкованих засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖. Ма╓мо ситуац╕ю, коли в 1997 - 1998 pp. на 100 тисяч громадян Укра╖ни припадало 54 рос╕йських ╕ лише
7 укра╖нських пер╕одичних видань. При цьому вс╕ стар╕ центральн╕ радянськ╕ видання, аби одержати л╕ценз╕ю на друкування й поширення в наш╕й держав╕, додали до сво╖х назв ╕ндекс "в Украине" ("Аргументы и факты" в Украине", "Известия" в Украине", "Москов-ский комсомолец" в Украине" та ╕нш╕), в╕д чого укра╖нськими за зм╕стом зовс╕м не стали. Що це ╓ не випадковим зб╕гом обставин, а св╕дченням ц╕леспрямовано╖ рос╕йсько╖ пол╕тики, п╕дтверджу╓ться фактом видання аналог╕чних газет на теренах ╕нших кра╖н:
"Нам здесь, в Казахстане, день и ночь показывают по ТВ сериалы "Менты", "Криминальная Россия", "Бандитский Петербург", "Бригада", это гадкое шоу "Окна"... После пред- и послеялтинской атаки на наш суверенитет в нашем же информационном пространстве ("Навигатор", газеты "Мегаполис", "Комсомольская правда-Казахстан", "Известия-Казахстан", "Аргументы и факты в Казахстане")
10 октября к нам из России прибыл предводитель Евразийской партии г-н Дугин... На организованной в честь приезда г-на Дугина пресс-конференции северный гость, ничтоже сумняшеся, заявил, что будущее на просторах СНГ за Евразийской империей".
Що да╓ Рос╕╖ ╕нтеграц╕я Укра╖ни до свого ╕нформац╕йного простору? Свого часу п╕д д╕╓ю "радян╕зац╕╖" та "соц╕ал╕стичного перевиховання" в багатьох укра╖нц╕в послабло нац╕ональне ╕ рел╕г╕йне само-в╕дчуття. Вони поступово русиф╕кувалися, перетворюючись на щось середн╓ - так зване рос╕йськомовне населення. Не нац╕я, не народ, а "воно" - населення, зовс╕м не пов'язане з укра╖нською землею.
Зрозум╕ло, що це населення може бути потужною п'ятою колоною, головний важ╕ль пол╕тичного впливу Рос╕╖ на Укра╖ну. Про це прямо заявила дружина президента Рос╕╖ Л. Пут╕на п╕д час свого головування на конференц╕╖ з проблем рос╕йсько╖ мови у Петербурз╕:
"Утверждение границ русского мира - это и отстаивание, и укрепление национальных интересов России... Границы русского мира проходят по границам употребления русского языка".
Тому панування рос╕йського ╕нформац╕йного простору в Укра╖н╕ автоматично тягне за собою законодавче утвердження статусу рос╕йсько╖ мови. До реч╕, цього Москва посл╕довно вимага╓ в╕д Укра╖ни. Так робив цар, згодом б╕льшовики, а тепер цього прагнуть пол╕тики Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Зокрема, "Лен╕н сучасност╕" Г. Зюганов досить в╕дверто заявля╓, що "русский вопрос" для компарт╕╖ ╓ дуже гострим:
"Мы - самый крупный в мире разделенный народ. Никакое национальное сознание не сможет с этим смириться. Это просто неестественно".
Вдаючи, н╕би примирився з фактом ╕снування незалежно╖ Укра╖ни, рос╕йський президент В. Пут╕н час в╕д часу висловлю╓ сво╖ справжн╕ настро╖. Ось, наприклад, 12 кв╕тня 2005 р. у Ганновер╕ (ФРН) перед н╕мецькими журнал╕стами в╕н висловився щодо розд╕лення рос╕йського народу ще сильн╕ше, н╕ж комун╕ст Зюганов (спец╕ально пода╓мо мовою ориг╕налу):
"Если Украина войдет в Шенгенскую зону, будет определенная проблема. Там, на Украине, ведь живет, насколько мне известно, не менее 17% русского населения. Это же разделение народа! Это напоминает разделение Германии на Восточную и Западную!"
Отже, незалежна Укра╖на - це розд╕лення рос╕йського народу. Тим, хто об╕знаний з реальним станом укра╖нсько╖ мови в Укра╖н╕ добре зрозум╕ло, куди хилить Москва. Поняття "державно╖ мови" в Конституц╕╖ Укра╖ни нерозривно пов'язане ╕з поняттям "державного ладу". Якщо статус рос╕йсько╖ мови в Укра╖н╕ буде п╕двищений до державного, то складуться умови для обмеження ╕ остаточного зникнення укра╖нсько╖ мови. "Вакантне м╕сце" в культур╕ нашого народу посяде винятково рос╕йська. Ми остаточно почнемо ╕дентиф╕кувати себе в рамках, встановлених для нас рос╕йською ╕стор╕╓ю, так ╕ не усв╕домивши сво╖х власних меж, не виробивши власних ╕сторичних ╕ культурних тип╕в. Тод╕ укра╖нська державн╕сть буде суто формальною, ╕ Укра╖на перетвориться на таку соб╕ кра╖ну-сател╕т, рос╕йський дом╕н╕он. Ну, а згодом, як т╕льки Рос╕я впора╓ться ╕з сво╖ми внутр╕шн╕ми проблемами, настане черга нового "збирання земель" Москвою. На цьому етап╕ знищення укра╖нсько╖ державност╕ не викличе опору з боку народу. Адже в╕н буде вважати себе часткою ╓диного рос╕йськомовного культурного простору, ╕ в поглинанн╕ Укра╖ни Рос╕╓ю не вбачатиме н╕чого протиприродного.
Ось з ц╕╓ю метою Рос╕я ╕ зд╕йсню╓ безперервний мон╕торинг мовно╖ ситуац╕╖ в Укра╖н╕. Це означа╓ лише одне - збереження ╕ зм╕цнення позиц╕й рос╕йсько╖ мови в Укра╖н╕ належить до сфери стратег╕чних ╕нтерес╕в Рос╕╖. Тому будь-як╕ кроки щодо зм╕цнення позиц╕й укра╖нсько╖ мови наражаються на ╜валт з боку рос╕йських посадовц╕в, оф╕ц╕йн╕ заяви Держдуми, м╕н╕стерства закордонних справ.
А пот╕м одразу п╕дн╕ма╓ться вся рать п'ято╖ колони на п╕дтримку ╕нтерес╕в Рос╕╖ у мовному питанн╕.
Без мови нема╓ нац╕╖, нема╓ народу, нема╓ згуртованого сусп╕льства, нема╓ об'╓днавчо╖ сили. ╤стор╕я св╕дчить на багатьох прикладах: чия мова - того ╕ влада! "Якщо ╕сну╓ загроза для мови народу, це означа╓, що ╓ загроза ╕ для ╕снування держави", - сказав член Французько╖ академ╕╖ наук Жан Дютур п╕сля ухвалення парламентом Франц╕╖ 11 липня 1994 р. закону про охорону французько╖ мови. Наша влада повинна так само розум╕ти важлив╕сть укра╖нсько╖ мови у справ╕ збереження та розвитку Укра╖нсько╖ держави ╕ д╕яти на ╖╖ користь як в ус╕х цив╕л╕зованих кра╖нах.
Доки в Укра╖н╕ не утвердиться мова ╖╖ народу, доти в╕н почуватиметься скривдженим, "нижчим" за ╕нш╕ нац╕╖, адже насамперед мова ╓ тим п╕дмур╕вком, на якому можна збудувати м╕цну державу, утвердити свою нац╕ю як р╕вну ╕ншим нац╕ям. Не можна здобути справжню незалежн╕сть, не в╕дчуваючи потреби в мов╕ сво╓╖ держави.
Весь ╕сторичний досв╕д Н╕меччини ста╓ практично картинкою нашого сьогодення, коли зам╕нити слова "н╕мецький" на "рос╕йський", "Польща" ╕ "Чехословаччина" - на "Укра╖на" ╕ "Б╕лорус╕я", "поразка у Перш╕й св╕тов╕й в╕йн╕" - на "зак╕нчення Холодно╖ в╕йни". Ну а "н╕мецьк╕ нац╕ональн╕ меншини" - на "рос╕йськомовне населення" або "рос╕йськ╕ громади".
Однак задума╓мося критично: чи ╓ це доказом ворожих нам╕р╕в рос╕йсько╖ громади Укра╖ни щодо Укра╖нсько╖ держави? Н╕, в жодному раз╕ н╕. Можна говорити т╕льки про бажання окремих пол╕тичних сил у сус╕дн╕й Рос╕╖ використати рос╕йську громаду Укра╖ни у сво╖х ц╕лях. Однак поки що ╖м це не дуже вда╓ться. ╤ це пов'язано з тим, що в рос╕йських громадах з'явля╓ться розум╕ння: насправд╕ вони з╕ сво╖ми проблемами не потр╕бн╕ рос╕йськ╕й влад╕. Тому нац╕ональн╕ уряди в Прибалтиц╕ були вельми здивован╕, коли м╕сцев╕ рос╕яни активно п╕дтримували нам╕ри сво╖х кра╖н вступити до ╢вросоюзу. П╕дозри та емоц╕╖ п╕дказували, що рос╕яни будуть проти цього, оск╕льки так хоче Москва. Проте в рос╕йських громадах зважливо розсудили: захищати сво╖ права у Прибалтиц╕ значно ефективн╕ше, коли робити це цив╕л╕зовано, спираючись на ╓вропейський досв╕д ╕ законодавство. А силовий тиск з Москви на практиц╕ викличе т╕льки пог╕ршення стану справ громади. Яскравий приклад - це пог╕ршення становища рос╕ян
у Туркмен╕╖. Доки Москв╕ був потр╕бний довгостроковий догов╕р на покупку туркменського природного газу, вона тиснула на туркменбаш╕ С. Н╕язова, звинувачуючи в утисках м╕сцевих рос╕ян. Як т╕льки догов╕р був укладений, Москва перестала ц╕кавитися долею туркменських рос╕ян. Як кажуть в Одес╕, "поматросили и бросили". Натом╕сть туркменська влада д╕йсно почала ╖х п╕дозрювати в належност╕ до п'ято╖ колони та обмежувати ╖хн╕ права.
*  *  *
╤стор╕я доводить таку р╕ч: належн╕сть до нац╕онально╖ меншини зовс╕м не ╓ ознакою належност╕ до п'ято╖ колони. Добрим прикладом ╓ Велика Британ╕я. Вл╕тку 1940 року пол╕тичних ем╕грант╕в з Н╕меччини та м╕сцевих н╕мц╕в там ╕нтернували. Однак вже через к╕лька м╕сяц╕в там почали зв╕льняти перших з них, поступово перейшли до зв╕льнення ус╕х к╕лькома парт╕ями. Цим британська влада т╕льки п╕дтвердила св╕й авторитет.
(Дал╕ буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 28.07.2006 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4015

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков