"Кримська Свiтлиця" > #11 за 10.03.2006 > Тема "Душі криниця"
#11 за 10.03.2006
ШЛЯХ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ПІСНІ
Лідія СТЕПКО, власкор “КС.
“Співати у Севастополі українських пісень можна, але тільки гіркого змісту”, - сказала якось мені жіночка з Тернополя, котра сиділа біля моря, тихенько мугикаючи щось надзвичайно тужливе. Дехто мовить, що співатимемо після 2017 року, коли звільнимося від цупких обіймів братнього Чорноморського флоту. Але є й такі, що співають сьогодні, співають на повні груди і не лише співають, а ще й пишуть українські пісні. Олександр Іванов – народився у Севастополі, мати його – кримчанка, а батько родом з Житомира. У 1991 році, коли розвалювався Радянський Союз, він мешкав у Москві, служив у Головному Управлінні Військово-Морського Флоту СРСР та навчався в Одеській консерваторії по класу вокалу. Зразковий оркестр, цікавий репертуар, здавалося б, чого ще бажати? Та з народженням Української держави він зрозумів, що далі вже співатиме для України, для її Військово-Морських сил. Втілити рішення в життя було не так просто, і не лише тому, що потрібно було опановувати українську мову. Найскладнішою проблемою стала повна відсутність флотських пісень у щойно народженому Українському військовому флоті. Попереду була серйозна робота в умовах, далеких від ідеальних. Адже запис пісень, відеокліпів вимагали потужної апаратури, якої на той час молодий український військовий флот не мав. Та й кошти на записи віднаходити треба було самотужки. Підтримку Олександр Іванов дістав від капітана I рангу Мирослава Мамчака - начальника ТРК “Бриз”, справжнього патріота, людини мужньої та небайдужої. Співпрацюють вони й досі. Разом шукали спонсорів, чимало пісень написано на слова військового журна-ліста Мирослава Мамчака. В репертуарі Олександра Іванова сьогодні вже близько 100 українських пісень флотської тематики. Зараз він хоче надрукувати пісенник української військово-морської пісні. “Конкурентів, - сміється Олександр, - виконавців українських пісень у Севастополі, у мене немає. Тут самі шовіністи проживають, уся проросійська, так звана, еліта. Для них кожна українська пісня – це удар “під дих”. Кожна моя пісня - це відповідь їм, що Севастополь – це Україна і це – назавжди”. Мирослав Мамчак дуже задоволений співпрацею з Олександром Івановим. Каже, що останній працює надзвичайно плідно. Лише за минулий рік ним створено 17 пісень військово-морської тематики. “Завдяки нашій співпраці лише в останні роки створено дві аудіокасети “Море об'єднало нас” та “В похід йдемо”, а також диск “Співає флот України”. Це єдиний співак досить високого рівня, котрий популяризує флотську українську пісню не лише у Севастополі, а й в інших регіонах держави. Це надзвичайно працьовита та комунікабельна людина. Працювати з ним легко і просто, бо він живе цією пісенною тематикою і ніколи її не зраджує. Є пісні, написані ним на власні ж слова. Олександр Іванов вже давно став пісенним еталоном нашого флоту”. Олександр каже, що пише й для жінок, та із задоволенням виконує ті пісні, оспівуючи, зазвичай, дружину військового моряка, яка чекає його з морських походів. Українському жіноцтву у день 8 березня співак і композитор зичить добробуту, любові та шанобливого ставлення з боку сильної статі. м. Севастополь.
* * *
Нещодавно Олександр Іванов подав заявку на участь у нашому «Світличному» конкурсі української авторської пісні «Львівська струна – на кримський лад», який редакція планує провести цього літа. Кримські пісенні самодіяльні таланти - приєднуйтеся й ви! Присилайте заявки на участь у конкурсі і спробуйте виспівати одну з чотирьох призових гітар від львівської фірми «Реноме»! (Довідки по телефону у Сімферополі 51-13-24). Олександр Іванов в редакції «КС». Фото В. КАЧУЛИ.
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 10.03.2006 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3684
|