"Кримська Свiтлиця" > #36 за 02.09.2005 > Тема "З потоку життя"
#36 за 02.09.2005
У ПОШУКАХ КРИМСЬКИХ УКРАЇНЦІВ...
Василь ЧЕПУРНИЙ
У ПОШУКАХ КРИМСЬКИХ УКРАЇНЦІВ... або ЩО Ж ТО БУДЕ, ЯК ВИПРОСТАЄМОСЯ?!
Більшість відпочиваючих шукають у Криму пляж і сонце, та ще - поїсти, дехто - випити, ще менше людей шукають знань про Крим і тому їдуть в екскурсії. Я ж, крім всього названого, став шукати у Євпаторії українців - якщо їх за статистикою 25 відсотків у 110-тисячному місті, то десь же можна побачити їх виокремленими із загорілих напівоголених тіл відпочиваючих. До речі, місцеві жителі так розслаблено - з пітними спинами та животами, по громадському транспорту і взагалі по місту - не снують... Вони ж на роботі навіть у таку спеку. Мене цікавили не просто місцеві українці, а об`єднані у "Просвіту"... На околиці міста, в бібліотеці імені Лесі Українки, де євпаторійська "Просвіта" має юридичну адресу, я застав замок на дверях. Виявляється, єдина в місті українська бібліотека має посаду завідуючої на півставки! Відповідно, і працює по півдня. У нас, на Чернігівщині, таке у селах хіба що є - а тут велике місто! Більше того - місцева влада все вишукує способи, як виселити цю бібліотеку кудись у підвал, відібрати доволі просторе приміщення і дивується, як це завідуюча Броніслава Їжаківська досі тримається за мізерну суму половинчатої зарплати. В бібліотеку я потрапив наступного дня, пожертвувавши пляжем, і пані Броніслава виявилася заступником голови міської "Просвіти". Передавши сувеніри від чернігівських просвітян - музичні диски та касети, я ді-знався, що в бібліотеці записано 600 читачів, в основному попитом користується програмова література - при мені дівчинка повернула твори Валер'яна Підмогильного, але така книга одна, і щоб її прочитати всьому класу, уявляєте, яка черга має бути. Ні нових книг, ні грошей на їх придбання влада не дає, ось тільки глава кримського уряду Анатолій Матвієнко привіз особисто досить велику партію нових українських видань. Ні від Всеукраїнської "Просвіти", ні від всекримської якоїсь допомоги цій бібліотеці я не помітив. Щоправда, і "Просвіта" в Євпаторії формально розколота - одну, офіційну, очолює пан Катеруша, але про її діяльність нічого не чути, а друга групується навколо бібліотеки, але її не визнає кримське керівництво "Просвіти" - дивні діла твої, Господи! До речі, в цій, невизнаній, "Просвіті" 48 активних людей - немало - як для заглушеного московською пропагандою міста. "Фантастика!" - сказав я, коли почув, що в Євпаторії діє парафія Української Православної Церкви Київського Патріархату. А я мусив дві неділі ходити до московської церкви та всупереч усім співати "Вірую" українською мовою та стримувати себе від обурення, дивлячись на двоголових московських орлів на царських вратах і навіть на горньому місці Іллінської церкви... Парафія нашої церкви діє в умовах напівпідпілля - коли приходить міліціонер, священика ховають, збираються на служби мало не як перші християни - таємно... Служба тут же - в одній з кімнат бібліотеки, і влада, посилаючись на відокремлення церкви від держави, вимагає припинити таку практику. Щоправда, влада забуває про другий постулат державної політики - свободу совісті і не дає окремого приміщення для української церкви, хоча греко-католики і римо-католики вже собі отримали. Кажуть, начебто міський голова Євпаторії, українець Андрій Даниленко таки пообіцяв єпископу Сімферопольському і Кримському УПЦ КП Клименту виділити землю під будівництво храму. Наразі ж отець Ярослав служить у кімнаті, ледь пристосованій, і коли під час служби падає, скажімо, палиця, що тримає катапітазму, доводиться терпіти... З медом та яблуками моє сімейство потрапило на літургію на Спаса - крім нас, було ще 14 молільників. Яка насолода чути Службу Божу в Криму нашою мовою! Отець Ярослав Гонтар - і місіонер, і подвижник у ворожому середовищі. Перша Літургія відслужена в Євпаторії лише 22 травня, а вже є діюча громада. Щоправда, мені важко уявити, на які кошти живе з дружиною молодий священик, та й розпитувати про таке було незручно... Рада "Просвіти", що відбулася після служби, прийшла після запеклої дискусії до розумних рішень - вимагати землю під будівництво храму, захищати єдину в місті українську бібліотеку. До речі, хто прочитає цю звістку і має змогу надіслати українські книги для Євпаторії - шліть на вул. Інтернаціональну, будинок 149, краще на ім'я Броніслави Їжаківської. ...Все-таки українства в Криму стало більше. І хоча на виборчій дільниці, що розміщувалася в цій бібліотеці, за Ющенка голосували лише 120, а за його суперника 2 тисячі громадян, все ж наші родаки поволі піднімають голови. Що ж то буде, як випростаються?! Василь ЧЕПУРНИЙ, голова чернігівського обласного товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка.
* * *
До речі, в бібліотеці практично нема і наших газет, крім "Народного слова". Я передплатив їм до кінця року "Кримську світлицю" - може, хтось допоможе ще з якимись нашими виданнями?
На фото: "подвижник і місіонер" Української Православної Церкви Київського Патріархату отець Ярослав у поки що пристосованих умовах править Службу Божу в Євпаторії...
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 02.09.2005 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3285
|