Версiя для друку Обговорити в форумi

14 вересня – величне свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. У народі – Здвиження, Здвиг, Воздвиження.

Ця подія сталася у IV столітті нашої ери. Імператор Візантії Костянтин Великий, уже будучи важко хворим і після того, як прийняв християнство, наказав віднайти Хрест, на якому розіп’яли Ісуса Христа.

За церковними переказами, під час археологічних розкопок (їх очолила поблизу Єрусалима мати Костянтина імператриця Олена) було знайдено три хрести. Щоб визначити який з них є Хрестом Господнім, до кожного з них клали тіло мертвого (якраз повз місця розкопок проходила похоронна процесія), і тільки на третьому Хресті мертвий ожив, воскрес. За іншою версією, до кожного хреста прикладали безнадійно хвору жінку, і тільки на терьому вона одужала. Саме тому цю християнську реліквію називають Животворящим Хрестом Господнім. Потім духовний отець Макарій, який супроводжував імператрицю Олену у подорожі, воздвиг (підніс) цей Хрест над головами присутніх. Усі беззастережно увірували в його силу.

Свято Воздвиження нагадує вірянам  про жертву Ісуса Христа, розіп’ятого на Голгофі на Хресті для відкуплення від гріхів та спасіння людства. Святий Хрест є символом перемоги над смертю та дияволом. А саме свято є часом для духовного очищення, щирої молитви, роздумів над значенням віри й таїнства спасіння для людини, переконаності у даруванні вічного життя. А все через безмежну любов Ісуса до кожного з нас.

Коли віддаємо честь Святому Животворящому Хресту Господньому, ми віддаємо честь жертві, стражданням і смерті Ісуса Христа.

Традиційно цей день вважають строгим пісним.

З народних спостережень:

-На Чесного Хреста змії шукають місця для зимівлі, збираються у кубла, стають агресивними.

-Ластівки вже мають відлетіти у вирій.

КОРНИЛОВЕ КОРІННЯ

13 вересня поминаємо Святого Корнилія. У народі – Корнила, Корнія.

Корнилій, римський сотник, згодом єпископ Кесарії Палестинської, святий мученик. Він був першим язичником, який прийняв Христову віру. Навернув його до християнства апостол Петро. За духовний подвиг Церква проголосила його рівноапостольним.

Слова – Корнилій, Корнило, Корній, корінці, коріння – в українській мові дещо співзвучні. З цього дня знахарі починали заготовляти корінці лікарських рослин. Вважали, що Корнило надасть їм неабиякої чудодійної сили. Збирали корінці приворотня звичайного, жовокосту, лопуха, алтеї лікарської, любистку, мальви, дягелю лікарського, валеріани, полину звичайного... Загалом можна скласти перелік  з сотні рослин. Коріння, корінці з дрібними розгалуженнями краще викопувати вранці, поки земля волога. Очистити від грунту і сушити у добре провітрюваному приміщенні. Відвари, горілчані настоянки з них підуть на користь хворому.

В окремих випадках з лікувальною метою використовували свіжу сировину, аби добути з неї сік. Але таке лікування належало до сезонних.

У народі кажуть:

-На Корнила коріння дозріло.

-Після Корнила корінь в землі не росте, не розвивається, мерзне.

-Корнилій сто корінців збирає...

У народі кажуть...

ОСЕНИНИ

-Вересень осінь приводить.

-У вересні справляють осенини. (Вітають осінь).

-У ранньому сонячному вересні вже не літо, але ще і не осінь.

-Осінь прийшла і дощі принесла.

-У вересні часті дощі – на неврожай городини.

-Восени сира земля псує городину.

-Осінній дощ не потішить, а весняний радість принесе.

-Восени надлишок городини, а взимку вона скарбом стає.

-Вже у вересні запасайся свічками на зиму. (Ідеться про те, коли в давніші часи осінньо-зимовими вечорами хату освітлювали каганцями, лампадками, свічками).

-Пишні жоржини – осінь грайлива, тепла.

-Плазуни залягли у кублах, поховалися – відчувають наближення зими.

-Поля осиротіли, бо господарі зібрали врожай.

-Не тільки весною, а й восени на полях чорна рілля.

-Осінь сама порадить чого і скільки припасти.

-В осені одне крило золоте, а друге багряне.

-Осінь любить золоті намиста.

-Кріт вилазить з нори та поверхню – тепла шукає... (Буде тепло і сухо).

-Ранкова волога – грибникам потіха.

-Дрібні дощі після осінньої сівби перетворять зерно на золото.

-Не хочу золота, а золоте зерно посіяти у землю.

-Журавлі відлітають, а синиця плаче за ними.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2026 > Тема "Душі криниця"