Версiя для друку Обговорити в форумi

Вибори і регресивні поправки до Конституції України

Майбутні вибори не рядові, а особливі з огляду на регресивні поправки до Конституції України. Антидемократичність поправок полягає в тому, що відповідно до них громадян держави практично відсторонюють від управління державою. Більше 80% громадян, які не є членами політичних партій, практично не можуть бути обраними до органів влади або впливати на їх діяльність. Два або три лідери політичних партій можуть стати абсолютними диктаторами: один на посаді прем'єр-міністра у виконавчій владі, а інший, ставши головою парламенту, - в законодавчому органі. Навіть рядові депутати їхніх фракцій в парламенті не зможуть вплинути на зміст ухвалюваних ними рішень. Незгода депутатів з керівниками політичних партій спричиняє їхнє виключення з парламентських фракцій, а, отже, автоматично втрату ними мандата депутата. Від політичної орієнтації, особових якостей даних осіб багато в чому залежатиме те, яким шляхом піде подальше життя держави. Шляхом прогресу або, навпаки, регресу, кримінально-олігархічним. Отже, нам необхідно особливо уважно поставитися до дуже непересічних виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Криму, до органів місцевого самоврядування.
Висловимо свої думки про трьох найвірогідніших претендентів на посаду Прем'єр-міністра України, а саме: В. Ф. Януковича, Ю. В. Тимошенко і Ю. І. Єханурова. Порядок прізвищ визначений послідовністю обіймання ними цієї посади.

Період прем'єрства В. Ф. Януковича - найбільш криміногенно-олігархічний етап в житті країни

Цей етап, як-то кажуть, ми вже проходили, випробували на собі, нині боремося з його залишками.
Опозиція на чолі з Януковичем для залучення виборців використовує традиційні теми, а саме: статус російської мови, федеративний устрій держави, для реалізації яких, за положеннями Конституції України, потрібно мати не менше 300 го-лосів в парламенті. Ніякими зусиллями фракцій опозиції в парламенті, всякими зборами підписів обіцянки втілити неможливо. Новою для опозиції є боротьба за недоторканність депутатів Рад, органів самоврядування. Адже тільки в першій сотні парламентського виборчого списку Партії регіонів 24 особи підлягають виклику до спеціальних органів для розслідування ступеня їхньої участі в кримінальних справах.
Найбільш виграшним для себе опозиція вважає вирішення проблеми забезпечення країни газом, ціни на нього. Розглянемо цю злободенну тему докладніше.
Ми згодні з думкою російського політика Б. Нємцова, що опозиція "відверто бреше", стверджуючи, що, мовляв, з її приходом до влади Росія продаватиме Україні газ за низькою ціною. Після виборів, по-перше, у Росії для цього не буде ніякої необхідності. По-друге, слід врахувати, що В. В. Путін
30 грудня 2005 року запропонував керівництву України купляти російський газ в тих же обсягах і на тих же умовах, що і раніше, в першому кварталі 2006 року, тобто до дня виборів, але за умови, що з 1 квітня 2006 року Україна погодиться купувати у Росії газ по 230 доларів за 1000 кубометрів. Отже, це тоді, коли хотіли б мати прем'єр-міністром одні - В. Януковича, а інші - Ю. Тимошенко. 31 січня 2006 р.
В. В. Путін заявив, що віднині Росія усім продаватиме газ за ринковими цінами.
Росія дотримує своєї довгострокової державної стратегії. Вона полягає в тому, щоб Росії бути монопольним продавцем газу свого і республік Середньої Азії та Казахстану, а також бути таким же монополістом з його доставки у країни Європейського Союзу. Для цього Росії необхідно добитися права на розпорядження, а згодом і володіння газотранспортними системами (ГТС) низки країн СНД. Вона вже одержала право на розпорядження ГТС Білорусі, Молдови, Грузії. В Білорусі Росія вже придбала землю під третиною протяжності газопроводів. Незговірливість влади колишніх радянських республік Росія долає дуже просто. Так, наприклад, позаминулої зими, коли в Білорусі були п'ятнадцятиградусні морози, російське АТ "Газпром" перекрило подачу газу своєму найдружнішому напарнику по Союзу. До речі, вступити в нього так настирливо агітують нас Наталія Вітренко, Лев Миримський та їхні прихильники. Президент Лукашенко, щоб не паралізувати життя в республіці, був змушений погодитися на всі вимоги Росії. Нинішньої зими цей спосіб умовляння випробовує на собі Україна і Вірменія. Дружня Росії Вірменія нині мерзне через відмову віддати свою ГТС.
Росія відбирає ГТС республік, головним чином, за борги. Звичайно, вони утворюються через безладне витрачання газу, як і всіх інших ресурсів, практично на всьому пострадянському просторі. Щодо України було випробувано декілька способів їх створення.
Перший з них полягає в тому, що встановлювалися відносно низькі ціни на газ, але під загрозою їх підвищення постійно додатково слід було віддавати то ядерні боєголовки, то літаки стратегічної авіації, майно, кораблі Чорноморського флоту, землі Севастополя тощо. Тепер як надбавку до ціни газу Росія зажадала сформувати консорціум по ГТС з її участю і передати їй, як в Білорусі, частину її, потім повністю в управління, потім і у володіння.
Інший спосіб більш радикальний. Відразу встановлюється дуже висока (230 і більше доларів за 1000 кубометрів) ціна на газ без будь-якого періоду для адаптації господарства України.
Третій варіант розігрується зараз. Він складніший двох попередніх. Росія зберігає високу ціну на свій газ, але за рахунок відносно низької ціни газу, закупленого в Туркменістані, Узбекистані та Казахстані, з урахуванням співвідношення дуже різних його обсягів з названих джерел, вона пропонує Україні купувати газ за ціною 95 доларів за 1000 кубометрів. Ця ціна, правда, передбачена тільки на перше півріччя поточного року. Інтрига полягає в тому, що Росія вибрала посередником компанію "Росукренерго", яка зареєстрована в Швейцарії і не має в своєму розпорядженні ніяких об'ємів газу.
Нами викладені умови, зафіксовані в тимчасовій угоді між АТ "Газпром" (Росія) і НАК "Нафтогаз" (Україна) 4 січня 2006 року. Переговори продовжуються про укладення міждержавного договору. Поки газ надходить в  Україну, ми все більше наближаємося до періоду з теплою погодою.
Вирішувати проблему з газом слід в економному його витрачанні в побуті, у використанні енергоекономних технологій виробництв, економних альтернативних видів енергії, в збільшенні його видобутку на власних територіях і акваторіях. Не слід сподіватися на те, що з якихось мотивів ми одержимо дешевий газ зі сторони. Він і там колись закінчиться. Крім того, безкоштовний сир тільки в мишоловці.
Слід погодитися з тим, що В. Янукович найменшою мірою підходить для обіймання посади Прем'єр-міністра України. Він хоча номінально і "проффесор", проте малограмотний, тугодум, а головне - вкрай переобтяжений кримінальним минулим. У цивілізованому світі це вважається дуже великим недоліком. Його особа на такій посаді була б украй невідповідною з місцем і роллю України як держави в світі. Адже Україна - країна велика, інтелектуально і економічно розвинена, всесвітньо популярна унаслідок, перш за все, здійснення Помаранчевої революції найцивілізованішим шляхом. А Янукович, навпаки, був її активним супротивником, уособлював кримі-нально-олігархічні сили в державі, проти яких виступали прихильники революції.

Відставка уряду з прем'єр-ством Ю. В. Тимошенко виявилася необхідною

Звістка про відставку уряду пролунала як грім серед ясного неба. Про її причини думки в суспільстві розділилися. Одні вважали відставку помилкою Президента, а інші виправдовували його дії. Розбіжності в думках полягають перш за все в різних оцінках особових якостей Юлії Володимирівни. Одні вважали її феноменальною особою, а песимісти цю думку не поділяють. Песимісти пояснюють це тим, що вони прихильники не такої високої оцінки особових якостей Ю. Тимошенко. Так, на їхню думку, використовуючи популізм, часто елементи авантюризму, нерідко і неправди, але в артис-тично розіграних публічних виступах, дуже часто чарує одних не змістом, а формою викладу, інших - тим, як легко в її уявленнях казку зробити бувальщиною, а третіх - і тим, й іншим.
Песимісти вловлюють в її поведінці і крайню непослідовність, що межує з безпринципністю. Так, вона, зневаживши ідеали Помаранчевого руху, розколола його на радість опозиціонерам. Вона зорієнтувала парламентську фракцію, лідером якої є, на блокування з опозиційними силами у Верховній Раді. Таким чином в ньому створилася парламентська більшість, яка в такий буреломний нинішній час зразу ж безпричинно відправила у відставку успішно діючий уряд, звільнила ряд ключових на цей момент міністрів. Створена більшість діяла за принципом чим гірше в країні, тим краще їй в передвиборних перегонах.
Ефективність практичної діяльності прем'єра Тимошенко виявилася набагато нижче порівняно з блискучими публічними виступами. Вона нерідко проявляла низький професіоналізм, несистемність дій, схильність до провокації конфліктів та ін. Так, вона постійно вступала в особисті конфлікти з членами уряду, співробітниками апарату канцелярії Президента, зі складом ВР і особисто з його головою В. Лит-вином. Вона ж ініціювала кризові ситуації перш за все з постачальниками бензину в розпал збиральної кампанії, з асоціаціями малого і середнього бізнесу, виробниками цукру, м'яса та ін. За її ініціативою було створено низку суспільно вибухонебезпечних ситуацій, наприклад, на Нікопольському заводі феросплавів. Усе це, звичайно, позначилося на усіх сферах життя країни і перш за все на стані економіки. Про неї буде нижче. Отже, відставка Ю. Тимошенко з посади прем'єр-міністра була необхідною.
Юлія  Володимирівна та фракція її імені вкрай неадекватно поставилися до оцінки вже згадуваної угоди, спричиненої газовим конфліктом. Вони зажадали судитися з Росією в європейському арбітражному суді з приводу невиконання нею умов раніше укладених договорів.
По-перше, судові тяжби, а тим більше між сусідами, ніколи нікому не приносили користі. По-друге, судові розгляди такого масштабу тривають роками і "з'їдають" десятки мільйонів доларів. Скорочення ж обсягів подачі газу протягом навіть декількох днів з тридцятиградусною морозною погодою може завдати країні в тисячі разів більші збитки, які ніякими судовими компенсаціями не покриються. Біди жителів Алчевська, мабуть, нічого не навчають
Ю. Тимошенко та її сподвижників. Правда, в Алчевську трапилося те, що може відбутися в будь-якому іншому місці через, перш за все,  дотримання у минулому принципів радянської гігантоманії. Житлові квартали міста опалювалися всього двома котельними. Унаслідок лютих морозів у системі різко підвищили тиск, старі труби стали лопатися, мороз поруйнував основну частину опалювальної мережі. Нині створюється нова система з дев'ятьма локальними котельними.
Росію судами не залякаєш. Вона довела це в новорічний святковий день, коли перекрила подачу газу не тільки свого, але і, для більшого ефекту, і того, який Україна закупила в Туркменістані. При цьому Росія звинуватила Україну в тому, що вона, відбираючи закуплений газ, нібито його краде.
За свою відставку з посади прем'єр-міністра Ю. Тимошенко мстить Президенту, але як посадовцю. Чому так само чинять сиві мужі з
парламентської фракції її імені? Невже має рацію Володимир Яворівський, який заявив, що "пристарілі парубки" через величезні симпатії до неї готові на її косі навіть повіситися?

Оперативність, діловитість, професіоналізм нинішнього уряду на чолі з прем'єром Ю. І. Єхануровим

Прем'єру Юрію Єханурову та його команді за 3,5 місяця до кінця 2005 року дісталася економіка не в кращому стані. Як зазначає Сергій Влад в аналітичній статті в газеті "Голос України" (20.01 2006), темпи зростання ВВП за попередні місяці року сповільнилися в 2,32 раза, промислового виробництва - в 2,4, сільського господарства - в 1,7 раза, інвестиції скоротилися майже вчетверо. Торгове сальдо з більш ніж 2,6 мільярда доларів було зведено майже до нуля.
Президент і прем'єр розуміли, що шлях до стабілізації економічних процесів тягнеться мінним інфляційним полем. Головне ж полягало в тому, що була усунена внутрішня перешкода. Завдяки високопрофесійній бюджетній політиці, яка заслуговує за звітний період, на думку Сергія Влада, щонайвищого бала, вдалося досягти зниження дефіциту бюджету нижче прогнозованого, інфляцію зменшити на 2% нижче рівня 2004 року, скоротити державний борг України. Обсяг ВВП вдалося довести майже до запланованих показників.
В цілому за рік приріст доходів до бюджету склав 63%, тоді як в 2004 році - тільки 23%. Витратна частина бюджету 2005 року перевищила, головним чином на соціальні потреби, на 21 мільярд гривень показник, запланований урядом В. Януковича в грудні 2004 року.

Підсумки роботи уряду Ю. Єханурова свідчать про те, що він і надалі може успішно справлятися зі своїми обов'язками навіть в таких, як нині, екстремальних умовах. Такий уряд може стати солідною основою для формування нового післявиборного досвідченого, високоінтелектуального виконавчого органу України.
Виправданими виявилися також і рішучі дії Президента, уряду в газовому конфлікті. Вони дозволили Україні легше пережити подальші страшні морози, послабити шантаж нашого сусіда, встояти проти регресивного натиску опозиції і БЮТівців, що прилучилися до неї.
Бажані результати майбутніх березневих виборів
Узгодженість дій всіх гілок влади - запорука успішного розвитку держави. Нинішній Президент - виходець з Блоку "Наша Україна". Отже, бажано, щоб на майбутніх виборах перемогли сили на чолі з Блоком "Наша Україна".

м. Сімферополь.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #6 за 03.02.2006 > Тема "З потоку життя"