Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 10.03.2006 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 10.03.2006
МОЯ ВИШИВАНКА СЛОВАМИ
Антоніна СПІЛЬНА.

 Сиджу схилена над роботою, над улюбленою своєю працею, яка мила мені, в якій я відпочиваю і тілом, і душею. Тягну нитку з голкою і викладаю хрестики на полотні, вкладаю свою ніжність і ласку в кожен хрестик, що створює орнамент тільки для одного-єдиного, мого коханого. А відтак складаються і думки в голові, створюється орнамент мрій гуцулки. Так було і кілька віків тому, так буде і багато віків наперед, бо я - вічна в Україні.
 Це завдяки мені існує така держава, як Україна, - хоч як не намагалися знищити мене, що означає - й Україну.
 Я живу вже багато віків і тільки завдяки мені збереглася ще ця ви-шивка, мова, традиції, культура, духовність - власне, те, що і складає націю. У вишивці мої руки обхоплюють вишитим коміром шию коханого, в думках мої слова охоплюють всю Україну від віку до віку, від минулого до майбутнього. А за голкою тягнеться пісня. Так було, так буде, і так є! На простих українцях тримається держава, і тому я - головна в Україні.
 Це мою думку вивчають, систематизують інститути і соціальні служби. Це я становлю національний інтерес держави, це я прославляю її на весь світ. Я впливаю на статистичні, демографічні дані, бо від мене залежить, чи буду працювати на благо всім? Чи захочу продовжити рід свій і цій державі? Це заради мене утворюється влада, висуваються кандидати в Президенти і народні обранці, утримується військо, міліція і суд. Це я утримую їх своїм коштом, годую їхні родини. Вчу їхніх дітей, працюю, щоб їхні внуки мали розкоші, в той час, коли мої діти і внуки живуть дуже скромно. Я це роблю тому, що вважаю владу за еліту народу. Тому маю право вимагати від влади належного ставлення до нас, пересічних громадян. Бо вони обранці - народні, а не Божі! Я і такі, як я, дозволяють їм керувати нами і вони мають служити Україні. Мої інтереси, мої проблеми, моє життя - найголовніше в цій державі, і я свідома того, що я і є національне багатство держави України! Я і Ти, і Ви, і Ми! Тож маймо національну гідність, поважаймо себе, а значить, і державу, і вимагаймо - ні, не просімо, а вимагаймо, щоб поважали нас ті, кого ми хочемо настановити служити Україні, що означає і нам, простим людям.
 Тягнеться нитка за голкою, а за ними пісня з моїх уст, і на полотні поміж чорним починає оживати надія на майбутнє - червоним! Я головна в цій країні. Я її зберегла поміж усяких окупантів, мову і пісню не забула, я молюсь за Україну і її Богом бережений народ - в церкві!
 Оживає під моїми руками візеру-нок для коханого: стелються безкінечні дороги його учнів, темніють смерічками і жовтавим листям буків осінні Карпати. Виокремлюється біле - омофор Матінки Божої, під захистом якого знаходиться Україна. Пломеніють грона калини й кетяги горо-бини... І кожний хрестик - то українець, який має свобідну волю, даровану Богом і виборену нашими предками. Ми можемо обирати те, що не суперечить Божим законам і веде до спасіння, або ж те, до чого нас підштовхує зло і веде до втрати самого себе, а значить, держави. Тож не помилімся в своєму виборі. Обираймо майбутнє своєю свобідною волею, обираймо майбутнє наших дітей і внуків, щоб виросли вони з усвідомленням того, що вони є українці! Що вони головні в Україні, що їх люблять і поважають, і бережуть ті, кого ми своєю волею настановляєм на владу. Обираймо майбутнє для гордих, незалежних, заможних і щасливих українців, і будемо мати горду, незалежну, заможну і щасливу Україну. Поважаймо себе - і будуть поважати нас!
 Тягнеться нитка за голкою на полотні, тягнеться пісня мелодією коломийки у хаті, тягнеться думка за словом у світ... Тягнеться рід український з віку в вік.
 Ось так міркує проста гуцулка з Карпат.
  с. Кути Івано-Франківської області.
 
На фото: початок Помаранчевої революції, гуцули біля будинку уряду.
У центрі - Антоніна Спільна.
(«Ця світлинка знаходиться в музеї Помаранчевої революції!» - приписала в листі пані Антоніна...).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 10.03.2006 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3683

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков