Версiя для друку Обговорити в форумi

23 вересня – церковне свято Зачаття Святого Івана Хрестителя Господнього, Предтечі. У народі – Осіннього Івана, Осіннього Предтечі.

За багатовіковими синоптичними спостереженнями українців, якщо цього дня настали різкі похолодання, то вони довго не відступлять. А потім прийде ще холодніша зима. На щастя, така погода не була частим явищем. Але через навіть тимчасові похолодання доводилося додатково спалювати у печі хмиз, бадилля, солому, стебла кукурудзи. Дрова ощадили до настання міцних морозів. Не йдеться про те, щоб приготувати страви, а щоб й обігріти хату. На теплій печі тепло спати.

До цього дня дбайливий господар вже приготував кіпці для городини. Збирав яблука і груші, які зберігав у стіжках соломи. Там їм мороз не страшний, довго зберігатимуться.

У народі кажуть:

-Після Осіннього Предтечі тулися до печі.

-Після Осіннього Івана Предтечі бага не злазить з печі.

-Коли тепло на Івана, то баба не злазить з лави і не поспішає забратися на піч. (Очікує ще одного бабиного літа).

-Нема тепла на Осіннього Предтечі – не буде і взимку. (Зима буде з міцними морозами, без відлиг).

-Якщо тепло на Осіннього Івана, то зима буде з відлигами, зате снігу випаде доволі, порадієш влітку в полі за врожай хліба.

ЗАСІЯТИ ДО БОГОСЛОВА

26 вересня – свято Івана Богослова, Христового родича, брата Якова Заведейського, наймолодшого і найулюбленішого учня Ісуса Христа. Він написав Євангеліє (четверте у Новому Завіті), Одкровення й три послання. Єдиний, який пережив усіх дванадцятьох апостолів і помер не мученицькою, а спокійною смертю у глибокій старості.

За апокрифічними переказами, Івана Богослова вважають не тільки євангелістом, а й наставником художників-іконописців. Він, маленький пастух гусей, дивом опанував мистецтво живопису.

До Івана Богослова мали завершити всі основні польові роботи і засіяти озимину, бо «хто не посіяв до Івана Богослова, той не вартий доброго слова». Це – останній термін посіву. Якщо посіяти пізніше, то озимина може не вродити.

Народні прикмети:

-На Богослова випав щільний сніг (звісно, він ще розтане) – зима прийде на Михайла.

-На Івана Богослова дощ зі снігом – у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло – червень буде дощовий і холодний.

-Сивий туман довго не спадає – зачастять дощі.

-У цей день листя опадає з берези – на теплу осінь; з осини – на холодну.

У народі кажуть...

ЗОЛОТА І БАГНИСТА

-Осінь мінлива – така й зима.

-Осінь буває золотою і багнистою.

-Суха осінь – зима холодна.

-Осінь гнила – голодна зима.

-Восени не зібрати – зиму не переждати (не пережити).

-Багато калини і журавлини – зима помірна.

-Перші осінні приорозки ще не покличуть зими в гості.

-З дерев і кущів опадає сухе листя – ще буде суха погода; мокре – на вологу.

-Коріння лікарських рослин заготовляють до перших морозів.

-Швидко сохнуть кетяги калини (ще не зірвані з кущів), ягоди перетворюються на родзинки – на стійку теплу погоду; зберігають соковитість (налиті соком) – буде помірна погода; загнивають – на дощі.

-Кропива пожовкла, але ще жалить – на тепло, однак взимку очікуй морозів.

-Грім серед ясного неба – грози не буде; гримить, коли хмарно – на дощ.

-Восени не зібрати – взимку голодувати.

-Вогонь від багаття у полі високий – буде сухо.

-Не хизуйся, коли ідеш у ліс по гриби, а хизуйся, коли несеш їх у кошику.

-Тільки у жовтні відчувається справжня осінь.

-Славна осінь, коли пахне яблуками і медом.

-Гнилі буряки – на лиху зиму для корови і коней.

-Перед спекою зірки блищать.

-Кури махають крилами і вертять хвостами – на вітер.

-Восени багато мух – взимку очікуй морозів.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.09.2026 > Тема "Душі криниця"