"Кримська Свiтлиця" > #3 за 14.01.2005 > Тема "Мовно-комп'ютерний конкурс"
#3 за 14.01.2005
П'ять запитань від Скуратівського
KC
З відомим українським письменником-народознавцем Василем Тимофійовичем Скуратівським "Кримська світлиця" близько зазнайомилася ще позаторік, коли запросила його бути головою журі нашого мовно-комп'ютерного конкурсу. З тих пір Василь Тимофійович підтримує і газету, і наші українознавчі акції. Ось і цього разу він запропонував кримським школярам - учасникам змагання відповісти на його непрості "пістянські" запитання. Але команда "Перевесло" із Славнівської загальноосвітньої школи Роздольненського району впоралася із цими запитаннями блискуче, за що й отримала від автора найвищий бал!
1. Скільки тижнів триває Великий піст? Великий піст найдовший. Тривав він сім тижнів від Масниці до Великодня. Кожен тиждень Великого посту мав свою назву і призначення. Перша неділя Великого посту збірна. Перший понеділок седмиці називався Жилавим, або Чистим, тому у ці дні прали білизну, білили хаті - "На піст". Цього ж понеділка хлопчики оббігали сусідів, вітаючи: "З постом, будьте здорові!" Це мало приносити в оселю щедрий ужинок. У першу суботу посту жінки замовляли велику панахиду за рідними - небіжчиками. Цей обряд мав назву "Давати мисочку". Жінки приносили з собою хліб, коливо, які потім роздавали бідним у мисочках. Наступний тиждень звався другою седмицею, як, до речі, й третій (третя седмиця). Жінки переважно пряли, а чоловіки виконували різні сільськогосподарські роботи в полі. Нарешті надходила середина посту. Відтак четвертий тиждень іменується Середохрестя або Середопістя. Особливе пошанування віддавали "христовій середі". У цей день господині випікали пісне обрядове печиво - хрести або христеці. Їх виготовляли стільки, скільки членів було в родині, й один найбільший. Його виносили в комору, занурювали в посівне зерно й тримали там до першого виїзду в поле. П'ятий тиждень посту - Похвальний, бо на ньому "віддавали хвалу Господу". Бого-мольці йшли до церкви бити поклони. Вважалося, хто зробить від двадцяти до сорока поклонів, "Тому Бог простить всі гріхи за рік". Вербним, Шутковим або Білим накликали передостанній тиждень. У суботу зносили до церкви вербові галузки, щоб у неділю посвятити їх. Символічно б'ючи одне одного, діти приказували: Верба б'є, не я б'ю - За тиждень Великдень, Не вмирай, та пасочки дожидай! Завершувався Великий піст Чистим четвергом та Страсною суботою. У цей час посилено готувалися до свята - пекли паски, фарбували яйця, виго-товляли писанки.
2. Як називається останній пістянський тиждень перед Великоднем? Останній тиждень перед Великоднем мав назву Білий, або Чистий. На цьому тижні віруючі люди дотримувалися посту так само суворо, як і на першому. Найважливіший день цього тижня - четвер. Його теж іменують Чистим, Світлим, Страсним, або Живним. Селяни вважали, що це - найкращий час для сівби ранніх ярових, зернових культур і гороху. У останню Страсну суботу готували крашанки, писанки. Вони зберігалися протягом усіх свят. Готували крашанки і писанки по тринадцять, на згадку про 12 апостолів і Спасителя. Кож-на майстриня мала свої рецепти приготування фарб, свої традиційні малюнки-орнаменти. Крашанки в ті часи фарбували природними барвниками із трав, кори та ягід у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Спосіб виготовлення писанок зводиться до майстерного нанесення розтопленого воску на яйце. Останній тиждень Великого посту об'єднує два протилежні відчуття, про які образно сказав О. Олесь: "З журбою радість обнялась". Ще недавно - на Вербну неділю - Христос во здравії їхав на осликові, і йому встеляли путівець листям пальм, а в четвер опівночі один з його учнів на імення Іуда за тридцять срібним зрадив свого вчителя...
3. Які пости припадають на літо? Із Зеленими святами тісно пов'язаний один з найоригі-нальніших постів - Петрівка, Петрівський піст. Припадає він на другий після Трійці тиждень і триває до Петра (07.06 - 11.07). У народі побутує кілька цікавих гіпотез щодо його походження. Ось одна з них. Ранньолітній піст, начебто, встановив святий Петро на прохання жінок, чоловіки яких на сінокосах (саме в цей період починається косовиця трав) поїдали всі молочні продукти, що збіднювало сімейний стіл. Зі Спасом співпадає Успенський, або Спасівський піст (14.08 - 27.08). Про його походження існує цікавий народний переказ, начебто Спасівка є продовженням Великого посту, який відзначають напередодні Пасхи. Спочатку Бог розпорядився відзначати Великий піст не сім, як маємо нині, а дев'ять тижнів. Стомлені довготривалим постінням, люди звернулися до Бога з проханням зменшити його. Всевишній змилостивився і розділив Великий піст на дві частини - сім тижнів звелів говіти перед Пасхою, а два - в кінці літа. Ось чому за народними віруваннями на Спасівку слід дотримуватись таких же суворих приписів, як і на Великий піст.
4. Чому до Спаса жінки, у яких помирали діти, остерігалися їсти яблука? З цього приводу існує кілька апокрифічних сказань. Одне з них стверджує, що на Спаса Пресвята Діва на тому світі роздає діткам золоті яблука. Діти тих матерів, котрі дотримувались обітниці, одержують їх і з радістю ласують ними, а ті, неньки яких обітниці не дотримали, стоять і плачуть, на що мати Божа їм говорить: "Ваші яблука з'їли свині". На жаль, нема чіткої відповіді, чому саме жінкам заборонялося їсти до Спаса яблука. Може, це пов'язане з тим, що Єва в раю звабила Адама посмакувати недозволеним плодом, і цим плодом було саме яблуко? За її гріх і розплачуватися жінкам.
5. Яке призначення постів? На питання Етнографічної Комісії Всеукраїнської Академії Наук "Що ви знаєте про Великий піст?" Ш. Тартаківський з Волині у 1929 році писав, що піст запровадив сам Бог. В Євангелії сказано, що Ісус постив у пустині 40 днів. Але ще задовго до християн-ства таку саме казку мали й багато давніших народів. У них також боги та пророки страждали, постили, боролися із спокусою, вмирали й воскресали. Але це ще не коріння постів, як кажуть люди. У первісних народів, що жили з полювання, були певні правила, що саме вживати і коли. Ці правила охороняли дичину від хижацького винищування, зберігали достигле насіння на рослинних самосівах. Наші предки - наддніпрянські слов'яни - мали найбільший піст якраз напередодні весни, коли ставало найскрутніше. Перед постом справляли "масницю" - щедро частували померлих предків. А до весни накладали на себе всілякі обмеження - "м'ясопуст", "сиропуст", а потім і зовсім було пусто. Під час постіння священики читають таку молитву: Господи і Владико живота мого! Дух покори, терпіння й любови дай мені, рабові твоєму, і не осужди ти брати мого. Досі вважалося, що на Великий піст заборонялись різноманітні розваги, у тому числі й співи. Винятком була лише Петрівка. Піст для людини, а не людина для посту - стверджували святі. Від суворого дотримання церковного правила завжди звільнялися хворі, діти й літні люди. Медики вважають, що він корисний для розвантаження й очищення нашого організму. Та оскільки душа завжди тісно пов'язана з тілом, саме його піст - це й очищення душі від мирської скверни. Кажуть, що душа людини, котра постить, подібна до ширяючого птаха, вона вільно піднімається до Господа. А душа того, хто нехтує постом, - подібна птахові з перебитими крилами: хотіла б злетіти, та не може, обтяжена несподіваними гріхами. Біблія застерігає від неправильного розуміння посту: для Господа має значення не видимий піст тіла, а насамперед внутрішній - душі. Людина має дотримуватись його, щоб поміркувати над своїм духовним життям, покаятись у скоєних гріхах, зміцнити віру. Найголовніше для того, хто постить, благодійні справи: "вламати голодному хліба свого", "як побачити нагого - вкрити його, і не сховатися від свого рідного". Якщо "Будеш давати голодному хліб свій і знедолену душу наситиш, - тоді-то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане, і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху". Такі обітниці дає нам Всевишній.
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 14.01.2005 > Тема "Мовно-комп'ютерний конкурс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2832
|