|
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2026 > Тема "Душі криниця"
#43 за 23.10.2026
ЧОРНИЙ - «КАРА»
У простор╕ PEN-Ukraine експону╓ться виставка художника Володимира Чорного “Глибокий Чорний”. Автор загинув, захищаючи Укра╖ну. 14 жовтня дружина полеглого героя провела екскурс╕ю по виставц╕.
Володимир Чорний народився 27 березня 1976 року в м╕ст╕ К╕ровоград╕ (нин╕ Кропивницький). Змалку мр╕яв стати художником або б╕ологом-мандр╕вником.
У 1994 роц╕ Володимир зак╕нчив СПТУ № 8 за фахом художник-оформлювач. Пот╕м Володимир Чорний 7 раз╕в вступав до Нац╕онально╖ академ╕╖ образотворчого мистецтва ╕ арх╕тектури. Вступив т╕льки на 8-й раз. Юнак вважав, що може навчатися “на бюджет╕” завдяки сво╖м зд╕бностям ╕ досяг свого.
Чорний мав енциклопедичн╕ знання ╕ закладав у сво╖ картини глибок╕ ф╕лософськ╕ смисли, культурне та ╕сторичне п╕дгрунтя, ╕нод╕ — жарти. З 2006 року почина╓ться його активна виставкова д╕яльн╕сть. Улюблена техн╕ка художника — офорт. Гравюри Чорного багатошаров╕ за зм╕стом ╕ наповнен╕ метафорами.
По зак╕нченн╕ академ╕╖ Володимир Чорний обрав фах художника-декоратора для ф╕льм╕в. Це його вм╕лими руками творилася атмосфера десятк╕в стр╕чок, зокрема “Памф╕р”, “Зал╕зн╕ метелики”, “Наш╕ котики”, “Шттл” тощо. В╕н працював художником-постановником ╕ художником-декоратором над кл╕пами для “Океану Ельзи”, “Сон╕ Кей”, “ТНМК” та ╕нших, працював над рекламними роликами для м╕жнародних компан╕й.
З початком повномасштабного вторгнення рос╕ян Володимир Чорний п╕шов добровольцем у ЗСУ. Однак у в╕йськкомат довелося ходити трич╕. Добровольця Чорного не хот╕ли брати, бо десь загубили його документи.
Володимир Чорний з позивним “Кара” (кара в переклад╕ з тюрксько╖ означа╓ чорний, кр╕м того цей позивний означав ╕ кару рос╕йським загарбникам, двозначний, як ╕ багатозначн╕ роботи художника) брав участь у захист╕ Мар’╖нки, визволенн╕ Лиману, оборон╕ на напрямку “Сватове — Крем╕нне”.
В арм╕╖ Володимир Чорний завоював соб╕ авторитет ╕ повагу за тверде плече ╕ см╕лив╕сть. Показовим був один випадок, коли його п╕дрозд╕лу довелося в╕дступати з позиц╕╖. П╕д шаленим обстр╕лом захисники б╕гли через р╕вчаки ╕ канали. Зупинятися було смертельно небезпечно. Одного побратима поранило — ╕ в╕н упав у воду. Володимир Чорний попри небезпеку, повернувся за ним. В╕н витяг побратима з води з його збро╓ю та вин╕с з-п╕д обстр╕лу.
В шанцях Чорний почав писати опов╕дки про зр╕з сусп╕льства, об’╓днаного одн╕╓ю метою: вигнати рос╕йських окупант╕в ╕з нашо╖ земл╕.
Головний сержант Володимир Чорний загинув у бою на св╕танку 9 травня 2023 року поблизу села Невське на Луганщин╕.
Захисника поховали в його р╕дному Кропивницькому.
Володимир Чорний нагороджений орденами “За заслуги” ╕ “За мужн╕сть” ╤╤╤ ступеня.
Дружина героя Олена Б╕лецька влаштувала сер╕ю виставок твор╕в свого чолов╕ка.
На виставц╕ представлено його граф╕чн╕ роботи, гравюри, св╕тлини з╕ зн╕мальних майданчик╕в (окреме м╕сце займають його опов╕дки з фронту).
Анатол╕й Зборовський
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2026 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=28269
|