Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ НЕ ВИКЛЮЧА╢ НОВУ ХВИЛЮ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
З 2022 року на територ╕╖ тимчасово окупованого Криму моб╕л╕зован╕ десятки тисяч чолов╕к╕в…


ПРОКУРАТУРА ГАМБУРГА ЗВИНУВАТИЛА СП╤ВРОБ╤ТНИК╤В SIEMENS У ПОРУШЕНН╤ КРИМСЬКИХ САНКЦ╤Й
Прокуратура висунула обвинувачення п'ятьом чолов╕кам, причетним до незаконного постачання газових...


У КРИМУ ПРОБЛЕМИ З╤ ЗВ’ЯЗКОМ П╤СЛЯ УРАЖЕННЯ В╤ЙСЬКОВО-МОРСЬКО╥ БАЗИ В СЕВАСТОПОЛ╤
Сили оборони Укра╖ни уразили рос╕йськ╕ велик╕ десантн╕ корабл╕ "Ямал" та "Азов", центр зв'язку ╕...


В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2003 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 03.01.2003
Останні з останніх хoзар
Віктор ХОМЕНКО

Найнечисельніший народ Європи - кримчаки у ці дні поминають своїх співвітчизників, розстріляних нацистами у роки ДРУГОЇ світової війни. До холокосту представників цієї етнічної групи було близько дванадцяти тисяч. Сьогодні у всьому світі їх менше тисячі. Половина проживає у Криму.

85% кримчаків нацисти знищили під час війни. Більшість з них загинули в рову на феодосійській трасі за десять кілометрів від Сімферополя, де з 11 по 13 грудня 1941 року фашисти розстріляли 16 тисяч євреїв та кримчаків. Ця трагедія народила ще одну - поставила їх як націю на грань виживання. Щороку вцілілі нащадки останніх кримчаків збираються тут біля високого обеліска вшанувати пам'ять своїх предків.
Дні жалоби стануть одним з епізодів документального фільму про долю зникаючого народу, що вимирає, в центрі Європи. Його знімає нідерландська журналістка Маргаріт Тервурде, яка дізналася про долю цієї нації зі статті в газеті, відтак познайомилася з родинами кримчаків, які нині живуть в Європі й Криму. Переконана, що автентичний, правдивий і щемливий матеріал для чесного кіно можна зняти тільки на півострові. Документалісти фіксують древні пісні, обряди та традиції кримчаків, які розмовляють татарською, а сповідують іудаїзм.
Хто вони - представники народу, меншого навіть за вже реліктових кримських караїмів? Часто люди, поверхово знайомі з історією півострова, плутають навіть поняття "кримчанин" і "кримчак", настільки пов'язані назви цієї невеличкої етнічної спільноти і землі, на якій вона поселилася в давнину. Рубіж, з якого бере початок їхня історія, приблизно визначають навіть маститі вчені. Коли?
Вірогідно, твердять народознавці, поцес формування кримчаків як своєрідної етнічної групи тривав декілька століть в середні віки. А може, раніше? Одна з давніх кримських легенд свідчить, що невелика кількість кримчаків потрапила на півострів, переселившись сюди з Києва ще у VIII столітті нашої ери, тобто в період прийняття іудаїзму Хозарським каганатом. Основним заняттям кримчаків тоді було ремісництво і торгівля. Упродовж століть кримчаки в масі своїй були малограмотні. Хоча історія донесла до нас кілька "друкованих книг, єврейських за абеткою і турецьких за мовою", створених кримчаками-талмудистами. Є вчені, які вважають древній і найнечисельніший у Європі народ нащадками генуезьких переселенців, які колись компактно оселилися на узбережжі Чорного моря. Кримчацькі школи існували поруч з іншими національними на півострові ще до Другої світової війни. Але вже перед нею стали швидко зникати. Батьки все неохочіше віддавали в них дітей, бо кримчацька національна освіта не давала можливості продовжувати навчання у вузах. 
Після війни кримчакам заборонили вписувати їхню національність в документи і навіть згадувати про неї. Влада не визнавала їхньої нації, тож в паспортах замість "кримчак" заставляли записувати "росіянин", "єврей" або "грузин".
Жорстокі гоніння на релігійні підвалини їх життя, повне знищення кримчацьких синагог і шкіл привело багатьох представників цього народу до втрати національної самосвідомості, а відтак і рідної мови, яку кримчаки впродовж багатьох віків називали "чагатай". Поступово зникала і самобутня культура стародавнього народу. Його представники розпачливо жартують: "Кримчаків у Криму залишилося менше, ніж  тигрів в Уссурійському краї. Але вони там занесені в Червону книгу, а наш народ - ні. Ми дійшли до рівня, який вчені називають межею зникнення". До того ж, навіть в цій жменьці кримчаків, за оціночними даними культурно-просвітницького товариства "Киримчахлар", лише 15%  уміють спілкуватися рідною мовою, яку російська витіснила навіть з хатнього, сімейного вжитку. Так поступово, але неухильно, зникає цілий народ, розчиняється в інших: все старішими стають його представники, все рідшають випадки народження дітей, частішають міжетнічні шлюби, нащадки від яких вже не вважають себе кримчаками.
Бажання поодиноких кримчацьких просвітителів зберегти в пам'яті нащадків історію, мову, пісні і традиції збільшують не кількість їх носіїв, а лише множать запилюжені томи статей, монографій і підручників про своєрідність і неповторність народу, який на наших очаї поволі сам стає історією.
Уже в минулому збирачі національних кримчацьких колекцій, автори книг, підручників і статей з історії і етнографії кримчаків І. С. Кая, Е. І. Пейсах, В. М. Ачкіназі.
Слава Богу, нині при здоров'ї та в силі знавець кримчацької мови Давид Ілліч Ребі, котрий створив перший підручник "чагатая", довів, що кримчацька - не діалект татарської, а самостійна тюркська мова. В Сімферополі не так давно видали його книгу "Кримчаки" про історію і будову їх мови, а ще про побут, релігію, звичаї, культуру і фольклор одного з древніх народів півострова.
Нині Давид Ілліч невтомно працює над створенням словника кримчацької мови. А от очолювати, як колись, кримчацьке товариство, проводити заняття з рідної мови для дітей і дорослих вже став заважати вік і те, що вчити стало майже нікого. Земляків, котрі знають традиції свого роду і народу, перераховує на пальцях. Недавно на півострів приїздили голландські телевізійники знімати про нього фільм - "Останній кримчак".
Невже це древнє плем`я чекає доля їхніх далеких предків хозар - безпам'ятство і зникнення? Етнопроблеми півострова підняли на своєму зібранні активісти Республіканського фонду міжнаціональної злагоди і Асоціації національно-культурних товариств Севастополя. За їх словами, в найкритичнішому стані знаходиться саме кримчацьке товариство: на грані знищення не лише культура цього народу, а й сама нечисленна нація. Багата і різноманітна етнічна палітра Криму була б без кримчаків неповною, як і без представників усіх інших майже тридцяти  національно-культурних товариств Криму, з яких лише п'ять мають власні приміщення, а інші вимушені орендувати напівпідвальні кімнатки, вимолювати копійки на збереження історичних пам`яток, роками чекати повернення своїх культових споруд.
Голови національно-культурних товариств причиною цього вважають не стільки фінансові негаразди країни, як передусім байдужість і неувагу місцевих владників. Адже прохають гроші не для асоціацій, для збереження не лише для Криму і України, а всього світу, їх пам`ятників і звичаїв, історії і культури, мови і пісні. Щоб нащадки, бодай, пам`ятали, що такі народи колись були і щось від них лишилося. Краще б не скалки народів і могильні плити та фоліанти з уже незрозумілою їх нащадкам мовою, а живий, повнокровний букет націй і народностей, які після найважчих викликів і випробувань історії вчаться один в одного воскресати і відроджуватися.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2003 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=388

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков