Версiя для друку Обговорити в форумi

Галино, Галино!
До Тебе я лину
Тебе з ювілеєм вітать.
Ти - квітка Волині,
Донька України,
Хай вірші твої
У народі звучать
З карпатських вершин
І з долин України.
Як бджілка збирає нектар,
Так Ти по крупині
Народні перлини
Збираєш-пучкуєш
В Стожар.
Безмежні рівнини,
Краса України,
І подвиг, і праця
Яка не стиха,
Тебе - нашу пісню,
Дзвінку солов'їну,
На творчість
Нехай надиха...

Літній український селюк підбиває стелю у веранді. На вікні переносний радіоприймач. Транслюються урочистості з нагоди сорокарічного ювілею поетеси і громадського діяча Г. Хмільовської. Бачив її в сімферопольському Будинку офіцерів під час відзначення Дня незалежності Вітчизни. Враження - якнайкращі. Вона - донька України. Тому на одному подиху в той вечір нуртують і прориваються наведені вище слова: "Галино! Галино! До тебе я лину Тебе з ювілеєм вітать". Ці слова, звичайно, не знайшли дороги до адресатки. Вони лишилися на папері та в душі автора. І раптом - рідна "Кримська світлиця" за 3.12 2004 р. Жах! До сліз жахливо. Одним подихом читати не можу. Перечитую. Очам не вірю. Одним махом перекреслено, посічено "Терпкі меди мого кохання" і світлий образ Г. Хмільовської як доньки України та українського народу. Можна багато дискутувати, та хай скажуть ще й інші, можливо, мудріші. Але ось це не стерплю. "Америко... загарбниця!" У скільки разів збільшилась територія цієї, по-вашому, загарбниці? Хіба ця загарбниця нищила Україну і все українське протягом багатьох століть? Ці слова більше стосуються істинної нашої загарбниці. На противагу цьому наведу слова невідомого вам автора. Вони справедливі, непідкупні.
Будь проклята імперія!
Ти витвір зла...
О! Скільки злочинів і лиха
ти створила
Яку криваву веремію
розверзла?
Злорадна сатанинська
твоя сила.
Будь проклята імперія!
Ти нас зжирала скопом
й поодинці,
Рубала нашу пам'ять,
випивала гени...
З лиця землі зникали
щирі українці
Й микололисенки
плодилися скажені...
Оце доля незнищенної нашої правди. До речі, пам'ятаєте, хто такий Микола Лисенко? Це той депутат російської Держдуми, сам українського походження, який у свій час, проклинаючи Україну за "незалежність", на трибуні Думи пошматував наш національний прапор і потоптав ногами...
Наш народ не "хворий на жовтуху". Мене ніхто і ніколи не поведе на налигачі, бо я - українець!
Пишаюся тим,
що вкраїнського роду,
Що мати купала
у м'яті п'янкій,
Пишаюся тим,
що я частка народу,
І горе, і радість
ділю з ним навпіл.
Ми непідкупні і досить нами торгувати. Мій народ треба уміти осягнути, зрозуміти його прагнення до свободи, його любов до Вітчизни. І тільки тоді можна стати виразником його помислів і долі. Таким виразником сьогодні є Віктор Ющенко, тому проти нього виступають ті, хто хотів би подальшого поневолення Української держави.
Галино, Галино, невже серед них і ви?

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #52 за 24.12.2004 > Тема "Резонанс"