Минулого року Україна вперше на державному рівні вшанувала двох представників славетної української родини Симиренків, знаних у всьому світі учених садівників Левка та Володимира Симиренків. Відповідно до урядових постанов в Україні передбачалось провести цілу низку заходів зі збереження родинної садиби Симиренків Платонів хутір та популяризації творчої спадщини світового виміру учених. Від прийняття урядових постанов (2002 р.) до відзначення 150-ліття від дня народження Л. П. Симиренка (2005 р.) в Україні вдалося зробити багато. Попри бездіяльність багатьох державних інституцій та байдужість відповідальних чиновників справа все-таки рухалась завдяки патріотичному гурту ентузіастів. Серед них у першу чергу потрібно назвати керівництво Мліївського науково-дослідного інституту ім. Л. П. Си-миренка (директор Микола Кучер), голова Мліївської райдержадміністрації Віктор Моргун, голова районної ради Тетяна Горідько, начальник управління культури Микола Ковальчук, директор Мліївського музею родини Симиренків Наталя Круподеря. Не лишився осторонь від вирішення проблем садиби Платонів хутір і голова Черкаської облдержадміністрації Володимир Черевко. Долею симиренківської спадщини особисто опікувався також і Президент України Віктор Ющенко. Упродовж 2005 року у справі збереження спадщини видатних діячів української культури Симиренків, мабуть, зроблено найбільше порівняно з попередніми роками. При безпосередньому втручанні Президента України симиренківську садибу Платонів хутір включено до складу історико-культурного комплексу (заповідної території) «Золота підкова Черкащини». На ремонт та реконструкцію садиби виділено близько 1 млн. гривень. До ювілею Л. П. Симиренка здійснено ремонт і оновлено експозицію Музею родини Симиренків. Вперше за останні п’ять років приміщення Музею стало опалюватися. Вирішено врешті-решт питання щодо перенесення з родинної церкви комуністичного будинку культури, розпочинаються роботи з реконструкції церкви та впорядкування родинного цвинтаря Симиренків. Упродовж останніх двох років у Мліївському інституті садівництва Українська академія аграрних наук провела кілька міжнародних наукових конференцій та видала їхні матеріали. Порівняно з іншими регіонами у Криму для вшанування Симиренків зроблено, мабуть, найбільше. Зазначена проблема перебуває у полі зору Кримської філії Наукового товариства ім. Тараса Шевченка (НШТ), Всеукраїнського товариства вчених та Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Певною мірою нас підтримують також Верховна Рада та уряд автономії. У рамках державної програми в Криму здійснено перевидання першого тому монументальної наукової праці Л. П. Симиренка «Крымское промышленное плодоводство». Готується до друку другий том, рукопис якого вважався втраченим. За державної підтримки в кримському видавництві «Таврія» упродовж 2002 - 2004 рр. вийшли три томи першої у світі багатотомної монографії «Л. П. Симиренко - фундатор українського промислового садівництва» (Садівничий України). Уряд Криму фінансував видання книги «Л. П. Симиренко і Крим». У багатьох установах та бібліотеках проведена презентація цих творів. Упродовж 2004 - 2005 років проведено також кілька науково-практичних загальноукраїнських та міжнародних конференцій. Серйозні експозиції наукових праць Левка та Володимира Симиренків відбулися у бібліотеках «Таврика», ім. І. Гаспринського та республіканському міністерстві аграрної політики. Низку теле- та радіопередач про життя і творчість видатних українських вчених провела державна телерадіокомпанія «Крим» (журналісти Олександр Польченко та Алла Петрова). Вже другий рік поспіль у Сімферопольському кафедральному соборі рівноапостольних князів Володимира та Ольги єпископ Сімферопольський і Кримський Климент проводить жалобний молебень у день злочинного вбивства чекістами Левка Симиренка. Студія «Світанок» Сімферопольського будинку дитячої творчості під керівництвом Алли Петрової та Олександра Польченка здійснили інсценізацію поеми Антона Михайлевського «Платонів хутір». У травні 2005 р. студійці вперше показали цю виставу на батьківщині Симиренків у садибі Платонів хутір. Вистава мала величезний успіх у симиренківських земляків. Сімферопольська студія «Світанок» стала переможцем міжнародного шевченківського і симиренківського фестивалів «Садок вишневий коло хати», яке традиційно відбувається на Городищині та Платоновому хуторі. Поїздку студійцям та гурту учнів Української гімназії м. Сімферополя тоді організували Наукове товариство Шевченка, заступник Представника Прези-дента України в АР Крим Євген Драп’ятий та голова Сімферопольської райдерж-адміністрації Володимир Кунцов. Кримських учнів гостинно зустрічала вся Черкащина. Свою виставу восени минулого року студійці презентували також майже всім кримським урядовцям. З величезним успіхом інсценізацію сприйняли також учасники VI Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика, який вперше проходив у Криму. Представники Сімферопольського району, начальник управління с/г Володимир Закаличий та голова Кримської філії НТШ провели переговори з керівництвом Городищенського району Черкаської області про подальшу співпрацю цих регіонів. Як і сто років тому Крим та Черкащину знову об’єднав Левко Симиренко. Він вважав наш край своєю другою Батьківщиною. На жаль, у кримських можновладців навіть у ювілейний рік не вистачило ні мудрості, ні патріотизму, аби цю видатну людину, яка своєю працею уславила Крим та Україну, вшанувати на республіканських скрижалях у Верховній Раді автономії. Воно, можливо, й на краще, адже всесвітнього виміру вченому було б образливо пасти задніх у довжелезному ряду номен-клатурного чиновництва. Більшість з них потрапили туди лише через те, що долею випадку опинилися на вершині владного Олімпу. Кращим пам’ятником видатному садівнику і патріоту України є залишені нам у спадок безсмертні наукові праці, славетний Ренет Симиренка та неозорі сади по всій українській землі. У лютому минулого року НВК «Українська школа-гімназія» м. Сімферополя влаштувала для своїх вихованців свято симиренківської яблуні. Гірляндами Ренету Симиренка та квітів тоді прикрасили всю школу. Цього року напередодні свята школярі пекли здобу із яблука. Естафету симиренківських свят у Криму підхопили і кримські школи. За ініціативою Сімферопольського районного відділу освіти упродовж 2005 р. учителі біології всіх сільських шкіл провели також симиренківські читання, влаштували виставки симиренківських праць, випустили кілька десятків стінних газет. Восени 2005 р. за ініціативою методкабінету біології Сімферопольського районного відділу освіти у Російському центрі була проведена Симиренківська республіканська наукова конференція. Сьогодні твори про життя славетної української родини Симиренків включені у шкільні програми з української літератури. Напередодні дня народження всесвітньо відомого українського ученого-садівника і помолога Левка Симиренка за ініціативою Кримського відділення Наукового товариства Шевченка та директора середньої школи № 33 м. Сімферополя Людмили Горб 17 лютого проведено презентацію наукових творів вченого та книг, які розповідають про його життя та діяльність. Шкільна бібліотека поповнилася симиренківськими науковими працями та книгами про вченого, подарованими Науковим товариством ім. Шевченка. Ошатна зала школи, прикрашена картинами художників, не вміщала всіх бажаючих. Педагоги школи та автор книг про Симиренків у коротких виступах розповіли дітям про героїчне подвижницьке та повне тра-гізму життя видатного ученого, презентували його унікальні наукові праці. Справжнім дивом для школярів стала вистава «Платонів хутір», поставлена дитячою студією «Світанок». Як завжди, глядачі зустріли її із захопленням. Отже, симиренківські свята у Криму стають доброю традицією, і вельми знаковим є те, що їх проведення ініціюють школи. А така визначна праця кримських студійців, як вистава «Платонів хутір» має для дітей величезне виховне значення. Вона вчить їх добру, патріотизму, самовідданій праці для свого народу, вберігає дитячі душі від байдужості, бездуховності, безпам’яття та манкуртства. Петро ВОЛЬВАЧ, голова Кримської філії Наукового товариства імені Тараса Шевченка, дійсний член НТШ, академік УЕАН.
ДМИТРО КАПРАНОВ: БРАТ, ЯКОГО НЕ СТАЛО
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
