Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3708)
З потоку життя (6918)
Душі криниця (3714)
Українці мої... (1513)
Резонанс (1616)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1757)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Р╤ЧНИЦЯ РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤: АКТИВ╤СТИ ЗД╤ЙСНИЛИ АВТОМАРШ "МАЙДАН - ФЕОФАН╤Я" ╤ ПЕРЕДАЛИ ЗЕЛЕНСЬКОМУ НИЗКУ ВИМОГ
У Ки╓в╕ з нагоди 7-о╖ р╕чниц╕ початку Революц╕╖ г╕дност╕ в╕дбувся автомарш "Майдан - Феофан╕я"....


ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ: ДАН╤ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ
За п╕дсумками мон╕торингу порушення прав людини в Криму за дев'ять м╕сяц╕в 2020 року...


ЗАЗОМБОВАН╤СТЬ
Один м╕й знайомий рос╕янин родом ╕з Мурманська ще замолоду одружився з укра╖нкою ╕ оселився в...


ДО РОЗШИРЕНИХ САНКЦ╤Й ╢С ЗА КЕРЧЕНСЬКИЙ М╤СТ ДОЛУЧИЛИСЯ ЩЕ ЧОТИРИ КРА╥НИ
Ран╕ше Велика Британ╕я ╕ Швейцар╕я долучилися до р╕шення ╢С, також вв╕вши зазначених ос╕б в...


В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ РОЗПОВ╤ЛИ, СК╤ЛЬКИ ЗАЛИШИЛОСЯ ВОДИ У ВОДОСХОВИЩАХ С╤МФЕРОПОЛЯ
Глибина посухи, яка прийшла в окупований Крим, перевершила вс╕ оч╕кування.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2005 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 15.03.2005
НЕ ХАМІТЬ, "ПАНІ ВЛАДО"!
Тамара СОЛОВЕЙ.

Все своє доросле життя живу в Криму. За соціалістичного, клятого-переклятого нами режиму, будь-який громадянин, показавши при вході міліції паспорта, міг зайти до Будинку Рад та ще й довідатися, на якому поверсі і в якій кімнаті він зможе знайти відповідь на цікавлячі його питання.
Ця традиція до минулої весни зберігалася і "спадкоємницею" - Радою міністрів. Тут можна було потрапити "прямо з коліс" до найвищого начальства, що було дуже актуально для людей приїжджих. До речі, якщо раніше відвідування цього владного органу здебільшого стосувалося проблем, пов'язаних з медициною, то останнім часом особливий інтерес почали привертати кабінети найвищого поверху - там розташувався Комітет захисту прав споживачів, з дуже розлогим штатом, який з кожною новою реорганізацією зростає, - адже вимагають потреби населення. Хоча, здавалося б, мало бути навпаки - з часом закони мусили б вдосконалюватися, а їхні порушники - усвідомлювати, що конфліктувати з цими законами просто невигідно.
Та ось в Радміні було запроваджено пропускну систему (як водночас і в багатьох інших владних установах). Тепер вже так просто не потрапиш перед ясні очі чиновника. Треба зідзвонитися з секретарем поважної особи, відрекомендуватися, викласти суть питання, і якщо буде одержано "добро", виписувати перепустку. А ось скільки доведеться очікувати жаданого побачення, наперед не скажеш: день? два? тиждень?
Зателефонувавши в бюро перепусток, я запитала, чи полегшується моє завдання щодо зустрічі з начальством - як журналіста. Виявляється - навіть навпаки. Окрім посвідчення, я ще мушу мати на руках лист від керівника редакції з поясненнями, що я збираюся робити у Радміні, завірений підписом і печаткою.
А як же бути звичайному покупцю, що, вирушаючи на ринок, де грубо порушили його права, до цієї акції заздалегідь не готувався і взяв з собою лише гроші, а про паспорт не подбав (воно, в звісній мірі, і правильно - так безпечніше). І скільки годин чи днів чекатиме порушник закону, поки з ним прийдуть розбиратися та бодай ще й оштрафують представники Комітету захисту прав споживачів?
Пригадую, як років п'ять тому ми придбали редакційним колективом велику банку кави, цілком стандартну, герметично закупорену. Але під упаковкою замість ароматного напою виявилися лише брудні ганчірки та недопалки. В Комітеті захисту прав споживачів (тоді його ще не було "забарикадовано") нам пояснили, що мусимо назвати прізвище підприємця, який реалізував цей, з дозволу сказати, товар. І лише розвели руками, бо ні сам підприємець, ні ринкова міліція не посприяли такому знайомству.
На тому конфлікт і було вичерпано. Але тоді ми могли хоча б посидіти під дверима поважних осіб, що мали б нас захистити, та з цілком поважних причин не могли цього зробити.
Тепер "поле битви" з порушниками прав споживачів перейшло в інший вимір - в газетах все частіше з'являються публікації на тему "захисти себе сам", де описано численні маніпуляції, які мусимо ми робити з медом, сиром, сметаною тощо, перш ніж їх купити. Але виникає питання: навіщо тоді нам оті армії чиновників, які спершу дозволили дурити людей (бо це ж, мовляв, демократія і ринкові стосунки), а потім фактично заборонили цим обдуреним, обкраденим і зневіреним людям себе чіпати, загородившись мурами, міліцією, кипами паперів та ще й створивши собі при цьому комфортні високооплачувані робочі місця.
А завітаймо в палац правосуддя! Звичайно, на руках треба мати паспорт, повістку або якийсь інший документ, котрий засвідчує, що саме зараз ви тут комусь потрібні. Те, що може бути і навпаки, одразу ж відкидається - вас просто не пустить міліція. Але якщо вас дійсно сюди запросили, не забудьте захопити з собою... памперси. Бо ключі від туалетів працівники суду носять в кишенях. "Це щоб сторонні не ходили", - пояснює мені прибиральниця. "Але ж сторонніх добре відфільтровує міліція!" "Так щоб "відфільтровані" теж не бруднили", - уточнює вона.
Нещодавно мені довелося бути свідком судової справи (про пожиттєве утримання), де було задіяно шість бабусь віком від 70 до 90 років, (одна з них - не ходяча), тож вони не могли скористатися порадою "збігати" у туалет в парк, для чого і здоровому й молодому знадобилося б півгодини. Не буду вдаватися в натуралістичні подробиці, але можливість такого приниження вже й без того приниженої життям людини свідчить про стиль роботи наших служителів Феміди в цілому.
Щоб у цьому переконатися, чимчикувати до суду зовсім не необхідно. Набираю відповідний номер: "Якщо можна, скажіть, будь ласка, о котрій годині сьогодні слухатиметься справа професора Б.? Я - журналістка (представляюсь), готую з цього приводу матеріал". "Ніяких даних ми ніяким журналістам на даємо. І взагалі, досить, жінко, хамити. А то обхамили мене зранку!" Секретарка поклала слухавку, а я ще довго тримала її в руках, слухаючи позивні якогось далекого космодрому. Оце тобі і прилетіли...
Нещодавно на парламентських слуханнях порушувалося питання про держслужбовців. Зрозуміла, що готується з цього приводу якийсь кардинальний закон, навіть клятву свою вони будуть мати, що має наблизити їх до народу. А без клятви цьому народу не хамити, виходить, слабо?

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2005 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2973

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков