"Кримська Свiтлиця" > #13 за 24.03.2006 > Тема "Українці мої..."
#13 за 24.03.2006
ВКЛОН╤МОСЬ ДОЗЕМНО Ж╤НЦ╤ ОДЕРЖИМ╤Й
До 95-р╕ччя в╕д дня народження В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к
Немала в╕ддаль м╕ж м╕стами С╕мферополь та Новоград-Волинський, не близький шлях. Та В╕ра Серг╕╖вна Ро╖к - ж╕нка з роду Одержимих, привезла свою творч╕сть за ск╕льки верст! Та й м╕сто не зовс╕м в╕доме перес╕чному громадянину Укра╖ни, але ма╓ велику славу, бо ╓ Батьк╕вщиною ген╕-ально╖ Лес╕ Укра╖нки. ╤м’я Лес╕ Укра╖нки визначило м╕сто на карт╕ св╕ту. В╕ра Серг╕╖вна ще з дитин-ства захоплювалася творч╕стю поетеси, виховувалась у високоосв╕чен╕й родин╕ на Полтавщин╕, зв╕дки й родина Драгоманових-Косач╕в. Та й життя В╕ри Серг╕╖вни, в деяких моментах, ╓ прототипом життя Лес╕ Укра╖нки. Це вона напевне почерпнула з життя поетеси одержим╕сть, любов до народно╖ творчост╕, жагу до життя. Адже не легк╕ випробування випали на долю ц╕╓╖ ж╕нки. Та В╕ра Серг╕╖вна пам’ятала поез╕ю Лес╕ Укра╖нки ╕ в╕рила у силу свого духу. Так! Я буду кр╕зь сльози см╕ятись, Серед лиха сп╕вати п╕сн╕, Без над╕╖ таки спод╕ватись, Буду жити! Геть, думи сумн╕! ╤ В╕ра Серг╕╖вна Ро╖к вир╕шила привезти виставку народно╖ вишивки до л╕тературно-мемор╕ального музею Лес╕ Укра╖нки, що в Новоград╕-Волинському, под╕литися досв╕дом, показати народне мистецтво Лесиним земляками ╕ взяти снаги в Лесин╕й осел╕. Зустр╕ч ╕з заслуженим майстром народно╖ творчост╕ Укра╖ни, кавалером ордена княгин╕ Ольги та багатьох ╕нших нагород В╕рою Серг╕╖вною Ро╖к залишилась гарним спомином на довг╕ л╕та у майстр╕в народно╖ вишивки Лесиного краю, як╕ прийшли на зустр╕ч з ц╕╓ю легендарною ж╕нкою, в╕ддаючи велику шану майстерност╕ ╖╖ роб╕т. ╥╖ рушники, серветки, ориг╕нальн╕ орнаменти вишивок, самобутн╕сть, фантаз╕я, яка по╓дну╓ться ╕з високою профес╕йн╕стю, досв╕д, що складався роками у ╜рунтовну науку про вишивання, не забува╓ться. Яке все талановите ╕ неповторне. А мен╕, як зав╕дувачц╕ музею, поталанило. Адже з творч╕стю В╕ри Серг╕╖вни я була знайома ран╕ше. У фондах нашого музею збер╕га╓ться ╕ пер╕одично експону╓ться ╖╖ творча робота «Наволочка декоративна, юв╕лейна», вишита на честь 100-р╕ччя в╕д дня народження Лес╕ Укра╖нки. ╤ коли В╕ра Серг╕╖вна побачила свою роботу в музе╖, була дуже щаслива, що й вона вплела у в╕нок шани Лес╕ свою працю, свою кв╕точку. Це була перша зустр╕ч з В╕рою Серг╕╖вною, а були ╕ наступн╕ зустр╕ч╕, коли вона експонувала свою виставку на Волин╕, Р╕вненщин╕. Багато далеких кра╖в за сво╓ життя в╕дв╕дала В╕ра Серг╕╖вна, несучи людям красу мистецтва народу Укра╖ни. ╥╖ не лякають в╕дстан╕, не завжди комфортн╕ умови проживання, дороги. Ц╕ по╖здки надавали т╕льки наснаги ╕ витримки. Це вона успадкувала житт╓ве кредо Лес╕ Укра╖нки, яка все сво╓ життя мандрувала, пишучи: В далек╕й чужин╕ Я сили наберусь Служити кра╖н╕... П╕д час кожно╖ зустр╕ч╕ з В╕рою Серг╕╖вною диву╓шся ╕ захоплю╓шся ц╕╓ю неординарною Постаттю, ╖╖ силою вол╕, одержим╕стю, прагненням до життя, до прекрасного в житт╕ - вишивання ╕ пропаганди цього прекрасного. А вишивка - особливий св╕т душ╕ - це не-повторна гама кольор╕в, це - краса. А краса прикраша╓ ╕ ряту╓ св╕т. Нести цю красу людям допомага╓ В╕р╕ Серг╕╖вн╕ ╖╖ син Вадим Михайлович. В╕н для не╖ рада ╕ порада, в╕н для не╖ все. А вона - мама чуйна, добра ╕ неповторна для нього. В╕н справжн╕й син сво╓╖ матер╕ ╕ г╕дний син Укра╖ни. Тож хочеться напередодн╕ 95-р╕ччя в╕д дня народження В╕ри Серг╕╖вни доземно вклонитися ╖й - ц╕й невтомн╕й, одержим╕й ж╕нц╕ та побажати здоров’я ╕ ще довгих л╕т життя. Будьте здоров╕ ╕ в Бога мил╕, люба наша Майстрине! В╕ра РИМСЬКА, зав. л╕тературно-мемор╕ального музею Лес╕ Укра╖нки. м. Новоград-Волинський. На фото - В╕ра Серг╕╖вна Ро╖к серед музейних прац╕вник╕в Житомирщини.
ЖИТОМИРЩИНА ШАНУ╢ ВАС, МАЙСТРИНЕ! Красива ж╕нка, схожа на сиву голубку, представляла зразки прадавн╕х узор╕в - «Музику на полотн╕» у залах Житомирського обласного кра╓знавчого музею. Це була незабутня виставка. Одна з тих, про яку довго згадували в м╕ст╕ з зачаруванням т╕, що побачили, ╕ з жалем т╕, як╕ не встигли познайомитися з нею. В╕ра Серг╕╖вна - одна з тих, хто поверта╓ св╕тло забутих укра╖нських ╕деал╕в. Волод╕ючи системою арха╖чних знак╕в-символ╕в, вона зум╕ла зберегти ╕ закодувати для нин╕шн╕х ╕ майбутн╕х покол╕нь розум╕ння високого зм╕сту людського життя на земл╕. ╥╖ вишивки - полотнян╕ листи - послання в╕ри, любов╕, над╕╖ у майбутн╓ нашо╖ ядерно╖ епохи. Усе тече ╕ зм╕ню╓ться. Живуть ╕ течуть ╖╖ вишиван╕ рушники, килимки, дор╕жки з минулого кр╕зь нас у майбутн╓, утверджують в╕чну красу, молод╕сть, безсмертя душ╕ Ж╕нки-Матер╕, поруч з якою завжди найвеличн╕ша ╖╖ горд╕сть - син Вадим Михайлович Ро╖к. Низенький укл╕н вам обом. Будьте здоров╕, жив╕ть довго й щасливо. Житомирщина пам’ята╓ ╕ любить вас. Любов ГАРБУЗОВА, зав. в╕дд╕лу етнограф╕╖ Житомирського обласного кра╓знавчого музею.
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 24.03.2006 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3738
|