Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2002 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 13.12.2002
НЕ ВЕРТАЙСЯ, МАКСИМЕ...
Лідія Степко, власкор "КС".м. Севастополь.

Ад хросных пакутаў, ад здзеку і гвалту,
Як Нёман спрадвечны, змялеў радавод...
- Максім, не вяртайся з далекае Ялты -
Цябе не пазнае тутейшы народ.
Бо й сення - слепы ён,
з нішчемнай душою,
Як колісь, калі ты пра гэта казаў...
Яму непатрэбна ні слава Пагоні,
Ні бел-чырван-белы крывіцкі штандар.
Цяпер разумею Чарнобыля кару...
Хоць вый ваўкалакам,
хоць каняй крычы -
Валошку тваю - Беларусь, нашу мару -
Вось-вось янычарскія скосяць мячы!?
Едуард Акулін.

Севастопольське товариство білорусів імені Максима Богдановича "Пагоня", котрому виповнилося п'ять  років, 9 грудня відмітило 111-ту від дня річницю народження видатного  білоруського поета Максима Богдановича. У тісному колі друзів згадували славетне минуле свого краю, щиро сподівалися на відродження волошкової красуні - Білорусі, Ганна Малаховська-Васюніна, членкиня "Пагоні" читала вірші поета.
Вже в першому пункті статуту цього товариства відображена основа його діяльності: "...не лише здійснювати культурно-просвітницьку роботу, а й  підтримувати суверенітет та незалежность Білорусі, поважати  її державні символи: біло-червоно-білий стяг та герб "Пагоня",  взаємодіяти  з патріотичними силами Білорусі...".
Товариство не стільки чисельне, як дієве. Заснував і очолює його  севастопольський білорус-патріот, знаний у місті адвокат Валерій Барташ. Громада довгий час не мала приміщення для сходів. Коли два роки тому пішла з життя мама Валерія Михайловича (батько помер ще раніше), трикімнатна квартира на Північній стороні, де пролинули його дитинство та юність, стала духовним та культурним центром для "Пагоні". Тут зібрані державні атрибути Білорусі та України, архівні матеріали, бібліотека, картини з білоруськими сюжетами, білоруська кераміка та   вироби із соломки. Кожна річ має свою особливу історію і з'явилася тут не випадково.
Співпрацюючи з Севастопольською правозахисною групою, "Пагоня" ініціювала боротьбу громади римо-католиків ім. св. Климента за повернення колишнього костьолу (тепер к/т "Дружба") віруючим, організує та проводить науково-практичні конференції, залучаючи до цього відомих фахівців України, Білорусі та Севастополя, бере активну участь у політичному житті міста.
У Севастополі чимало національно-культурних  товариств, та найтісніші стосунки у "Пагоні" з українцями з "Союзу українок", "Просвіти" та інших громадських  організацій. Тож і на цьому заході В. Барташ  звернувся до них:
- У ці п'ять років ви, українці, були єдиними, хто розумів наш біль, бо, як і ми, намагаєтесь зберегти свою державність, культуру, мову, над якими, попри 10 років незалежності, ще й досі час від часу нависає небезпека. Я вдячний українцям, що переймаються долею незалежності Білорусі більше, аніж дехто з моїх  севастопольських співвітчизників. У незалежності України ми вбачаємо гарантії незалежності Білорусі. Якщо Україна зіллється з Росією, Білорусь як незалежна держава також перестане існувати. Так вже було, коли після Переяславської ради  залишки незалежної Білорусі були знищені.
Я брав участь у ІІ  З'їзді білорусів світу 1997 року в Мінську. Це вже була       інша епоха. Відродження Білорусі було надто коротким: до влади прийшло чиновництво з радянським менталітетом, котре встигло все повернути назад. Граючи на почуттях людей, що відчували тимчасові економічні труднощі, на почуттях холопства та меншовартості, прищеплюваних століттями, до влади прийшов режим, що править країною і сьогодні. На хвилі несприйняття тих подій і виникло севастопольське товариство імені Максима Богдановича "Пагоня".
Прах нашого геніального поета, серця і совісті білоруської літератури, покоїться в українській землі. Два рази на рік ми відвідуємо його могилу у Лівадії. Постає питання: перевезти його останки на Батьківщину чи вже краще нашому Максимові бути самовідданим сином на чужині, аніж чужим на рідній землі. Бо хіба ж у таку Білорусь мріяв повернутися поет?
Смерть духовна страшніша за фізичну, особливо якщо це смерть цілої нації.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2002 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=302

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков