Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОЗАЦЬКИЙ ДУХ ЛОХВИЧЧИНИ
Лохвиччина, попри все багатство етнокультурно╖ спадщини, до сьогодн╕ залишалася недостатньо...


ЩО 2022-Й В╤ДКРИВ УКРА╥НЦЯМ ПРО САМИХ СЕБЕ, А СВ╤ТОВ╤ – ПРО УКРА╥НЦ╤В
Ми остаточно в╕дбулися – ╕ як пол╕тична нац╕я, ╕ як держава.


КАМ╤НЬ ЗА ПАЗУХОЮ
Картинки з життя


СОБОРН╤СТЬ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ╤З КОЖНОГО З НАС
З╕рвав прихильн╕ оплески, к╕лька поважних у журнал╕стиц╕ персон п╕д╕йшли пот╕м, дали в╕зит╕вки,...


В╤Д ПОРОШЕНКА ВИМАГАЮТЬ ПОЗБАВИТИ В╤ТАЛ╤Я КОЗЛОВСЬКОГО ЗВАННЯ «ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРА╥НИ»
Льв╕вська облрада прийняла звернення до Президента щодо позбавлення сп╕вака В╕тал╕я Козловського...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 07.07.2006 > Тема "Ми єсть народ?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 07.07.2006
П'ЯТА КОЛОНА В УКРА╥Н╤: ЗАГРОЗА ДЕРЖАВНОСТ╤
╤ван Д╤ЯК

"Ця книга повинна бути у кожного укра╖нського студента, у кожн╕й укра╖нськ╕й с╕м'╖. Тод╕ н╕кого не введуть в оману криводушн╕ ман╕пулятори. Тод╕ легше буде позбутися колон╕ально╖ болячки на ╕м'я "малорос╕йство". Тод╕ прост╕ше розр╕зниш у пол╕тичн╕й каламут╕, хто працю╓ на Укра╖ну, а хто - лиш на власну бездонну кишеню..."

Що таке "п'ята колона"? Це поняття ув╕йшло до сучасного лексикону з час╕в громадянсько╖ в╕йни в ╤спан╕╖. "П'ята колона" стала назвою ворожо╖ агентури або сусп╕льних рух╕в, що шляхом п╕дривних д╕й зсередини сво╓╖ кра╖ни допомагають ворожим зовн╕шн╕м силам.
Книга присвячена тем╕ "п'ято╖ колони" в Укра╖н╕. Вона м╕стить детальний огляд ╕стор╕╖ ц╕╓╖ проблеми, а також сучасних загроз, як╕ становить "п'ята колона" для Укра╖нсько╖ держави.
Сл╕дуючи ус╕м вимогам, як╕ ставляться перед науковою роботою, одночасно автор спробував написати книгу так, щоб зробити ╖╖ ц╕кавою та доступною для широкого кола читач╕в. Розрахована на широке коло читач╕в, на вс╕х, кому не байдужа доля Укра╖ни.

Розд╕л ╤. П'ята колона: ╕стор╕я питання

У середин╕ липня 1936 року розпочалася громадянська в╕йна в ╤спан╕╖. До к╕нця вересня генерали, як╕ вчинили заколот проти уряду республ╕ки, одержали значн╕ перемоги. Використовуючи як опорну базу ╤спанське Марокко, вони зайняли значн╕ територ╕╖ у п╕вденн╕й частин╕ ╤спан╕╖, забезпечили соб╕ м╕цн╕ позиц╕╖ уздовж португальського кордону, а також на п╕вноч╕ ╤спан╕╖. Заколотники чотирма колонами наближалися до Мадрида, поступово оточуючи столицю кра╖ни.
Саме в той час - 1 або 2 жовтня 1936 року - генерал з числа в╕йськ заколотник╕в Ем╕л╕о Мола виступив по рад╕о. В╕н загрозливо змалював бойов╕ д╕╖, розгорнут╕ чотирма колонами в╕йськ, ╕ додав, що наступ на урядовий центр буде розпочатий п'ятою колоною, яка вже знаходиться в Мадрид╕.
Це було перше в ╕стор╕╖ формулювання, котре ч╕тко визначало ц╕ле явище внутр╕шнього ворога, котрий завда╓ удару зсередини в критичний момент. ╤сторикам поки що так ╕ не вдалося точно встановити дату ╕ текст заяви генерала Мола. Сам в╕н помер 3 червня 1937 року, не залишивши по соб╕ н╕яких спогад╕в про цей факт. Тим не менше, новий пол╕тичний терм╕н з'явився, ╕ одразу ув╕йшов до широкого вжитку. Одразу п╕сля виступу Моли 3 жовтня 1936 року газета Комун╕стично╖ парт╕╖ ╤спан╕╖ "Мундо обреро" написала:
"Зрадник Мола говорить, що кине проти Мадрида чотири колони, однак розпочне наступ п'ята колона".
Мадрид був переповнений чутками та пан╕кою перед т╕нню, де переховувався небачений ворог. До населення пост╕йно зверталися ╕з закликами бути наготов╕, попереджуючи про quinta cjlumna facciosa. Страх перед таким противником був наст╕льки великий, що необережн╕ слова генерала Мола негайно отримали емоц╕йний зм╕ст та силу. Випадкова комб╕нац╕я сл╕в "п'ята колона" перетворилася на визначений терм╕н, котрий використову╓ться поряд ╕з поняттями "троянський к╕нь" або "ком╕нтерн".
Зазвичай п'ятою колоною охрещають людей, чи╖ д╕╖ викликають тривогу у кра╖н╕, а ╖х зв'язки ╕з закордоном залишаються та╓мницею для широкого загалу. Приводом для широкого розповсюдження загально╖ впевненост╕ в ╕снуванн╕ п'ято╖ колони стали под╕╖ початку Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Зрадницька д╕яльн╕сть Зейс-╤нкварта у Австр╕╖ та Гелейна у Чехословаччин╕ зробили п'яту колону м╕жнародною сенсац╕╓ю. Хвиля виступ╕в пронацистськи налаштованих н╕мц╕в та ╖х ╕нтриги були викрит╕ на судових процесах в самих р╕зних кра╖нах - в╕д Литви до П╕вденно-Зах╕дно╖ Африки. Ще б╕льше заговорили про п'яту колону п╕сля н╕мецького вторгнення до Дан╕╖, Норвег╕╖, Бельг╕╖, Н╕дерланд╕в та Франц╕╖. Щоправда, тепер йшлося не про пол╕тичну, а здеб╕льшого в╕йськову д╕яльн╕сть п'ято╖ колони: про турист╕в ╕ молодих подорожувальник╕в, як╕ зд╕йснювали ретельну розв╕дку у Норвег╕╖; про н╕мецьких громадян, як╕ орган╕зували збройний напад на урядовий центр у Гааз╕; про н╕мецьких агент╕в, що поширювали пан╕чн╕ чутки у Бельг╕╖ та Франц╕╖...
Зрозум╕ло, що часто при цьому перш╕ п╕дозри падали на м╕сцев╕ нац╕ональн╕ меншини. Наприклад, н╕мецьку. Не було жодно╖ кра╖ни, де н╕мц╕ не об'╓дналися б у сво╖ етн╕чн╕ сп╕льноти. За даними веймарського ╕сторика професора Ернста ╢кка, за межами Н╕меччини тод╕ мешкало 10 млн. н╕мц╕в. Берл╕н став розглядати ╖х анклави як знаряддя п╕дриву зсередини новостворених держав. ╤з ц╕╓ю метою серед н╕мецьких нац╕ональних меншин було створено потужну мережу нац╕онал╕стичних ╕ реваншистських орган╕зац╕й. Вони сп╕вроб╕тничали з урядовими ╕нстанц╕ями Н╕меччини та щедро ф╕нансувалися н╕мецьким МЗС. Окр╕м суто господарських завдань з╕ встановлення н╕мецького контролю над економ╕ками нових держав, була й культурницька мета. П╕д патронатом культурного в╕дд╕лу МЗС зд╕йснювалися зовн╕шня культурна експанс╕я ╕ "культурна пропаганда". Ця д╕яльн╕сть визначалася як популяризац╕я ╕ перетворення н╕мецько╖ культури в притягальний центр духовного життя нен╕мецького населення Центрально╖ ╢вропи, а н╕мецько╖ мови - в зас╕б сп╕лкування м╕ж народами. Головним засобом збереження й зм╕цнення культурних позиц╕й Н╕меччини вважалася всеб╕чна п╕дтримка н╕мецьких шк╕л, залучення до них м╕сцевого населення, його подальша герман╕зац╕я й асим╕ляц╕я. Влаштовувалися дн╕ н╕мецьких учител╕в, куди при╖жджали колеги з "фатерлянду" д╕литися досв╕дом, як у серцях учн╕в ростити "палку любов до Батьк╕вщини". У зм╕цненн╕ шк╕льно╖ справи реваншистськ╕ орган╕зац╕╖ вбачали ключ до налагодження ╕дейно╖, пол╕тично╖ й економ╕чно╖ ╓дност╕ м╕ж Н╕меччиною ╕ "фрольксдойче" (н╕мецькими меншинами за кордоном), до створення "╓дино╖ н╕мецько╖ сп╕льноти".
Починаючи з 1918 року, уряд Н╕меччини та╓мно ф╕нансував н╕мецьк╕ заклади й асоц╕ац╕╖ в прикордонних районах, котр╕ в╕д╕йшли в╕д Н╕меччини за Версальським мирним договором. Частина субсид╕й в╕дпускалася в╕д ╕мен╕ "Н╕мецького благод╕йного товариства" та к╕лькох п╕дставних ф╕рм. Значн╕ кошти надавалися й через "Асоц╕ац╕ю для н╕мц╕в за кордоном", оск╕льки майже вс╕ н╕мц╕ розглядали втрачен╕ п╕сля в╕йни територ╕╖ як тимчасову несправедлив╕сть.
Врешт╕-решт, н╕мецька демократ╕я у 1933 р. остаточно виродилася у фашизм. ╤ тод╕ настав лог╕чний к╕нець багатор╕чно╖ роботи. Н╕мецьк╕ нац╕ональн╕ меншини стали активними учасниками ╕мперсько╖ пол╕тики реваншу. Перед ними ставилися завдання влаштовувати "╕нциденти" й заявляти "протести" проти "тяжкого становища н╕мц╕в" ╕ таким чином готувати ╓вропейську громадськ╕сть до спок╕йного сприйняття майбутн╕х територ╕альних зм╕н у ╢вроп╕ як законом╕рних та справедливих. Вони п╕дточували суверенн╕ держави, руйнували ╖х зсередини, "готуючи" ╖х до поглинання Н╕меччиною, що заходилася повертати соб╕ "кер╕вну роль у ╢вроп╕". Закордонн╕ н╕мецьк╕ орган╕зац╕╖, ╕ в першу чергу нац╕онал-соц╕ал╕стськ╕ асоц╕ац╕╖, поза сумн╕вами, п╕дтримували т╕сний зв'язок з центральним кер╕вництвом у рейху. Ним слугувала закордонна орган╕зац╕я нацистсько╖ парт╕╖ Auslands-Organisation der NSDAP.
Сутн╕сть ╖х зв'язк╕в залишалася та╓мницею для широкого загалу, хоча газети ╕нод╕ публ╕кували пов╕домлення про вигнання з р╕зних кра╖н окремих член╕в закордонних секц╕й нацист╕в. А про масштабн╕сть роботи таких секц╕й св╕дчить хоча б той факт, що африканський в╕дд╕л Auslands-Organisation der NSDAP був в╕дкритий ще у 1931 роц╕! Тобто ще до приходу нацист╕в до влади в Н╕меччин╕. А в 1933 роц╕, коли Г╕тлер став канцлером кра╖ни, ╕снувало 160 в╕дд╕лень нацистсько╖ парт╕╖ поза межами Н╕меччини.
Кр╕м того, в склад╕ м╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ, яке п╕дкорялося SS, з 1936 року д╕яла власна Служба зв'язку з н╕мецькими нац╕ональними меншинами. В╕н ф╕нансувався через так званий благод╕йний "фонд Адольфа Г╕тлера", котрий в 1937 - 1938 роках мав 46 м╕льйон╕в рейхсмарок.
Ц╕ структури, спираючись на сво╖х закордонних член╕в, забезпечували кер╕вництво нацистсько╖ парт╕╖ ╕нформац╕╓ю про кра╖ни свого розташування. Завдяки цьому Г╕тлер з попл╕чниками мали альтернативн╕ джерела ╕нформац╕╖ незалежно в╕д дипломат╕в та розв╕дки, котрим не надто дов╕ряли. Ряд в╕домостей географ╕чного, ╕сторичного, в╕йськового та економ╕чного характеру про ╕ноземн╕ держави н╕мецька влада накопичувала завдяки робот╕ так званого Н╕мецького ╕нституту закордоння ("Deutsche Ausland-Institut"). Кр╕м того, крупн╕ н╕мецьк╕ ф╕рми "╤. Г. Фарбен", "Крупп", "Цейс", "Рейнметалл-Борз╕г" у сво╖х закордонних ф╕л╕ях та представництвах охоче приймали на роботу м╕сцевих громадян, котр╕ допомагали робити пол╕тичн╕ та економ╕чн╕ зв╕ти для сво╖х роботодавц╕в. Пот╕м у Н╕меччин╕ добре навчений персонал готував з цих зв╕т╕в докладн╕ в╕дпов╕д╕ за перел╕ками питань, що передавалися розв╕дкою та парт╕йними органами влади.
З таких культурно-навчальних заход╕в та ╕нформац╕йних послуг н╕мецькому уряду розпочиналася злов╕сна пол╕тична (а пот╕м ╕ в╕йськова) д╕яльн╕сть н╕мецько╖ п'ято╖ колони. Групи н╕мц╕в та сп╕вчуваючих м╕сцевих нацист╕в добров╕льно надавали свою допомогу Н╕меччин╕, при цьому св╕домо завдаючи непоправно╖ шкоди власн╕й кра╖н╕. Це було насл╕дком пол╕тичного виховання, котрим наполегливо займалася Н╕меччина щодо ╕ноземних громадян протягом вс╕х рок╕в Веймарсько╖ республ╕ки. Першим кроком стала Австр╕я.
25 липня 1934 року група австр╕йських нацист╕в спробувала п╕дняти заколот проти уряду на чол╕ з Дольфусом. Хоча заколот зазнав поразки, нацисти встигли поранити канцлера Австр╕╖. В╕н помер, ст╕каючи кров'ю, бо члени п'ято╖ колони просто не допустили до канцлера ан╕ л╕кар╕в, ан╕ священика. Причетн╕сть Н╕меччини до д╕й австр╕йських заколотник╕в (на кшталт Планетта ╕ Хольцвебера) була очевидною, оск╕льки ╕ноземн╕ журнал╕сти вже через к╕лька дн╕в демонстрували один одному у В╕дн╕ н╕мецький прес-бюлетень ("Deutsche Presseklischeedienst") в╕д 22 липня 1934 року. Хоча в╕н був надрукований за три дн╕ до заколоту, але в ньому вже були фотозн╕мки "народного повстання у В╕дн╕" ╕ пов╕домлення про смерть Дольфуса! Ще в п╕столети не вставлен╕ набо╖, а некролог про жертву вже надруковано!
Наступн╕ роки в╕дкрили нову стор╕нку в питанн╕ п'ято╖ колони. Страх перед цим явищем призв╕в до усв╕домлення та ч╕тко╖ конкретизац╕╖ ново╖ загрози. Тож конкретизу╓мо цю загрозу й ми.

(Дал╕ буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 07.07.2006 > Тема "Ми єсть народ?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3971

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков