Версiя для друку Обговорити в форумi

На черговій сесії Волинська обласна рада визнала Українську Повстанську армію «воюючою стороною у Другій світовій війні, а її ветеранів - борцями за волю і незалежність України на території Волинської області». Рішення «Про статус ветеранів УПА, гарантії їх соціального захисту на території області» підтримали 55 депутатів із 70 присутніх.
На сесії також було підтримано звернення до Верховної Ради України щодо прийняття нової редакції Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».
«Уже не один рік Верховна Рада України уникає розгляду нової редакції Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» та ігнорує звернення депутатів обласної ради щодо вирішення питання про реабілітованих громадян і ветеранів Української Повстанської Армії. Ця армія - єдина воююча армія Другої світової війни, яка воювала під синьо-жовтими прапором і тризубом Великого Володимира за свободу і незалежність нашого народу», - говориться у зверненні.
«В офісі Волинської обласної організації Української народної партії вже на сьогодні зібрано 103 тисячі підписів волинян з усіх районів і міст області з вимогою визнати боротьбу УПА справедливою і законною національно-визвольною боротьбою, а Українську Повстанську Армію - воюючою стороною в Другій світовій війні. Ще десятки тисяч підписів, зібраних під час всеукраїнської акції УНП «Вимагай справедливості», знаходяться в районних і міських організаціях ВОО УНП», - заявив з трибуни сесії облради голова фракції УНП в обласній раді Микола Пасаман. Він, зокрема, запропонував опонентам цього рішення - депутатам-комуністам звернутися до московських соратників, аби вони передали в Україну архівні матеріали про діяльність 146 загонів НКВД на теренах Західної України, які під виглядом вояків УПА нищили мирне населення.

Про проголошення Покрови святом Українського Війська
Президенту України п. Ющенку В. А.
Депутатський запит
Про проголошення 14 жовтня (свято Покрови Пресвятої Богородиці) святом Українського Війська

Вшанування Божої Матері як Покровительки Українського народу тягнеться золотою ниткою від прадавніх часів аж по сьогодні. Так, Ярослав Мудрий у 1036 р. розбив під Києвом печенігів і з вдячності до Бога і Його Пресвятої Матері збудував в Києві собор св. Софії і храм Благовіщення на Золотих Воротах.
Козаки-запорожці мали на Січі церкву в честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова. Крім того, споконвіку на свято Покрови Пресвятої Богородиці в Україні відбувалася Велика рада, яка обирала гетьмана, визначала, як козацтву далі жити.
Відповідно до Указу Президента України «Про День Українського козацтва» від 07.08.1999 р. № 966/99 щорічно
14 жовтня - в день свята Покрови Пречистої Богородиці відзначається День Українського козацтва.
Як зазначено у цьому указі, День Українського козацтва відзначається, «врахову-ючи історичне значення і заслуги Українського козацтва в утвердженні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення».
Проте цей день заслуговує на увагу ще й з огляду на те, що він є Днем створення Української Повстанської Армії (УПА).
В спеціальній постанові Української Головної Визвольної Ради від 30 травня 1947 р. було сказано: «День 14 жовтня, що збігається з історичним козацьким святом
Покрови, вводиться як святковий день УПА».
Організатори відновленого українського війська (УПА) безперечно знали традицію і за прикладом запорозьких козаків підпорядкували під покров Матері Божої своє вояцтво. Таким чином була продовжена українська військова традиція. Вояки УПА зі своїм головним командиром, генералом Тарасом Чупринкою (Романом Шухевичем), визнали себе військом християнської України, яке веде боротьбу за Українську Самостійну Соборну Державу проти всіх окупантів.
Як відомо, українські націоналісти, які склали основу УПА, вели боротьбу за відновлення української державності проти совєтської, німецької та польської окупацій майже на всіх землях України. Ця боротьба тривала з 1939 року до другої половини 1956-го. На Волині останні сутички повстанців з військами НКВД були у жовтні 1956 року в Старовижівському і Ківерцівському районах.
У зв’язку з вищевикладеним, враховуючи Ваше наполегливе декларування потреби примирення в Україні, прошу зробити реальний крок до визнання боротьби за свободу і незалежність України, яку з березня 1939 року до кінця 50-х років проводили Організація Українських Націоналістів (ОУН) та Українська Повстанська Армія (УПА), національно-визвольною боротьбою Українського народу та визнання ОУН-УПА воюючою стороною у Другій світовій війні. Для цього прошу проголосити 14 жовтня (свято Покрови Пресвятої Богородиці) святом Українського Війська і внести відповідні зміни до Указу Президента України «Про День Українського козацтва» від 07.08.1999 р. № 966/99.
Про результати розгляду запиту прошу повідомити у термін, визначений ст. 15 Закону України «Про статус народного депутата України».
З повагою -
народний депутат України Олег Тягнибок.
21 вересня 2005 року.

І ЩО Ж ТАКОГО ФАШИСТСЬКОГО, "АНТИЧЕЛОВЕЧЕСКОГО", АНТИУКРАЇНСЬКОГО БАЧАТЬ НАШІ КРИМСЬКІ ПРОТЕСТАНТИ У ЦІЙ КЛЯТВІ, ЯКУ ДАВАЛИ ЛЮДИ, ЩО ЙШЛИ НА СМЕРТЬ ЗА УКРАЇНУ?

ПРИСЯГА ВОЯКА УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНЧОЇ АРМІЇ
Я, воїн Української Повстанчої Армії, взявши в руки зброю, урочисто клянусь своєю честю і совістю перед Великим Народом Українським, перед Святою Землею Українською, перед пролитою кров’ю усіх Найкращих Синів України та перед Найвищим Політичним Проводом Народу Українського боротись за повне визволення всіх українських земель українського народу від загарбників та здобути Українську Самостійну Соборну Державу.
В цій боротьбі не пожалію ні крови, ні життя і буду битись до останнього віддиху і остаточної перемоги над усіма ворогами України.
Буду мужнім, відважним і хоробрим у бою та нещадним до ворогів землі української. Буду чесним, дисциплінованим і революційно-пильним воїном. Буду виконувати всі накази зверхників. Суворо зберігатиму військову і державну таємницю. Буду гідним побратимом у бою та в бойовому життю всім своїм товаришам по зброї.
Коли я порушу, або відступлю від цієї присяги, то хай мене покарає суворий закон Української Національної Революції і спаде на мене зневага Українського Народу.
Затверджена УГВР і введена наказом ГВШ ч. 7 з 19.VII.1944 р.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #42 за 14.10.2005 > Тема "Урок української"