Версiя для друку Обговорити в форумi

У Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського відбулася зустріч з поетом із Херсона Валерієм Куликом. Він народився в 1948 році в селі Чаплинка Херсонської області в родині освітян. Вірші розпочав писати в 5 класі. Тринадцятирічним Валера дебютував із першими поезіями на сторінках районної газети. Валера цим дуже пишався і показував усім газету з його віршем. У 9 класі він почав присвячувати вірші дівчатам. І в 1965 році потрапив на нараду молодих поетів у Будинок творчості в місті Ірпені Київської області. Тут він викликав загальний подив: старшокласник із Херсона пише вірші українською мовою! Російськомовних поетів було осіб 15, а україномовних – 8. Поет Леонід Вишеславський повів кудись російськомовних. А до українських прийшов Андрій Малишко. Він зняв плащ і звелів кожному прочитати по одному віршу. Щось сказав кожному, окрім Кулика. Одягнув плащ і пішов. Валера Кулик кинувся за ним: «Андрій Самійлович, а що ж ви мені нічого не сказали?» Малишко зупинився: «Мені дуже шкода, що ваш вірш ніколи не надрукують. Бо він суперечить соціалістичному реалізму. Я думав, що у вас наприкінці буде: «Я крилатий! У мене крила! А у вас цього немає».

 Радянська молодь повинна була бути оптимістичною. Песимізм для неї був заборонений.

 Однак часи змінюються. І той вірш Валерія Кулика надрукували в різних антологіях.

 У 1971 році Кулик закінчив факультет української філології Херсонського педінституту. Строкову службу проходив на Балтійському флоті ВМФ СРСР. Потім Валерій Павлович працював журналістом (газетярем і телевізійником). Виходять друком збірки поезії Валерія Кулика. Його чималий творчий доробок складається з ліричних віршів, сонетів, співаників, поем-легенд (поетичних версій кримсько-татарських легенд), перекладів. У них витончений лірик оспівує рідну землю, мову, жіночу красу, кохання, мистецтво. Провідне місце в його творчості посідають сонети і вінки сонетів. Поет продовжує жити й творити в Херсоні. За свою літературну і журналістську діяльність він нагороджений багатьма відзнаками, зокрема й Почесною відзнакою Народного Руху України «За заслуги перед українським народом».

 Нещодавно внаслідок вибуху російського дрона в його будинку вилетіли вікна. Хоча Валерій Павлович Заслужений діяч мистецтв і почесний громадянин міста Херсона, але вікна в його домівці засклили за допомогою Австралії.

 Херсон – прифронтове місто. Це єдиний обласний центр, який російським окупантам вдалося захопити в 2022 році. Але наші збройні сили їх швидко вигнали. Та зараз Херсон під обстрілами. Російські дрони полюють на людей. Нещодавно по телевізору показали російського військового, який здався в полон. Він сказав, що це не війна, а сафарі. Чашу його терпіння переповнилася, коли він побачив, як інший російський військовий ганявся безпілотником за дівчиною-велосипедисткою. Для захисту від дронів Херсон накривають сітками. Але росіяни заводять дрони під сітку і чекають на свої жертви.

 З перших днів повномасштабної війни Валерій Кулик почав працювати над новою збіркою, у якій засобами поетичного слова висвітлив гарячі події сьогодення. Це збірка сонетів і вінків сонетів «Дніпро рятує Україну», яка вийшла друком у 2023 році.

 Поет робить те, що й повинен робити поет – пише вірші.

 Анатолій Зборовський

На фото: Валерій Кулик у Музеї Максима Рильського

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #38 за 18.09.2026 > Тема "Душі криниця"