Версiя для друку Обговорити в форумi

(Продовження. Поч. у № 8 - 15).

Про... рідерси

На поважних зборах, де обговорювалася проблема лінгвістичної підготовки студентів, мова зайшла про доречність "...рідерсів", тобто, говорячи не суржиком, а нормальною українською мовою, - "читанок".
Явище це, одначе, - сумне й не поодиноке. Прикро, коли ті, кому й посада, й доля веліли стояти на сторожі чистоти мови, рясно удаються до російсько-англійсько-української мішанки. Це, на жаль, стосується й наших засобів масової інформації.
Прогрес мови виявляється, насамперед, у її лексичному збагаченні. Постійний розвиток словникового складу, наголошував відомий український соціолінгвіст проф. Ю. О. Жлуктенко, зумовлюється тим, що він у своєму реальному стані ніколи не може відбити всю безмежність людського досвіду, безмежність навколишнього світу. Але збагачувати словниковий склад мови належить передовсім за рахунок власних словотворів, рідше - калькування й лише при доконечній потребі, там, де це дійсно необхідно, - за рахунок прямих запозичень (транслітерації та транскрипції).
Заміняти усталені рідномовні слова та вислови, стислі, точні, повноцінні й милозвучні, чужомовними, часто незграбними й незрозумілими, - неабиякий злочин. Його повсякденно припускаються й окремі громадяни в Україні, й - що ще гірше - українські засоби масової інформації, зокрема електронні. Тепер це перетворюється в масову неконтрольовану епідемію.
Літературна мова нації в усіх своїх функціях - комунікативній, пізнавальній (гносеологічній, мислетворчій), експресивній, етичній, естетичній та культурній - тримається традицією, зокрема культурним закоріненням у свій ґрунт, а тому їй дуже шкодить перевдягання в нову моду задля пустого брязкання словами - всупереч усталеним законам мови; підміна її словоскладні, що є душею мови. Болюча проблема, вочевидь, повинна викликати не галасливу реакцію, а наполегливу, розумну, сміливу працю над Словом. Працю, в якій немає дрібниць. У пригоді стане тут якнайпильніше вслухання в живу мову різних верств суспільства й уважне - з олівцем у руках - читання наукової та художньої літератури. Улюбленою лектурою може бути й словник.

Посол - амбасадор

У час небувалого засмічення української мови чужоземними словами нехтують словом "посол" та похідними від нього ("посольство", "посольський" та ін.) на користь чужого "амбасадор" і відповідних похідних ("амбасада"; "амбасадорський"), що є запозиченням з англійської мови: слово "ambassador" уживається в англійській мові з XVII ст., а походить від латинського "ambactus" зі семантикою "слуга", "васал". Немає жодної потреби вживати в українській мові слово "амбасадор" та похідні від нього замість рідних "посол", "посольство" - набагато милозвучніших, логічніших, освячених традицією, пор.: "Мій брат у перших маркіз де-Пурверсе, посол при одному дворі, писав мені, щоб я їхала за границю на води" (І. Нечуй-Левицький); "Усі посли, по московському звичаю з бородами, у парчевих, соболевих турських шубах" (П. Куліш); "Гетьман підписував ще один лист до Потоцького, Гетьман приймав послів від Карач-Мурзи, табір не спав, готовий піднятись щомиті" (Ліна Костенко).
Невже так довго століттями прагнули ми мати своїх послів у всьому світі, щоб, коли таки вже маємо, називати їх чужим словом, нехтуючи рідним?! Історія нам цього не вибачить, так само як не вибачить теперішній адміністрації українських міст за оту американо-українську мішанку, що характеризує їхнє мовне оформлення. Пройдіться, будь ласка, вулицями Львова - колись його вважали П'ємонтом української національної свідомості - і будете зранені до глибини душі отими "шопами" (замість "крамниць"), "шузами" (замість "взуття"), "супермаркетами" (іноді розмірами на заячий скік - замість "крамниць"). Окремі крамниці мають назви "Бест" або "Парадіз"...

Чи сусід насправді ввійшов через "офісові двері"?

Очевидно, сусід увійшов просто через "двері установи", але наведений мовний покруч досить часто трапляється не лише в англомовних територіальних варіантах української мови, а, на жаль, і в Україні. Він - наслідок граматичної інтерференції, владного впливу англійської мови на українську на граматичному рівні. Річ у тому, що - порівняно з українською - в англійській мові є значно менше відносних прикметників, тобто прикметників, що передають ознаку, зв'язану з відношенням до іншого предмета або поняття. Ця обставина не викликає будь-яких труднощів у спілкуванні між особами, що розмовляють англійською мовою, оскільки в ній є не менш гнучкий та зручний спосіб виразити цю ознаку - вживання іменників у функції означення. Під впливом англійської мови саме й виникла наведена вище невиправдана калька субстантивного словосполучення англійської мови the office door. Пор. також:
"угльова кара" (a coal саг) зам. "вагонетка для вугілля";
"мирові переговори" (peace negotiations) зам. "переговори про мир";
"канадська мирова організація" (the Canadian Peace Organization) зам. "канадська комісія миру";
"каналова комісія" (the canal committee) зам. "комісія в справі будування каналу";
"містовий уряд" (the city council) зам. "управа міста";
"серцева хвороба" (the heart disease) зам. "хвороба серця";
"прерійний хлопчик" (a prarie boy) зам. "хлопчик з прерій";
"протестний мітинг" (a protest meeting) зам. "мітинг протесту";
"готельні робітники" (hotel workers) зам. "працівники готелю".
Професор Ю. Жлуктенко з цього приводу слушно пише у своїй монографії "Українська мова на лінгвістичній карті Канади" (К.: Наук. думка, 1990. - С. 62):
"З одного боку, порівняно рідше користування рідною мовою послаблює відчуття її норми, причому навіть у тих її носіїв, що продовжують користуватися нею вільно; з другого, постійна звичка розмовляти двома мовами позбавляє іншомовні вкраплення відтінку чужорідності, екзотичності, тим більше, що в таких ситуаціях часто всі співрозмовники бувають двомовними".

Чи може людина "втекти з життя"?

Ні, людина може лише "врятуватися", "врятувати (собі, своє) життя", "втекти з душею" (розмовний вислів), але такий хибний вислів уживають етнічні українці (зрозуміло, лише незначна частина) в англомовному світі. Він виник як калька англійського усталеного звороту "to escape with life".

Чи доречно "робити собі життя"?

Ні, потрібно "заробляти на (життя) прожиток", а наведена недоречність виникає під впливом англійського вислову "to make one's living".

(Далі буде).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 14.04.2006 > Тема "Душі криниця"