Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ НЕ ВИКЛЮЧА╢ НОВУ ХВИЛЮ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
З 2022 року на територ╕╖ тимчасово окупованого Криму моб╕л╕зован╕ десятки тисяч чолов╕к╕в…


ПРОКУРАТУРА ГАМБУРГА ЗВИНУВАТИЛА СП╤ВРОБ╤ТНИК╤В SIEMENS У ПОРУШЕНН╤ КРИМСЬКИХ САНКЦ╤Й
Прокуратура висунула обвинувачення п'ятьом чолов╕кам, причетним до незаконного постачання газових...


У КРИМУ ПРОБЛЕМИ З╤ ЗВ’ЯЗКОМ П╤СЛЯ УРАЖЕННЯ В╤ЙСЬКОВО-МОРСЬКО╥ БАЗИ В СЕВАСТОПОЛ╤
Сили оборони Укра╖ни уразили рос╕йськ╕ велик╕ десантн╕ корабл╕ "Ямал" та "Азов", центр зв'язку ╕...


В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 07.07.2006 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 07.07.2006
КОНФЛ╤КТИ "Л╤КУЮТЬСЯ" ПОЗИТИВНИМИ АКЦ╤ЯМИ
Серг╕й ЛАЩЕНКО.

Стаття Алли Петрово╖ "Кримський в╕рус нетерпимост╕" ("КС" в╕д 7.04 2006 р.), може, й н╕кого не здивувала на п╕востров╕, але у Львов╕ читач╕ сприймають ╖╖ гостр╕ше. Випадки, описан╕ Олесею Онопр╕╓нко та Ганною Кривко, наст╕льки кричущ╕, що ╕нколи ловлю себе на думц╕: якби читачами "КС" у Львов╕ були люди недостатньо ╕нтел╕гентн╕, то у багатьох з'явилося б бажання повторити в╕домий рейд УНСО ╕ Степана Хмари до Криму. Чи прин╕с би в╕н користь - це вже ╕нша справа...
Проте, ╓ й ╕нший Льв╕в - толерантний ╕ мудрий. Символ╕чною ф╕гурою такого Львова ╓ Мирослав Маринович - ф╕лософ, правозахисник, директор ╤нституту рел╕г╕╖ ╕ сусп╕льства,
у минулому - дисидент, пол╕тв'язень. Саме його я ╕ попросив прокоментувати ситуац╕ю, описану у вищезгадан╕й статт╕.
- Дуже часто в Укра╖н╕, а тим б╕льше в Рос╕╖, можна почути, що нетолерантною ╓ Галичина. Пригадую, якась делегац╕я прочан з Москви запитувала: чи не виженуть ╖х з╕ Львова, адже вони зовс╕м не знають укра╖нсько╖? А пот╕м були дуже вражен╕, що абсолютно в╕льно скр╕зь сп╕лкувалися рос╕йською, ╕ жодного факту агрес╕╖ не було. Насправд╕ ж б╕льше приклад╕в нетолерантност╕ ми бачимо якраз з боку рос╕йськомовно╖ громади. Збер╕га╓ться подекуди ╕ стереотип радянських час╕в: якщо людина розмовля╓ укра╖нською сх╕дн╕ше Збруча, значить вона - нац╕онал╕ст...
А тепер подума╓мо - що робити? Мен╕ пригаду╓ться реакц╕я в╕домо╖ постат╕ в правозахисному рус╕ генерала Петра Григоренка, який, живучи в Москв╕, раптом виявив, що не може послати до Укра╖ни телеграму укра╖нською мовою. Прац╕вники телеграфу не бажали трансл╕терувати ╖╖ ╕ на св╕й розсуд перекладали рос╕йською. Генерал Григоренко написав протест. ╤ не один. В╕н добивався свого права користуватися р╕дною мовою у сп╕лкуванн╕ з близькими людьми. Права жити в цив╕л╕зован╕й кра╖н╕ з в╕льним мовним режимом.
Отже, кримчани повинн╕ знаходити "золоту середину" м╕ж двома типами реакц╕й: перша реакц╕я - примирення з ситуац╕╓ю ╕ замовчування под╕бних факт╕в.
Друга крайн╕сть - агрес╕я у в╕дпов╕дь. Агрес╕я щодо рос╕йсько╖ мови, рос╕йськомовного середовища...
- ╤ таке може бути?
- Може бути й таке. Я ставлю себе на м╕сце тих укра╖номовних кримчан, яким шов╕н╕сти отруюють життя. Природн╕ людськ╕ ╕нстинкти спонукають до агресивно╖ в╕дпов╕д╕. Але цього треба уникати. Нетолерантн╕сть - спадок радянського режиму. З нею треба боротися, але не мечем, а словом. Цю хворобу треба л╕кувати; в рос╕йськ╕й мов╕ ╓ дуже гарне слово "врачевать"...
- Тобто потр╕бн╕ роз'яснення, бес╕ди?
- Саме так. Ясна р╕ч, що вас можуть не послухати, знову нагрубити.
- В умовах Криму так ╕ буде, скор╕ше за все...
- Припускаю. Але важливо, щоб та людина, яка нагрубила, ╕ яка чу╓ оц╕ спок╕йн╕ роз'яснення у в╕дпов╕дь, не асоц╕ювала укра╖номовного з агрес╕╓ю. Укра╖номовне нав╕ть у п╕дсв╕домост╕ повинно закарбовуватися як толерантне, мудре, позитивне. Саме в цьому - наш стратег╕чний виграш.
- Згоден, що стратег╕чний, але це якщо вести роботу пост╕йно. До того ж, кримчани якоюсь м╕рою ╓ заручниками "материково╖" ситуац╕╖. Ви зна╓те, напевно, як тиражуються, та ще й у спотвореному вигляд╕, висловлювання деяких укра╖нських радикал╕в. Пам'ята╓те, як довго обговорювалися слова Тягнибока? Чи мають право кримськ╕ укра╖нц╕ "осаджувати" радикал╕в з Галичини? Мовляв, не каж╕ть в Карпатах н╕чого такого, чого не могли б повторити у Донецьку чи в Севастопол╕... Хочете бути радикалами - зм╕нюйте прописку, ставайте кримчанами ╕ тод╕ - будь ласка...
Частина мешканц╕в П╕вдня мислить саме так. Але ╕ в Криму, ╕ в Одес╕ я зустр╕чав ╕нших людей. Вони кажуть, що Тягнибок здатен запалити серця, переаг╕тувати протягом години кожну неупереджену, об'╓ктивну людину. Не рос╕йського шов╕н╕ста, звичайно, а пом╕ркованого ще й досить пасивного громадянина укра╖нсько╖ ор╕╓нтац╕╖. Як тут знайти "золоту середину"? Може, навпаки - хай част╕ше ╖здять ╕ аг╕тують? Бодай третину кримчан переаг╕тують...
- Я не маю однозначно╖ в╕дпов╕д╕ на це. Реакц╕я на радикальн╕ виступи дуже залежить в╕д аудитор╕╖. Може, якусь частину кримчан ╕ заг╕тують полум'ян╕ промови патр╕от╕в. ╤ все ж, переконаний: Укра╖на краще реагу╓ на тихо ╕ спок╕йно мовлене слово. Не на агресивну промову. Я не хочу сказати, що Тягнибок однозначно, всюди говорить агресивно...
- На тл╕ деяких пророс╕йських пол╕тик╕в Криму в╕н вигляда╓ дуже толерантним ╕ зваженим.
- Можливо. Я просто намагаюся анал╕зувати це. Укра╖нська душа так сформована, що вона б╕льше реагу╓ на добро. ╥╖ б╕льше перекону╓ добро, н╕ж агрес╕я. Хоча я ╕ не виключаю ситуац╕й, коли проблема нароста╓ до тако╖ м╕ри, що потр╕бне якесь р╕шуче слово, ╕ воно д╕╓ як кристалик, кинутий в перенасичений розчин. Тод╕ швидше йде кристал╕зац╕я. Але я думаю, що це особлив╕ випадки.
- ╤ все ж, коли допекло, чи можна подавати в суд на шов╕н╕ст╕в?
- Не лише можна - треба! Але робити це треба спок╕йно, цив╕л╕зовано, так, щоб викликати симпат╕ю нав╕ть у судд╕в.
- Колись "Кримська св╕тлиця" обговорювала проблему, актуальну для укра╖нц╕в п╕вострова. Чи не спробувати створити "зустр╕чний рух" укра╖нсько╖ ╕ рос╕йськомовно╖ громад в Укра╖н╕? Адже н╕куди не д╕немось в╕д факту: ми поки що "переполовинена" нац╕я... Непогано було б досягти яко╖сь угоди: рос╕йськомовна ╕нтел╕генц╕я захища╓ укра╖нц╕в Донецька, Луганська, Севастополя, а укра╖номовна - рос╕ян Львова, Тернополя, ╤вано-Франк╕вська. Це реально?
- Бачите, сама думка добра. Але ╖╖ дуже важко реал╕зувати. Тут треба дуже ч╕тко вивчити баланс сил: де б╕льший тиск, а де менший; де гостр╕ша проблема, а де ледь-ледь в╕дчува╓ться... А люди завжди схильн╕ свою проблему переб╕льшувати, а проблему опонента недобачати. ╤ тод╕ дуже легко втратити дов╕ру цим двом групам людей ╕ зруйнувати той принцип, про який ви говорили. Це треба мати не якийсь соц╕альний догов╕р, бо ви його не п╕дпишете - це дуже важко. Треба просто бути готовими, щоб бачити проблеми не т╕льки сво╖, але й чуж╕.
Т╕ рос╕йськомовн╕, про яких йдеться у статт╕ Алли Петрово╖, легко послуговуються "штампами" радянських час╕в про бандер╕вц╕в ╕ нац╕онал╕ст╕в. Не знаючи льв╕вських реал╕й, вони сам╕ вдаються до тих моделей, у яких звинувачують укра╖нц╕в. Якби дел╕катно, з наполеглив╕стю психотерапевта, розкрити ╖м оч╕, вони зм╕нили б свою думку.
- Знаю, що саме цим ╕ займа╓ться Укра╖нський католицький ун╕верситет у Львов╕. Принаймн╕, п╕д час Р╕здва. Але ж ви не т╕льки цим займа╓тесь... Читачам "Кримсько╖ св╕тлиц╕" було б ц╕каво знати - яка частка вашо╖ д╕яльност╕ належить саме стосункам укра╖нського Сходу ╕ Заходу? Ск╕льки це в╕дсотк╕в - 5%, 10%, а може, й ус╕ 40%?
- Я б сказав, що це займа╓ сол╕дну частину нашо╖ прац╕. Оск╕льки вона реал╕зу╓ться не лише у певних акц╕ях, скаж╕мо у зимов╕й - "Р╕здво разом". Але ╕ в багатьох ╕нших вим╕рах нашо╖ прац╕.
Наведу такий приклад.
У нас ╓ катех╕тичний ╕нститут, який готу╓ вчител╕в для предмету "Християнська етика". На баз╕ Галичини, Льв╕вщини ми ма╓мо розроблен╕ програми з православними, католиками, з частиною протестант╕в ╕ - готу╓мо вчител╕в. ╤ цей досв╕д, досв╕д Галичини, ста╓ дуже ц╕кавим для ╕нших рег╕он╕в. У нас розвинулася прекрасна сп╕впраця з Донецьком! Дуже багато вчител╕в з Донецька при╖здять сюди на курси ╕ здобувають знання з предмету "Християнська етика".
- ╤ вони слухають курс укра╖нською мовою?
- Безумовно, укра╖нською! З цим нема╓ жодних проблем. Це нормальна форма сп╕впрац╕. Для того, щоб бути ╓диними, ми не мусимо весь час говорити про ╓дн╕сть. Ми повинн╕ творити цю ╓дн╕сть, говорячи про зовс╕м ╕нш╕ реч╕.
╤нститут рел╕г╕╖ ╕ сусп╕льства, який я очолюю, щороку проводить студентськ╕ конференц╕╖ - науков╕, науково-практичн╕. До участ╕ в цих конференц╕ях ми запрошу╓мо студент╕в з б╕льшост╕ навчальних заклад╕в Укра╖ни. З╕ Сходу також. Донецьк дуже радо при╖жджа╓ до нас! ╤ Одеса, ╕ Волинь, ╕ Ки╖в, само собою. Це теж праця в ╕м'я ╓дност╕. ╤ н╕хто "сх╕днякам" не забороня╓ сп╕лкуватися рос╕йською, вони почуваються ц╕лком комфортно.
- Пане Мирославе, якщо пам'ята╓те, у статт╕ "Яка вона, укра╖нська Одеса?" наша читачка Галина Коваль пропону╓ орган╕зувати у Львов╕ "кругл╕ столи" п╕д час р╕здвяних свят, на як╕ запрошувалися б ╕ укра╖нськ╕ радикали, ╕ кримськ╕ татари, ╕ представники рос╕йських товариств. Як ви ставитеся до ц╕╓╖ думки? Чи не бо╖теся, що така "р╕зношерста" компан╕я поставить п╕д загрозу саму ╕дею "круглого столу"? Адже бажано не лише поговорити, а й досягти якогось позитивного результату...
- У нас прекрасн╕ стосунки з багатьма членами рос╕йських товариств. Вони часто приходять до нас. Не повинно бути штампу, що льв╕вськ╕ рос╕яни неодм╕нно агресивн╕. Там, де пол╕тики втручаються, - там починаються проблеми... Але ╓ багато людей серед рос╕ян, як╕ хочуть порозум╕ння ╕ як╕ реал╕зують це бажання в умовах Львова. Вони ц╕лком могли б брати участь у "круглому стол╕".
- А кримськ╕ татари? Адже ╖м "допекло" чи не найб╕льше... З ╕ншого боку, ╖хня згуртован╕сть, наполеглив╕сть, монол╕тн╕сть, що завжди виявля╓ться п╕д час акц╕й непокори, ляка╓ рос╕йськомовне населення Криму. Чи зможе Льв╕в ефективно виконувати роль арб╕тра? Чи не доведеться по черз╕ заспокоювати то одних, то других?
- Я розум╕ю, що проблеми кримських татар часом набувають тако╖ гостроти, що пок╕рно чекати, опустивши руки, вони б╕льше не в змоз╕. Тому протестн╕ акц╕╖ з ╖хнього боку мен╕ часом здаються неуникненними. Це в╕дпов╕дно виклика╓ зворотну реакц╕ю у рос╕йськомовного населення. Особливо у т╕╓╖ частини, що ор╕╓нту╓ться на Рос╕ю. З'являються побоювання: "Наш Крим хочуть в╕д╕брати кримськ╕ татари..." Деяк╕ пол╕тичн╕ сили починають в╕дразу роз╕грувати мусульманську карту. Протиставити ц╕й руйн╕вн╕й тенденц╕╖, коли державний човен розхиту╓ться з максимальною ампл╕тудою, можна т╕льки позитивн╕ акц╕╖. Акц╕╖, як╕ вносять певний баланс. ╤ згаданий одеситкою "круглий ст╕л" м╕г би стати саме такою позитивною акц╕╓ю. З одного боку, це заспокоювало б кримських татар: ╓ укра╖нц╕, як╕ ц╕кавляться ╖хньою культурою, ╖хн╕ми проблемами; як╕ хот╕ли б встановити з ними як╕сь нормальн╕, цив╕л╕зован╕ контакти. Це вже для них баланс. Але ж це ╕ для нас баланс! Ми познайомилися з кримськими татарами, ми побачили прекрасних людей! А тут раптом бачимо по телебаченню протестну акц╕ю... ╤ тод╕ вже робимо для себе висновок: це вже не просто бунтар╕... Це вже пл╕вка заф╕ксувала людей, яких ми зна╓мо. Ми вже душу ╖хню в╕дчува╓мо.. ╤ тод╕ вда╓ться отим позитивом тр╕шечки в╕дрегулювати ситуац╕ю.
- А Льв╕в м╕г би дати приклад тако╖ вдало╖, ефективно╖ позитивно╖ акц╕╖?
- Я можу навести такий приклад. Протистояння навколо "Цвинтаря орлят". Пол╕тики зд╕йняли навколо цього питання таку бурю, що здалося: все, к╕нець... Н╕чого вже не вдасться зробити. Нав╕ки в╕дновився отой конфл╕кт польсько-укра╖нський. На щастя, з'явилася ╕н╕ц╕ативна група. Люди подивилися на цю проблему ╕ сказали: заглиблюватися у цей конфл╕кт ╕ щось комусь там доводити - це пропаща справа. Ми в╕дразу опинимося або на одн╕й, або на друг╕й сторон╕. Що потр╕бно? Потр╕бно протиставити цьому якусь позитивну акц╕ю. Ми орган╕зували ╕ три роки проводили сп╕льн╕ молитви. Знайшли поляк╕в добро╖ вол╕, укра╖нц╕в добро╖ вол╕. Наш╕ рел╕г╕йн╕ л╕дери ходили з молитвами ╕ на польський цвинтар, ╕ на укра╖нський. Ходили ╕ молилися сп╕льно. Незважаючи на те, що укра╖нц╕ ╕ поляки загинули свого часу, воюючи один з одним.
╤ пов╕рте, що це спрацювало! Сп╕льною молитвою ми "очистили" ситуац╕ю.
- Боюся, що укра╖нсько-рос╕йське протистояння в Криму ╓ серйозн╕шим, ан╕ж польсько-укра╖нське у Львов╕...
- Можливо. Але й там ситуац╕я не ╓ безнад╕йною. Для мене надзвичайно доброю школою була "помаранчева" революц╕я. Я наведу два приклади. Пригадую, як перш╕ учасники Майдану поверталися до Львова з╕ столиц╕. Мен╕ ц╕каво було почути ╖хню розпов╕дь, бо я ще не був у Ки╓в╕. Ось вони й кажуть: "Пане Мирославе, дивна р╕ч: на Майдан╕ не важливо, хто якою мовою розмовля╓. Там вс╕ - одна родина! Для галичанина це величезна справа - зробити такий висновок! А чому вони його зробили? Тому що бачили: там вир╕шу╓ться укра╖нська справа, озвучена рос╕йською мовою... ╤ ця мова в╕дразу стала прийнятною.
╤ другий приклад. З'явилася тод╕ ж в ╤нтернет╕ стаття одного рос╕йськомовного автора: така ╕рон╕чна, гумористична. Назива╓ться "Спасибо Януковичу!" - за вс╕ т╕ позитивн╕ для нас реч╕, як╕ випливали з його помилкових д╕й... Зак╕нчувалася стаття словами: "Спасибо Януковичу за то, что вернул уважение к украинскому языку, языку свободы".
╤ це справд╕ так - на Майдан╕ укра╖нська мова була мовою свободи, а тому престижною. ╤ рос╕йськомовна громада Укра╖ни визнала це! Майдан став найпотужн╕шою, найефективн╕шою позитивною акц╕╓ю останнього десятил╕ття. Орган╕зувати щось под╕бне в Криму, звичайно, буде дуже важко. Але менш╕ за масштабами "позитивн╕ акц╕╖" дуже ╕ дуже потр╕бн╕.

м. Льв╕в.
На фото: Мирослав Маринович.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 07.07.2006 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3969

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков