"Кримська Свiтлиця" > #40 за 30.09.2005 > Тема "Українці мої..."
#40 за 30.09.2005
БО ТИ - НА ЗЕМЛІ ЛЮДИНА...
Марія КАШИРІНА
З ДНЕМ УЧИТЕЛЯ!
Двадцять шосте вересня. Урок української літератури. Тиша. Клас зачаровано слухає вчительку. З якою емоційною енергією і душевною зацікавленістю вона розповідає про видатного майстра кінорежисури Олександра Довженка! Ось нам уявляються його друзі, помисли і мрії... Як хочеться теж знайти свій шлях у житті, щоб воно не минуло безслідно не тільки для мене, а й для тих, що будуть поруч зі мною! Певна річ, щоб бути Людиною не обов'язково знімати фільми або писати романи. Достатньо постійно займатися самоосвітою і зрозуміти, чого ти прагнеш. А мені вже зараз дуже пощастило! Переді мною Людина - приклад для наслідування. Це - Коваленко Валентина Петрівна, улюблена вчителька української мови і літератури сімферопольської школи № 3. Скільки всього вона досягла за своє життя! В різні часи звання учителя-методиста, відмінника народної освіти України, керівника методоб'єднання вчителів Сімферополя. Багато її випускників стали вчителями української мови і літератури: Антоніна Олександрівна Кузнєцова, Світлана Осаулко, Ганна Романенко, Олена Дусенко та інші. Валентина Петрівна ділиться досвідом роботи з молодими вчителями, керуючи школою передового педагогічного досвіду. Студенти Таврійського національного університету проходять у неї педагогічну практику. А з чого все починалося? З дитячої гри у школу! Ах, мрії, мрії... За бажанням батька Валентина вступила до Дніпропетровського інженерно-технічного інституту. І вчиться там... місяць! Не могла ж вона, людина цілеспрямована і гаряча серцем, зрадити своєму покликанню. Працювала старшою піонервожатою. Навчалася в Горлівському інституті іноземних мов. Потім викладала в школі французьку і німецьку мови. Але Валентина відчувала безмежний потяг до рідної мови і літератури. І вона, вже досвідчена вчителька, матір двох дітей, екстерном закінчує філологічний факультет Кримського педінституту. Упродовж тривалого часу Валентина Петрівна працювала завучем сімферопольської школи № 26, директором Будинку піонерів. Кожен її урок - це не просто прослухування лекцій вчителя чи тестування на здобуті знання, це - невеликі інтелектуальні ігри: брейн-ринг, кросворди, диспути, семінари, конференції. Валентина Петрівна і зараз займається самовдосконаленням. Аж не віриться, що двадцять шостого вересня у неї був ще один ювілей!.. Така вона надзвичайна і прекрасна людина та вчителька, молода душею, несподівано й необразливо гостра на язик, майстриня різноманітних завдань. Зі святом Вас, дорога наша Валентино Петрівно! Від щирого серця бажаємо Вам доброго здоров'я, щастя, здійснення всіх Ваших планів та бажань, а ще - творчих досягнень у роботі. Бо, на мій погляд, для такої Людини як Ви, найбільша нагорода - найвище поцінування фахових здібностей. А задля цього варто жити й працювати! З повагою - Марія КАШИРІНА, учениця 11-го "г" класу НВК "Школа-ліцей" № 3. м. Сімферополь.
На фото: Валентина Петрівна Коваленко зі своїми вихованцями.
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 30.09.2005 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3338
|