Шановна редакціє «Кримської світлиці»! Не втримаюсь від похвали на адресу вашої газети, яку я вперше став виписувати. Від мене уже нею зацікавились мої знайомі і теж стають її передплатниками. Ми виписуємо «Українську газету», «Українське слово», «Україну молоду», «Персонал плюс», але нам цікаво, що діється в зрусифікованому Криму. Скільки у 80-х роках у Крим переселилось наших земляків, яке їх життя? А тепер щодо книги «Холодний Яр». Про цей період в історії України, коли навіть радянська енциклопедія визнала, що в 20-х роках спротив радянській владі український народ чинив запеклий. Більше 230 повстань «бандформувань» за рік. І саме з духовного центру козацької України - Холодного Яру, оспіваного Шевченком йшов найбільший опір юдо-більшовицькій навалі з півночі. Після Крут червоні окупанти уже не очікували такої непокори «владі трудящих». Справжня мотивація до боротьби багато літ замовчувалась. З'явилась надія, що з популяризацією подібної літератури прозріють ті, хто так і не втямив по сей день: для чого нам потрібна Незалежність і що з нею робити. Для них вона ніби впала з неба як сніг на голову. А в нашій народній пам’яті ще не забуто, хоч як витравлювали, як за неї боролися наші кращі сини й дочки. Невігластво робить людину байдужою до життя. Є теза: вихід з рабства триватиме стільки, скільки тривало саме рабство. А це на сході і півдні України - значно довше. Так що у вас - передова. Мій земляк з Вінниччини В. Забаштанський писав: «Простіше звергнути царя, аніж з раба зробить людину». У нас, як кажуть, зашпори скоріше відійшли, у вас складніше. От чому наше майбутнє України (та ще при кучмізмі) так надовго загрузло у минулому. Ще й сьогодні третина людей вважає за краще повернутися до радянської планової системи, коли в 1937-му планували навіть кількість тих, кого потрібно в кожній області розстріляти чи репресувати. Ці лімітки можна сьогодні побачити в архівах НКВС. А ще ж брались соцзобов’язання на перевиконання знищень кровожерливими покидьками з партбілетами цвіту нації - найрозумніших. Навіть важко уявити, якою була б Україна, якби всім цим мільйонам невинних жертв довелося реалізувати себе в житті, якого їх позбавили ці нелюди в овечій шкурі! Ці «інтернаціоналісти» в кожному українцеві вбачали і обов’язково «буржуазного націоналіста» лиш за те, що на відміну від них він любив цю землю і не жалів за її незалежність свого життя. Кажуть, всі, хто побував у Холодному Яру, відчувають якусь особливу енергетику. І люди там, хоч скільки їх нищили, і їхні нащадки особливі: мабуть, у тому святому для України місці пробуджується в українцях менталітет пращурів-козаків. Шануймось: ми того варті. Разом збудуємо Україну українською! З повагою - Анатолій БІЛИК. м. Хмельницький.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
