Версiя для друку Обговорити в форумi

На кримському майдані

Після того, як законопроект про люстрацію, який розробили народні депутати від "Нашої України", було подано до Верховної Ради, в Сімферополі на площі Леніна, як гриби після дощу, почали виростати наметові містечка. Першим новосілля відсвяткувало громадське об'єднання "За Україну! За Ющенка!", прикрасивши своє наметове подвір'я плакатами "Куницина у відставку", "Злодій повинен сидіти! В Раді міністрів?", "Крим - українська Сицилія". Через декілька днів на площі з'явились сусіди з Народно-демократичної партії - розбили намети, вивісили прапори і величезний плакат на захист кримської Конституції, яка оберігає спокій кримської влади.
Бог любить трійцю - тож не забарились хлопці-молодці-козаки Кримського козачого союзу з єдиним плакатом "За порядок в Крыму", зате з армійською кухнею. Картина наметового містечка була б не повною без прогресивних соціалістів, тих, що з Н. Вітренко, яка з часів конотопської відьми по Україні літає і закликає боротись із владою (думаю, до того часу, поки її теж у владу - в народні депутати не виберуть...)
От і вирішив я відвідати наметове місто, привітати його жителів з новосіллям. Спочатку пішов у гості до громадського об'єднання "За Україну! За Ющенка!". На "воротах" мене зустрів Владислав Хмеловський, голова правління кримського осередку:
"У Президента України є своя програма, і ця програма має бути реалізована, в тому числі, і в АРК. Як реалізувати програму Президента із старою владою? Фактично неможливо. Як може Куницин, який все робив, щоб Президентом став Янукович, реалізовувати програму В. Ющенка? Я не бачу ніякого сенсу в цьому. Тому ми ставимо питання, що уряд Криму на чолі з Кунициним має добровільно піти у відставку. Повинні прийти нові люди, які не на словах, а на ділі покажуть, що будуть ефективно працювати кримчан! Ми не хочемо, щоб тут в Криму консервували систему кучмівського режиму - кланового, олігархічного. Ця система повинна відійти. І якщо кримчани хочуть змін на краще життя, вони повинні підтримати Президента України і його рішення.
Владислав Хмеловський і його команда - категорично за люстрацію. До них питань більше не маю, а йду до їхніх сусідів - Олександра Лієва, першого заступника кримської організації НДП. Він саме про щось жваво домовляється зі своїми "прогресивними" друзями, що представляють Наталію Вітренко. Прошу пояснити, що діється в його господарстві. "НДП взнала, що виставлені пікети перед Радою міністрів. Щоб запобігти блокуванню роботи Ради міністрів, ми виставили свій пікет в підтримку кримської влади, в підтримку порядку на площі і в Сімферополі. Наше головне завдання - відстояти Конституцію і права кримчан. Я вважаю, що всі програми Президента може реалізувати тільки нинішня кримська влада, яка краще знає, де благо, де не благо, тому що цей уряд пройшов і Крим, і Рим".
Отримавши таку вичерпну і образну відповідь від Олександра Лієва, подумки погоджуюсь, що й справді уряд Куницина "пройшов і Крим, і Рим", аж помічаю на горизонті Андрія Іванця, керівника інформаційно-аналітичного відділу кримської організації "Наша Україна". Цікаво, чи згоден він з позицією народних демократів?
- Крим потребує сьогодні суттєвого кадрового оновлення, повинні прийти керівники нової формації, які зможуть дійсно реалізувати план народного Президента "10 кроків назустріч людям", люди тоді відчують, що несе нова влада, у своїх гаманцях, у своєму щоденному житті. Представники НДП намагаються своїми діями прикрити діючу в Криму владу, яка себе дискредитувала. Хоча б те, що кримська влада, за даними прокуратури, погодилася віддати шести фіктивним фірмам 356 гектарів заповідної землі, яка на південному березі справді безцінна, вже тільки за це вони повинні були б понести, як мінімум, політичну відповідальність і подати у відставку".
Я тим часом побачив намет з прапором прогресивних соціалістів, там якась черга. "Що дають?" - питаю. - "Від Наталки нова партія газет надійшла, для простого народу, для думаючих, справедливих і сміливих людей". Беру газету, читаю: "До победы всегда", Ернесто Че Гевара...
Далі великий портрет Н. Вітренко і її лозунг-крик "Нет режиму Ющенко!". Перегортаю сторінку і розумію, чому була така черга стареньких "прогресивних" бабусь - там величезна стаття під назвою "оранжевые - носители неофашизма". Прошу молодого "прогресивного" з пачкою цього чтива прокоментувати, що все це означає. "Ми за союз Росії, України і Білорусі. Ми за надання російській мові статусу другої державної, ми проти НАТО". Запитую: "Ви що, дійсно вважаєте, що до влади прийшли неофашисти, якщо такі газети розповсюджуєте?" - "Мы считаем, что к власти пришли нашисты, у которых такие же требования, как были у Гитлера". Отакої! Думаю, від цих аж занадто "прогресивних" треба триматися подалі.
Прямую до наметів, біля яких сидять похмурі козачки (чомусь пригадалась пісня "Підпільник Кіндрат"). Козачки спочатку відмовлялись зі мною розмовляти.
У мене склалось враження, що їм заборонено спілкуватися із журналістами, щоб ті, не дай, Боже, не вивідали у козачків військову таємницю - звідкіля вони, хто їх в бій веде, а головне, чого ці хлопці або ті, хто їх тут в центрі міста поселив, хочуть.
З'ясувалось, що хочуть вони порядку - тільки такого, щоб не звучала бендерівська, як сказали мені козачки, українська мова, а тільки "нормальний", яким написаний лозунг - ви ж зрозуміли - руський! Прізвищ своїх козачки так і не назвали, тож я попрямував у бік Верховної Ради, звідки чомусь лунав "Похоронний марш". З'ясувалося, що це під стінами ВР АРК симфонічний оркестр грає. "Кого ховаєте?" - питаю. Довідуюся, що це кримська влада вже поховала симфонічний оркестр Кримської державної філармонії. Оркестранти стоять з плакатами, на яких прізвища героїв розвалу оркестру - міністр культури АРК Аронова та віце-прем'єр Казарін. Чому ж саме вони удостоєні такої честі? Відповідає артистка оркестру Наталя Єпіхіна: "Оркестр наказом міністерства культури АРК і кримської філармонії ліквідують. Наші кошти хочуть дати оркестру, який планують створити в Сімферополі. Все це ми розуміємо як помсту за те, що оркестр 2 червня 2004 року висловив недовіру головному диригенту, народному артисту України Гуляницькому.
Прощаюсь з оркестрантами, але замість "до побачення" вони вигукують: "Аронова, Казарін, вам місце на базарі!" І знову звучить "Похоронний марш", який плавно переходить у веселу мелодію "Сім сорок", ноги самі ідуть в танок. А що, можливо, прийде час і оркестранти "дограються" до змін в симфонічному оркестрі в Криму. А поки що кримських міністрів оберігає кримська конституція, Верховна Рада і автономія. Так що я не думаю, що міністри прислухаються до закликів оркестрантів, як і до прибічників люстрації, яким треба ставати поряд з артистами симфонічного оркестру і грати до тих пір, аж поки влада не затанцює. Скільки ж то ще треба грати і мітингувати, щоб "затанцювала" "прикрита" автономними законами і зв'язками непотоплювана кримська влада?
По Сімферополю прогулювався Олександр ПОЛЬЧЕНКО.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #9 за 25.02.2005 > Тема "З потоку життя"