Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 04.02.2005 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 04.02.2005
САМІ СЕБЕ ПРИНИЖУЄМО...
Костянтин МОЧУЛЬСЬКИЙ.

Урок української

Протягом президентської виборчої компанії доводилось чути розмови росіян, що Україна - тільки західна частина держави, а східна - то Росія, бо тут була Київська Русь і розмовляють російською мовою. Це серйозний сигнал українцям, які нехтують рідною мовою.
Часто доводиться розтлумачувати людям невисокої освіти, хто такі руси, коли виникли московити і коли назвалися росіянами і т. п. Бо де вони могли прочитати слова відомого ще в царській Росії історика, академіка Петербурзької Академії
О. О. Шахматова, який у 1915 році стверджував, що шукати в древньому Києві великоросів справа марна, бо "великорусская народность происхождения нового"; чи підтвердження російського історика, академіка Гаманського, що Київська Русь - це минуле українського народу. Не знають люди, що такої ж думки більшість російських істориків, академіків.
Відомо, що 1934 року в газеті "Правда" був надрукований лист, підписаний Сталіним, Кіровим та Ждановим про антимарксистську школу істориків академіка Пороцького. Підписали його люди без академічних знань, зате в їхніх руках була влада і вони заставили замовчати академіків. Історія була віддана випускникам дворічних партійних шкіл, яких комуністи прирівняли до істориків з вищою освітою. Почалося нове тлумачення історії.
Нині з'явилася можливість вивчити справжню історію України в школах, інститутах, університетах, інших навчальних закладах. Для цього дуже важливо мати правдиві, досконалі підручники. На жаль, не всі вони тлумачать історію з точки зору патріотизму і справедливості. Приміром, білоруський історик-письменник К. Тарасов навів більш точні дані про участь українських полків у Грюнвальдській битві, ніж автори "Історії України" для 7-го класу середніх шкіл (автори Ладиченко Т. В., Свідерська В. В., Свідерський Ю. Ю.). Тарасов називає українських вояків русинами, як звалось населення України в той час, а наші автори - руськими, яких легко  перетворити в "русских", що не одне і те ж. Автори "Большой Совет-ской  Энциклопедии" так і зробили, написавши про цю битву: "Грюнвальдская битва 1410 - разгром немецких рыцарей Тевтонского ордена польскими и русско-литовскими войсками". Насправді ж російський цар відмовився підтримати литовців, обіцяв тільки не напасти на них з тилу. З усіх міст, які були тоді в складі Московії, тільки Великий Новгород за рішенням свого віча направив близько 800 вояків. А зі сторони українців в Грюнвальдській битві взяли участь 16 полків: Волинський, Кременецький, Луцький (Федора Острозького), Володимирський, Ратнівський, Стародубський (князя Олександра Патрикеєвича), Новгород-Сіверський (князя Корбута), Чернігівський, Львівський (з своїм прапором, де був зображений жовтий лев на блакитному тлі), Перемишльський (з прапором, де на голубому фоні був жовтий двоголовий орел), три полки подільські Івана Жедевида, Холмський (прапор - зелений стяг з білим ведмедем), Хмельницький, Київський (князя Гольшинського), Галицький.
Цю масу русинських військ автори "Большой Советской  Энциклопедии" не помітили. Хоч в різні часи землі України були в складі Польщі, Угорщини, Росії, Румунії, а слава українців повинна бути в нашій історії. Наприклад, в 10-му класі вивчають історію за підручником "Всемирная история 1914 - 1939 гг." кандидата історичних наук П. Б. Полянського. У ньому для кожної держави Центральної та Східної Європи і навіть для короткочасної Веймарської Республіки відведені окремі розділи. Немає розділу тільки для Української Народної Республіки. В ті роки Україна здобула незалежність, була визнана провідними державами Європи - Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Болгарією. УНР мала свою Конституцію, герб, прапор.
В підручнику є окремі згадки про УНР в розділах Польщі, Росії, Румунії. Приміром, в польському розділі зафіксована дата утворення Західно-Української Народної Республіки, а про не менш важливий Акт злуки ЗУНР з Українською Народною Республікою не сказано нічого. На сторінках підручника вміщено аж п'ять портретів Адольфа Гітлера, його дітей, фотографії Керенського, Денікіна, Троцького, про якого автор схвально відгукується. Якби автор поцікавився книгою І. Бунича "Золото партії" чи публікацією доктора історичних наук, професора Н. Дементьєва, то дізнався б про інформацію американської газети "Нью-Йорк Таймс" про вклади більшовицьких лідерів за 1920 рік - "від Троцького 11 млн. доларів в банк США і 90 млн. швейцарських франків в Швейцарський банк". Не наводжу інформацію по інших лідерах. Це творилось напередодні всеросійського голоду 1921 р., страшні фотофакти якого публікуються донині. Для фотографії такого негідника місце знайшлось, а для фотографії першого Президента України, професора, історика Михайла Грушевського ні місця, ні теплого слова не виділено. Підручник затверджено та рекомендовано листом Міністерства освіти і науки № 1/11-3403 від 13.12.2000 р. То хто ж тоді автор підручника і чиновники цього міністерства? Ось чому люди не знають історію України. Ось чому досі в Україні живуча бацила сепаратизму.
м. Керч.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 04.02.2005 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2880

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков