Версiя для друку Обговорити в форумi

Трапилося це тоді, як хаос на 100 тисячах гектарів рекреаційних земель біля моря, де розташовано 131 курортний населений пункт, досяг свого апогею.

Благословенні землі біля морських хвиль, які належать до 100-метрової прибережної полоси, що входить в територію санітарної охорони, уже давно поділено на ділянки, які вважають своїми власники численних самовільно споруджених шашличних і кафе, ресторанів і барів, лунапарків і автостоянок, ларків і місць стихійної торгівлі. Ці найприбутковіші курортні "точки" ростуть навіть на територіях найзаповідніших парків рангу Місхорського і Масандрівського, без жодного погодження з програмами забудови населених пунктів, без урахування архітектурного образу місцевості, її інженерних комунікацій.
А голови міст і селищ Південнобережжя, замість того, щоб стати "як скеля непорушно" проти дев'ятого валу розбазарювання, розтаскування і захоплення щонайціннішої, а відповідно й найдорожчої землі із запахом моря, "не помічають", як бурхливі грошові потоки за цей найдорожчий товар, обминають бюджет і осідають в кишенях багатьох непевних межувальників, зокрема, й чиновників, які підписують дозволяючі документи. Більше того, користуючись недосконалістю існуючого законодавства, відсутністю чітких кордонів населених пунктів, своєрідно трактуючи положення Закону про місцеве самоврядування, саме місцеві органи влади часто-густо передають направо і наліво цілі земельні масиви біля моря. А новоспечені власники узбережжя, щойно отримавши шмат загальнодержавної власності, заходжуються правдами і неправдами продавати ділянки на чорному ринку землі, будувати на них "хатинки", розгортати комерційну діяльність, спритно уникати податків.
Навести лад у використанні рекреаційних земель півострова взялася щойно створена при Раді міністрів Криму міжвідомча комісія, до якої увійшли керівники ряду постійних комісій Верховної Ради, міністерств і відомств автономії. Є надія, що вона стане своєрідним фільтром у вирішенні питань розвитку прибережних населених пунктів, зупинить вакханалію їх забудови, прискорить появу генеральних планів забудови узбережжя і розвитку всього Криму, допоможе місцевій владі виробити правильну концепцію дій у цій галузі, нарешті зафіксує і закріпить кордони населених пунктів, парків, історичних і культурних пам'яток, оздоровниць, щоб не допустити на їх територіях самочинного будівництва, забруднення ділянок, вирубки реліктових дерев...
На першому засіданні комісії окреслено масштаби численних зловживань на Південнобережжі. Відповідно до них буде розроблено програму дій, до якої підключають виконавчу й судову влади. Адже йдеться і про розірвання протизаконних земельних оборудок та притягнення до відповідальності їх винуватців. Наскільки принциповим стане задекларований бій порушникам законності у сфері землекористування має показати вже початок нового року.

Купіть шматочок Криму!
Зупинити шал кримінального розпродажу національної власності буде нелегко. Такої кількості порушень Земельного кодексу, як в Криму, немає в жодному регіоні країни, заявили члени комісії. Міністр курортів і туризму Олександр Таряник зауважив, що на півострові не залишилося вільного стовпа чи рекламного видання, не обліпленого оголошеннями про відвертий продаж узбережжя.
Якась Галя радісно повідомляє, що продає земельні ділянки, покупці яких не матимуть жодних проблем з офіційним оформленням оборудки...  А в Сімеїзі непевна фірма перепродає 16 га за 3,5 мільйона доларів... У Масандрівському парку за одну сотку просять по 2,5 тисячі доларів... У Лівадії за 70 соток - 330 тисяч "зелених"... В Кацівелі фірмі "Фортуна" віддали безплатно під інвестиційний проект в постійне користування крупні площі, які переходять з рук в руки, і сьогоді їх продають вже за 3,5 млн. доларів... У всіх регіонах півострова стало нормою передавати землю на 49 років, зокрема, оголошення пропонують цілий гектар на території "Артеку"...
Звісно, відзначали на засіданні, влада не повинна поводити себе по відношенню до землі, як собака на сіні. Рекреаційні площі повинні працювати на бюджет, вирішення соціальних проблем курортів, давати прибутки в казну, наголосив міністр економіки Арсеній Яценюк, - отже, продаватися, здаватися у тимчасове користування. Але не келейно, як нині, а на конкурсній основі, прозоро і відкрито, обов'язково з урахуванням перспективи, а не корисливих інтересів чиновників.
Бо досі дрібні й крупні олігархи, віддаючи мішки грошей за кримську землю, у відповідь на настійні прохання повідомити органи самоврядування, як вони збираються розпорядитися придбаною вподобаною ділянкою, вперто тримають в таємниці, що на ній буде: примітивна "хибара" для курортників чи п`ятизірковий готель?
А треба ж навпаки - щоб саме органи самоврядування вказували, де можна виділити землю під пивницю, де під лунапарк, а де - під приватний пансіонат, якщо їх тут недостатньо. Причому, обов'язковою передумовою початку спорудження будь-якого запроектованого об'єкту мають бути попередньо виконані берегозміцнювальні роботи, поліпшена інфраструктура прилеглої місцевості.
До сьогодні ж новітні приморські латифундисти своєю поведінкою вперто доводять, що головне для них - за всяку ціну заволодіти територією (найбажаніше - заповідною), виваяти на ній щось капітальне і обов'язково для особистого збагачення та всіма силами уникати виконання попередніх обіцянок вкласти хоч дещицю в ремонт і будівництво доріг, каналізаційних, водних і газових мереж та очисних споруд, допомогти владі у боротьбі із зсувами.
Як заявив кримський прем'єр Сергій Куницин, якщо зараз не навести в цій справі порядок, то через рік кращі землі в Криму будуть вже розпродані. Хаос в забудові прибережних населених пунктів  міжвідомча  комісія припинятиме принципово і послідовно, а місцевій владі допоможуть почати стежити, які роботи проводяться на виділених нею ділянках і чи виконуються умови договору.
В усьому мають бути економічний розрахунок і відповідальність. Де земля використовується не за призначенням, там вживатимуть заходи щодо її примусового вилучення. Узбережжя повинно працювати на благо його жителів.
Досі ж місцева влада або спостерігає за земельним безладом збоку, або сама допомагає порушникам законодавства. Найближчим часом буде перевірено Алупкинську міськраду, до якої в уряду накопичилося найбільше запитань. За словами голови Рескому земельних ресурсів автономії Євгена Жагорнікова, його співробітники разом з працівниками прокуратури не можуть ознайомитися з документами про виділення тут місцевих земельних ділянок... уже два роки.
На черзі й віддалений від моря Сімферополь, де, щоб вийти з підпорядкування Рескомзему, орган місцевого самоврядування створив свою паралельну йому структуру з понад двадцятьма штатними одиницями, з комп'ютерами і авто, яка щедро виділяє землю навіть без експертиз, незаконно перебравши повноваження державного органу виконавчої влади.

Прибрати б швидше камені спотикання
Скептики кажуть: схоже, так потрібна декому каламуть скупівлі рекреаційних ділянок Криму буде перетворена на прозорий і чесний ринок землі не так швидко, як сподіваються члени новоствореної комісії та пересічні жителі півострова. Адже узбережжя стало сонячним сплетінням інтересів і зазіхань не лише дрібних шулерів, а й "крутих" та сильних світу цього, причому не тільки нашої держави.
Тож працівники місцевих Рад, в яких поки що обмаль спеціалістів, здатних кваліфіковано приймати рішення по виділенню землі і благоустрою населених пунктів, нерідко опиняються (часом не зі своєї волі) й заручниками недосконалості законів і неналежного виконання своїх обов'язків. Хоча й прикладів поводження їх як зарозумілих тимчасових правителів, після яких хоч потоп, - предостатньо.
Не вдасться зупинити безлад на узбережжі й без наведення порядку у землекористуванні, експертній оцінці землі, створенні її сучасного автоматизованого державного кадастру, інвентаризації земель всіх категорій та визначенні в натурі дійсних кордонів земельних ділянок, складанні повного списку реальних платників за землю, удосконаленні порядку стягнення плати за неї.
Потрібно покінчити і з надто частим завищенням керівниками прибережних міст і селищ прав по передачі у власність і оренду землі та  з применшенням площ тих її нових господарів, котрі в такий спосіб прагнуть зменшити належну плату за землю.
А ще ж, у відповідності до затвердженої Верховною Радою автономії програми земельної реформи в Криму, розрахованої до 2005 року, належить провести масштабну роботу по розмежуванню земель державної і комунальної власності, щоб кожна територіальна громада знала свої землі і ефективно розпоряджалася ними. Докорінно треба переламати ситуацію і з самозахопленнями, забрудненням, нераціональним і хижацьким використанням дорогоцінних кримських земель, де досі найпопулярнішим "жартом" власників приморських халуп і палаців є продаж будинку одному клієнту, а земельної ділянки під ним - іншому, або одна і та ж земельна ділянка виділяється відразу двом фірмам.
Відчутніше ударити по руках "прихватизаторів", ласих до найціннішої землі Південнобережжя, міг би ухвалений  два роки тому Закон України про курорти. Але підзаконних актів до нього, які б конкретизували його застосування, немає досі. А без них спритники й надалі примудрятимуться знаходити шпаринки в законодавстві й масово порушувати норму, згідно з якою 100-метрова прибережна смуга належить до території санітарної охорони.
Солідних же і прозорих інвестицій Крим діждеться лише після впорядкування виділення і використання землі.
А це, як бачимо, справа не одного дня, за яку таки варто поборотися, зокрема, й обранцям народу.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #51 за 20.12.2002 > Тема "З потоку життя"