Версiя для друку Обговорити в форумi

(Продовження. Поч. у № 8 - 12).
  Англійське дієслово collaborate (і, відповідно, похідні від нього - collaborator, collaboration та ін.) означає: 1) працювати разом, зокрема в літературі, науці, виробництві; 2) прислужувати ворогові-завойовнику. В українській мові запозичене латинське слово вживається головно в іменниковій та прикметниковій формах (колабораціонізм, колабораціоніст, колабораціоністка, колабораціоністський) у розумінні «політична співпраця з ворогом», очевидно, з пейоративними конотаціями. Натомість у розумінні науковому, виробничому, доречніші слова «співпраця», «співпрацювати», пор.: «Співпраця А. Малишка та П. Майбороди подарувала чимало перлин українській пісенній культурі» (І. Драч); «Не колабораціоністів, чужих наймитів, а патріотів-борців виховував наш учитель» (О. Гончар).

  Чи слід «пити (ПРИЙМАТИ) МЕДИЦИНУ»?

  Аж ніяк не варто. Пити (приймати) треба ліки. Адже «медицина» в українській мові - це лише «сукупність наук про хвороби, лікування їх та запобігання їм» (СУМ. - Т. IV. - С. 663). Одначе, під впливом англійської багатозначної лексеми «medicine», що позначає не лише науку, а й є синонімом слова «drug», в американському територіальному варіанті української мови обсяг лексеми «медицина» уподібнився обсягові англійського слова «medicine». Ось ще деякі зразки зайвих запозичень (наслідків лексичної інтерференції) з певною фонетичною та граматичною адаптацією, що їх слід принципово уникати:
  «байсикл» зам. «ровер», «велосипед»;
  «вейтинг-рум» зам. «зала для пасажирів»;
  «кейк» зам. «торт», «печиво»;
  «норса» зам. «медсестра»;
  «нексдорка» зам. «сусідка»;
  «пайпа» зам. «труба»;
  «пейнтовати» зам. «фарбувати»;
  «перміт» зам. «дозвіл»;
  «поридж» зам. «каша»;
  «проперті» зам. «майно», «власність»
  «профіт» зам. «прибуток»;
  «реліф» зам. «допомога»;
  «рефюз» зам. «відмова»;
  «ропа» зам. «шнурок», «мотузок»;
  «сайдвок» зам. «тротуар»;
  «сайз» зам. «розмір»;
  «секенд-генд» зам. «уживаний», «ношений»;
  «сліперси» зам. «капці»;
  «сілковий» зам. «шовковий»;
  «скаларшип» зам. «стипендія»;
  «собвей» зам. «підземна залізниця», «метро»;
  «спелювати» зам. «писати або читати по буквах»;
  «стейк» зам. «шматок м’яса або риби для смаження»;
  «стемп» зам. «поштова марка» ;
  «степси» зам. «сходи», «сходинки»;
  «текс» зам. «податок»;
  «трека» зам. «залізнична колія»;
  «трок» зам. «вантажівка», «ван-тажка»;
  «флор» зам. «поверх»;
  «френд» зам. «товариш», «друг», «приятель»;
  «чайнеман» зам. «китаєць»;
  «шуси» зам. «черевики», «взуття»;
  «шур» зам. «упевнений», «переконаний»;
  «перформанс» зам. «виступ», «урочистості», «збори».

  «БАТЬКО ПРАЦЮВАВ З ВЕЛШОМ»: ЧИ МОЖНА ТАК СКАЗАТИ ПО-УКРАЇНСЬКОМУ?

  Ні, варто ужити в цьому реченні слово «валієць» («з валійцем»). Коли вихідці з України приїхали до англомовного світу, вони влилися в суспільство, що складалося з різних національних груп і послуговувалося багатьма мовами.
  Природно, що вони запозичили окремі англійські слова (з певними фонетичними видозмінами) для позначення тих національностей, з якими не зустрічалися (або зустрічалися дуже рідко) на рідній землі. Так у мовленні деяких етнічних українців англомовного світу з’явилися лексичні запозичення «велш», «велшмен» (Welsh) замість «валієць» («валійка»); «скочмен» (Scotsman) замість «шотландець» («шотландка»); «джапан» (Japanese) замість «японець» («японка»), «айриш» (Irish) замість «ірландець» та ін.

  Чи може метафора... ІНДИКУВАТИ?

  У нововиданій серйозній літературознавчій праці зі збентеженням читаємо про те, що «...метафора порогу індикує для історичної герменевтики, що перехід...». Жоден із словників української мови не засвідчує гасла «індикувати» (є ли-ше хімічний термін «індикатор»). Мабуть, міг би бути такий дієслівний неологізм від іменника «індик» із значенням «сердитися», «галасувати» тощо. Але тут набагато прозаїчніша справа: перекладач (бо йдеться про перекладну статтю) транслітерував англійське дієслово to indicate (запозичене, своєю чергою, з латинської мови на початку XVII ст.), додавши до нього особове закінчення українського дієслова в третій особі однини жіночого роду теперішнього часу. Чому ж не вжив він одного з рідних - таких же містких - дієслів: «позначати», «вказувати», «означати»?!
  Оцю принизливу тенденцію, що чинить велику, непоправну шкоду нашій нації - уживати якомога більше слів англійської мови та витісняти самобутні слова рідної мови, спостерігаємо тепер в Україні на різних рівнях: від банальних оголошень про пепсі-колу до наукових видань. Декому (в кого відсутнє лінгвістичне мислення) здається, що найкращий, найефективніший спосіб боротьби з русиз-мами - це заміна їх англіцизмами. Обов’язок кожного, хто береться за перо, - усвідомити, що маємо багату й повновартісну мову з усталеним лексичним запасом (оче-видно, з певною кількістю обґрунтованих слів та висловів іноземного походження) й місткою структурою - мову, якою можна чітко висловити будь-яку думку й визначити будь-яке поняття.

  САНТИМЕТР — ЦАЛЬ

  В україномовній газеті США напередодні Великодня було опубліковано оголошення, що «святочний привіт (очевидно, краще звучало б «святкове вітання», «святкові привітання». - Р. З.) в 2 цалі через 2 колонки коштує 15 доларів». Людям, елементарно обізнаним з українською літературою, це оголошення одразу нагадує Франкове оповідання «Олівець»: «Прошу ніяким світом не думати, що се я розповідаю видумку або що напис на заголовку сеї повістки - яка-небудь метафора. Ні, діло справді йде про олівець, і то не цілий, а кусник, от так, візьмемо три цалі завдовжки». Одначе, І. Франко написав це оповідання в 1879 р., коли в Україні широко вживалася одиниця виміру «цаль» (із німецького der Zoll = іnсh). Але ж ще в 1875 р. більшість країн Європи підписало т. зв. Метричну конвенцію, згідно з якою було прийнято метричну систему (в основу її покладено метр), випрацювану у Франції в добу Великої французької революції. Метричне мислення поступово запанувало і в Україні і знайшло свій вираз у поняттях «сантиметр», «метр». Не подобає в оголошенні українською мовою ігнорувати метричну терміносистему рідної мови!

  (Далі буде).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 24.03.2006 > Тема "Душі криниця"