Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4268)
З потоку життя (7286)
Душі криниця (3926)
Українці мої... (1572)
Резонанс (1844)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (585)
"Будьмо!" (265)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (121)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (118)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МЕДОВИЙ СПАС
Наш╕ традиц╕╖


Галина ЛИТОВЧЕНКО: РОНДЕЛ╤ З КРИМСЬКИХ ОБ╤ЙСТЬ
«У вирвах стогне мирний наш квартал, жахн╕ ру╖ни на п╕дмогу кличуть…»


НЕСПАЛИМА. З ГЛИБИНИ СТОЛ╤ТТЯ. НЕЗБОРИМА
У столиц╕ в╕дкрилася художня виставка ╕сторично╖ картини.


ПЕРШИЙ КОРОВАЙ
Наш╕ традиц╕╖


СКУЛЬПТУРА ╤ КРИМСЬК╤ ПЕЙЗАЖ╤
Нин╕ козацьк╕ нащадки захищають Укра╖ну в╕д орди. Як ╕ предки колись…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 17.03.2006 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 17.03.2006
БОЛІТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОРІВЧАК

 (Продовження. Поч. у № 8 - 11).

 «при вивченні цієї проблеми...» зам. «вивчаючи цю проблему...»;
 «після написання дипломної роботи...» зам. «написавши дипломну роботу...»;
 «таким чином» зам. «так»;
 «належним чином» зам. «належно»;
 «як полягають справи?» зам. «як справи?»;
 «дістати поранення» зам. «бути пораненим» та ін.
 Обов’язок кожного - слідкувати за власним мовленням, висловлюватися якомога стисліше та точніше, уживати якомога менше словесних штампів.
 
«Із-за хвороби» чи «через хворобу»?

 Складний прийменник «із-за» (видозміна прийменника «з-за») позначає просторові відношення і вживається на позначення спрямування руху, дії з протилежного або зворотного боку та на позначення зміни місцеположення, прим.: «Із-за гори сніжок летить» (українська народна пісня); «Із-за лісу, з-за туману Місяць випливає, Червоніє, круглолиций, Горить, а не сяє» (Т. Шевченко). Коли ж ідеться про причинові відносини, в українській мові (на відміну від російської) прийменник «із-за» не вживається. Тому-то правильно сказати «через хворобу» (а не «із-за хвороби»), «через тебе» (а не «із-за тебе»), «через ревнощі» (а не «із-за ревнощів»), «через це» (а не «із-за цього») та ін.
 
Чи можна «ненадійно вмерти»?

 Хоча такий вислів існує, зокрема в американському варіанті української мови, він - абсолютно невірний, бо вмирають люди лише несподівано або раптово.

Чи доречно «видвигати цілий ряд проблем»?

 Проблеми можна лише висувати (висунути) або ставити (поставити), бо в українській мові немає дієслова «видвигати», просто в
т. зв. суржикові побутує русизм «видвигати» (рос. «выдвигать»). В урочистому стилі українського літературного мовлення трапляються споріднені з ним церковнослов’янізми «воздвигати» та «здвигати», «здвиг», пор.: «Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, - не може ж так буть!» (П. Тичина); «Здвигаймо далі над словами бані титлів, вершім самотньо храм (ще буде повен!)» (І. Калинець). На жаль, першу із цих урочистих лексем не зафіксовано в СУМі - найбагатшому сьогодні зібранні лексичних скарбів нашого народу.
 
Про засилля чужих слів

 Після річного перебування на чужині я поверталася додому напередодні новоріччя 1998 р. На летовищі у Франкфурті-на-Майні опинилася в рідному літаку з рідним прапором (завжди дивують мене «патріоти», що надають перевагу чужим авіалініям лише тому, що там вигідніше крісло чи - як їм видається - смачніша страва!) і була дуже щасливою. Але швидко мою радість затьмарило одне коротке слово - «шоу», що його я побачила в одній з українських газет. Чим гірші наші слова «вистава», «виступ», «показ»?!
 Чужі слова (головно неологізми) доречно транскрибувати, транслітерувати чи калькувати лише у виняткових випадках. А будь-яке слово рідної мови безпідставно заміняти незрозумілим, немилозвучним набором букв не має права ніхто, а тим паче журналіст, головне завдання якого полягає в тому, щоб плекати рідне слово й не бути безнадійно глухим до нього.
 До речі, глибоко засмутившись оцим капосним «шоу», з надією потяглася я до «Свободи» лише для того, щоб знайти там ось які суржикові «перлини»: «... як довго вже працюєте на науковому відтинку», «даю доривочні курси», «спортовий герой», «я по-части історик», «маю відповідне письмо з університету», «ви є автором книжок-монографій», «підготова виховників, які мають притягати нову молодь», «земська куля» та чимало іншого словесного страхіття.

Про почуття міри у вживанні запозичених слів

У кожній мові є чимало слів, запозичених з інших мов. Це логічно й нормально, бо жодна мова не існує ізольовано. Одначе, у вживанні запозичених слів треба керуватися почуттям міри, й тут мусимо завжди стояти на сторожі Рідного Слова. М. Рильський слушно писав у статті «Про іноземні слова» 1963 р.: «Без іноземних слів у культурній мові не обійтись. Але варто вживати їх тільки тоді, коли вони справді доконче потрібні - і, це вже безумовно, у властивому їх значенні».
 Ця шкідлива тенденція бездумного вживання запозичень дуже поширена в назвах установ різних рівнів (приміром, нема в нас уже міськрад, а є мерії, на чолі з мерами), у побутовому мовленні тощо. Не виняток тут і преса, що покликана стояти на сторожі Рідного Слова. «В домені науки...» - читаємо в поважній україномовній газеті США, і на уста просяться рідні слова: «галузь», «ділянка». Слова «домена» немає в нашій мові, а є лише «домна» зі семантикою «промислова піч виплавки чавуну з залізної руди» (СУМ. - Т. 2. -
С. 364), пор.: «...коли серед ночі, глупої ночі, роззявивши пащі й зітхаючи в спразі, родять родючі домни» (А. Любченко); «А домна полум’ям сліпила, Пекла нестерпно гаряче» (Я. Шпорта). У словниковому запасі української мови є й відповідні похідні слова - «доменний», «доменник».
 Особливу відповідальність за чистоту рідної мови повинні відчувати всі, причетні до писемного слова, нині, коли шквал чужих слів завдає чималої шкоди мові. На сторінках україномовної преси зустрічаємо чимало слів, без яких можна б обійтися в українській мові або ж, принаймні, вживати їх не так уже часто. Ось деякі з них:
 «апробата» зам. «схвалення»;
 «аплікація» зам. «заява», «прохання»;
 «репрезентант» зам. «представник», «уповноважений», «вповноважений»;
 «панель» зам. «секція наукової конференції»;
 «десалінізувати» (воду) зам. «опріснювати» (воду);
 «джет» зам. «реактивний літак»;
 «офіс» зам. «установа»;
 «ейрмейл» зам. «авіапошта»;
 «імпакт» зам. «вплив»;
 «іншуренс» зам. «страхування»;
 «виелімінувати» зам. «вилучити»;
 «компетиція» зам. «змагання»;
 «едукаційний» зам. «виховний»;
 «елімінувати» зам. «виключити»;
 «нуклеарний» зам. «ядровий»;
 «децизії» зам. «ухвали»;
 «протектор» (у значенні «захисник», «оборонець»);
 «гльорифікований» (а чим гірше наше рідне «прославлений»?!);
 «Літургія» зам. «Богослуження», «Служба Божа»;
 «кіпер» зам. «воротар» та ін.

Колаборація – співпраця

Очевидно, що у вживанні іноземних слів слід керуватися глибоко вкоріненим почуттям міри.
«... Стаття описує спосіб колаборації з іншим професором», - читаємо в інформації про співпрацю двох українських літературознавців.
І дивно стає, чому автор надає перевагу слову «колаборація» над словом рідним, своїм — «співпраця». Річ у тому, що пізньолатинське слово collaborare (collaboratus) запозичили й українська, й англійська мови, одначе, по-різному.

(Далі буде).

НА ТЕМУ «БОЛЮ СЛОВА НАШОГО»...
«ОЗВУЧТЕ», ЯК ВАС ЗВАТИ?
 Шановна редакціє! Останнім часом все частіше чуємо спеціальне слово «озвучувати», яке різні мовці вживають невлад.
 За тлумачним словником, озвучити - робити запис музики, дикторського тексту до фільму окремо від зйомки. Отже, сфера вживання цього слова досить вузька. Тому прикро чути навіть від освічених людей, що вони вже не говорять, не висловлюють думку, а «озвучують». Або диктор у них чомусь «озвучує» текст, а не читає.
Крім цього, не використовується синонімічне багатство української мови, яке так прикрашає її. Замість говорити, казати, промовляти, проголошувати, виголошувати, мовити, вести мову, держати річ, оголошувати, запитувати, читати, доповідати - залежно від ситуації - вживається одне-єдине слово-бур’ян, що так активно укорінюється в українському мовленні.
Ігор КОТАР, м. Євпаторія.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 17.03.2006 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3709

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков