"Кримська Свiтлиця" > #14 за 31.03.2006 > Тема "Душі криниця"
#14 за 31.03.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК
(Продовження. Поч. у № 8 - 13).
ПРО "МОВНУ МАЙСТЕРНЮ" ╤ "ПРЕСОВУ МАЙСТЕРНЮ"
Ц╕ терм╕ни (в╕рн╕ше, псевдотерм╕ни) трапляються на стор╕нках укра╖нсько╖ преси в д╕аспор╕, на жаль, часто в статтях, де йдеться про культуру укра╖нсько╖ мови. Вони - нев╕рн╕, недоладн╕ кальки англ╕йських терм╕н╕в "language workshop", "press workshop", бо виникли через порушення норм укра╖нсько╖ мови у двох аспектах: 1) на в╕дм╕ну в╕д англ╕йсько╖ мови, в укра╖нськ╕й не кожний ╕менник перед ╕ншим ╕менником викону╓ функц╕ю препозитивного означення; 2) семантична структура англ╕йсько╖ лексеми "workshop" складн╕ша за семантичну структуру укра╖нсько╖ лексеми "майстерня". Зг╕дно з академ╕чним "Словником укра╖нсько╖ мови", "майстерня" - 1) п╕дпри╓мство для лагодження або виготовлення певних вироб╕в; прим╕щення, де м╕ститься таке п╕дпри╓мство; 2) спец╕альний в╕дд╕л у цеху (на завод╕, у навчальному заклад╕в тощо); 3) прим╕щення, де працю╓ художник, скульптор ╕ т. ╕н." (СУМ. - Т. 4. - С. 600). Як визнача╓ семантику англ╕йсько╖ лексеми "workshop" один з най-авторитетн╕ших словник╕в англ╕йсько╖ мови, вона, кр╕м цих значень, що й укра╖нський ╖╖ в╕дпо-в╕дник, ма╓ ще й ╕нше, яке виникло в середин╕ XX ст., - "а meeting or session (orig. in education or the arts, but now in any field) for discussion, study, experiment, etc; the people attending or organizing such a meeting" - "зас╕дання, збори (спершу лише осв╕тнього чи художнього характеру, а тепер - у будь-як╕й сфер╕) для дискус╕й, навчання чи досл╕д╕в тощо; люди, що присутн╕ на таких зборах, або орган╕затори ╖х" (The new Shorter Oxford English dictionary on historical principles /Ed. by L. Brown: In 2 vols. - Oxford: Clarendon press, 1993. - Vol. 2. - P. 720). Оск╕льки семантичн╕ структури укра╖нського та англ╕йського д╕алекс╕в не р╕вновартн╕, калькувати англ╕йськ╕ терм╕ни недоречно. Зам╕сть оцих "майстерень", в укра╖нськ╕й мов╕ ╓ устален╕ терм╕ни: "нарада з мовних проблем (питань)", "нарада прац╕вник╕в преси (редактор╕в)". Укра╖нськ╕ терм╕ни - багатосл╕вн╕ш╕, але побудован╕ зг╕дно ╕з законами нашо╖ мови. Коли ж людина з мовним чуттям зустр╕неться ╕з заголовком статт╕ "Пресова майстерня з укра╖нсько╖ мови в Нью-Йорку" ("Америка", 2 кв╕тня 1997 р.), то перед ╖╖ засмученими очима з'явля╓ться з╕в'ялий кущ калини, такий засмоктаний та вбогоб╕дний, серед кока-колових та макдональдових галасливих оголошень, серед похмурих кам'яних нетрищ╕в. Так╕ кальки - небезпечн╕, бо вони сприяють одн╕й ╕з найважчих хвор╕б - глухот╕ до Слова.
ПРО ╤МПЛЕМЕНТАЦ╤Ю
Поважне м╕сце серед орган╕зац╕й в Укра╖н╕, що допомагають регулюванню мовних процес╕в, плеканню чистоти укра╖нського мовлення, належить Товариству укра╖нсько╖ мови Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Тараса Шевченка. Товариство очолю╓ доцент В╕тал╕й Дмитрович Радчук, в╕домий укра╖нський перекладознавець ╕ словозахисник. У сво╓му друкованому орган╕ Товариство часто виступа╓ проти засилля ╕ноземних сл╕в в укра╖нських засобах масово╖ ╕нформац╕╖. Нещодавно Товариство опубл╕кувало "Пам'ятку для саможер╕в", у як╕й подано укра╖нськ╕ (або давно вже укра╖н╕зован╕) в╕дпов╕дники до англ╕цизму (американ╕зму) "╕мплементац╕я", що ним рясн╕ють стор╕нки наших газет, зокрема "Укра╖нського слова". Ось вони (залежно в╕д контексту): впровадження, запровадження, вт╕лення, введення в д╕ю, виконання, зд╕йснення, проведення в життя, перетворення в д╕йсн╕сть, обернення на д╕йсн╕сть, перетворення в життя, реал╕зац╕я, справдження, законодавче установлення, законодавче вт╕лення, законодавче запровадження, законодавче утвердження, надання чинност╕, набуття чинност╕, узаконення та ╕н.
ЧИ МОЖНА НОСТАЛЬГУВАТИ ЗА КИМОСЬ?
Мовною ун╕версал╕╓ю ╓ законом╕рн╕сть з'яви у словниковому склад╕ мови нових сл╕в або нових пох╕дних в╕д уже ╕снуючих. Але в таких випадках сл╕д керуватися здоровим глуздом та певною мовною ╕нту╖ц╕╓ю. Прислухаймось до новотвору "ностальгувати". В укра╖нськ╕й мов╕ здавна вжива╓ться ╕менник "ностальг╕я" та прикметник "ностальг╕йний" ╕з семантикою "бол╕сна туга за батьк╕вщиною" (СУМ. - Т. 5. - С. 447), прим.: "Треба вам сказати, що я ╕нод╕ хвор╕ю на ностальг╕ю, цебто - у мене з'явля╓ться туга за батьк╕вщиною" (Ю. Яновський); "Щем╕ло в грудях в╕д напливу ностальг╕йних почутт╕в, в╕дчутно билось схвильоване серце, навертались на оч╕ сльози" (А. ╤щук). Це слово грецького походження ("nostos" - "повернення"; "algos" - "б╕ль") широко вжива╓ться як ╕нтернац╕ональне в багатьох мовах св╕ту, зокрема в англ╕йськ╕й - "nostalgy", "nostalgia", "nostalgic", як ╕менник та прикметник, але не як д╕╓слово. Якщо в англ╕йськ╕й мов╕ його семантика ширша ╕ nostalgia (nostalgy) означа╓ ╕нколи просто тугу за минулим, то в укра╖нськ╕й мов╕ це слово пов'язують головно з тугою за батьк╕вщиною. То чи ╓ якась елементарна потреба створювати немилозвучне нове д╕╓слово но-стальгувати (за кимось), розширювати його семантику, коли в укра╖нськ╕й мов╕ ╓ так╕ слова, як сумувати, тужити, побиватися, горювати, нудьгувати, вдаватися у тугу (смуток), скучати, марудитися, сумувати сумом (за кимось), як ось: "Мала [Л╕да] для вс╕х любов. За тою з мо╖х сестер буду я сумувати, мамо, доки мого життя..." (О. Кобилянська); "За в╕рним серцем побратима ╕ за д╕вочими очима суму╓ п╕сня на земл╕" (М. Стельмах); "Зчорн╕в я, змарн╕в я, поп╕д га╓м ходячи, за тобою, мо╓ серденько, тужачи" (Ганна Барв╕нок).
╤ ЗНОВУ ПРО НЕДОЛУГ╤ КАЛЬКИ...
"Наша угода мала б вигляд парасол╕, п╕д якою можуть об'╓днатися р╕зн╕ ╕н╕ц╕ативи..." - чита╓мо в одному з оф╕ц╕йних документ╕в, ╕ ста╓ якось незручно за автора, що так безцеремонно скалькував англ╕йську фразу "it is a kind of umbrella agreement" у нашу мову. Не задумався б╕долашний автор над тим, що слово "парасоля" в укра╖нськ╕й мов╕ аж н╕як не милозвучне (у противагу латин╕змов╕ umbrella в англ╕йськ╕й мов╕); що укра╖нська мова - це мова степ╕в, де дощ╕ не надто част╕, отже, ╕ парасоля - р╕ч не першо╖ потреби; що кожна мова, сприймаючи д╕йсн╕сть по-сво╓му, оформля╓ ╖╖ в╕дпов╕дно до сво╓╖ власно╖ системи; нарешт╕, що право на новаторство дано лише тим, хто волод╕╓ благословенним даром в╕дчувати слово. А обговорюване речення звучало б доречно ось як: "Наша домовлен╕сть була б наче буд╕вля, що об'╓дну╓ ╕н╕ц╕ативу багатьох".
(Дал╕ буде).
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 31.03.2006 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3756
|